ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Звернення до членів профспілок з нагоди Дня міжнародної солідарності трудящих – 1 травня

  Шановні спілчани!

Шановні ветерани праці і профспілкового руху!

Традиційно День міжнародної солідарності трудящих – 1 Травня є святом людей праці, яке згуртовує їх навколо профспілок та єднає у відстоюванні своїх соціально-економічних прав та інтересів, передусім на працю.

У складній соціально-політичній та економічній ситуації Федерація профспілок України, членські організації залишаються вірними захисниками лю­дини праці, послідовно виступаючи за соціальну справедливість у суспільстві, підвищення соціаль­них стандартів, належні й безпечні умови праці.

Тільки спільними зусиллями ми зможемо забез­печити дотримання конституційних прав громадян України, збереження і розвиток нашої незалежної суверенної держави.

Закликаємо вас, дорогі спілчани, усіх, кому не байдужа власна доля, майбутнє наших дітей і ону­ків, хто вболіває за цілісність та незалежність Укра­їни, незважаючи на різні політичні та релігійні пе­реконання, взяти активну учать у заходах, присвя­чених Дню міжнародної солідарності трудящих, під гаслом: «Профспілки – за єдину Україну, мир і зла­году в суспільстві, поліпшення добробуту людей».

Президія Федерації профспілок висловлює впев­неність, що першотравневі заходи відбудуться орга­нізовано, сприятимуть вирішенню нагальних соці­альних проблем, зміцненню авторитету профспілко­вого руху в Україні.

Нехай щедре тепло весняних днів наповнить вас натхненням і оптимізмом, подарує бадьорий, радіс­ний настрій і додасть сил для нових звершень.

Здоров’я, щастя вам і вашим родинам, шановні спілчани, впевненості у власних силах, принципо­вості у відстоюванні трудових, соціально-економічних прав та інтересів!

ПРЕЗИДІЯ ФЕДЕРАЦІЇ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ

 З ІСТОРІЇ СВЯТА ВЕСНИ І ПРАЦІ

  День міжнародної солідарнос­ті трудящих відзначається у світі вже понад 120 років. Першого травня 1886 року в Нью-Йорку, Філадельфії, Чикаго та інших містах США робітники оголо­сили страйк проти 10–15-годинного робочого дня і висунули до власни­ків фабрик вимогу зробити робочий день 8-годинним. Зупинилися всі підприємства, люди цілими родина­ми вийшли на вулиці. Страйк очоли­ли члени Міжнародної робітничої асоціації. Третього травня, аби зірва­ти страйк, господар заводу, біля яко­го зібралися протестувальники, на­йняв штрейкбрехерів, які влаштува­ли сутичку із страйкарями. Прибула поліція, розпочалася стрілянина, в результаті шість робітників було вби­то, 50 – поранено. Наступного дня на площі Хеймаркет у Чикаго відбувся мітинг протесту проти поліцейської розправи над людьми. П’ятьох орга­нізаторів першотравневої демон­страції і страйку було засуджено до страти, але це не зупинило робітни­ків, вони продовжили боротьбу за скорочення робочого дня. Надалі першотравневі демонстрації неодноразово завершувалися зіткнення­ми із владою.

У липні 1889 року Конгрес II Інтерна­ціоналу в Парижі (попередник Соцінтерну) на честь загиблих у Чикаго ухвалив рішення щороку відзначати 1 травня масовими демонстраціями з висуненням соціальних вимог. Уперше це свято відзначалося 1890 року в Австро-Угорській і Російській імперіях (у Варшаві), Німеччині, Да­нії, Бельгії, Швеції, інших країнах. На українських землях, що входили тоді до складу Австро-Угорської імперії, 1 травня вперше масово відсвятку­вали у Львові 1890 року. Після того як 1905 року під першотравневими прапорами зібралося близько 10 ти­сяч людей, демонстрації почали про­водити регулярно.

З 1897 року і в Російській, і в Австро-Угорській імперіях, у складі яких пе­ребували на той час землі сучасної України, маївки мали яскраво вира­жене політичне забарвлення. Спер­шу головною вимогою під час масо­вих демонстрацій було встановлен­ня 8-годинного робочого дня. Зго­дом у СРСР активно використовува­ли також гасла боротьби з мілітариз­мом, закликали до всесвітньої рево­люції. Візитівкою Першотравня на довгі десятиріччя стало гасло «Мир, праця, травень!».

У СРСР Першотравень довгий час був основним державним святом. 1 травня 1990 року керівництво Ра­дянського Союзу і КПРС востаннє піднялося на трибуну Мавзолею для проведення останньої офіційної пер­шотравневої демонстрації.

Свято 1 Травня історично стало спо­собом публічного проголошення со­ціальних вимог робочого класу, днем солідарності всіх, хто готовий виходити на демонстрації, аби зая­вити про свої права та потреби.

У 1992 році Міжнародний день солі­дарності трудящих був переймено­ваний у Свято весни і праці. В неза­лежній Україні свято зберегло свою колишню назву, а 1 і 2 травня згідно з Кодексом законів про працю – ви­хідні дні. У світі 1 травня, як і раніше, відзначається як пролетарське свято солідарності.

1 Травня – це чудове свято, і хоч би як його не називали – Днем солідар­ності трудящих чи Святом весни і праці, – для багатьох воно традицій­но символізує відродження життя і прихід весни. Цього дня відчуваєть­ся особливий сплеск емоцій, адже свято символізує весняне пробу­дження природи, згуртовує людей на боротьбу за краще життя.

27.04.2014

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини