Звернення до членів профспілок з нагоди Дня міжнародної солідарності трудящих – 1 травня
Шановні спілчани!
Шановні ветерани праці і профспілкового руху!
Традиційно День міжнародної солідарності трудящих – 1 Травня
є святом людей праці, яке згуртовує їх навколо профспілок та єднає у відстоюванні
своїх соціально-економічних прав та інтересів, передусім на працю.
У складній соціально-політичній та економічній ситуації Федерація
профспілок України, членські організації залишаються вірними захисниками людини
праці, послідовно виступаючи за соціальну справедливість у суспільстві, підвищення
соціальних стандартів, належні й безпечні умови праці.
Тільки спільними зусиллями ми зможемо забезпечити дотримання
конституційних прав громадян України, збереження і розвиток нашої незалежної суверенної
держави.
Закликаємо вас, дорогі спілчани, усіх, кому не байдужа власна
доля, майбутнє наших дітей і онуків, хто вболіває за цілісність та незалежність
України, незважаючи на різні політичні та релігійні переконання, взяти активну
учать у заходах, присвячених Дню міжнародної солідарності трудящих, під гаслом:
«Профспілки – за єдину Україну, мир і злагоду в суспільстві, поліпшення добробуту
людей».
Президія Федерації профспілок висловлює впевненість, що першотравневі
заходи відбудуться організовано, сприятимуть вирішенню нагальних соціальних проблем,
зміцненню авторитету профспілкового руху в Україні.
Нехай щедре тепло весняних днів наповнить вас натхненням і оптимізмом,
подарує бадьорий, радісний настрій і додасть сил для нових звершень.
Здоров’я, щастя вам і вашим родинам, шановні спілчани, впевненості
у власних силах, принциповості у відстоюванні трудових, соціально-економічних прав
та інтересів!
ПРЕЗИДІЯ ФЕДЕРАЦІЇ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ
З ІСТОРІЇ СВЯТА ВЕСНИ
І ПРАЦІ
День міжнародної солідарності
трудящих відзначається у світі вже понад 120 років. Першого травня 1886 року в Нью-Йорку,
Філадельфії, Чикаго та інших містах США робітники оголосили страйк проти
10–15-годинного робочого дня і висунули до власників фабрик вимогу зробити робочий
день 8-годинним. Зупинилися всі підприємства, люди цілими родинами вийшли на вулиці.
Страйк очолили члени Міжнародної робітничої асоціації. Третього травня, аби зірвати
страйк, господар заводу, біля якого зібралися протестувальники, найняв штрейкбрехерів,
які влаштували сутичку із страйкарями. Прибула поліція, розпочалася стрілянина,
в результаті шість робітників було вбито, 50 – поранено. Наступного дня на площі
Хеймаркет у Чикаго відбувся мітинг протесту проти поліцейської розправи над людьми.
П’ятьох організаторів першотравневої демонстрації і страйку було засуджено до
страти, але це не зупинило робітників, вони продовжили боротьбу за скорочення робочого
дня. Надалі першотравневі демонстрації неодноразово завершувалися зіткненнями із
владою.
У липні 1889 року Конгрес II Інтернаціоналу в Парижі (попередник
Соцінтерну) на честь загиблих у Чикаго ухвалив рішення щороку відзначати 1 травня
масовими демонстраціями з висуненням соціальних вимог. Уперше це свято відзначалося
1890 року в Австро-Угорській і Російській імперіях (у Варшаві), Німеччині, Данії,
Бельгії, Швеції, інших країнах. На українських землях, що входили тоді до складу
Австро-Угорської імперії, 1 травня вперше масово відсвяткували у Львові 1890 року.
Після того як 1905 року під першотравневими прапорами зібралося близько 10 тисяч
людей, демонстрації почали проводити регулярно.
З 1897 року і в Російській, і в Австро-Угорській імперіях, у
складі яких перебували на той час землі сучасної України, маївки мали яскраво виражене
політичне забарвлення. Спершу головною вимогою під час масових демонстрацій було
встановлення 8-годинного робочого дня. Згодом у СРСР активно використовували
також гасла боротьби з мілітаризмом, закликали до всесвітньої революції. Візитівкою
Першотравня на довгі десятиріччя стало гасло «Мир, праця, травень!».
У СРСР Першотравень довгий час був основним державним святом.
1 травня 1990 року керівництво Радянського Союзу і КПРС востаннє піднялося на трибуну
Мавзолею для проведення останньої офіційної першотравневої демонстрації.
Свято 1 Травня історично стало способом публічного проголошення
соціальних вимог робочого класу, днем солідарності всіх, хто готовий виходити на
демонстрації, аби заявити про свої права та потреби.
У 1992 році Міжнародний день солідарності трудящих був перейменований
у Свято весни і праці. В незалежній Україні свято зберегло свою колишню назву,
а 1 і 2 травня згідно з Кодексом законів про працю – вихідні дні. У світі 1 травня,
як і раніше, відзначається як пролетарське свято солідарності.
1 Травня – це чудове свято, і хоч би як його не називали – Днем
солідарності трудящих чи Святом весни і праці, – для багатьох воно традиційно
символізує відродження життя і прихід весни. Цього дня відчувається особливий сплеск
емоцій, адже свято символізує весняне пробудження природи, згуртовує людей на боротьбу
за краще життя.
27.04.2014
|