ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

На закланні - люди

«Так, працівники є - 850 осіб. А заводу більше немає», -з гіркотою говорили нам ті, хто ще пам'ятає славу флагмана моторобудування-Харківського електро­механічного заводу (ХЕМЗ). Сьогодні це держпідприємство роздроблене, основну його частку віддали у при­ватні руки. Люди крихтами одержують борги із зар­плати і готуються до скорочень.

Усе. Поїзд пішов, -із серцем говорить про ситу­ацію на ХЕМЗ голова Хар­ківського обкому ПС пра­цівників енергетики та електротехнічної промис­ловості Микола Кригін. - Ми за цей завод боролися чотири роки. Писали, ви­ступали з трибун. Безре­зультатно! Врешті-решт, кредитори й адміністра­ція заводу підписали ми­рову угоду, її завізувало Мінпромполітики. У раху­нок боргів заводу новим власникам дісталися основні виробничі площі - машинний цех. Решта, що не мас економічної привабливості, залишить­ся під вивіскою ДП. На мою думку, в найближчо­му майбутньому заводу не уникнути скорочень. Але зараз важливо, щоб там повністю розрахува­лися з боргами із зарпла­ти 2009-2010 років.

Коли дізнаєшся про схему, за якою держпідприємство перейшло у приватні руки, дивуєшся. Та це ж узаконене рейдерство! І навіщо, скажіть, Фонду держмайна розгля­дати питання про прива­тизацію, організовувати торги? Спершу завод збан­крутували, потім переда­ли за описом, а суд усе це «благословив».

Кредитори створили компанію «Силові енерге­тичні машини - ЕМЗ», яка взяла на себе всі боргові зобов'язання заводу (117 млн грн), - такий от, на перший погляд, альтру­їзм, але виключно заради винагороди у вигляді май­на заводу. Якщо зможе компанія налагодити ви­робництво - одержить прибуток, якщо ні - одер-

жить навар після продажу або здасть в оренду зем­лю. А вона, кажуть, у цьо­му районі Харкова в ціні. Одна заковика: перш ніж розпочати ділити завод і скорочувати людей, за умовами мирової угоди, яку було укладено 18 лис­топада 2010 року, компа­нія має упродовж місяця погасити перед працівни­ками всі борги із зарпла­ти. Місяць тому вони становили 7 млн гривень. Сьогодні сума стала мен­ше всього на два міль­йони.

«Коли буде здійснено повний розрахунок? Чи буде збережено робочі місця?» - запитання, з яки­ми ми письмово звернули­ся до директора ХЕМЗ В'ячеслава Покриша, за­лишилися без відповіді.

Історія з невиплатою зарплат триває з січня 2009 року. І треба віддати належне заводчанам і їх­ньому профспілковому лі­дерові Зінаїді Стрелець - вони не марнували часу: виходили на акції протес­ту, навіть голодуванням погрожували. А хто зля­кався?

- Нам дуже хотілося зберегти цілісність заво­ду, - розповідає Зінаїда Павлівна. - Я ніколи не думала, що дійшовши до найвищих інстанцій, усю­ди наштовхуватимусь на глуху стіну. Була у тако­му розпачі!..

Працівникам виплачу­ють зарплату невеликими частинами: певний відсо­ток за один із місяців, до того ж уроздріб - то за жовтень 2009 року, то за березень 2010-го. «За вере­сень уже 6 разів давали», - сказав нам біля банкомата на прохідній началь­ник ВТК Віталій Чеховський і показав списані відсотками табелеграми.

- За квартиру давно не платимо, інакше з голоду вже вмерли б. Якщо дуже притискає, беремо в борг у знайомих, - зізнається вогнетривник Світлана Кондратенко, демонстру­ючи на екрані банкомата суму чергового нараху­вання -124 гривні. - Тер­пимо, чекаємо. Хоча наша чаша терпіння вже давно переповнилася. Люди у будь-який момент готові вийти на акцію про­тесту.

-16 грудня ми провели розширений профком, - розповідає Зінаїда Стре­лець. - Запросили керів­ництво й нагадали, що термін виплат, за миро­вою угодою, завершується 22 грудня. Якщо не встиг­нуть, виведемо людей на мітинг. І про це ми вже по­відомили в облдержадмі­ністрацію. Наступним на­шим кроком буде колек­тивний позов до суду. Люди хочуть нарешті одержати зароблене: роз­платитися за комунальні послуги, тому що з 2011 року нараховуватиметься пеня, накрити новорічний святковий стіл, придбати подарунки своїми близь­кими.

А над усе працівники ХЕМЗ бояться для свого підприємства долі заводу «Серп і молот». Із землею зрівняли. Наступне поко­ління вже і не знатиме, де він стояв.

• А ЗАМІСТЬ ЗАРПЛАТИ - ПОДАЧКИ

Одна дрібна подачка становить 100-300 гривень. При цьому люди продовжують виходити на роботу чотири рази на тиждень. Працюють у неопалюва­них цехах, руки дерев'яніють від холоду. Але про­дукція тим часом випускається і продається. Тому що затребувана. ХЕМЗ - це бренд, що складався упродовж десятиліть і відомий у 20 країнах світу. Завод випускає потужні електродвигуни для про­мислових машин і системи керування до них: для підйомників і вентиляторів, які використовують у шахтах, прокатних станів - у металургії тощо.

23.12.2010

Олена СУХОРУКОВА, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини