ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

РЕЗОЛЮЦІЯ

 Ми, учасники Всеукраїнського форуму профспілок «За гідну пра­цю і добробут людини», розуміє­мо, але вкрай занепокоєні склад­ною фінансово-економічною ситу­ацією в країні.

Коли в нашу домівку прийшла біда і держава перебуває в стані фактичної війни, працівники не просто щільно затягнули свої пас­ки, а й власноруч, за власним ба­жанням, віддають останню копій­чину воїнам, які захищають сувере­нітет та територіальну цілісність України. Водночас профспілки обу­рені черговими спробами урядов­ців обмежити права працюючих та не можуть погодитись із численни­ми антисоціальними законодавчи­ми ініціативами.

Наразі державна соціальна полі­тика далека від конституційних норм – в її основу замість суспільно прийнятних стандартів гідного життя і гідної праці покладено ідею соціальних мінімумів виживання. Наслідком такого ставлення є по­дальше зубожіння українських гро­мадян. Наочними прикладами ан­тисоціальної політики є підвищен­ня в поточному році цін і тарифів на газ, житлово-комунальні, тран­спортні послуги, товари першої не­обхідності, продукти харчування при одночасному замороженні мі­німальної заробітної плати, пенсії, штучно заниженому прожитково­му мінімумі, поширенні безробіття, зарплатних боргах і дискримінації в оплаті праці працівникам бю­джетної сфери тощо. Лише в поточ­ному році двічі запроваджено захо­ди жорсткої економії коштів, проте для високопосадовців цього вияви­лось недостатньо, і замість впрова­дження механізмів справедливого розподілу доходів продовжується політика «затягування пасків» тіль­ки для простого робітника. При цьо­му це робиться не на період військо­вих дій чи економічної кризи, а від­бувається скасування соціальних гарантій шляхом вилучення їх із ді­ючих законів. Крім того, заморожу­вання й так низького розміру міні­мальної заробітної плати поширює злиденність серед працюючих (за прогнозами Уряду ще й матиме про­довження в 2015 році), що потребує багатомільярдних видатків з бю­джету на допомоги та субсидії ма­лозабезпеченим верствам населен­ня, зростання дотацій Пенсійному фонду, а також провокує стрімке збільшення боргів за житлово-комунальні послуги тощо. Різке падіння реальної заробітної плати більш ніж на чверть, стрімке зниження спроможності громадян купувати товари та сплачувати за послуги не­відворотно призведе до зменшення їх виробництва вітчизняними під­приємствами, а відтак – до скоро­чення зайнятості та збільшення ар­мії безробітних. До кінця 2014 року вже очікується втрата понад одного мільйона робочих місць, а в 2015-му криза ринку праці поглиблювати­меться, в тому числі внаслідок за­непаду промисловості та інфра­структури Донбасу. Натомість Уряд не здійснює ефективних заходів для легалізації значної частини тіньо­вого бізнесу, боротьби з «оптиміза­цією» податкових зобов’язань, збільшення оподаткування замож­них верств, додаткового оподатку­вання тютюнових і горілчаних ви­робів, що спрямувало б до казни держави значно більше доходів, ніж усі антисоціальні обмеження. Замість пошуку економічних дже­рел наповнення бюджету Уряд іні­ціює одержавлення і фактичну руй­націю системи загальнообов’язкового державного соціального стра­хування, що створена за кращими зразками європейської практики та довела свою ефективність і життєздатність в період попередніх фінансово-економічних потрясінь. У цих кризових умовах така реорга­нізація страхової системи може по­збавити українського громадянина елементарного захисту.

Значну кількість проблемних питань міг би зняти конструктив­ний соціальний діалог між Урядом, профспілками і роботодавцями. Однак значна частина урядових рі­шень приймалась без застосування цих механізмів, що є не тільки по­рушенням вимог законодавства України, чинної Генеральної угоди, а й основоположних принципів Міжнародної організації праці.

Профспілки наполягають, що лише підвищення заробітної плати, яка має забезпечувати платоспро­можність громадян для придбання вітчизняних товарів, своєчасної сплати комунальних платежів, до­зволить відновити економічну ак­тивність, розширити сферу зайня­тості, розпочати реальну боротьбу з бідністю та гігантським розривом між українськими реаліями та євро­пейськими стандартами. На жаль, наміри щодо скорочення бідності серед працюючих, зростання ле­гальної зайнятості, скорочення роз­риву в оплаті праці українців і їх ко­лег в Євросоюзі, визначення, наре­шті, кінцевих термінів подолання ганебного явища заборгованості із зарплати тощо не знайшли місця в урядових планах: ні в проекті Дер­жавного бюджету на 2015 рік, ні в прогнозах на 2016–2017 роки.

Звертаємося до керівництва дер­жави з вимогою забезпечити неухильне дотримання норм Консти­туції України, не допускати при прийнятті нових законів або вне­сенні змін до чинного законодав­ства звуження змісту та обсягу іс­нуючих прав і свобод громадян. Саме тому, з метою упередження негативних наслідків для працівни­ків і громадян України, профспілка­ми сформовано перелік Вимог.

ПРИЙНЯТО УЧАСНИКАМИ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ФОРУМУ ПРОФСПІЛОК «ЗА ГІДНУ ПРАЦЮ ІДОБРОБУТ ЛЮДИНИ» 7 ЖОВТНЯ 2014 РОКУ

 ПРЕЗИДЕНТУ РОССИЙСКОЙФЕДЕРАЦИИ ПУТИНУ В. В.

ФЕДЕРАЛЬНОМУ СОБРАНИЮ РОССИЙСКОЙФЕДЕРАЦИИ

ОБЩЕСТВЕННОЙПАЛАТЕ РОССИЙСКОЙФЕДЕРАЦИИ

 Господин Президент,

господа члены Федерального собрания и Общественной палаты!

 Мы, участники Всеукраинс­кого форума профсоюзов «За достойный труд и бла­госостояние людей», пред­ставляющие все регионы Украины, хотим напомнить вам, что Украина является независимым суверенным государством, с трудолюби­вым и многонациональным народом, горячо любящим свою страну.

Украина вправе самостоя­тельно выбирать свой путь развития, и никто не имеет права посягать на ее целос­тность и диктовать ей, ка­ким путем идти. Украинс­кий народ – свободолюби­вый народ, который не раз доказывал это и который ни за что не променяет свою свободу, который раз и на­всегда выбрал демократи­ческий путь развития. Ради этого Украина выдержит все испытания и станет сильнее.

Мы требуем прекратить «гибридную» войну, кото­рая ведется на территории Украины и ежедневно уно­сит десятки, сотни жизней, войну, заложниками кото­рой оказались украинский и русский народы, войну, бремя которой приходится нести, прежде всего, прос­тым людям по обе стороны российско-украинской гра­ницы, чтобы как можно быстрее приступить к мир­ному созидательному тру­ду. Будучи приверженцами целей и идеалов междуна­родного рабочего движе­ния, защиты прав и интере­сов наемных работников, которые неотъемлемы и основаны на правах чело­века, признанных прогрес­сивным человечеством, мы, как никто, понимаем, что их нельзя реализовать в условиях военного проти­востояния.

Мы требуем вывести рос­сийских военных, воюющих в Украине под видом доб­ровольцев, и прекратить поставку на территорию Ук­раины вооружения, что за­фиксировано системами на­блюдения и подтверждено украинскими и междуна­родными организациями.

Профсоюзы Украины неод­нократно выступали и вы­ступают за мирное урегули­рование ситуации, поддерживая мирный план Прези­дента Украины и междуна­родной общественности. Считаем, что такие дейс­твия должны быть и со сто­роны руководства России.

Придерживаясь норм меж­дународного права, мы тре­буем освободить от россий­ского присутствия террито­рии юго-востока Украины, включая аннексированный Крым, освободить украинс­ких заключенных, в том числе Надежду Савченко, Олега Сенцова и других не­законно удерживаемых граждан Украины, а также отказаться от всяких попы­ток шантажа заставить Ук­раину свернуть с проевро­пейского внешнеполитичес­кого курса и прекратить на­гнетание антиукраинской истерии в обществе и СМИ Российской Федерации.

ПРИНЯТО УЧАСТНИКАМИ ВСЕУКРАИНСКОГО ФОРУМА ПРОФСОЮЗОВ «ЗА ДОСТОЙНЫЙ ТРУД И БЛАГОСОСТОЯНИЕ ЛЮДЕЙ»

7 ОКТЯБРЯ 2014 ГОДА

20.10.2014

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини