ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

РІВНУ ОПЛАТУ ЗА ПРАЦЮ: ПРОФСПІЛКИ ВИМАГАЮТЬ ВНЕСТИ ДО КОЛДОГОВОРІВ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ГЕНДЕРНУ РІВНІСТЬ

П ро це йшлося на між­народній експертній нараді, учасники якої розглянули кра­щі напрацювання з питань гендерної рівності.

Організаторами наради в рам­ках проєкту «Подолання нерівно­сті за статтю в оплаті праці в Україні законодавчими захода­ми» за підтримки Фонду ім. Фрі­дріха Еберта стали Київський ін­ститут гендерних досліджень, постійна комісія Ради ФПУ з пи­тань рівності прав жінок і чолові­ків, Профспілка будівельників та Профспілка атомників.

У спільному заході двох націо­нальних членів Міжнародної ко­аліції за рівність в оплаті праці ( EPIC ) – Федерації професійних спілок України (представляє в ко­аліції профспілковий рух Украї­ни) та Київського інституту ген­дерних досліджень (представляє громадянське суспільство Украї­ни) взяли участь 30 фахівців юри­дичних відділів та відділів колдо­говірної роботи, що представляли ФПУ, всеукраїнські профспілки і територіальні профоб’єднання, та експерти з гендерних питань. Представники профспілок Фран­ції, Швеції, Німеччини долучили­ся за допомогою відеозв’язку.

З вітальним словом до учасни­ків наради звернулись координа­тор програм Фонду ім. Фрідріха Еберта – Представництва в Укра­їні Олена Давліканова, а також голова постійної комісії ради ФПУ з питань рівності прав жі­нок і чоловіків Тетяна Ясько.

У своєму виступі заступник Голови ФПУ, голова Профспілки будівельників Василь Андреєв зазначив, що «70 років ми рухає­мось в напрямку гідної оплати праці і не здивуємось, якщо наші онуки ще 70 років після нас руха­тимуть цю справу». Він також на­гадав про всі дискримінаційні моменти, що стали предметом широкої дискусії під час укла­дання Угоди про асоціацію Укра­їни з ЄС, щодо положень Кодексу законів про працю. І зазначив, що в підготовлених до наради мате­ріалах, зокрема, багато цікавого щодо того, яким чином працюва­ти над рівністю в оплаті праці без огляду на таємницю персо­нальних даних, в частині розміру оплати праці окремого працівни­ка. Адже під час ведення колек­тивних переговорів від робото­давців дуже часто можна почути, що надання відомостей про зарплату різних категорій працівни­ків, – це якщо й не комерційна та­ємниця, то персональна інформа­ція, захищена законом. Таким чином, усі зусилля щодо захисту інтересів працівників руйнують­ся за допомогою інструментів, що покликані захищати нашу цифрову ідентичність, але наразі використовуються не на користь людей праці. Василь Андреєв ви­словив сподівання, що «від на­ших європейських колег ми почу­ємо сьогодні, яким чином про­блема нерівності в оплаті праці регулюється на європейському рівні, а можливо, й на глобально­му, та напрацюємо власні реко­мендації на основі кращих прак­тик включення відповідних поло­жень в колективні договори в ін­тересах жінок, профспілок, укра­їнських працівників».

Учасники наради ознайоми­лись з онлайн презентаціями Ері­ка Дуліо, Industrifacket Metall / IF Metal (Швеція), Венсана Сиріла, Французька конфедерація ме­неджменту – Генеральна конфеде­рація керівників/ CFE - CGC (Фран­ція), а також презентацією регіо­нального секретаря ГУ IdustriALL Вадима Борисова на тему «Остан­ні законодавчі зміни та зміни в колдоговорах щодо забезпечення рівних можливостей для жінок і чоловіків. Механізми їх реалізації на практиці». Досвідом регулю­вання рівної оплати праці через колективні переговори в Німеччи­ні поділилася Софія Шонборн, Союз гірничо-хімічної та енерге­тичної промисловості/ IGBCE (Ні­меччина). Європейські практики законодавчого регулювання про­зорості оплати праці, надання звітності з питань досягнення її рівності та механізмів оцінки по­рівняння оплати еквівалентної праці важливо враховувати під час роботи над законопроєктом «Про рівне винагородження за рів­ноцінну працю», який наразі роз­робляється Міністерством еконо­міки України. Про досвід Німеччи­ни щодо законодавчого регулю­вання гендерної нерівності в опла­ті праці розповіли Олеся Брязгуно­ва (КВПУ), Марфа Скорик (Київ­ський інститут гендерних дослі­джень) та Ірина Лаврінчук (Цен­тральне науково-експертне управ­ління Секретаріату ВРУ, Управ­ління соціальних питань та праці).

Обговорення та формування пропозицій учасниками робочих груп сприяли напрацюванню остаточних формулювань поло­жень колективних договорів щодо забезпечення гендерної рів­ності в оплаті праці, які мати­муть прикладне та практичне за­стосування.

ПРЕС-ЦЕНТР ФПУ,

ДЕПАРТАМЕНТ ПРОФСПІЛКОВОГО РУХУ ТА ЗВ’ЯЗКІВ З ГРОМАДСЬКИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ ФПУ

МОВОЮ ЦИФР ПРО РІВЕНЬ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ

На виконання Генеральної угоди Міністерство соціальної політики України інформує про основні показники рівня життя населення.

Зокрема, за даними Держстату, середньомісячна заробітна плата штатних працівників за січень – вересень 2021 року становила 13604 грн, що на 21,5% більше, ніж у відповідному періоді 2020 року.

Найнижчий рівень середньомісячної зарплати за видами економічної діяльності за цей період був у працівників, зайнятих поштовою та кур’єрською ді­яльністю, – 8009 грн (58,9% до середнього рівня по економіці), а найвищим у працівників авіаційного транспорту – 27084 грн (199,1%). У промисловості середньомісячна заробітна плата за січень – вере­сень 2021 року порівняно з відповідним періодом 2020 року зросла на 16,6% і склала 14523 грн.

У регіональному розрізі найнижчий рівень зарплати за цей період спостерігався у Чернівецькій області – 10857 грн (79,8% до середнього рівня по економіці), найвищий у Донецькій області – 14611 грн (107,4%). У м. Києві її розмір становив 19811 грн (145,6%).

ДЕПАРТАМЕНТ З ПИТАНЬ БЮДЖЕТУ

ТА ОПЛАТИ ПРАЦІ АПАРАТУ ФПУ

НЕЗБАЛАНСОВАНА, НЕПРОЗОРА, СКЛАДНА: ЦЕ ВСЕ ПРО ЗАРПЛАТУ ЧИНОВНИКІВ

Н а засіданні Уряду 10 листопада було розглянуто питання про вне­сення змін до За­кону України «Про держав­ну службу» щодо впрова­дження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі кла­сифікації посад.

«Це питання є вкрай акту­альним, оскільки від якості, ефективності, інноваційності підходів людей, які приходять на державну службу, багато в чому залежить вплив на роз­виток економіки, соціальну політику, – зазначив Голова СПО об’єднань профспілок, Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий. – Тому, безперечно, на держав­ній службі повинні працюва­ти саме такі фахівці, для яких мають бути створені достатні стимули. На сьогодні в цьому питанні більше мінусів, ніж плюсів. Зокрема, незбалансо­вана система оплати праці протягом останніх років при­звела до нерівності в системі державного управління, не­прозорості, складності в структурі заробітної плати та інших проблем, які потребу­ють невідкладного вирішен­ня. Це, до речі, було підтвер­джено й рекомендаціями слу­хань у Комітеті Верховної Ради з питань організації дер­жавної влади, місцевого само­врядування, регіонального розвитку та містобудування на тему «Реформа системи оплати праці на державній службі», що відбулися 16 груд­ня 2020 року. Весь цей час профспілки, зокрема ФПУ та Профспілка працівників дер­жавних установ України, ак­тивно долучались до розробки змін до Закону України «Про державну службу», в тому чис­лі щодо реформування систе­ми оплати праці, вимагаючи більш справедливого та прозо­рого фінансування для держ­службовців».

Під час обговорення цього питання на засіданні Уряду Голова ФПУ запропонував, щоб при доопрацюванні зако­нопроєкту від СПО об’єднань профспілок було залучено представників Профспілки працівників державних уста­нов України. На цю пропози­цію погодився Прем’єр- міністр, тож найближчим ча­сом мають відбутися додатко­ві наради під керівництвом Го­лови Уряду для узгодження різних позицій та досягнення справедливості в оплаті праці при проведенні реформи. «Хочу зазначити, що це не тільки наше бачення, – наголо­сив Григорій Осовий. – Воно збігається з вимогами євро­пейських структур до україн­ської влади. Зрозуміло, що це тільки перший етап реформу­вання. Потрібно створювати умови для конкуренції, щоб на державну службу йшли най­більш підготовлені та висо­кокваліфіковані працівники».

ПРЕС-ЦЕНТР ФПУ

МОВОЮ ЦИФР ПРО РІВЕНЬ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ

На виконання Генеральної угоди Міністерство соціальної політики України інформує про основні показники рівня життя населення.

Зокрема, за даними Держстату, середньомісячна заробітна плата штатних працівників за січень – вересень 2021 року становила 13604 грн, що на 21,5% більше, ніж у відповідному періоді 2020 року.

Найнижчий рівень середньомісячної зарплати за видами економічної діяльності за цей період був у працівників, зайнятих поштовою та кур’єрською ді­яльністю, – 8009 грн (58,9% до середнього рівня по економіці), а найвищим у працівників авіаційного транспорту – 27084 грн (199,1%). У промисловості середньомісячна заробітна плата за січень – вере­сень 2021 року порівняно з відповідним періодом 2020 року зросла на 16,6% і склала 14523 грн.

У регіональному розрізі найнижчий рівень зарплати за цей період спостерігався у Чернівецькій області – 10857 грн (79,8% до середнього рівня по економіці), найвищий у Донецькій області – 14611 грн (107,4%). У м. Києві її розмір становив 19811 грн (145,6%).

19.11.2021

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини