Пішов із життя лідер
2 листопада 2013 року на 73-му році пішов із життя голова Центрального
комітету Профспілки металургів і гірників України (2003 – жовтень 2013 рр.) Володимир
Іванович Казаченко.
Володимир Іванович Казаченко. Це ім’я добре знайоме
кожному, чиє життя пов’язане з гірничо-металургійним комплексом України.
Впродовж 10 років він очолював потужну півмільйонну Профспілку металургів і гірників
України. Рядові спілчани, власники підприємств, представники державної влади
знали і поважали його як людину принципову, надійну, рішучу, яка чесно
виконує свій професійний обов’язок. Про таких, як він, кажуть: «Людина з характером».
І характер цей, непростий, однак цілісний та справедливий, виховало саме
життя.
Трудова біографія Володимира Івановича Казаченка почалася
в далекому 1956 році. П’ятнадцятирічним підлітком влаштувався він на Дніпропетровський
шинний завод і за півтора десятка років пройшов шлях від слюсаря до заступника
начальника цеху. Ці роки вмістили в себе і службу у лавах Радянської Армії, і
навчання у механіко-металургійному технікумі, і активну участь в громадському
житті трудового колективу шинного заводу.
На початку 70-х років Володимира Івановича було обрано
головою профкому виробництва, а згодом і заступником голови профспілкового комітету
всього об’єднання «Дніпрошина».
Пізніше було навчання в Московській академії праці, робота
в Дніпропетровській обласній раді профспілок та перехід до Центрального комітету
Профспілки металургів і гірників України.
Із 2000 року життя Володимира Івановича Казаченка
нерозривно пов’язане з гірничо-металургійним комплексом. Від самого початку
свою діяльність в Профспілці він будував на тісних контактах із первинними
організаціями і рядовими членами ПМГУ. У 2002 році його обирають першим
заступником голови, а через рік – головою Центрального комітету Профспілки
металургів і гірників України. У 2005 і 2010 роках з’їзди ПМГУ високо оцінювали
діяльність Володимира Івановича Казаченка, двічі обираючи його головою ЦК
ПМГУ.
Різноманітність і складність завдань, які постають перед
Профспілкою, вимагають від профспілкового лідера системного підходу, високого
професіоналізму, вміння масштабно мислити. Усі ці якості повною мірою були
притаманні Володимиру Івановичу. Саме вони допомагали йому приймати правильні
рішення з непростих питань, що стосувалися роботи ГМК, у тому числі трудових
інтересів спілчан. Яскравий приклад – ініціатива щодо прийняття Меморандуму
взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України, підприємствами ГМК і
Центральним комітетом ПМГУ. Як результат, реалізація досягнутих домовленостей
допомогла багатьом підприємствам галузі залишитися на плаву в період світової
фінансової кризи, не допустити масових звільнень трудящих.
Стабілізації соціально-економічної ситуації в ГМК сприяли і
зустрічі голови ЦК ПМГУ з Прем’єр-міністром і Президентом України. На цих
зустрічах Володимир Іванович Казаченко порушував найважливіші для
життєдіяльності ГМК питання: розвиток внутрішнього ринку металопродукції,
посилення регуляторної ролі держави в промисловому секторі економіки, економічне
стимулювання технічного переозброєння підприємств.
Позицію Профспілки металургів і гірників Володимир Іванович
Казаченко постійно обстоював на засіданнях Національної тристоронньої
соціально-економічної ради при Президентові України, Президії Федерації
профспілок України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків та
профзахворювань на виробництві, на колегії Державного комітету з промислової
безпеки, охорони праці і гірничого нагляду.
Не лише ділові, а й теплі дружні стосунки пов’язували
Володимира Івановича Казаченка з лідерами профспілок металістів Франції,
Болгарії, Ізраїлю, Люксембурга, Іспанії, Туреччини й інших країн. Профцентр
«Союзметалл», до складу якого входять гірничо-металургійні профспілки країн
СНД, обрав Володимира Івановича своїм президентом.
Високий професіоналізм Володимира Івановича Казаченка,
його значний внесок у розвиток профспілкового руху були відзначені високими
нагородами. У його послужному списку – орден «Знак пошани», медалі «За
трудову відзнаку», «Ветеран праці», золоті медалі ВДНГ СРСР, Відзнака
Держкомнаглядохоронпраці «За доблесну службу», звання «Заслужений працівник
соціальної сфери України». Серед численних профспілкових нагород – звання
«Заслужений працівник Профспілки металургів і гірників України», Знак ФПУ
«Заслужений працівник профспілок України».
«Жити і працювати треба так, щоб добрі слова люди казали
тобі не лише в обличчя, а й у спину», – казав у колі своїх колег Володимир
Іванович Казаченко. І це не просто гарна фраза. Це принцип, на якому Володимир
Іванович побудував свою долю, міцно поєднавши її багато років тому з долею
ПМГУ. І тому ім’я його назавжди залишиться в історії нашої Профспілки як приклад
чесного і добросовісного служіння справі захисту прав та інтересів людини
праці.
Глибоко сумуємо в зв’язку з кончиною Володимира Івановича
Казаченка і висловлюємо щирі співчуття його сім’ї, близьким, друзям та колегам.
Президія ЦКПМГУ
Співчуття
Федерація професійних спілок України і Центральний комітет
Профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України з
глибоким сумом сповіщають, що 2 листопада 2013 року на 73-му році пішов із
життя колишній голова Профспілки металургів і гірників, заслужений працівник
соціальної сфери України, заслужений працівник профспілок України і галузевої
профспілки, кавалер орденів «Знак пошани» і «За заслуги» ІІІ ступеня, який 40
років присвятив профспілковій роботі,
Володимир Іванович КАЗАЧЕНКО.
Життєвий шлях В. І. Казаченка – зразок людської гідності,
добропорядності, вміння толерантно працювати з людьми, вирішувати їх проблеми,
сприймати біль кожного як свій особистий.
У ці скорботні дні висловлюємо щире, глибоке співчуття
рідним і близьким покійного. Світла пам’ять про Володимира Івановича Казаченка
назавжди збережеться в наших серцях.
Рада профспілок Івано-Франківської області глибоко сумує з
приводу непоправної втрати – смерті колишнього голови ЦК Профспілки трудящих
металургійної і гірничодобувної промисловості України
Володимира Івановича
Казаченка і висловлює щирі співчуття рідним і близьким, усім членам профспілки
галузі.
Миколаївська обласна рада профспілок глибоко сумує в зв’язку
з передчасною смертю колишнього голови ЦК Профспілки трудящих металургійної і
гірничодобувної промисловості України
Володимира Івановича Казаченка і
висловлює глибоке співчуття колегам по роботі, рідним і близьким покійного.
Федерація профспілок Одеської області глибоко сумує в
зв’язку з раптовою смертю колишнього голови Профспілки трудящих металургійної
і гірничодобувної промисловості України
Володимира Івановича Казаченка і
висловлює глибоке співчуття рідним і близьким покійного.
У пам’яті всіх, хто знав і працював разом з Володимиром
Івановичем, він залишиться принциповим і мудрим керівником, людиною, яка
самовіддано трудилася на профспілковій ниві.
Федерація профспілок Хмельницької області глибоко сумує з
приводу передчасної смерті голови Профспілки трудящих металургійної і
гірничодобувної промисловості України
Володимира Івановича Казаченка і
висловлює щире співчуття рідним та близьким покійного.
Президія Чернівецької обласної ради профспілок глибоко
сумує з приводу передчасної смерті голови Центрального комітету профспілки
трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України
Володимира
Івановича Казаченка – чудового керівника, прекрасної людини, і висловлює щирі
співчуття рідним, близьким та колегам покійного. Світла пам’ять про Володимира
Івановича назавжди залишиться в наших серцях.
Наглядова рада і Правління ПрАТ«Укрпрофоздоровниця»
висловлюють щирі співчуття у зв’язку з тяжкою утратою – смертю
Володимира Івановича
Казаченка – голови ЦК Профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної
промисловості України, голови Наглядової ради ПрАТ«Укрпрофоздоровниця». Це
непоправна втрата для його рідних, близьких, друзів, колег.
Світла пам’ять про Володимира Івановича назавжди збережеться
у наших серцях.
10.11.2013
|