« на головну 23.11.2024
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1261)
24
Жовтень
 
Інтерв’ю
 
ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ


РУБРИКИ


Передплата





Статті Людина і праця

Оплата праці: реалії та перспективи

Оплата праці: реалії та перспективи

 Днями у Будинку спілок відбу­лася Міжнародна конференція під назвою «Застосування норм Конвенцій МОП при ви­значенні розміру мінімальної заробітної плати». Захід мав на меті представити, обгово­рити та зіставити міжна­родний і національний досвід із питань практики розрахун­ку мінімальної заробітної плати. У рамках конференції відбулася презентація проф­спілкового проекту методики розрахунку відтворювального рівня оплати праці. Також ішлося про формування консо­лідованої позиції соціальних партнерів щодо політики ви­значення критеріїв і механіз­му розміру заробітної плати.

 У конференції взяли участь заступник Голови ФПУ Сер­гій Кондрюк, ди­ректор Регіональ­ного представництва Фон­ду ім. Фрідріха Еберта в Україні і Білорусі Урсула Кох-Лаугвиць, Національ­ний координатор Міжна­родної організації праці в Україні Василь Костриця, заступник голови Загаль­ної конфедерації профспі­лок Наталія Подшибякіна, директор Департаменту за­робітної плати і умов праці Міністерства соціальної політики України Олек­сандр Товстенко, фахівці апарату ФПУ, науковці та ін.

У ході обговорення теми зустрічі порушувалося чи­мало питань. Зокрема, Ва­силь Костриця розповів присутнім про практику і досвід застосування Кон­венції МОП № 131, Наталія Подшибякіна спинилася на аспектах мінімальної заробітної плати в країнах СНД тощо.

Європа є для України орієнтиром і взірцем побу­дови соціально орієнтова­ної ринкової економіки, яка має високі стандарти якості життя. Низький рі­вень доходів більшості українських громадян, на­самперед заробітної плати, яка залишається основним джерелом їхнього існуван­ня, породжують бідність серед працюючого населен­ня та поглиблюють соці­альне напруження. У світлі європейського вибору України, виконання взятих на себе міжнародних зобов’язань, а головне – до­тримання конституційного права громадян на гідну оплату праці особливої ак­туальності набуває питан­ня підвищення рівня тру­дових доходів населення.

Перепони для гідного життя

Профспілки наголошу­ють, що заробітна плата є не тільки основним джере­лом для існування праців­ників – основних виробни­ків національного доходу, а й суттєвим чинником за­безпечення платоспромож­ності внутрішнього ринку, а відтак – джерелом напо­внення місцевих і держав­ного бюджетів за рахунок податків (податку з дохо­дів громадян, ПДВ, акциз­ного збору тощо), а також збільшення надходжень до Пенсійного та інших фон­дів загальнообов’язкового державного соціального страхування й економії ви­датків на житлові субсидії та допомогу малозабезпе­ченим.

Проблема удосконален­ня оплати праці є ключо­вою в системі соціально-економічних відносин не тільки тому, що стосується інтересів основної частини населення країни, а й у зв’язку з тим, що впливає на всі параметри ринку: че­рез механізми попиту та пропозиції – на структуру виробництва і його динамі­ку; через конкуренцію між працею та капіталом – на технологічний рівень ви­робництва і його ефектив­ність, якість робочої сили, рівень зайнятості, динамі­ку цін та інфляцію.

Аналіз сучасної політи­ки й практики організації заробітної плати в Україні демонструє політику обме­ження грошових доходів, орієнтації заробітної пла­ти на прожитковий міні­мум. На державному рівні здійснюється регулювання лише мінімальної заробіт­ної плати, яка, на жаль, не є адекватною соціальною гарантією. Заробітна плата фактично вже не виконує відтворювальну, стимулю­ючу й соціальну функції, її рівень забезпечує не більш як 20% відтворення робо­чої сили. Крім того, нині заробітна плата в структу­рі доходів населення є кри­тично низькою: близько 40% замість гранично до­пустимої 65%, що не є мо­тивуючим фактором до ви­сокопродуктивної та якіс­ної праці.

Мінімальна заробітна плата

За даними Національно­го інституту стратегічних досліджень, мінімальна за­робітна плата в Україні із січня становить 1073 грн. Вартість мінімального – для виживання – набору то­варів і послуг іще у цінах січня була вищою на 89 грн. А після сплати всіх подат­ків і зборів залишається трохи більше 900 грн.

Розмір мінімальної заро­бітної плати, що не досягає фактичного прожиткового мінімуму та значно нижчий за межу бідності, загрожує не тільки загостренню соці­ального напруження та ви­никненню протестних на­строїв у суспільстві, а й ско­роченню тривалості життя українців.

Профспілкова сторона категорично проти збере­ження невідповідності (майже на 30%) між вста­новлюваним прожитковим мінімумом для працездат­них осіб з його фактичною величиною, і вважає прин­циповою помилкою збері­гати критично низькою частку зарплати в структу­рі доходів населення (близько 40% замість 60–70%).

Темпи зростання міні­мальної заробітної плати в 2011 році перевищували аналогічний показник 2010 року. Проте зростання мі­німальної заробітної пла­ти (13,9%) було нижчим, ніж темпи зростання серед­ньої заробітної плати (16%).

Таким чином, порушу­ється домовленість соці­альних партнерів за Гене­ральною угодою щодо до­сягнення мінімальною за­робітною платою 45% се­редньої заробітної плати до кінця 2012 року. Це не­минуче призведе до збіль­шення розриву між багати­ми та бідними.

Анна Рєпіч, «ПВ»

 Зубожіння українського народу

Усі країни Європи вже давно дійшли висновку, що мі­німальна заробітна плата має також передбачати ви­трати на утримання членів сім’ї, що відображено в ратифікованих Україною Конвенції МОП № 131 «Про мінімальну заробітну плату», Європейській соціаль­ній хартії (переглянутій), Конституції та ст. 9 Закону України «Про оплату праці». Проте влада фактично в односторонньому порядку продовжує практику встановлення розміру мінімальної заробітної плати на рівні незаконно заниженого розміру прожитково­го мінімуму, керуючись залишковим принципом ви­датків із державного бюджету.

Тому нині мінімальна заробітна плата в Україні, по­рівняно із країнами-сусідами, що вже стали членами ЄС, становить 71% болгарської, 55% румунської, 31% угорської, 27% словацької, 25% польської та лише 5% найвищої у Євросоюзі – люксембурзької.

 

24.04.2012



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

11.11.2024 21:24

11.11.2024 21:23

25.10.2024 21:44

11.10.2024 22:50

10.10.2024 22:03

08.09.2024 21:09

23.08.2024 22:29

23.08.2024 22:00

10.07.2024 21:02

08.07.2024 20:16

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання