ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

РЕЗОЛЮЦІЯ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «ІСТОРІЯ ЗАРОДЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК ПРОФСПІЛКОВОГО РУХУ В УКРАЇНІ»

Н а підставі архівних історичних до­кументів, періодичних профспілко­вих та громадських видань, здобу­тих у закордонних й вітчизняних архівах, результатів наукових досліджень, публікацій та виступів науковців учасники конференції констатують, що:

– 6 листопада 1817 року в м. Львові у при­ватній поліграфічній фірмі Корнелія Піл­лера було створено першу професійну спіл­ку на українських землях під назвою «Cтоваришування взаємної допомоги чле­нів друкарської справи» (Stowarzszyszenie Wzajemnej Pomocy Czlonk ó w Sztuki Drukarskiej). А вже 15 листопада 1817 року в іншій львівській друкарні – німця Шнай­дера виникла друга професійна спілка;

– професійні організації на українських землях виникали та функціонували на закон­ній підставі, про що зазначено у цісарських патентах, указах, рескриптах, положеннях конституції. Вони стали першими громад­ськими організаціями, які виступили на за­хист економічних інтересів трудового наро­ду й відіграли надзвичайно важливу роль у згуртуванні робітників, селян та інтеліген­ції, впливали на їхнє соціальне, економічне, культурно-освітнє становище й т. ін.;

– історія професійних організацій твори­лася на місцевій поліетнічній базі в умовах політичних, економічних, національних, соціальних, релігійних та інших утисків, впливів політичних партій i організацій, жандармсько-поліцейського контролю, на основі співпраці, взаємної допомоги і під­тримки, спільної культурно-освітньої робо­ти, організації медичного забезпечення, лі­кувально-оздоровчого відпочинку;

– професійні спілки, що виникли та розви­валися на українських землях, входять до числа найбільш ранніх професійних органі­зацій Європи і стали прообразом для створен­ня професійних організацій у багатьох євро­пейських країнах та Російській імперії. Зо­крема, у східних, центральних і південних регіонах України у ХІХ–ХХ століттях широко розвивався профспілковий рух, який прой­шов випробування революціями, війнами та повоєнним часом відбудови країни.

Учасники конференції стверджують, що попри політичні та соціально-економічні зміни в Україні, які сталися за минулі деся­тиліття, в жорстких умовах переходу до рин­кової економіки профспілки змогли вистоя­ти, переорієнтувати свою діяльність, посісти гідне місце у формуванні громадянського суспільства. Федерація профспілок України як найбільше профспілкове об’єднання у дер­жаві з високофаховим кадровим потенціа­лом та науковим забезпеченням відіграє пев­ну роль у вдосконаленні соціально-трудових відносин в умовах глибокої модернізації еко­номіки та інших сфер суспільного життя.

З перших кроків незалежності України, а саме у 1990 році, Федерація профспілок ви­ходить із союзного підпорядкування як не­залежна профспілкова інституція. Вона спрямовує свої зусилля на встановлення конструктивного соціального діалогу, роз­виток стратегії взаємодії між роботодавця­ми, органами державної і територіальної влади та профспілками. Федерація профспі­лок України бере активну участь у творенні законодавства новітньої України, зокрема з її ініціативи напрацьовано та прийнято закони України «Про соціальний діалог в Україні», «Про колективні договори та уго­ди», «Про професійні спілки, їх права й га­рантії діяльності», вироблено механізм ре­алізації законодавчих актів з питань праці і соціального захисту населення, тристо­ронніх угод, колективних договорів.

Сьогодні Федерація профспілок України об’єднує понад 5,5 млн спілчан, серед яких більше 3,5 млн трудівників усіх галузей ре­ального сектору економіки, бюджетної сфе­ри та сфери послуг, з майже 8 млн офіційно працюючих в Україні, а також приблизно 2 млн робітничої і студентської молоді та учнів професійно-технічних закладів.

Курс на європейську інтеграцію, глобалі­зація ринків, лібералізація економіки, домі­нування фінансового капіталу у гонитві за надприбутками, нехтування соціальної по­літики захисту простих трудівників, знеці­нення людини праці вимагають посилення дій і ролі профспілок на сучасному етапі. Профспілки є і повинні залишатися тими за­хисними інституціями громадянського сус­пільства, які виражають, представляють і відстоюють інтереси працюючих. Сила й ав­торитет профспілок повинні вийти на новий якісний рівень соціального партнерства у взаємовідносинах з органами влади та робо­тодавцями, формуючи новий світогляд пра­цівників, спілчан через захисну функцію профспілкових організацій, їх соціальну мі­сію у відродженні промисловості, економі­ки, розвитку нових сфер і галузей.

Учасники конференції зазначають, що тільки об’єднані спільною метою, організо­вані і згуртовані профспілки можуть стати реальним, впливовим суб’єктом соціально­го партнерства в громадянському суспіль­стві. Досягнення гідного рівня життя та умов праці напряму залежить від результа­тів реального захисту соціально-економіч­них прав громадян, спроможності організу­вати колективні дії, наявності достатніх кадрових та фінансових ресурсів, сучасної інформаційної політики.

Забезпечення ефективного захисту прав працівників можливе із застосуванням усього арсеналу механізмів впливу проф­спілок та, зокрема, соціального діалогу. Його реальне впровадження вимагає підви­щення правової культури учасників соці­ального діалогу та результативності колек­тивно-договірної роботи, застосування ме­ханізмів відповідальності (соціально-полі­тичної і юридичної) за невиконання зобов’язань учасниками соціального діало­гу, а також за невиконання умов колектив­них угод і колективних договорів.

Сьогодні профспілковий рух є складо­вою частиною сучасної демократії, запору­кою розбудови економічно стабільної та со­ціально-правової держави. Саме тому ви­никла необхідність відзначення важливос­ті ролі профспілок у становленні громадян­ського суспільства та пропозиція встанов­лення в Україні Дня профспілок – дня, який консолідує професійні спілки всіх галузей економіки та регіонів України.

З огляду на вищезазначене, учасники конференції

ВИРІШИЛИ:

1. Рекомендувати:

1.1. Виборним органам та Голові ФПУ від імені учасників конференції звернутися до Президента України, Верховної Ради Украї­ни та Кабінету Міністрів України з прохан­ням підтримати ініціативу і висновки Між­народної конференції щодо встановлення і відзначення в Україні Дня професійних спі­лок України у другу неділю жовтня, як фак­ту визнання важливої ролі профспілкових організацій та їх об’єднань у формуванні громадянського суспільства та розбудові со­ціально-правової та економічно могутньої Української держави. Також, обрання саме другої неділі жовтня співпадає з відзначен­ням 7 жовтня в Україні та світі Всесвітнього дня дій за гідну працю. Заходи проводяться національними профцентрами країн – чле­нів Міжнародної конфедерації профспілок за участю органів влади та роботодавців.

1.2. Керівництву ФПУ:

– звернутися до Міністерства освіти і на­уки України щодо включення історії про­фесійних спілок України до освітніх на­вчальних програм;

– сприяти подальшому поширенню та вивченню історії професійних спілок Укра­їни у системі профспілкового навчання;

– ініціювати прийняття нової редакції законів «Про соціальний діалог», «Про ко­лективні договори і угоди», «Про вирішен­ня колективних трудових спорів (конфлік­тів)» з метою посилення ролі профспілок у соціальному діалозі, забезпечення консти­туційного права громадян на страйк та по­силення відповідальності сторін колектив­них угод і колективних договорів за неви­конання своїх зобов’язань.

1.3. Всеукраїнським профспілкам, тери­торіальним профоб’єднанням та профспіл­ковим організаціям усіх рівнів здійснюва­ти активну діяльність, спрямовану на за­безпечення гідного життя громадян та по­силення ролі профспілок у суспільстві.

2. Підтримати ініціативи щодо посилення мотивації профспілкового членства та на­дання допомоги і послуг спілчанам, запрова­дивши «Активний профспілковий квиток».

Ухвалено учасниками Міжнародної науково-практичної конференції з нагоди 200-річчя створення першої профспілкової організації на українських землях

«Історія зародження і розвиток профспілкового руху в Україні»

(9 листопада 2017 р., м. Львів)

ПРО ВІДЗНАЧЕННЯ В УКРАЇНІ ДНЯ ПРОФЕСІЙНИХ СПІЛОК

У ході Міжнародної науково-практичної конференції «Історія зародження і розви­ток профспілкового руху в Україні» відбу­лося засідання Президії Федерації проф­спілок України, на якому було прийнято Звернення до Президента України, Верхо­вної Ради України та Кабінету Міністрів України щодо встановлення і відзначення в Україні Дня професійних спілок України.

У зверненні йдеться про те, що цього року профспіл­ковий рух України відзначає 200-річчя з дня ство­рення першої профспілкової організації на україн­ських землях, яку було засновано 6 листопада 1817 року у приватній друкарні м. Львова під назвою «Стовари­шування взаємної допомоги членів друкарської справи».

Після набуття Україною незалежності в профспілках відбуваються зміни, починається процес докорінної пере­орієнтації професійних спілок на виконання своїх осно­вних функцій щодо соціального захисту. У жовтні 1990 року Установчим з’їздом професійних організацій Украї­ни було оголошено про створення Федерації незалежних профспілок України (ФНПУ), яка стала правонаступницею Укрпрофради.

На ІІ позачерговому з’їзді ФНПУ у листопаді 1992 року було ухвалено Програму професійних спілок України, в якій викладено доктрину діяльності профспілок у нових політичних і суспільно-економічних умовах, а також при­йнято постанову про перейменування Федерації незалеж­них профспілок України на Федерацію професійних спі­лок України.

Федерація профспілок України є членською організа­цією Міжнародної конфедерації профспілок (МКП) та Пан’європейської регіональної ради (ПЄРР). 24 членських організації ФПУ входять до глобальних федерацій проф­спілок та їх європейських організацій. ФПУ тісно співпра­цює з Європейською конфедерацію профспілок, підтримує контакти з Профспілковим консультативним комітетом при Організації економічного співробітництва і розвитку.

Сьогодні профспілки обстоюють трудові та соціально- економічні права і гарантії людей праці на підприєм­ствах, в установах, організаціях і нових бізнес-структурах усіх форм власності та підпорядкування на забезпечення продуктивної зайнятості, гідної праці та соціальних га­рантій. Вони є активними учасниками соціального діало­гу з урядовими структурами та роботодавцями як на за­гальнонаціональному рівні, так і на місцях. Профспілки є ініціаторами та учасниками колдоговірного регулюван­ня, а це 65 тис. колдоговорів, 94 галузевих (міжгалузевих) угоди та Генеральна угода на національному рівні. Беруть участь у законотворчій роботі через тісну співпрацю з ко­мітетами Верховної Ради України, депутатськими фрак­ціями і народними депутатами, здійснюють експертизу діючих нормативно-правових актів та їх проектів, розро­бляють пропозиції до законопроектів з питань трудових та соціально-економічних відносин. Крім того, профспіл­кові представники входять до урядових комітетів, коле­гій, громадських рад, міжвідомчих комісій при органах державної і місцевої влади.

Федерація професійних спілок України є найчисельні­шим профспілковим об’єднанням трудівників і представ­ляє інтереси 5,6 млн працюючих. До її лав входять 44 галу­зевих профспілки, які об’єднують 58591 первинну профор­ганізацію трудових колективів та 25 територіальних профоб’єднань у всіх регіонах України.

Президія ФПУ від імені учасників Міжнародної науко­во-практичної конференції та профактиву України звер­нулася до Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України з проханням підтримати ініціативу й висновки конференції щодо встановлення і відзначення в Україні Дня професійних спілок України у другу неділю жовтня, як факту визнання важливої ролі профорганізацій та їх об’єднань у формуванні громадян­ського суспільства та розбудові соціально-правової та еко­номічно могутньої Української держави.

Усі новини