« на головну 10.12.2023
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1235)
09
Листопад
 
Інтерв’ю
 
ЮРІЙ БАЛАНЮК: «УЖЕ ЗАРАЗ МИ ПРАЦЮЄМО ЗАДЛЯ ВІДБУДОВИ НАШОЇ КРАЇНИ

ЮРІЙ БАЛАНЮК: «УЖЕ ЗАРАЗ МИ ПРАЦЮЄМО ЗАДЛЯ ВІДБУДОВИ НАШОЇ КРАЇНИ


РУБРИКИ


Передплата





Статті На трибуну VI з’їзду ФПУ

Перепони для бізнесу

Перепони для бізнесу

ОЛЕКСІЙ МІРОШНИЧЕНКО, ПЕРШИЙ ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ СПО РОБОТОДАВЦІВ, ВИКОНАВЧИЙ ВІЦЕ-ПРЕЗИДЕНТ КОНФЕДЕРАЦІЇ РОБОТОДАВЦІВ УКРАЇНИ

– СПО роботодавців повністю поділяє ваше занепокоєння знижен­ням доходів громадян, проблемою легаліза­ції зайнятості і змен­шенням внутрішнього споживання. Я не буду захищати тут недобросо­вісних роботодавців, але хочу з вами порадитися і поділитися нашими тур­ботами, розповісти про те, що нас хвилює, що взагалі заважає бізнесу легалізувати зайнятість та підвищити рівень до­ходів громадян.

На наш погляд, деякі з причин, які стоять у нас на заваді, ми спіль­но можемо вирішити, причому досить швидко. Перша причина – законо­давча! Вже давно назрі­ла необхідність внести зміни до чинного зако­нодавства і від поняття «мінімальна заробітна плата» перейти до понят­тя «мінімальний рівень оплати праці», а також ввести поняття «витра­ти на утримання робочої сили». Це підтверджено міжнародним досвідом і є нормальною практи­кою, яка дасть можли­вість і нам об’єктивно аналізувати всі пробле­ми, що виникають...

Також гальмує легалі­зацію зарплати, особли­во в бюджетній сфері, ланцюгова тотожність «мінімальної зарплати», «прожиткового мініму­му» і «тарифу 1-го розря­ду». Якщо ми законодав­чо не врегулюємо ці три поняття, то навряд чи зможемо вирішити про­блеми оплати праці.

Настав час негайно щось робити для змен­шення навантаження на фонд оплати праці. Є де­кілька варіантів. Один із них – піти шляхом пере­розподілу внесків між найманими працівника­ми і роботодавцями. Дру­гий – скоротити видатки загальнообов’язкового державного соціального страхування там, де є не­страхові виплати.

Потребує спрощен­ня процедура найму та звільнення на ринку праці, особливо для фі­зичних осіб, які викорис­товують найману працю. За нашими розрахунка­ми, це дасть змогу лега­лізувати на ринку праці більш як 2 млн праців­ників і значно зменши­ти навантаження на ле­гальний бізнес.

Друга причина – еко­номічна! У деяких уря­довців з’явилася ідея запровадити новий вид репресій проти влас­них роботодавців – знову посилити адміні­стративну й криміналь­ну відповідальність, увести індикативні чи гарантовані зарп­лати... На наш погляд, це не вирішить пробле­ми, а навпаки, ще біль­ше тінізує всі процеси, особливо заробітну плату.

Ми узагальнили осно­вні проблеми, які турбу­ють бізнес сьогодні. По-перше, це те, що він був відсторонений від імп­лементації Податкового кодексу. Із 160-ти норма­тивних актів, які потріб­но було прийняти уряду для його впровадження, тільки 20 надійшли на погодження роботодав­ців... Проблемою є та­кож автоматичне від­шкодування ПДВ. Не менше турбує бізнес ко­рупція, особливо в мит­ниці та інших органах, висока вартість кредит­них ресурсів, непрозо­рість і непослідовність процесу дерегуляції та проблеми із держзаку­півлями, ігнорування соціальних партне­рів при погодженні соціально-трудових та економічних питань.

Чому саме на з’їзді профспілок я про це го­ворю? Тому що ми з вами – соціальні партнери, тож повинні з’ясувати проблеми і разом їх подолати.

 

ДУМКИ ДЕЛЕГАТІВ

Тетяна НІКІТІНА, голова профспілки працівників державних установ України:

– У нашому суспільстві скла­лося таке уявлення, що державні службовці – найзабезпеченіші серед працівників. На жаль – це не так! Середня заробітна плата по Україні за минулий рік становила 2297 грн, однак більш як 73% на­ших працівників отримують лише 1446 гривень. Тобто більшість держслужбовців пе­ребуває за межею бідності.

Василь МОЙСЮК, голова Центральної ради профспілки працівників хімічних та нафтохімічних галузей промисловості України:

– Хіба можна уявити, що в умо­вах принизливого зубожіння людини-трудівника, статки 10 найбагатших людей України на 2 млрд доларів перевищили всі витрати державного бюджету минулого року?! Це наслідок не­припустимо низької частки вит­рат на оплату праці, яка стано­вить у нас менше 7%. А тим ча­сом у країнах ЄС на заробітну плату йде понад 45%.

Володимир КАЗАЧЕНКО, голова Центрального комітету профспілки металургів і гірників України:

– Під час кризи власники під­приємств спробували перекласти основний тягар спаду виробництва на плечі працівни­ка. Деякі з них поводилися вкрай егоїстично: виплачували собі величезні бонуси, дивіден­ди, купували дорогущі предме­ти розкоші. І це все цинічно де­монструється по телебаченню. Презентації, бали – просто бен­кет під час чуми.

Степан КРИВОВ’ЯЗИЙ, голова професійної спілки працівників лісового господарства України:

– Переважна більшість підпри­ємств нашої галузі розташована в сільській місцевості. За офіційними даними, протягом 20 років неза­лежності Україна вже втратила близько 500 сіл через їхню безпер­спективність. Велику кількість сіл, які ще існують, названо депресив­ними територіями, на яких немає ані доріг, ані шкіл та дитячих садоч­ків. Ось там здебільшого й мешка­ють наші працівники.


Гідна праця: основні складові поняття


ВАСИЛЬ КОСТРИЦЯ, НАЦІОНАЛЬНИЙ КООРДИНАТОР МОП В УКРАЇНІ

–У звітних доповідях і виступах делегатів та гос­тей з’їзду багато говорило­ся про важливість упро­вадження принципів гідної праці в кожній країні й в Україні зокрема. Я хотів би з особливою гордістю за­значити, що Федерація профспілок України у звіт­ний період, особливо ос­танні два роки, активно просувала концепцію гід­ної праці. Можна згадати фундаментальний доку­мент, який було представ­лено минулого року Пре­зидентові та який, за сло­вами пані Ірини Акімової, дістав позитивну оцінку експертів. Тож хотілося б, аби його підтримали влад­ні інституції на всіх рівнях. Я маю наголосити, що всі заходи, які проводить ФПУ на підтримку запровад­ження принципів гідної праці, – надзвичайно важ­ливі. Нині в Україні певною мірою вже побудовано платформу для об’єднання зусиль уряду, профспілок і роботодавців у питанні по­долання дефіциту гідної праці в державі. Це – про­грамні засади ФПУ, основні компоненти концепції гід­ної праці, викладені у стра­тегічних документах Феде­рації роботодавців, Конфе­дерації роботодавців Ук­раїни та Спільного пред­ставницького органу – Об’єднання роботодавців України, а також їх сформу­льовано в Указі Президен­та щодо невідкладних за­ходів подолання бідності...

Втілення в життя лозунгу «Сильні профспілки – со­ціальна справедливість» неможливе без дотриман­ня всіх чотирьох складо­вих гідної праці. Насампе­ред права профспілок – це права людини у сфері пра­ці. Вже вкотре представни­ки комітету експертів Між­народного бюро праці констатують, що в Україні все ще порушуються права профспілок і не лише на практиці, а й, на жаль, спостерігаємо це і в зако­нодавстві.

Ганебним явищем в Україні є порушення Конвенції про захист заробітної пла­ти. На жаль, заборго­ваність із заробітної плати є реальністю сьогодення. У травні МОП делегує до Ук­раїни спеціальну місію, аби спільно з урядом, профспілками й роботодавцями вивчити цю проблему.

Одним із ключових питань у забезпеченні гідної праці є зайнятість. Проте у нас досі не вироблено страте­гії створення робочих місць, стратегії забезпе­чення зайнятості... Маємо не боротися з безробіттям, а створювати нові робочі місця, гідні умови праці.

Іще одне важливе питання – це соціальна захи­щеність. Нещодавно гене­ральний директор Міжна­родного бюро праці Хуан Сомавіа зазначив, що внаслідок кризи люди втратили не тільки робочі місця, а й основу життя – соціальну захищеність. Тому нині завдання поля­гає в тому, щоб у країнах, де найбільше спостеріга­ються такі втрати, забезпе­чити всім працюючим со­ціальний захист. А там, де ця система не діяла вза­галі, слід сприяти її запро­вадженню.

І, нарешті, про питання со­ціального діалогу. Було ух­валено відповідний закон, але чи достатньо лише цьо­го? МОП застерегла, щоб унаслідок прийняття цього закону не було обмежено право малих профспілок на участь у колективних пере­говорах. Це залежить від усіх – як профспілок, так і роботодавців... Основою соціального діалогу має бути правило – почути кожну сторону і кожну профспілку зокрема, кож­ного її представника. Це і буде справжній соціальний діалог, а не формальний. Протести підприємців, учи­телів підтверджують, що дуже часто ми не чуємо один одного і розмовляємо різними мовами...


Сторінку підготувала Анна РЄПІЧ, «ПВ»

 

31.03.2011



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

02.12.2023 18:55

02.12.2023 18:54

02.12.2023 18:52

02.12.2023 18:49

01.11.2023 18:44

01.11.2023 18:38

09.10.2023 21:08

09.10.2023 21:07

09.10.2023 21:06

25.09.2023 20:30

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання