ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Атестацію робочих місць під контроль профспілок

Атестації робочих місць за умо­вами праці належить головна роль у поліпшенні умов праці та наданні працівникам пільг і ком­пенсацій, передбачених статтею 7 Закону України «Про охорону праці».

Підтвердження в процесі атеста­ції наявності на робочому місці важких і шкідливих виробничих факторів, які впливають на пра­цівника більше 80% тривалості робочої зміни, дає йому право (за наявності певного стажу роботи в таких умовах) на пільгове пен­сійне забезпечення за віком.

На жаль, матеріали Державної екс­пертизи умов пра­ці свідчать про наявність серйоз­них недоліків у проведенні атестації на підприєм­ствах, що проявляється по­рушенням її термінів і ме­тодики. Водночас матеріа­ли, надані ФПУ Мінпраці, свідчать про серйозні пору­шення вимог Методичних рекомендацій щодо:

– визначення шкідливих факторів виробництва шля­хом аналізу технологічних виробничих процесів;

– організації проведен­ня лабораторних санітарно-гігієнічних дослі­джень, особливо з визна­чення несприятливих мі­крокліматичних умов пра­ці, її важкості та напруже­ності, а також хронометрії робочого часу;

– оцінки результатів атестації та прийняття рі­шень комісії підприємства з проведення атестації щодо надання працівни­кам пільг і компенсації за роботу із шкідливими та важкими умовами праці відповідно до вимог ст. 7 ЗУ «Про охорону праці», а також щодо визначення економічних витрат для надання цих пільг (відпо­відні розрахунки відсутні в абсолютній більшості запо­внених карт умов праці).

Так, протягом 2009 року перевірено стан проведен­ня атестації на понад 23  тис. підприємств Украї­ни, або майже на 216 тис. робочих місць. Виявлено порушення її термінів на 5,3 тис. підприємств (у се­редньому по Україні – 23% загальної кількості переві­рених підприємств, хоча, приміром, їх кількість в Одеській області стано­вить 71,5%).

Порушення порядку і методики проведення атес­тації виявлено на 12 тис. робочих місць (у середньо­му на 5,6% атестованих), а у Сумській області зазна­чені порушення встанов­лені на 31% атестованих робочих місць.

Із цих причин представ­ники Держекспертизи пра­ці змушені були скасувати 156 наказів по підприєм­ствах щодо підбиття під­сумків атестації, зокрема в Чернівецькій області – 35, Тернопільській – 30, Ві­нницькій – 19, Закарпат­ській – 12. Через грубі пору­шення сотні тисяч праців­ників підприємств не отри­мують (або отримують в не­повному обсязі) передбаче­них законодавством пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці.

Перевірки показали, що працівникам не встановлю­ється скорочений робочий тиждень, зменшуються розміри надбавок і доплат, надається додаткова опла­чувана відпустка скороче­ної тривалості.

Через масове закриття їдалень на підприємствах малого і середнього бізнесу, особливо приватної форми власності, працівники, зо­крема хімічних вироб­ництв, не забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або іншими рівноцінними хар­човими продуктами та газо­ваною підсоленою водою, причому навіть ті, що пра­цюють у несприятливих мікрокліматичних умовах.

За результатами атеста­ції роботодавець повинен розробити комплексний план поліпшення умов праці та усунення (або максимального зменшен­ня) на атестованих робо­чих місцях негативного впливу шкідливих вироб­ничих факторів.

Тому, зважаючи на ве­лику соціальну значимість атестації, Президія ФПУ відповідною постановою від 24.11.2009 № П-36-3:

а) оголосила про прове­дення протягом 2010–2011 років всеукраїнської акції «Атестацію робочих місць – під контроль профспі­лок»;

б) запропонувала член­ським організаціям ФПУ:

– вивчити стан прове­дення атестації робочих місць за умовами праці на підприємствах, де створені первинні профорганізації, та внести пропозиції до колдоговорів, галузевих і регіональних угод щодо її поліпшення;

– сприяти максимально­му залученню до цієї робо­ти фахівців створеного Центру незалежних експер­тиз з охорони праці ФПУ;

– широко висвітлювати матеріали про стан вико­нання акції на сторінках профспілкових і регіональ­них періодичних видань.

У рамках зазначеної ак­ції членські організації ФПУ (галузеві профспілки та регіональні профспілко­ві об’єднання) активізува­ли громадський контроль за проведенням атестацій, в областях відбулися чис­ленні семінари, круглі сто­ли, наради і конференції.

Усі ці заходи, належний аналіз результатів атеста­ції та їх узагальнення до­зволить не тільки усунути порушення в дотриманні роботодавцями термінів та порядку проведення атес­тацій робочих місць за умо­вами праці, а й значно по­ліпшить соціальний захист працівників, які працюють у шкідливих і важких умо­вах, зокрема забезпечить надання їм пільг і компен­сацій, передбачених ст. 7 Закону України «Про охо­рону праці».

Це буде вагомим вне­ском профспілок у справу збереження життя, віднов­лення здоров’я і працездат­ності, запобігання виник­ненню у працівників проф­захворювань.

Анатолій СТОВБУН, головний спеціаліст – довірений лікар департаменту охорони праці ФПУ

ПІЛЬГИ ЗА ШКІДЛИВІ УМОВИ ПРАЦІ:

– надбавка і доплата до заробітної плати (в роз­мірі від 4 до 24% посадового окладу);

– додаткова оплачувана відпустка (терміном до 35 календарних днів, згідно зі ст. 7 Закону Украї­ни «Про відпустки»);

– безоплатне забезпечення працівників молоком або іншими рівноцінними продуктами харчування;

– безоплатне надання працівникам лікувально-профілактичного харчування;

– безоплатне забезпечення працівників «гарячих цехів» газованою підсоленою водою.

КАЛІЦТВО Й ГІДНА ПРАЦЯ – НЕСУМІСНІ!

Зниження виробничого травматизму – одна з основних складових руху за гідну працю

Триває громадське обговорення Стратегії розви­тку Києва до 2025 року. Реалізація документа має забезпечити зростання іміджу української столиці та поставити Київ в один ряд з най­більш розвиненими та успішними європейськи­ми мегаполісами.

Проте цей шляхетний на­мір аж ніяк не корелюється із невтішними цифрами травм і смертельних випад­ків на виробництві, що тра­пляються у місті. Для київ­ських профспілок питання охорони праці, з-поміж проблем зайнятості та ви­плати заробітної плати, – одне з найголовніших на­прямів діяльності.

Якщо у високорозвинених державах на одну тисячу виробничих травм припа­дає в середньому одна зі смертельними наслідками (за приписами МОП – це припустимий рівень ви­робничого травматизму), то, як засвідчує життя, у Ки­єві одна смертельна трав­ма – на 9–10 виробничих травм. У сто разів більше смертей на виробництві! Отже, або на робочих міс­цях киян створено такі умови, що вірогідність за­гибелі значно вища, ніж у військовій битві, або вся наша статистика – відверта брехня.

За офіційними даними, у першому півріччі 2011 року в Києві виробничі травми дістали 206 людей, 21 працівник загинув. Кое­фіцієнт важкості виробни­чого травматизму значно зріс і нині сягає понад 45 людино-днів втрати пра­цездатності на один нещас­ний випадок. Водночас стрімко зростає кількість нещасних випадків із ле­тальним наслідком, не пов’язаних із виробни­цтвом. За 2010 рік таких ви­падків було 95 і вже 91 – за вісім місяців нинішнього року. Одним словом, мож­на упевнено зробити ви­сновок, що від розслідуван­ня приховується значна кількість виробничих травм.

Або візьмімо, до прикладу, так звану «природну» смерть на виробництві: 80 випадків за 2010 рік і прак­тично такий самий показ­ник лише за вісім місяців цього року! Слід замисли­тися над таким різким зростанням кількості смер­тей працівників на робочих місцях: адже багато з них помирають у віці 40–50 ро­ків, і це, очевидно, наслідок низької якості профілак­тичних медичних оглядів і знищення промислової ме­дицини.

Необхідно також визнати, нарешті, що на відміну від працівників і роботодавців, власники підприємств уни­кають будь-якої відпові­дальності за ганебний стан охорони праці.

Вважаємо, що Київ як сто­лиця має подати приклад усій Україні: висвітлювати реальний стан виробничо­го травматизму, розробити й запровадити заходи щодо його зниження. Зро­зуміло, що в охорону праці необхідно вкладати значні кошти і що така робота має бути системною. Проте у нас намагаються вирішува­ти питання епізодично-спорадично, лише коли прийшла біда.

31 травня ц. р. на засіданні тристоронньої соціально-економічної ради м. Києва було розглянуто та узго­джено проект Регіональної програми поліпшення ста­ну безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2012–2015 роки. Проф­спілки Києва вважають, що ця програма має стати важ­ливою частиною завдань соціально-культурного та економічного розвитку столиці.

Микола ПУЗИРІН, начальник управління охорони праці та здоров’я – головний технічний інспектор праці київської міськпрофради

07.10.2011

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини