Відкритий лист трудового колективу державного підприємства «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» з приводу спроби кулуарної реорганізації
Верховній Раді України
Кабінету Міністрів України
Раді національної безпеки і оборони України
Дніпропетровській обласній державній адміністрації
Дніпропетровській обласній раді
Федерації професійних спілок України
Конфедерації вільних профспілок України
Дніпропетровському обласному об’єднанню профспілок
У зв’язку з критичною ситуацією, що склалася на Південмаші,
колектив підприємства двічі, в жовтні минулого року і в травні поточного, звертався
з відкритими листами до найвищих органів влади держави. По цей час жодної змістовної
відповіді колектив не отримав. Не було також вжито жодних дієвих заходів щодо виправлення
ситуації.
Наразі пішов п’ятнадцятий місяць, як у центральних органах виконавчої
влади опрацьовується пакет законопроектів, розроблених на підприємстві та спрямованих
на фінансову стабілізацію Південмашу та на проведення його корпоратизації, яка
мала б забезпечити ефективну оптимізацію активів підприємства при збереженні його
виробничих потужностей ракетно-космічного машинобудування. Слід підкреслити, що
підтримки за рахунок коштів державного бюджету поточні редакції зазначених законопроектів
не передбачають.
Також, йде вже третій квартал року, а жодного оборонного замовлення,
про яке колектив запевняли численні високопосадовці, Південмаш не отримав, як не
отримував їх протягом усіх років незалежності.
В нашому травневому листі ми зверталися до можновладців із закликом
припинити пасивне спостереження і почати робити вже хоч що-небудь. Проте, ми гадки
не мали, що це «що-небудь» виявиться таким незграбним та недолугим.
Як стало відомо, наразі в Уряді опрацьовується проект рішення
щодо реорганізації Південмашу шляхом його приєднання до ДП «КБ «Південне» імені
М.К. Янгеля» (надалі – КБ Південне). У разі реалізації цього рішення, Південмаш,
як юридична особа, зникне, а його активи і зобов’язання у повному обсязі перейдуть
до КБ Південне. При цьому зникне також бренд «Південмаш», вартість якого оцінюється
більш ніж восьмизначними числами і не в національній валюті. Варто нагадати, що
бренд, як і все майно Південмашу, перебуває в державній власності. Проте, автори
проекту рішення такими дрібницями, як і, взагалі, належним його обґрунтуванням,
не переймаються.
З огляду на ситуацію, що склалася, та зважаючи на незворотність
наслідків рішення про приєднання Південмашу до КБ Південне, вимушені викласти свої
міркування з цього приводу – неприємні, але відверті. Кінець кінцем, мова йде
не про ризики, а про неминуче майбутнє, як ми його бачимо.
1. Головною обставиною, що перешкоджає вибору приєднання заводу
до КБ, як способу реорганізації, є наявність конфлікту інтересів заводу, КБ і держави.
Природним інтересом КБ Південне є розроблення конструкторської
документації. При цьому кінцевий результат, а саме, виробництво серійної продукції,
належить до другорядних інтересів КБ Південне, оскільки не так вагомо впливає на
його дохід, як результат господарської діяльності. Свідченням такого стану є повна
відсутність доведених до серійного виробництва дійсно нових розробок ракетної техніки
за усі роки незалежності, тобто, за понад два десятиріччя. Слід зазначити, що
при цьому короткостроковий інтерес КБ Південне суперечить його ж довгостроковим
інтересам, оскільки відсутність втілених в серійне виробництво розробок негативним
чином впливає і на розвиток конструкторської школи, і на виховання молодих конструкторських
кадрів, і, кінець кінцем, на авторитет КБ Південне, його репутацію і комерційні
перспективи.
З іншого боку, інтерес Південмашу, вочевидь, полягає саме в
серійному виробництві. Дослідне і експериментальне виробництво не можуть забезпечити
ані належного обсягу ракетно-космічного виробництва, ані достатнього ступеня його
диверсифікації. Яскравим прикладом є відсутність комерційних перспектив на світовому
ринку як у вже розроблених КБ Південне космічних апаратів Січ-1, Січ-1М, Січ-2,
так і у КА Січ-2М, розроблення якого наразі триває. Одним з головних чинників такого
становища є відсутність зацікавленості КБ Південне у серійному виробництві, внаслідок
чого при проектуванні космічних апаратів необхідність забезпечення їх конкурентоспроможності
на ринку взагалі не бралася до уваги. Показово, що розроблення національного телекомунікаційного
супутника «Либідь» Україна вимушена була замовити в іноземного підрядника з огляду
на неспроможність розробки належного рівня силами власного КБ. Цей приклад наочно
демонструє сумний результат політики «розроблення заради розроблення».
Нарешті, інтерес держави відносно космічної галузі полягає не
тільки і не стільки в розвитку космічного машинобудування. Іншим і, вочевидь,
головним державним інтересом є перетворення космічної галузі в мультиплікатор
високотехнологічного розвитку вітчизняної економіки, що неможливо без ефективно
діючого ланцюга розроблення–виробництво. Також, тільки через серійне виробництво
може бути втілене стратегічне значення підприємств для безпеки держави, а саме,
через нові зразки озброєння та військової техніки, які не тільки розроблені, а
й прийняті на озброєння.
З огляду на викладене, керівництво реорганізованим об’єднаним
підприємством доцільно покласти на сторонню до КБ Південне та Південмашу особу,
що проблематично у разі приєднання заводу до КБ Південне. Крім того, такий вибір
психологічно програмує усіх зацікавлених осіб на збереження зазначеного пріоритету.
2. Тривала орієнтація на короткострокові інтереси призвела
до ситуації, коли і саме КБ Південне опинилося на небезпечній межі. Незважаючи
на нібито міцний фінансовий стан, вже давно наявні та продовжують поглиблюватися
численні ознаки глибокої системної кризи:
– відсутність нових розробок;
– орієнтована на виробництво конструкторської документації, а
не серійне виробництво продукції, маркетингова політика (заручником якої став і
Південмаш, в основному виробництві повністю залежний від політики КБ Південне);
– практична відсутність наукової підтримки;
– відтерміновані фінансові проблеми, зокрема, по зобов’язаннях
перед бюджетом.
При цьому будь-яких активів, які б могли бути використані в
якості ресурсу для дієвої реструктуризації КБ Південне не має. З огляду на це, просування
ідеї поглинання Південмашу видається спробою отримати доступ до наявних у підприємства
активів, які після корпоратизації можуть бути використані не для розвитку, а для
пом’якшення і уповільнення подальшої деградації об’єднаного підприємства.
3. Відсутність досвіду організації і підготовки виробництва
у керівництва КБ Південне ставить під загрозу згортання участь Південмашу у програмі
імпортозаміщення для великих вітчизняних споживачів машинобудівної продукції російського
виробництва. Зокрема, мова йде про атомну та традиційну енергетику, Укрзалізницю
тощо. Розраховувати у цьому відношенні на наявні керівні кадри Південмашу ризиковано,
оскільки багаторічний антагонізм між підприємствами призведе, у разі поглинання,
до значного їх відтоку.
З тієї ж причини слід очікувати ліквідації непрофільних виробництв
та руйнації повного циклу виготовлення ракетно-космічної техніки. Єдиним виключенням
може стати виробництво рідинних ракетних двигунів, майбутнє якого критично залежить
від наявності перспективних замовлень, які наразі відсутні.
4. Окремою цікавою рисою запланованого поглинання є повне звільнення
від відповідальності за наслідки власної недалекоглядної політики очільників
об’єднаного підприємства з одночасним перекладанням цієї відповідальності на керівництво
ДКА України та Уряду. Адже вже напоготові аргумент: «Ми були успішні і стабільні,
а ви нам Південмаш на шию повісили».
Підсумовуючи викладене, вважаємо, що заплановане приєднання
Південмашу до КБ Південне неминуче спричинить не тільки колапс об’єднаного підприємства,
а й фактичну руйнацію галузі в цілому.
Крім втрат для іміджу, економіки та оборонного потенціалу держави,
це також означає ліквідацію тисяч робочих місць на Південмаші та КБ Південне та
десятків тисяч – на підприємствах-партнерах.
Нас це категорично не влаштовує!
Необхідно зазначити, що існує набагато перспективніша альтернатива
приєднанню, а саме реорганізація шляхом злиття підприємств. В цьому разі буде утворено
нову юридичну особу, яка стане правонаступником усіх прав і зобов’язань обох підприємств.
Такий шлях дозволить:
– мінімізувати конфлікт інтересів через створення центру балансу
на рівні керівництва об’єднаного підприємства;
– створити в рамках об’єднаного підприємства повний цикл розроблення,
виробництва та експлуатації готового продукту для кінцевого споживача;
– зберегти та більш ефективно використовувати напрацьовані
бренди та зареєстровані торгові марки;
– забезпечити можливість проектного управління від розроблення
до відвантаження;
– забезпечити орієнтацію об’єднаного підприємства на ринок;
– створити об’єднуючу мотивацію для колективу;
– переорієнтувати маркетингову службу з ринку конструкторських
розробок на ринок як РКТ, так і озброєння;
– оптимізувати чисельність управлінського персоналу;
– забезпечити фінансову стабільність об’єднаного підприємства
на період корпоратизації та подальшу підготовку надлишкових активів для ефективної
оптимізації.
Обов’язковою умовою досягнення успіху на цьому шляху є залучення
до загального керівництва незаангажованого менеджера високої кваліфікації.
Насамкінець зазначимо, що питання подальшої долі Південмашу
та КБ Південне є занадто важливим та болючим з огляду на можливі непоправні соціальні
наслідки. Тому його кулуарний розгляд та вирішення не є прийнятним з точки зору
щирого соціального партнерства.
Зичимо поміркованості та виваженості при розв’язанні проблем
космічної галузі та лишаємо за собою право захисту інтересів працюючих усіма доступними
нам методами.
Від імені працівників Південмашу
В.В. Васильєв,
голова первинної профспілкової організації ДП «Виробниче об’єднання
Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова»
15.08.2015
Коментарі
#1 28.03.2016 23:31 добавил: Василь Михайлович | додати коментарОбєднання повинно відбутись однозначно. В цьому полягає державнийінтере с,інтереси працівників та надія народу України. Та на привеликий жаль спасіння стратегічної галузі не цікавить хапуг ,хабарників та відкрито наглих жлобів з верхніх ешелонів влади.
|
|
|