ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Порушені трудові права поновлено

 На адресу Голови Федерації профспілок України Юрія Кулика, Київського обласного комітету профспілки працівників харчової та переробної про­мисловості України і первинної профспілкової організації ВАТ «Сали­вонківський цукровий завод» надійшла подяка від інженера-програміста заводу Петра Жмаченка за надану допомогу в обстоюванні трудових прав.

 У 2009 році Петра Жмаченка було незаконно звіль­нено з посади інженера-програміста (скорочення штату), яку він обіймав на Сали­вонківському цукровому заводі. За захистом своїх трудових прав Петро Жмаченко звернувся до голови профспілкового комітету ВАТ «Саливон­ківський цукровий завод» Валентини Усенко. З’ясувалося, що роботодавець зміни в організації вироб­ництва і праці в частині скорочення посад не узго­див із профспілковою ор­ганізацією, як того вима­гає закон. Кодекс законів про працю України вста­новив необхідність такого погодження за два місяці до планового скорочення, а колективний договір, підписаний роботодав­цем, розширюючи права працівників, передбачає таке погодження за три місяці. Голова профкому неодноразово вказувала адміністрації заводу на порушення законодавства про працю, проте ці звер­нення залишилися без від­повіді.

Для захисту своїх прав Петро Жмаченко звернув­ся до районного суду. Піс­ля подання апеляції цукро­вим заводом звернувся до голови Київського облас­ного комітету профспілки працівників харчової та пе­реробної промисловості Га­лини Карнатової.

Під час розгляду позо­ву про поновлення на ро­боті та стягнення заборго­ваності із заробітної пла­ти інтереси Петра Жма­ченка представляли проф­спілкові представники Га­лина Карнатова, Валенти­на Усенко та завідувач юридичної консультації ФПУ Мансур Шахід. Рі­шенням Васильківського міськрайонного суду Ки­ївської області позовні ви­моги було задоволено. Ухвалами Київського об­ласного апеляційного суду та Верховного Суду України рішення суду першої інстанції залише­но в силі.

Однак адміністрація підприємства не викона­ла рішення суду, незважа­ючи на подання Відділу державної виконавчої служби управління юсти­ції у Васильківському ра­йоні до Васильківської міжрайпрокуратури для порушення кримінальної справи за перешкоджання виконанню судового рі­шення. Не вплинув на си­туацію і припис держав­ного інспектора праці у Васильківському районі про виявлені порушення трудового законодавства щодо Петра Жмаченка та численні звернення до Ва­сильківської міжрайпро­куратури з приводу пору­шення кримінальної спра­ви через невиконання уго­ди про працю.

За сприянням у захисті трудових прав Петро Жмаченко звернувся до обласного комітету проф­спілки та Федерації проф­спілок України. На осо­бистому прийомі у заступ­ника Голови ФПУ Сергія Кондрюка він розповів про свою проблему і по­просив допомоги.

Від Федерації профспі­лок України були направ­лені відповідні звернення до Генерального прокуро­ра України, міністра юс­тиції України з вимогою про усунення порушень законодавства, негайного виконання рішення суду та притягнення до відпо­відальності винних осіб. Лише після звернення ФПУ і втручання Департа­менту виконавчої служби в листопаді 2010 року з від­повідача (ВАТ «Саливон­ківський цукровий за­вод») було стягнуто кошти за вимушений прогул за судовим рішенням від 5 жовтня 2009 року.

Оскільки адміністра­ція заводу і надалі не ви­конувала рішення суду в частині поновлення на ро­боті, Петро Жмаченко змушений був повторно звернутися до судових ор­ганів з позовом про виму­шений прогул із незалеж­них від нього причин.

Після кількох перене­сень судових засідань че­рез неявку представників цукрозаводу 28 липня 2011 року суд виніс рішення. Проте лише в січні 2012 року позивач, маючи два рішення суду на свою ко­ристь, отримав присудже­ні йому кошти та був по­новлений на роботі.

Не в останню чергу таке рішення було прийнято за­вдяки принциповій пози­ції профспілкової органі­зації заводу, обкому проф­спілки, Федерації профспі­лок України та кваліфіко­ваній юридичній допомозі працівників юридичних служб профспілок.

 Петро ЖМАЧЕНКО, колишній інженер-програміст Саливонківського цукрового заводу:

«Із серпня 1991 по тра­вень 2009 рр. я перебував у трудових відносинах із Са­ливонківським цукровим заводом.

У листопаді 2008 року я та ще кілька працівників бухгалтерії, інженерно-технічні працівники розпо­чали протест проти несвоє­часної виплати заробітної плати за жовтень. У день розрахунку гроші на всіх працівників каса заводу отримала повністю. У пер­шу чергу мали розрахува­тися із сезонними та звіль­неними робітниками, пізні­ше – отримати зарплату по­стійні працівники. Проте, як з’ясувалося, тим, хто працює постійно, гроші цього дня не виплачувати­муть. Ми написали заяви про звільнення, щоб отри­мати зароблені кошти, але нас знову ж таки не пропус­тили до каси.

На завод приїхали юрис­ти, представники власника, почали вмовляти трохи за­чекати, доки не проведуть розрахунки із сезонними ро­бітниками. Тоді я заявив, що не стану до роботи, доки мені не заплатять.

У ході тривалих супере­чок я і мої колеги таки до­моглися отримання заро­блених грошей. Нам обіця­ли, що попри наш протест ніхто нас не чіпатиме, ство­рять умови для спокійної роботи. Але не так сталося, як гадалося.

Рівно через два тижні я вимушений був написати заяву про звільнення згід­но зі ст. 38 КЗпПУ за пору­шення трудового законо­давства. Пропустивши один день, я прийшов до відділу кадрів забрати тру­дову книжку. Мене знову вмовили, щоб залишився, мовляв, усе буде добре. І я залишився, до того часу, поки щодо постійних пра­цівників бухгалтерії не роз­почали процедуру скоро­чення посад, пригадавши минулий протест.

Перебуваючи на обліку в первинній профорганіза­ції ВАТ «Саливонківський цукровий завод», я звернув­ся за захистом своїх трудо­вих прав до її голови Вален­тини Усенко. Профспілкова організація не надавала згоди на звільнення.

У травні 2009 р. з груби­ми порушеннями трудово­го законодавства, одночас­но з дружиною, за наявнос­ті неповнолітньої дитини, не запропонувавши іншої роботи, мене було звільне­но, і свої права я змушений був обстоювати в судах. Оскільки рішення суду ро­ботодавцем постійно не ви­конувалися, я звернувся за допомогою до кваліфікова­них юристів Федерації профспілок України. Після низки судових засідань нам удалося добитися рішення на мою користь, я отримав компенсацію за вимуше­ний прогул і був поновле­ний на роботі.

Проте залишається ще одна проблема, з якою зно­ву треба звертатися до су­дових органів. Із перерахо­ваних мені коштів за виму­шений прогул ВАТ «Сали­вонківський цукровий за­вод» не сплатило помісяч­ну суму єдиного страхового внеску, через що я втратив кілька років страхового пенсійного стажу».

 Із заяви до виконавчого директора заводу:

«При перегляді персоніфікованого обліку в Пенсійному фонді стосовно Жмаченка Петра Павловича за період 2009–2012 рр. існує тільки одна сума – 17068 грн у січні 2012 року. Такими діями цукрозавод порушив правила ведення обліку виплат застрахованої особи та нараху­вання єдиного внеску, ведення звітності та звітування перед Пенсійним фондом України, незаконно позбавив Петра Жмаченка страхового стажу за період 2009–2012 рр., а також права отримувати від держави фінансову допомогу на випадок безробіття».

17.04.2012

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини