Рахунок іде на години
22 грудня 2011
року голова Луганської облдержадміністрації Володимир Пристюк побував у
Лисичанську. Одним із об’єктів його уваги був гуртожиток у Стєкольному, в
якому мешкають працівники склозаводу «Пролетар». Того ж дня голові правління
ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетар» зателефонували й попередили про
припинення газопостачання підприємства. А пізно ввечері на завод прибули
працівники Лисичанського управління з експлуатації газового господарства для
відключення газу.
Голова
облдержадміністрації пройшовся селищем, оглянув масштаби робіт. За словами
міського голови Лисичанська Сергія Дунаєва, після відновлення виробництва № 2
на ВАТ «Лисичанський склозавод» у 2009 році місцева влада взялася за розвиток
інфраструктури селища Стєкольний. «Нині проводимо ремонт доріг, які не
ремонтувалися 20 років. З цією метою з держбюджету ми одержали 13 млн грн. Також
відновлюємо паркову зону, плануємо відремонтувати гуртожиток», – розповів
міський голова Лисичанська. Голова облдержадміністрації пообіцяв надати
допомогу в реконструкції гуртожитку.
Зовні ніщо не
нагадувало про невтримне кипіння пристрастей навколо підприємства, а перші
їхні ознаки з’явилися ще в серпні 2011-го. Тоді на сесії міськради депутати
ухвалили звернення до Прем’єр-міністра України М. Азарова з проханням
звернути увагу на складну ситуацію, що склалася на заводі «Пролетар». На тлі
загальнодержавної кризи вкрай загострився фінансовий стан підприємства, попит
на його продукцію знижується. І не тому, що якість виготовленого скла погана.
Навпаки – продукція Лисичанського заводу високоякісна, але собівартість його
висока. Серед основних причин – непомірна ціна на газ й конкуренція з боку
імпортерів із РФ, Білорусі, Туреччини, Польщі, Болгарії та інших країн,
продукція яких завозиться за демпінговими, тобто фактично неприйнятними
цінами, знищуючи вітчизняного виробника. До речі, відповідно до договорів СОТ,
демпінг є грубим порушенням міжнародного законодавства. Ще у квітні минулого
року на звернення адміністрації підприємства рішенням міжвідомчої комісії з
міжнародної торгівлі Міністерство економічного розвитку й торгівлі України
розпочало антидемпінгове розслідування за фактом імпорту в Україну листового
флоат-скла.
Однак донині
рішень за результатами розслідування не прийнято. Іноземний капітал,
відчуваючи силу, нарощує імпорт скла, збільшує демпінгову маржу. Підприємство
досягло критичної межі. Переповнені склади, відсутність обігових коштів не
дають можливості закуповувати сировину. Виробництво працює майже «з коліс».
Тож робітники
заводу сподіваються, що найближчим часом міжвідомча комісія з міжнародної
торгівлі все ж таки прийме таке довгоочікуване рішення.
Адже зменшення
вартості газу, запровадження антидемпінгових заходів, погашення заборгованості
бюджету та налагодження роботи Укрзалізниці сприятимуть виходу підприємства
з цінової кризи, дадуть змогу відновити свою частку ринку України,
відвантажити споживачам накопичені на складах 2,7 млн кв. м скла на понад 120
млн грн, реалізовувати щомісячний плановий обсяг виробництва в кількості 2,2
млн кв. м скла, сплатити за газ і розрахуватися із заборгованістю.
З початку грудня
2011 року для зниження споживання газу на підприємстві зменшено виробництво
скла до максимально можливого технічного рівня – з 2,2 до 1,8 млн кв. м (на місяць),
що сприяло зменшенню на 10% обсягів газоспоживання.
Прийнято рішення
про вимушену зупинку на початку січня одного з трьох скловарних агрегатів.
Загалом виробництво скорочується на 32%.
На підприємстві
здійснюється чимало інших заходів, аби хоч якось стабілізувати ситуацію до
вирішення питань вартості газу та демпінгового імпорту (залучення кредитних ресурсів,
інвестиційних коштів, перенесення строків сплати відсотків за раніше отримані
кредити тощо).
За інформацією
робітників заводу, органи Державної митної служби України на цей час вживають
низку заходів для перешкоджання контрабанді листового скла. Зокрема,
проводяться перевірки, виявляються незаконні схеми ввезення скла, унаслідок
яких завдається шкода держбюджету країни і національному товаровиробникові.
На жаль,
відповіді від Прем’єр-міністра тритисячний колектив «Пролетаря» так і не
діждався. Профорганізація ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетар» 28 жовтня
звернулася з відкритим листом до першого віце-прем’єра, міністра економічного
розвитку й торгівлі Андрія Клюєва. У ньому, зокрема, зазначалося: «Просимо
допомоги припинити процес знищення підприємства й масового звільнення тисяч
працівників заводу. Іноземні виробники імпортують скло в Україну за цінами у
два рази нижче, ніж у своїх країнах. Склозавод «Пролетар» змушений продавати
свою продукцію на 25% дешевше собівартості. Ми будемо продовжувати боротьбу
із захисту законних інтересів національного товаровиробника, захищати благополуччя
працівників підприємства, жителів міста, економічну безпеку держави всіма
передбаченими законом методами».
Наприкінці 2011
року ситуація на «Пролетарі» сягнула критичного рівня: склади переповнені
нереалізованою продукцією, обігових коштів для закупівлі сировини немає.
Заборгованість Держбюджету України із ПДВ і податку на прибуток становить 17
млн грн. До того ж «гарну» підніжку лисичанським скловиробникам підставила
Укрзалізниця, не підтвердивши заявки на перевезення й відмовивши у наданні
вагонів, що призведе до зриву поставок. В останні дні грудня ситуація
виявилася просто катастрофічною: посадові особи НАК «Нафтогаз України» й
деяких газотранспортних організацій відмовилися підписати акти
приймання-передачі газу за листопад.
Трудовий колектив
знову забив тривогу. У зверненні на ім’я міського голови зазначається:
«Останні події вимагають від нас терміново повідомити громаді м. Лисичанська
про ситуацію навколо підприємства. Процес скловаріння є безперервним. У разі
припинення газопостачання відбудеться зупинка скловарних печей, затвердіння
скломаси в середині печей, їх повна руйнація. Саме це відбулося в 2003 році
на ВАТ «Лисичанський склозавод». Тільки завдяки втручанню в ситуацію ПАТ
«Лисичанський склозавод «Пролетар» вдалося зберегти цей промисловий майданчик
від повного розграбування, знищення, а мікрорайон Стєкольний – від повного
занепаду. До речі, через аналогічні проблеми у пострадянські часи загинули
Львівський склозавод і склозаводи м. Костянтинівка. ПАТ «Лисичанський
склозавод «Пролетар» – єдине підприємство, якому досі вдавалося виробляти скло
й розвивати свої потужності. Враховуючи фінансовий стан підприємства, відновлення
виробництва (сотні мільйонів гривень) буде неможливим. Наслідком таких подій
буде звільнення 3000 працівників, залишення без засобів до існування 10 000
членів сімей скловарів, загострення криміногенної обстановки, соціальний
вибух, екологічна та техногенна катастрофи тощо. Втрата єдиних в Україні
скловарів надовго позбавить Україну фахівців у цій справі. Знищення єдиного
виробника стратегічної для будівельної галузі продукції поставить у повну
залежність національну економічну безпеку країни від іноземного капіталу.
Керівництво підприємства та трудовий колектив вимагають термінового
врегулювання ситуації, захисту національного товаровиробника, збереження
єдиного в Україні виробника скла листового. Рахунок іде на години».
23 грудня негайно
зібралася позачергова сесія Лисичанської міськради, на якій було прийнято
звернення до центральних органів державної влади з вимогою «терміново
врегулювати ситуацію й захистити національного виробника». Вкотре.
Вікторія ФЕДОРОВСЬКА,
Луганська обл.
ЯК УРЯТУВАТИ
ПІДПРИЄМСТВО
Зменшення
вартості газу, запровадження антидемпінгових заходів, погашення заборгованості
бюджету та налагодження роботи Укрзалізниці сприятимуть виходу підприємства з
цінової кризи, дадуть змогу відновити свою частку ринку України, відвантажити
споживачам накопичені на складах 2,7 млн кв. м скла на суму понад 120 млн грн,
реалізовувати щомісячний плановий обсяг виробництва в кількості 2,2 млн кв. м
скла, сплатити за газ та розрахуватися із заборгованістю.
16.01.2012
|