ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

На: шляху добробуту та економічного прогресу

У Федерації профспілок Рів­ненської облас­ті, в обласних галузевих об’єднаннях та пер­винних проф­спілкових орга­нізаціях триває обговорення до­кументів VI з’їзду Федерації профспілок України, в тому числі резолю­цій, які будуть програмою дій для ФПУ на на­ступні 5 років.

Стрижнем діяль­ності профспілко­вих ланок усіх рівнів завжди були об’єктивність в оцінці результатів праці та забезпечення на­лежної заробітної плати. Нині частка оплати праці у собівартості продукції в Україні у кілька разів ниж­ча, ніж у розвинених краї­нах світу. Зрозуміло, що за таких умов втрачається мотивація до праці, ніве­люється потреба в підви­щенні фахового рівня, зни­кає бажання дорожити ро­бочим місцем навіть при доволі високому рівні без­робіття. Тому програму Президента України про перспективу входження нашої держави до двад­цятки найбільш розвине­них держав світу треба не декларувати, а втілювати в життя усім суспільним гілкам: роботодавцям, вла­ді, профспілкам. І резолю­ція «Гідна праця – основа соціального добробуту та економічного прогресу», яка має бути ухвалена де­легатами VI з’їзду ФПУ, – це дороговказ для всіх профспілкових організацій на наступне п’ятиріччя: як діяти, як вести свою полі­тику в сфері захисту трудо­вих прав та зайнятості для того, щоб не плентатися по­заду, а очолити рух за про­гресивні перетворення в нашій країні.

Щодо лісового госпо­дарства, то завдячуючи тому, що галузь протягом 20 років стояла осторонь приватизації, збереглася централізована форма дер­жавного управління, діє галузева конституція – Лі­совий кодекс. Незважаючи на певні проблеми, можна говорити про зростання як економічних, так і соціаль­них показників діяльності підприємств. Зрозуміло, що за якісними показника­ми – копітка праця керів­ників підприємств, про­фкомів, кожного члена трудових колективів.

Досить сказати, що на підприємствах відпрацьо­вана система професійної підготовки та перепідго­товки кадрів. Велике зна­чення надається модерні­зації та оновленню лісо­возної і навантажувальної техніки, впровадженню нових технологій обробки деревини, іншим якісним показникам. Завдяки всьо­му цьому продуктивність праці в останні 5 років зросла майже в 2,7 разу. Окремо слід згадати про створення безпечних умов праці для трудівників га­лузі. Лише в 2010 році на комплексні заходи з охо­рони праці на підприєм­ствах області витрачено 4,6 млн грн, або по 915 грн на кожного працівника.

Ці та інші заходи зна­йшли своє відображення в колективних договорах. У січні цього року колдого­вірна кампанія проведена в усіх лісівничих підпри­ємствах області. На реалі­зацію заходів лише соці­ального спрямування в 2011 році передбачено 7,2 млн гривень. Виконання домовленостей буде запо­рукою плідної спільної роботи керівників управ­ління, підприємств, проф­спілкових структур щодо соціального захисту кож­ного працівника галузі.

ОЛЕКСАНДР СІДЛЕЦЬКИЙ, голова Рівненської облорганізації ПС працівників лісового господарства

Повернути програму!

10 лютого на засіданні президії комітету луган­ської обласної організації профспілки машинобудів­ників та приладобудівни­ків учасники зібрання розглянули зауваження та пропозиції, висловлені Харківським обкомом профспілки енергетики та електротехнічної промис­ловості в статті «тільки Програма, ніяких резолю­цій», надрукованій у «Профспілкових вістях» №  5 від 3 лютого 2011 року.

Усебічно обговоривши зміст статті, члени президії комітету прийняли поста­нову, в якій рекомендують Раді ФПУ скасувати своє рі­шення про заміну програ­ми дій резолюціями з’їзду. Вони висловили прохання до делегатів VI з’їзду ФПУ прийняти програму дій на п’ятирічний період як до­кумент, який містить стра­тегію боротьби за права та економічні інтереси людей найманої праці в сучасних умовах радикальних пере­творень.

Від імені учасників засі­дання постанову підписав голова Луганського обко­му профспілки Іван Артюх.

ВЛ. ІНФ.

Основою діяльності профспілок є захист трудо­вих і соціальноекономічних прав та інтересів їх членів. Знайти рішення для цих важливих питань складно в будьякому колективі – надто глибокі зміни відбулися в економічному та соці­альному житті країни останнім часом.

Якщо раніше профспіл­ки брали активну участь в організації виробничого процесу, то сьогодні робо­тодавець (у тому числі дер­жава в його особі) не допус­кає втручання представни­ків наймасовішої громад­ської організації країни в господарську діяльність підприємства. Тож проф­спілки, трудові колективи намагаються захистити права найманих працівни­ків через колективні дого­вори, однак роботодавці за­звичай ігнорують положен­ня цих документів.

Дуже складно профспіл­кам захистити трудящих від масових звільнень.

В умовах масового скоро­чення персоналу є різні шля­хи вирішення проблеми зайнятості. Профспілки спільно з державними орга­нами влади можуть брати активну участь в організації громадських робіт. Нам до­цільно створювати свої цен­три зайнятості, центри під­вищення кваліфікації, пере­профілювання. Адже лише кожен десятий безробітний звертається до державного центру зайнятості. Рештою дев’ятьма якраз і повинні займатися профспілки.

У зв’язку зі зміною віко­вого складу працівників, коли основна їх частка – це люди передпенсійного та пенсійного віку, актуаль­ності набуває питання під­готовки молодих кадрів. Та оскільки система ПТУ зруй­нована і фахівців робітни­чих спеціальностей мало хто готує, профспілкам до­цільно створювати власні центри підготовки моло­дих кадрів. Щоправда, не забуваючи при цьому і про підготовку профспілкових активістів, адже саме вони вирішують багато соціаль­них питань.

Тож треба розробити нову концепцію, яка перед­бачатиме підготовку проф­спілкових працівників як соціальних менеджерів, фа­хівців профспілкового та робітничого руху. Насампе­ред їх треба готувати у профспілкових вузах – у Києві та Харкові.

ВАЛЕРІЙ ЧЕРЕПУХА, голова Рівненської облорганізації ПС працівників культури

24.02.2011

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини