ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Чому ФПУ підтримує проект трудового кодексу або деякі питання нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю

Статтею 43 Конституції України передбачено, що держава створює умови для здійснення громадянами права на працю. Для забезпечення реалізації цього кон­ституційного положення у державі створюється спеціальна система нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю.

Порівняння положень чинного Кодексу законів про працю України та підтри­маного Федерацією профспілок України проекту Трудового кодексу щодо врегу­лювання питань державного нагляду й контролю за дотриманням законодав­ства про працю, а також положень стосовно здійснення профспілками громад­ського контролю у системному зв’язку з іншими статтями цього проекту Ко­дексу та нормами Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», зокрема статті 21, дає змогу однозначно стверджувати, що про­ект Трудового кодексу України передбачає значне розширення правових рамок державного нагляду й громадського контролю профспілок за дотриманням трудового законодавства, конкретизує повноваження державних інспекторів та уповноважених представників профспілок у цій сфері діяльності.

 ЧИННИЙ КОДЕКС ЗАКОНІВ ПРО ПРАЦЮ УКРАЇНИ

 Стаття 259. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю

Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють спеціально уповноважені на те органи та інспекції, які не залежать у своїй ді­яльності від власника або уповноваженого ним органу.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що пе­ребувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів державної по­даткової служби, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в устано­вах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про пра­цю здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

 ПРОЕКТ ТРУДОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

 Стаття 383. Сфера державного нагляду і контролю за дотриман­ням трудового законодавства

1. Нагляд і контроль за дотриман­ням трудового законодавства, колек­тивних договорів і угод здійснюється центральними органами виконавчої влади відповідно до їх повноважень, профспілками та їх об’єднаннями, ор­ганізаціями роботодавців та їх об’єднаннями в межах і в порядку, визна­чених законом.

2. Нагляд і контроль за дотриман­ням трудового законодавства не під­міняє встановленої законодавством процедури розв’язання індивідуаль­них чи колективних трудових спорів.

3. Державний нагляд за дотриман­ням трудового законодавства перед­бачає проведення уповноваженими органами виконавчої влади переві­рок, постійного спостереження за до­триманням центральними й місцеви­ми органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самовряду­вання, роботодавцями вимог цього Ко­дексу, інших актів трудового законо­давства, угод, колективних і трудових договорів.

4. Державний контроль передбачає здійснення центральними й місцеви­ми органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самовряду­вання перевірок дотримання робото­давцями, які перебувають у сфері їх управління, вимог цього Кодексу, ін­ших актів трудового законодавства, колективних угод, колективних та трудових договорів.

5. Органи державного контролю ве­дуть облік підконтрольних їм об’єктів та інформації про дотримання робото­давцями трудового законодавства.

Стаття 384. Органи державно­го нагляду за дотриманням трудо­вого законодавства

1. Державний нагляд за дотриман­ням трудового законодавства здійсню­ється центральним органом виконав­чої влади, який діє у складі централь­ного органу виконавчої влади у галузі праці, та іншими органами державної влади в межах їх повноважень.

2. Державний нагляд за дотриман­ням спеціального законодавства у сфері безпечних і здорових умов праці здійснюють:

1) центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці, промисловою безпекою та гірничого нагляду;

2) центральний орган виконавчої влади з питань радіаційної безпеки;

3) центральний орган виконавчої влади з питань пожежної безпеки;

4) центральний орган виконавчої влади з питань охорони здоров’я.

3. Розподіл повноважень між орга­нами державного нагляду за дотри­манням трудового законодавства та законодавства про безпечні та здорові умови праці встановлюється відповід­но до законодавства.

4. У межах визначених повнова­жень органи державного нагляду пу­блікують щорічні доповіді, що мають містити інформацію про роботу дано­го органу, кількість об’єктів контро­лю, які інспектувалися, кількість ви­явлених порушень законодавства та вжиті заходи щодо їх усунення, інші відомості, визначені законодав­ством.

  ЧИННИЙ КОДЕКС ЗАКОНІВ ПРО ПРАЦЮ УКРАЇНИ

 Стаття 260. Державний нагляд за охороною праці

Державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці здійснюють:

Державний комітет України по нагляду за охороною праці;

Державний комітет України з ядерної та радіаційної безпеки;

органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутріш­ніх справ України;

органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я Укра­їни.

 ПРОЕКТ ТРУДОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

 Стаття 389. Орган дер­жавного нагляду за дотри­манням трудового законо­давства

1. Державний нагляд за до­триманням трудового законо­давства здійснюється урядо­вим органом державного управління, який діє у складі цен­трального органу виконавчої влади у галузі праці, систему якого утворюють центральний і територіальні органи.

2. Керівник урядового орга­ну державного управління, який діє у складі центрального органу виконавчої влади у га­лузі праці, за посадою є Головним державним інспектором праці України.

3. Керівники територіаль­них державних інспекцій праці за посадою є головними дер­жавними інспекторами праці відповідних адміністративно-територіальних одиниць, при­значаються на посаду і звільня­ються з посади Головним дер­жавним інспектором праці України.

4. Розподіл повноважень між центральним і територі­альними органами державної інспекції праці здійснюється Головним державним інспекто­ром праці України.

5. Кількість державних ін­спекторів праці має забезпечу­вати ефективне здійснення функцій інспектування, вихо­дячи з:

1) кількості, типу, розміру і розташування об’єктів, що під­лягають інспектуванню;

2) чисельності та категорії працівників, зайнятих на цих об’єктах;

3) кількості та складності правових норм, дотримання яких підлягає інспектуванню;

4) матеріальних засобів, на­даних у розпорядження дер­жавних інспекторів праці;

5) інших умов, за яких здій­снюються інспекційні відвіду­вання.

6. Державні інспектори пра­ці забезпечуються службовими приміщеннями, обладнаними відповідно до потреб інспекцій­ної служби і доступними для відвідування.

Стаття 390. Основні завдання державної інспекції праці

1. Основними завданнями державної інспекції праці є:

1) захист трудових прав пра­цівників, а також прав застра­хованих осіб, встановлених за­конодавством про загальнообов’язкове державне соціаль­не страхування;

2) сприяння забезпеченню роботодавців і працівників ін­формацією та методичними ре­комендаціями стосовно більш ефективних методів забезпе­чення дотримання трудового законодавства, співпраці між роботодавцями і працівниками або їх організаціями;

3) застосування відповідно до закону заходів щодо притяг­нення до відповідальності по­рушників трудового законодав­ства або інформування відпо­відних державних органів про допущені порушення трудово­го законодавства, факти безді­яльності або зловживань, роз­гляд яких належить до компе­тенції цих органів;

4) інформування відповід­них органів державної влади, у тому числі правоохоронних ор­ганів, про факти бездіяльності чи зловживань, які потребують втручання цих органів, а також із питань, що потребують зако­нодавчого врегулювання.

Стаття 391. Основні функції державної інспекції праці

1. Відповідно до покладених завдань та в межах своїх повно­важень державна інспекція праці:

1) здійснює нагляд за дотри­манням трудового законодав­ства, у тому числі законодав­ства про загальнообов’язкове державне соціальне страхуван­ня в частині захисту прав за­страхованих осіб;

2) розглядає в установлено­му порядку звернення грома­дян, здійснює їх прийом з пи­тань, що належать до її повно­важень;

3) притягує до адміністра­тивної відповідальності поса­дових осіб, які у встановлений строк не виконують або нена­лежно виконують приписи дер­жавних інспекторів праці;

4) складає протоколи про ад­міністративні правопорушен­ня у сфері трудового законодав­ства та передає їх до суду;

5) заслуховує інформацію роботодавців, органів держав­ного та громадського контролю за дотриманням трудового за­конодавства з питань, що нале­жать до її повноважень;

6) отримує в установленому порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого само­врядування, роботодавців, органу, уповноваженого управляти майном робото­давця, статистичні та інші звітні дані, інформацію, до­кументи і матеріали, необ­хідні для виконання покла­дених на неї завдань;

7) утворює інспекційні та робочі групи за участю спеці­алістів органів виконавчої влади, юридичних осіб для проведення перевірок і роз­гляду питань, що належать до її повноважень;

8) забезпечує інформуван­ня населення про стан дотри­мання трудового законодав­ства та законодавства про загальнообов’язкове держав­не соціальне страхування, надання правової, практич­ної і методичної допомоги працівникам, роботодавцям, проведення роз’яснювальної та консультаційної роботи з питань, що належать до її по­вноважень;

9) бере участь у розроблен­ні пропозицій щодо вдоскона­лення обліку, звітності та дер­жавної статистики з питань, що належать до її компетен­ції, аналізує практику та ефективність діяльності дер­жавних інспекторів праці;

10) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє про­позиції щодо вдосконалення цього законодавства, бере участь у формуванні та реа­лізації державної політики у сфері праці;

11) здійснює міжнародні зв’язки з питань, що належать до її компетенції, бере участь у підготовці міжнародних до­говорів, вивчає, узагальнює та поширює міжнародний до­свід із питань, віднесених до компетенції інспекції праці.

Стаття 392. Основні права державних інспек­торів праці

1. Державні інспектори праці, здійснюючи свої повно­важення, мають право в уста­новленому законом порядку:

1) безперешкодно без по­переднього повідомлення в будь-який час відвідувати ви­робничі, службові та адміні­стративні приміщення робо­тодавців і фондів загальнообов’язкового державного со­ціального страхування, а та­кож робочі місця працівни­ків, розташовані поза цими приміщеннями, для прове­дення перевірки з питань, що належать до їх компетенції;

2) доступу до будинків, приміщень, споруд та інших об’єктів, у яких перебувають фізичні особи, стосовно яких є достатньо підстав вважати, що вони виконують трудові обов’язки або до них застосо­вується примусова праця;

3) ознайомлюватися з ори­гіналами та отримувати ко­пії нормативних актів робо­тодавця, колективних угод, колективних або трудових договорів, відомостей, книг, реєстрів та інших докумен­тів, нормативних актів у сфе­рі праці, що використовують­ся роботодавцем, з питань, що належать до компетенції державної інспекції праці;

4) ставити роботодавцеві або працівникам запитання, отримувати від них необхідні пояснення, звіти, матеріали, іншу інформацію про рівень і стан профілактичної роботи, причини порушень трудового законодавства та вжиті захо­ди щодо їх усунення;

5) вносити роботодавцям, керівникам органів, що здій­снюють державний контроль за дотриманням трудового законодавства, обов’язкові для виконання приписи щодо усунення порушень трудово­го законодавства, причин і умов, які до них призводять, подання щодо відсторонення від виконання обов’язків винних у цих порушеннях поса­дових осіб або притягнення їх до дисциплінарної відпо­відальності;

6) складати у випадках, передбачених законом, про­токоли про адміністративні правопорушення, а також у межах наданих повноважень розглядати справи про адмі­ністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення;

7) отримувати безоплатно від роботодавців, органів, уповноважених управляти майном, статистичні та інші звітні дані, інформацію, до­кументи і матеріали, необ­хідні для виконання службо­вих обов’язків;

8) витребувати для огляду у фізичних осіб, які перебува­ють на робочих місцях або поза ними у виробничих, службових, адміністративних приміщеннях, будинках, спо­рудах та інших об’єктах, що використовуються для здій­снення господарської діяль­ності, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують трудові обов’язки, документи, що посвідчують особу;

9) на створення роботодав­цем належних умов для про­ведення ними перевірки;

10) на допомогу правоохо­ронних органів щодо припи­нення незаконних дій робото­давця та осіб, які перешко­джають їм виконувати служ­бові обов’язки.

Стаття 397. Відпові­дальність за перешкоджання діяльності держав­них інспекторів праці

1. За перешкоджання при проведенні перевірок дер­жавними інспекторами пра­ці об’єктів нагляду, ненадан­ня на їх вимогу документів, інформації, матеріалів, пояс­нень, погрозу заподіяння ті­лесних ушкоджень або шко­ди майну чи фактичне їх вчи­нення стосовно державного інспектора праці або членів його сім’ї винні особи притя­гуються до відповідальності згідно із законом.

2. Притягнення до відпові­дальності здійснюється за поданням державних інспек­торів праці, що вносяться ор­ганам, уповноваженим при­ймати такі рішення. У вста­новлених законом випадках державні інспектори праці безпосередньо реалізують на­дані їм права щодо застосу­вання адміністративних стягнень до роботодавців або посадових осіб, уповноваже­них діяти від імені робото­давця.

Стаття 398. Відпові­дальність державних ін­спекторів праці

1. За невиконання або не­належне виконання своїх службових обов’язків, за пе­ревищення своїх повнова­жень або інші протиправні дії державні інспектори пра­ці несуть відповідальність згідно із законом.

 ЧИННИЙ КОДЕКС ЗАКОНІВ ПРО ПРАЦЮ УКРАЇНИ

Стаття 259. Нагляд і контроль за додержан­ням законодавства про працю

Громадський контроль за додержанням законо­давства про працю здійснюють професійні спілки та їх об’єднання.

ПРОЕКТ ТРУДОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

 Стаття 387. Гро­мадський контроль за дотриманням трудо­вого законодавства

1. Громадський контроль за дотриманням трудового законодавства здійснюють професійні спілки та їх об’єднання.

2. Члени виборних ор­ганів профспілок, об’єднань профспілок, а також повноважні представники цих органів мають право:

1) безперешкодного доступу та огляду вироб­ничих, службових та ін­ших приміщень, де пра­цюють члени відповід­них профспілок;

2) вимагати та одержу­вати від роботодавця, ін­шої посадової особи на­кази (розпорядження), ві­домості про виплату за­робітної плати, інші до­кументи, пояснення щодо умов праці, вико­нання колективних дого­ворів та угод, додержан­ня норм трудового зако­нодавства та соціально-економічних прав пра­цівників – членів відпо­відних профспілок;

3) проводити перевірки щодо правильності відра­хувань із заробітної плати працівників – членів від­повідних профспілок;

4) контролювати стан безпеки та охорони пра­ці, створення безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпечення працівни­ків спецодягом, спецвзуттям, іншими засоба­ми індивідуального та колективного захисту, а у разі загрози життю або здоров’ю працівників ви­магати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах, інших структур­них підрозділах юридич­ної особи в цілому на час, необхідний для усунення загрози життю або здоров’ю працівників;

5) складати акт пере­вірки стану додержання вимог трудового законо­давства та вручати його під розписку роботодав­цеві;

6) вносити роботодав­цям, органам виконавчої влади та органам місце­вого самоврядування по­дання про усунення по­рушень трудового зако­нодавства, які є обов’язковими для розгляду;

7) у разі невиконання роботодавцем подання про усунення порушень надсилати інформацію і матеріали перевірки від­повідним органам дер­жавного нагляду.

07.06.2012

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини