Соціальний діалог: партнерство задля покращення умов життя
Стратегією діяльності
Федерації профспілок України на 2016-2021 роки «Європейський вибір», схваленої
рішенням VII З’їзду ФПУ, передбачено проведення роботи стосовно:
- модернізації системи
колективно-договірного регулювання, в
т.ч. впровадження законодавчих змін щодо поширення колективних угод
(національної, галузевих, територіальних) на всіх суб’єктів господарювання, а
колективних договорів – на тих членів профспілок, від імені яких вони
укладаються;
- спрощення механізму реалізації
права на страйк
- вдосконалення
законодавства з питань
соціального
діалогу.
Протягом останніх років у сфері колективно-договірного
регулювання трудових і соціально-економічних відносин виявлено низку проблемних
питань, неможливість вирішення яких із застосуванням норм чинного законодавства
обумовило необхідність його удосконалення. Крім того після підписання Угоди про
асоціацію між Україною та Європейським Союзом виникли зобов’язання щодо
імплементації окремих положень актів законодавства
ЄС.
Тому, реалізуючи завдання
щодо реформування системи колективно-договірного регулювання, протягом 2016 -
2017 років тривала робота тристоронньої робочої групи при Національній
тристоронній соціально-економічній раді з опрацювання проекту Закону України
«Про колективні угоди та договори», який згодом
був запропонований до розгляду на серії узгоджувальних нарад з
представниками заінтересованих органів та сторін соціального діалогу з метою
зближення позицій щодо змісту його окремих положень.
Крім того на виконання
доручення Урядового комітету з питань соціальної політики та гуманітарного
розвитку від 29.05.2018 сторонами соціального діалогу проведені додаткові
консультації щодо врегулювання розбіжностей по законопроекту, в тому числі
низки принципових для профспілок положень.
Серед
позитивних положень
напрацьованого законопроекту
слід відмітити, зокрема, такі
:
-
розширено
сферу поширення дії положень
колективних договорів, при цьому, положення, які є обов’язковими для всіх
відповідно до законодавства –
поширюються на всіх працівників, а інші – на умовах, визначених
колективним договором, тобто можуть
розповсюджуватися лише на членів профспілок;
- враховано
профспілкову пропозицію щодо законодавчого врегулювання укладення на
територіальному рівні територіальної угоди
в окремій галузі;
-
передбачено
дії сторін у випадках
відсутності репрезентативних об’єднань організацій роботодавців на галузевому
рівні;
-
виписано
порядок формування
спільного
представницького органу сторін профспілок та роботодавців;
- передбачено механізм
поширення
галузевих (міжгалузевих) угод на всі підприємства
галузі за умови укладення угоди репрезентативними сторонами, або одного зі
сторін з міністерством (у разі укладання на двосторонній основі);
- чітко виписано
структуру та зміст Генеральної та
галузевої угод
, в тому числі враховано
принципове для профспілкової сторони положення щодо мінімальних гарантій оплати
праці, умов зростання фонду оплати праці;
- врегульовано положення
щодо передбачення у колективних договорах
додаткових
соціальних, трудових та інших гарантій і пільг для працівників, пенсіонерів та
інших категорій осіб, визначених сторонами (в т.ч., наприклад, студентів);
- передбачено
порядок приєднання
до сторони колективної угоди, договору тощо.
Звертаємо особливу увагу, що в підготовленій оновленій
редакції Закону України «Про колективні угоди та договори», на відміну від
чинної редакції Закону України «Про колективні договори і угоди», передбачено
розповсюдження окремих положень колективного договору лише на членів профспілок
у разі, якщо це закріплено положеннями колективного договору, тобто оновлена
редакція враховує в повному обсязі пункт 4 розділу ІІІ «Зобов’язання, що
випливають з колективних договорів» Рекомендацій 91 Міжнародної організації праці
щодо колективних договорів.
Разом з тим
не враховано
такі
принципові для профспілок позиції, як
включення до суб’єктного складу
учасників переговорного процесу з укладення колективних угод державних
колегіальних органів
(згідно їх рішень у
складі регульованих тарифів на відповідних підприємствах та в організаціях
формуються видатки на оплату та охорону праці, безпеку та гігієну праці тощо, а
також вони виступають органами управління для підприємств відповідних галузей)
та
строку дії
колективного договору
(профспілкова
редакція «Договір діє до укладення нового, якщо інше не передбачено цим
договором»).
Саме тому СПО об’єднань профспілок погодив зазначений
законопроект за умови врахування цих принципових положень.
Завершення роботи над удосконаленням
колективно-договірного законодавства дозволить розпочати роботу над
законопроектом «Про порядок вирішення колективних трудових спорів, конфліктів».
Адже значні обсяги непогашеної заборгованості із заробітної плати, погіршення
умов праці, зниження соціальних гарантій тощо є основними причинами, через які
працівники все частіше вимушені використовувати для захисту своїх законних прав
та інтересів вступ в колективний трудовий спір (конфлікт).
Однак, недосконалість процедури вирішення
колективних трудових спорів
(конфліктів),
як обов’язкової передумови
реалізації права на страйк, не дають можливості в повній мірі скористатися ним.
Як наслідок, такі методи боротьби в Україні використовуються з кожним роком все
рідше і рідше
(слайд по КТС).
Тому вимогою часу стала необхідність зміцнення ролі та
інституційної спроможності соціальних партнерів і НСПП у врегулюванні трудових
спорів. З цією метою та для забезпечення виконання статті 44 Конституції України,
яка гарантує працівникам право на страйк для захисту своїх економічних й
соціальних інтересів, фахівцями апарату ФПУ (із залученням національних
профобʼєднань) підготовлено проект Закону України «Про внесення змін до деяких
законодавчих актів України щодо зняття обмежень права на страйк (реєстр. № 5382
від 09.11.2016), який погоджено з СПО об’єднань профспілок. Зазначені
законодавчі пропозиції внесено народним депутатом України С. Капліним до
Верховної Ради України. Наразі законопроект розглядається в Комітетах Верховної
Ради України.
Крім того, в рамках тристоронньої
робочої групи Національної тристоронньої соціально-економічної ради планується
підготувати нову редакцію Закону України «Про порядок вирішення колективних
трудових спорів, конфліктів». Слід зазначити, що ці спільні дії сторін
соціального діалогу будуть проводитися за технічної допомоги МОП в рамках
Проекту «Інклюзивний ринок праці для створення робочих місць в Україні».
Також значно ускладнює процедуру реалізації права на
страйк фінансова неспроможність профспілкових організацій до проведення
активних дій на захист трудових прав працівників.
З метою підвищення ефективності колективних
переговорів та дієвості колективних договорів, угод, особливо в умовах
економічної кризи, а також через відсутність професіонально підготовлених
переговорщиків та медіаторів для забезпечення здійснення ефективного
соціального діалогу всіх рівнів у рамках домовленостей ФПУ з Регіональним
представництвом
Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні та Білорусі, у 2017
році протягом останніх років проведено серію
семінарів-тренінгів
Школи профспілкових
переговірників
,
протягом яких пройшли навчання більше 100
профспілкових активістів.
Як відомо,
соціальний
діалог є визнаною моделлю цивілізованого вирішення найбільш значимих питань
соціально-економічного розвитку країни і важливим для профспілок інструментом
представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів
людини праці
в органах державної влади, у відносинах з
роботодавцями на всіх рівнях.
З метою
конституційного визнання соціального діалогу як суспільного явища
сторонами НТСЕР підготовлені законодавчі пропозиції
про внесення змін до Конституції України щодо визначення соціального діалогу,
як складової суспільних відносин та визначення Національної ради конституційним
органом. Пропозиції наразі знаходяться на розгляді Конституційної Комісії.
Крім
того, Президією Національної тристоронньої соціально-економічної ради прийнято
рішення щодо проведення консультацій з Головою
Верховної Ради України щодо можливості постійного представництва
Національної ради в Верховній Раді України та налагодження співпраці з
Верховною Радою України. У зв’язку з чим Секретаріатом Національної ради
направлено відповідне звернення керівнику апарату Верховної Ради України.
Наразі
надзвичайно актуальним є питання законодавчого врегулювання здійснення
соціального діалогу на територіальному рівні
,
оскільки п
ри проведенні
адміністративно-територіальної реформи та створенні об’єднаних територіальних
громад для профспілкового руху виникла низка проблем як при формуванні єдиної
профспілкової сторони, так і в проведенні соціального діалогу, зокрема в
частині
Ø
збереження кадрового потенціалу, спільної розробки
програм зайнятості громадян ОТГ;
Ø
забезпечення дотримання трудових прав працівників при
проведенні реформування, оптимізації та ліквідації підприємств, установ,
організацій;
Ø
передбачення працевлаштування вивільнених працівників
у новостворених суб’єктах управління і господарювання;
Ø
передбачення коштів у бюджетах ОТГ для виплат працівникам
при їх звільненні у зв’язку з ліквідацією та скороченням;
Ø
передбачення коштів для перепідготовки чи набуття
нового фаху, спеціальності для звільнених осіб працездатного віку;
Ø
відсутності системи складання балансу трудових
ресурсів відповідних територій за участю органів місцевої влади, профспілок і
роботодавців;
Ø
передбачення в програмах соціального розвитку і
бюджетах коштів на створення безпечних умов праці, охорону праці, створення
інспекцій праці та їх кадрового забезпечення;
Ø
втручання керівництва громад у діяльність первинних
профспілкових організацій та намагання уникнути впливу профспілок при розгляді
питань соціально-економічного розвитку і захисту прав працівників, посилаючись
на те, що це все робота органів місцевого самоврядування;
Ø
необхідності збереження цілісності та єдності
галузевих організаційних ланок профспілок, їх організаційної структури,
оскільки прослідковується тенденція до руйнування галузевого принципу побудови
«первинок» або створення однієї територіальної міжгалузевої профспілкової
організації;
Ø
необґрунтованої ліквідації первинних профспілкових
організацій у процесі оптимізації мережі закладів виробничої та особливо
бюджетної сфери;
Ø
зменшення кількості колективних договорів, що
пов’язано зі
зменшенням чисельності, як суб'єктів господарювання, так і
середньооблікової кількості працівників;
Ø
необхідності законодавчого підтвердження
репрезентативності
для об’єднань роботодавців і профспілок на територіях громад (аналогічно як для
локального рівня згідно з частиною четвертою статті 6 Закону України «Про
соціальний діалог в Україні»);
Ø
відмови окремих ОТГ фінансувати такі установи, як бібліотеки,
музичні школи чи територіальні центри соціального обслуговування, що призводить
до їх ліквідації і втрати роботи працівниками, ненадання важливих соціальних
послуг населенню тощо.
З метою розвитку соціального діалогу на
територіальному рівні, посилення спроможності його сторін Мінсоцполітики
розроблено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про
соціальний діалог в Україні» щодо створення тристоронніх соціально-економічних
рад на територіальному рівні», яким пропонується:
- можливість створення органів соціального діалогу –
тристоронніх соціально-економічних рад на території відповідної
адміністративно-територіальної одиниці та об’єднаних територіальних громад;
- звільнити суб’єктів сторони роботодавців та
профспілкової сторони на територіальному рівні (крім Автономної Республіки
Крим, областей, міст Києва та Севастополя) від необхідності підтвердження
відповідності критеріям репрезентативності для забезпечення їх участі у
соціальному діалозі.
Враховуючи, що цей законопроект в деякій частині
вирішує важливу для профспілок проблему здійснення соціального діалогу на
територіальному рівні, зокрема в об’єднаних територіальних громадах, СПО
об’єднань профспілок його погоджено.
Слід зазначити, що МОП в рамках Проекту «Інклюзивний
ринок праці для створення робочих місць в Україні» надає технічну допомогу у
питаннях підготовки законодавчих пропозицій щодо модернізації форм ведення
соціального діалогу на всіх рівнях та унормування процедури взаємодії з
органами соціального діалогу суб’єктів його сторін.
|