ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Припинення політики жорсткої економії

Дії ФПУ у 2016–2019 роках були спря­мовані на вирішення проблеми бід­ності, припинення політики жорсткої економії, що здійснюється за раху­нок працівників, забезпечення підви­щення розмірів основних державних соціальних стандартів та гарантій.

БОРОТЬБА З БІДНІСТЮ

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року № 780 затверджено оновлені набори продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг для осно­вних соціальних і демографічних груп населення для ви­значення прожиткового мінімуму. Профспілкова сторона експертної комісії голосувала проти зазначених наборів через неврахування норм ратифікованої Конвенції МОП № 117. Однак, враховуючи, що набори не переглядалися 16 років, СПО об’єднань профспілок погодив проект постано­ви за умови їх перегляду вже через рік (не виконано).

Постановою Верховного Суду від 20 грудня 2018 року ви­знано необхідність внесення змін до постанови КМУ від 11 жовтня 2016 року «Про затвердження наборів продуктів хар­чування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення».

За наполяганням профспілок та на виконання судових рішень, до Плану заходів на 2019 рік з реалізації Стратегії подолання бідності включено пункт щодо організації ро­боти з формування нових наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг для встановлення про­житкового мінімуму відповідно до чинного законодавства. Мінекономрозвитку розпочало роботу з підготовки нових наборів, а Мінсоцполітики формує експертну комісію (СПО об’єднань профспілок своїм рішенням від 25.03.2019 №51-5 затвердив склад профспілкових представників до комісії з проведення науково-громадської експертизи наборів).

На вимогу профспілок, з 1 січня 2017 року підвищено мінімальну зарплату вдвічі до фактичного розміру про­житкового мінімуму для працездатних осіб, розрахованого Мінсоцполітики (3200 грн), що забезпечило зростання зарплати одразу 4 млн працівників, підвищення номінальних доходів населення на 24,4% та збільшення надходжень від податків і зборів до бюджетів усіх рівнів та фондів.

Подальше підвищення основної державної соціальної гарантії сприяло збереженню у 2018–2019 роках тенденції до зростання трудових доходів, хоча й темпами нижчими, ніж у 2017 році, через встановлення мінімальної зарплати нижче фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у березні 2019 року розрив становив 9,5%).

Вимога щодо підвищення розмірів прожиткового міні­муму для працездатних осіб та мінімальної зарплати була однією з головних вимог Всеукраїнської профспілкової ак­ції 17 жовтня 2018 року. Та, на жаль, прожитковий мінімум у 2019 році, як і в попередні роки, встановлено в держбю­джеті на рівні, значно нижчому за його фактичний розмір, розрахований Мінсоцполітики (законодавчо встановлений на березень 2019 року прожитковий мінімум для працездат­них осіб занижено у 2,4 раза, або на 2688 грн). За профспіл­ковими розрахунками до проекту Бюджетної декларації на 2020–2022 роки (направлені Мінфіну 03.05.2019), розмір про­житкового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2020 року має становити 5640 грн, а розмір мінімальної зарплати – 7276 грн (розраховано на основі фактичного розміру про­житкового мінімуму для працездатних осіб, визначеного відповідно до вимог національного законодавства та між­народних зобов’язань України, з урахуванням сімейної складової відповідно до Конвенції МОП № 131). Відповідна позиція відстоюється профспілками на тристоронніх пере­говорах з визначення розміру мінімальної зарплати на 2020 рік, які вже розпочато.

У проекті Трудового кодексу до другого читання (ре­єстр. № 1658) та у профспілковому законопроекті (реєстр. № 6731) за наполяганням профспілок розширено перелік доплат та надбавок, що не враховуються у складі мінімаль­ної зарплати.

Підвищено посадовий оклад (тарифну ставку) працівни­ка І тарифного розряду ЄТС (з 1113 грн у січні 2016 року до 1921 грн у січні 2019-го) та прийнято низку рішень щодо збільшен­ня посадових окладів працівникам бюджетної сфери.

ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТІВ

Головним здобутком у сфері оплати праці протягом останніх 3 років стало зростання реальної середньомісяч­ної зарплати (після її падіння у 2014–2015 роках), що було забезпечено, зокрема, економічним відновленням країни та вибореним профспілками підвищенням з 1 січня 2017 року мінімальної зарплати.

Середньомісячна зарплата за 3 роки зросла більш ніж удвічі.

ФПУ підготовлено проект Основних напрямів Стратегії подальшого реформування оплати праці в Україні, який представлено під час заходів на національному та міжна­родному рівнях.

У рамках реалізації Програми Гідної праці МОП для України на період 2016–2019 років за ініціативою профспі­лок 12 березня 2019 року в Україні відкрито дворічний Про­ект МОП «Оплата праці в Україні: технічна допомога задля подолання заборгованості із зарплати, встановлення міні­мальної зарплати та рівного винагородження».

У проекті Генугоди на 2019–2021 роки передбачено по­ложення щодо поетапного до 2021 року досягнення серед­ньою зарплатою в Україні принаймні 50% середнього рівня оплати праці чотирьох країн Східної Європи, в яких най­більше використовується праця українців (Польща, Угор­щина, Чехія, Литва); підготовки законодавчих пропозицій щодо зміни структури мінімальної зарплати (наразі три­вають узгоджувальні процедури соціальних партнерів); скорочення розриву між розмірами посадового окладу (та­рифної ставки) працівника І тарифного розряду ЄТС та фактичним розміром прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеним відповідно до законодавства.

У листопаді 2015 року, попри заперечення профспілок, було внесено зміни до постанови КМУ від 19 травня 1999 року «Про умови і розміри оплати праці керівників підпри­ємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об’єднань державних підприємств», якими передбачено можливість встановлення посадового окладу окремим ке­рівникам у розмірі, що в 200 разів (замість 10 у попередній редакції) перевищує мінімальний посадовий оклад (став­ку) працівника основної професії. Профспілкова сторона неодноразово зверталась до Уряду та парламенту щодо необхідності встановлення обґрунтованого співвідношен­ня в оплаті праці керівників і працівників підприємств. Наразі уряд готує зміни до постанови КМУ №859.

ПОДОЛАННЯ АНТИКОНСТИТУЦІЙНОГО ЯВИЩА – ЗАБОРГОВАНОСТІ З ВИПЛАТИ ЗАРПЛАТИ

Завдяки активним та рішучим діям профспілок вдалось змінити негативну тенденцію щодо зростання заборгованос­ті із зарплати, яка з жовтня 2018 року почала зменшуватись та станом на 1 березня 2019 року склала 2,45 млрд грн.

Внесено до парламенту профспілкові законопроекти щодо запровадження справедливої компенсації працівникам за затримку зарплати та додаткового захисту працівника на своєчасне її отримання (за реєстр. № 7002 та № 7003), якими передбачено: зобов’язати роботодавця сплатити працівнику пеню за кожен день затримки заробленого, надати працівни­кам право на припинення виконання роботи у зв’язку із за­тримкою заробітної плати, забезпечити позачерговість ви­плати зарплати, в тому числі в разі неплатоспроможності роботодавця тощо. Аналогічні норми внесено до проекту Тру­дового кодексу до другого читання (реєстр. № 1658).

ФПУ розроблено Технологічну карту дій у разі виник­нення заборгованості із зарплати.

На вимогу та за активною участю профспілок Мінсоц­політики доопрацьовує законопроект щодо посилення за­хисту прав працівників на своєчасну та в повному обсязі виплату заробітної плати, в тому числі у випадку неплато­спроможності роботодавця.

ДЕРЖАВНІ ІНВЕСТИЦІЇ

Вимоги профспілок щодо забезпечення в держбюдже­ті необхідних видатків на освіту, охорону здоров’я, розви­ток галузей економіки було висунуто до Верховної Ради та Уряду під час профспілкових акцій протесту в 2017–2018 роках.

У результаті просування профспілкових пропозицій на національному рівні у Держбюджеті–2018 збільшено ви­датки на підготовку кадрів ВНЗ III–IV рівня акредитації на 777,8 млн грн. Також на медичну субвенцію з держбюджету місцевим бюджетам та надання первинної медичної допо­моги видатки зросли на 708 млн грн.

У Держбюджеті–2019 збільшено видатки МОЗ на 12,9%, або на 11,2 млрд грн, МОН – на 20,7%, або на 19,7 млрд грн.

Верховною Радою доручено Кабінету Міністрів за під­сумками І півріччя 2019 року за результатами виконання місцевих бюджетів подати на розгляд парламенту пропо­зиції щодо внесення змін до Держбюджету–2019 у частині збільшення освітньої та медичної субвенцій місцевим бюджетам.

ПРОФСПІЛКИ І ПОДАТКИ

Протягом 2016–2019 рр. забезпечено збереження неприбуткового статусу та податкових пільг для профспілок, звільнено профспілкові організації від звітування за використання доходів

Завдяки спільній роботі ФПУ та її членських організацій Закон України від 06.10.2016 № 1667 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення окремих положень про оподаткування неприбуткових організацій» містить саме профспілкову редакцію норми, якою збережено статус неприбутковості профспілкових організацій при фінансуванні видатків на статутну діяльність.

Крім того, у Законі України від 21.12.2016 № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» враховано профспілкову редакцію змін про звільнення від необхідності подання податкового Звіту про використання доходів (прибутків) неприбутковими організаціями (в т.ч. профспілковим організаціями) (п. 46.2 ПКУ). Таку звітність мають подавати профспілки лише у разі порушень п. 133.4 Податкового кодексу України (втрати неприбутковості).

Водночас, завдяки системній та наполегливій роботі ФПУ Податковим кодексом України звільнено від оподаткування низку профспілкових виплат.

Сплативши в середньому за рік 1063,8 грн профспілкових внесків   член профспілки може отримати без оподаткування щонайменше 18407 грн за рік.

13.05.2019

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини