ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Заява спільного представницького органу об’єднань профспілок

Про недопущення зниження соціальних гарантій громадян в умовах впровадження непопулярних реформ та необхідність створення передумов для економічного зростання в Україні

Спільний представницький орган всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні пред­ставляє та захищає трудо­ві інтереси близько 11 млн найма­них працівників, зайнятих у всіх галузях економіки України.

Як одна з трьох сторін соціаль­ного діалогу на національному рівні, змушені заявити про те, що низка антикризових рішень роз­роблена Урядом без участі соці­альних партнерів, з грубим пору­шенням законодавства України та Генеральної угоди, без урахуван­ня позиції профспілок. У черговий раз влада вдається до непопуляр­них рішень, пропонуючи україн­цям затягнути паски, та лише обі­цяє створити передумови для еко­номічного зростання країни.

Прийняття та впровадження законів України «Про внесення змін до Закону України «Про Дер­жавний бюджет України на 2014 рік» та «Про запобігання фінансо­вій катастрофі та створення пере­думов для економічного зростан­ня в Україні», за словами Уряду, були необхідною мірою для запо­бігання банкрутству держави. Експерти вже назвали ці зміни «катастрофою» і, мабуть, недарем­но. Наслідком їх упровадження очікується різке зниження рівня соціального захисту практично всіх верств населення України, в тому числі працюючого.

Уже відбулося заморожування державних соціальних стандартів та гарантій, зокрема мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму, зменшення реальної за­робітної плати для переважної більшості працівників, підвищи­лись податки та збори. Нічим не виправданим є значне непрозоре і необґрунтоване підвищення цін та тарифів на життєво необхідні газ та електроенергію, що прово­кують двозначний рівень інфля­ції. Драматизм ситуації посилю­ється тим, що зростання цін відбу­ватиметься одночасно із заморо­женням, а насправді – реальним зменшенням заробітної плати для переважної більшості працівни­ків, та в умовах загрози суттєвого зростання безробіття. І одночасно скорочується ресурс допомоги безробітним, яких стане більше в зв’язку з втратою традиційних ринків збуту для українських про­мислових підприємств.

На продовження антикризових реформ 7 квітня Уряд вніс до пар­ламенту законодавчі ініціативи (законопроект № 4648) щодо зву­ження змісту й обсягу існуючих прав і свобод працівників бюджет­ної сфери, запровадження «ручно­го режиму» встановлення оплати праці державним службовцям, відміни відрахування коштів під­приємствами, установами та орга­нізаціями первинним профспілко­вим організаціям на культурно-масову, фізкультурну та оздоров­чу роботу. Такого масштабного наступу на права працівників профспілки ще не бачили!

Природно, що трудящі вкрай негативно оцінюють новації Уря­ду. Ми переконані: будь-які рішен­ня, що стосуються мільйонів лю­дей, мають бути максимально прозорими, обґрунтованими, і, безперечно, таким рішенням має передувати конструктивний соці­альний діалог та завчасне запро­вадження заходів з мінімізації не­гативних соціальних наслідків для населення.

Крім того, країна так і не поба­чила чітких планів, спрямованих на детінізацію економіки та ство­рення передумов для економічно­го зростання в Україні. До цього часу суспільство не побачило ре­зультатів боротьби з корупцією, кроків щодо виведення з тіні 8 млн працівників поза межами ле­гальної економіки, модернізації найбільш корумпованого газово­го сектору економіки, проведення інвентаризації газових та нафто­вих свердловин, спрямування кре­дитів на виробництво тощо.

Урядові ініціативи викликали надзвичайно гостру дискусію в суспільстві та профспілковому се­редовищі, оскільки наслідком їх ухвалення є падіння і так невисо­кого життєвого рівня співвітчиз­ників, а олігархат і великий капі­тал знову нестимуть мінімум втрат і, як це було неодноразово, примножуватимуть свої статки.

СПО об’єднань профспілок за­являє, що перекладання всього тя­гаря на плечі працюючого насе­лення є неприпустимим! Переко­нані, що значну частину непопу­лярних обмежень влада має пере­класти на плечі олігархів.

Окремо заявляємо також про неприпустимість нав’язування МВФ суверенній країні будь-яких обмежень соціальних чи трудових прав громадян. Упевнені: суспіль­ство має право знати, хто і яку ціну повинен сплатити за подо­лання кризи, як довго триватиме затягування пасків та які подаль­ші перспективи.

У цих складних умовах, на дум­ку профспілок, принциповою умо­вою відновлення суспільної і еко­номічної стабільності має бути справедливий та посильний розпо­діл тягаря відповідальності між державою, бізнесом та громадяна­ми. Переконані, що в цей складний період украй важливим є забезпе­чення жорсткого дотримання тру­дових прав, передусім на безпеку праці, своєчасну й повну її оплату, соціальне страхування працівни­ків. Винні у зарплатних боргах ма­ють нести суворе покарання, а пра­цівникам у випадку заборгованос­ті мають сплачувати компенсацію за кожен день затримки виплати заробленого.

Одночасно вимагаємо від Уря­ду та роботодавців забезпечити безумовне виконання положень чинних Генеральної та галузевих угод, колективних договорів, осо­бливо в частині соціальних стан­дартів, розвитку виробництва та соціального діалогу. Задля цього профспілки найближчим часом планують вийти з ініціативою до Федерації роботодавців України стосовно підписання Меморанду­му про співробітництво між робо­тодавцями та профспілками щoдо збереження трудових колективів та забезпечення стабільної роботи підприємств.

СПО об’єднань профспілок на­полягає на проведенні невідклад­ної зустрічі представників СПО з керівництвом Уряду, де має бути визначено подальші дії з віднов­лення економічного зростання України у взаємодії з громадськіс­тю, шляхи мінімізації негативних наслідків для населення від при­йнятих антикризових рішень Каб­міну. При цьому основні соціаль­ні стандарти потрібно не просто довести до належного рівня, а й передбачити їх динамічне набли­ження до європейського.

Профспілки закликають Уряд негайно підготувати та запрова­дити програму дій з метою активі­зації економіки, розвитку вітчиз­няного виробництва як основного джерела наповнення державної казни та захисту від безробіття, а також залучення неспекулятив­них інвестицій і розширення рин­ків збуту української продукції. Особливий акцент необхідно зро­бити на розвитку внутрішнього ринку, що буде найбільш реаль­ною і вагомою підтримкою вітчиз­няної промисловості та вітчизня­ного виробника.

Переконані, що українські мі­льярдери й мільйонери, всі робото­давці мають засвідчити свій патрі­отизм шляхом надання державі посильної фінансової допомоги, а працівникам – гідної оплати пра­ці, що сприятиме збереженню і без того мізерних соціальних гарантій простих українців та запобіганню очікуваного критичного зростання соціальної напруги в суспільстві.

11 квітня 2014 року

20.04.2014

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини