Осучаснення форм та методів профспілкового впливу
Спільне звернення учасників семінару-практикуму
з обміну досвідом Федерації профспілок Рівненської області та Полтавської обласної
ради профспілок до Федерації профспілок України, її членських організацій
Шановні спілчани!
Федерація профспілок України
– найчисельніше і впливове громадське об’єднання країни усвідомлено стає на
шлях пошуку та реалізації ефективних методів захисту людини праці, заявивши
про модернізацію профруху.
Відповідну стратегію
підтримали всі всеукраїнські профспілки і територіальні профоб’єднання, вона
знайшла схвалення і у лавах спілчан Рівненської та Полтавської областей, стала
вірним дороговказом для всіх наших подальших дій з оновлення і осучаснення
форм та методів профспілкового впливу.
Аналізуючи ситуацію в центрі
і на місцях, бачимо, що профспілки втрачають не тільки своїх членів, а й свій
авторитет щодо представництва і захисту трудових, соціально-економічних прав
та інтересів членів профспілок. І тому спілчани висловлюють невдоволення
недостатньою ефективністю профспілкових дій, передусім у налагодженні
соціального діалогу із владою, яка їх не чує або свідомо ігнорує важливі
пропозиції з боку профспілок щодо покращення життя трудового люду.
Реформи,
які відбуваються в Україні, фактично проходять повз профспілки, яких свідомо
позбавили участі у їх розробці і практичному впровадженні. А колективні
профспілкові протестні дії не досягають кінцевої мети через недостатню наполегливість
і рішучість самих профспілок домагатися позитивного результату.
Наполягаємо,
що настав час одночасно здійснити статутні зміни в усіх членських організаціях
всеукраїнських та територіальних профоб’єднань ФПУ, які мають базуватися на
оновленому Статуті ФПУ, щодо:
–
умотивованого профспілкового членства;
–
солідарності, єдності, справедливості в діях профспілок;
–
заміни громіздкої структури профспілок та їх виконавчих органів, впроваджування
об’єднавчих процесів у споріднених профспілках, виходячи з випереджувального
та оперативного реагування на події внутрішньоспілкового життя самої
організації і країни в цілому;
–
забезпечення чіткої, прозорої виконавчої, фінансової та звітної дисципліни;
–
налагодження законодавчо дієвого механізму узгоджувальних дій профспілок з Урядом,
Верховною Радою, місцевим самоврядуванням, роботодавцями при проведенні реформ
та змін законодавства, які стосуються соціально-економічного захисту трудящих
України;
– гарантій держави на
недоторканність профспілкового майна;
– недопущення
зниження рівня життя за рахунок підвищення комунальних тарифів, випередження
зростання цін над заробітною платою, приниження робочої людини злиденним
існуванням;
– повернення
профспілкам України права законодавчої ініціативи;
– збереження
галузевого принципу створення та діяльності первинних профспілкових
організацій в об’єднаних територіальних громадах, транснаціональних компаніях,
структурах малого бізнесу;
– перегляду засад
соціального діалогу на всіх рівнях територіального та галузевого устрою,
ефективність якого має забезпечуватися дотриманням конституційних прав профспілок,
конкретикою взаємних зобов’язань і відповідальності за їх реалізацію;
– збереження,
зміцнення та виховання молодого кадрового потенціалу профспілок;
– створення механізму
формування загальнопрофспілкового Фонду солідарності при ФПУ та галузевих і
територіальних профоб’єднаннях.
ЗА ДОРУЧЕННЯМ УЧАСНИКІВ,
МИКОЛА ШЕРШУН,
ГОЛОВА ФЕДЕРАЦІЇ ПРОФСПІЛОК РІВНЕНСЬКОЇ
ОБЛАСТІ,
ЛЕОНІД ВЕРНИГОРА,
ГОЛОВА ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ
РАДИ ПРОФСПІЛОК
Завдання № 1 – забезпечення високопродуктивної офіційної зайнятості
Федерація професійних спілок Кіровоградської
області надає власне бачення шляхів вирішення злободенних питань профспілкового
руху:
– З
абезпечення високопродуктивної офіційної зайнятості.
Шляхи вирішення: підтримка вітчизняного товаровиробника (просування на зарубіжні
ринки, пільгове кредитування, обмеження на ввезення обладнання та товарів, що були
у вжитку, зменшення митного податку на експорт техніки, що не виробляється в Україні).
Відсутність названих чинників призводить до руйнації галузей промисловості та
АПК.
– З метою припинення міграційних процесів, відтоку кадрів з України
посилити тиск профспілок на соціальних партнерів щодо підвищення рівня заробітної
плати. Шляхи вирішення: вимагати термінового перегляду норм трудового законодавства
стосовно формування зарплати на основі прожиткового мінімуму (1921 грн, при фактичному
його розмірі удвічі вище).
– Домагатися
впливу на тарифи і ціни. Унормування в законодавчому порядку узгодження з профспілковою
стороною підвищення тарифів на енергоносії. Шляхи вирішення: активно протидіяти
політиці, що нав’язується Міжнародним валютним фондом і призводить до скорочення
працівників.
– Активізувати
молодіжну політику, яка сьогодні в державі практично відсутня. Шляхи вирішення:
запровадження дієвої програми підтримки молоді, зокрема гарантованого першого
робочого місця, замість реєстрації у Службі зайнятості, цільового доступного кредитування
будівництва житла , кар’єрного зростання.
– Посилити
дії профспілок проти руйнування охорони здоров’я, недоступності медичних послуг
для більшості населення. Шляхи вирішення: категорично виступити від імені Ради
ФПУ, засідання якої відбудеться 16 травня, із Заявою про недопущення порушення конституційних
прав українців на охорону здоров’я, медичну допомогу, забезпечення державного
фінансування медичних програм.
– Усіма
доступними заходами домагатися обов’язкового виконання вимог, висунутих під час
акцій протесту.
МАКСИМ
БАЛАНЕНКО,
ГОЛОВА ФПО КІРОВОГРАДСЬКОЇ
ОБЛАСТІ
Байдужість
– наш найлютіший ворог
Профспілками в Україні зроблено чимало
суспільно корисних справ. Але й досі ми не повною мірою використовуємо свій потенціал.
Заважає неготовність частини лідерів діяти адекватно й оперативно. Не вистачає
знань – потрібно вчитися. Вважаю, що справа не тільки в слабкій виконавській дисципліні,
яка шкодить профспілковому руху, це, швидше, внутрішня наша проблема. Натомість
реальну загрозу профруху становлять байдужість і безвідповідальність.
П
огоджуюсь із тезою, що необхідно серйозно зайнятися фінансовою дисципліною.
Не секрет, що окремі первинки на своїх зборах встановлюють довільно частку відрахувань
членських внесків – чомусь у бік її зменшення. А це призводить до ускладнення
розрахунків територіальних організацій з вищими профспілковими органами. Адже
недофінансування згубно впливає на утримання кваліфікованих профспеціалістів.
Підтримую розширення соціального діалогу, що започаткований ФПО. Саме
через діалог ми зможемо досягти більших результатів, ніж протестами на майданах
та іншими формами боротьби за свої права.
Є в мене пропозиції і до ФПУ. Вважаю, що необхідно ставити питання
перед Урядом, щоб до мінімальної зарплати не входили надбавки, доплати і премії.
Основна зарплата має бути не менше мінімальної, а решта – вислуга років, надбавки,
доплати мають бути стимулюючими. В такий спосіб ми уникнемо зрівнялівки.
І зрештою,
про зарплату. На сьогодні українська середня зарплата в бюджетній сфері та на державних
підприємствах є найнижчою серед європейських країн і становить 8865 грн. При цьому
мінімальна зарплата – 4173 грн, що складає 44% середньої зарплати і на 9% нижче
фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розрахованого Мінсоцполітики
(4566 грн 21 коп.) А у Законі України «Про державний бюджет на 2019 рік» прожитковий
мінімум встановлено у розмірі 1921 грн, що в 2,2 раза менше розміру мінімальної
зарплати і в 2,4 раза менше фактично встановленого прожиткового мінімуму. Яка ж
Європа нас із такими «статками» прийме до себе?
ПЕТРО ДАВИДЮК,
ГОЛОВА РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ
ОРГАНІЗАЦІЇ
ПРОФСПІЛКИ
ПРАЦІВНИКІВ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ
21.05.2019
|
