ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

Захищене і здорове покоління: час змінити ставлення до культури охорони праці

Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий наголосив, що життя і здоров’я людини визна­ються в Україні найвищою соціаль­ною цінністю. І тому Уряд, Парла­мент, роботодавці, працівники без­посередньо та їхні представники – профспілки повинні робити все не­обхідне для того, щоб ця найвища норма Конституції України була імплементована в реальні практич­ні справи.

Профспілковий лідер поінформу­вав, що цьогоріч суспільство відзна­чає 100-річчя з дня утворення техніч­ної інспекції праці, якою з 1918 року опікувались саме професійні спілки. Сьогодні профспілки цієї функції позбавлені – функція інспектування праці була передана державі, але профспілки активно допомагають у цій справі.

Що ж турбує профспілки? За сло­вами Голови ФПУ, окрім того, що ма­ють виконуватись норми праці і до­тримуватись правила охорони пра­ці, працівники мають бути забезпе­чені відповідними індивідуальними й колективними засобами захисту. Якщо ж нещасний випадок таки тра­пився, постраждалі на виробництві мають бути захищеними в матері­альному плані, отримати можли­вість відновити здоров’я, пройшов­ши реабілітацію.

«Завдяки запровадженню загальнообов’язкового державного соціального страхування сьогодні такі спроможності є, – зазначив Гри­горій Осовий. – Потерпілі на вироб­ництві можуть отримати безкоштов­ну путівку до санаторію і пройти курс реабілітаційного лікування за відповідними програмами. Така сис­тема профілактичних і реабілітацій­них центрів сьогодні створена у 160 санаторіях країни. Фонд соціально­го страхування України за звернен­ням працівника на підставі медич­них висновків надає таку путівку. Однак, користуються цим далеко не всі, хоча кошти є, їх достатньо. Ми­нулого року, наприклад, тільки 11,5 тис. працівників скористалися та­ким правом, хоча відомо, що кіль­кість тих, хто має професійні захво­рювання або отримав травму на ви­робництві, значно вища. Тому ми пропонуємо працівникам, хто має необхідність в такому лікуванні, звертатися до Фонду соціального страхування».

Також профспілковий лідер за­значив, що система нормативно- правових актів з питань охорони здоров’я була створена ще за радян­ських часів і, звичайно, потребує мо­дернізації, перегляду, осучаснення: «До 2020 року ми повинні імплемен­тувати в національне законодавство понад 44 директиви Європейського Союзу, відповідно, ратифікувати ще низку конвенцій МОП – це той базис, що дозволить створити сучасні сис­теми управління охороною праці на заміну тим, які на сьогодні вже є ма­лоефективними або непрацездатни­ми. І тут ми на лінійці соціального партнерства дійсно працюємо разом з Державною службою України з питань праці, Міністерством соці­альної політики, об’єднаннями робо­тодавців і готові продовжувати цю роботу».

Голова Профспілки працівників державних установ України Юрій Піжук у своєму виступі, зокрема, за­значив, що наразі суспільство потре­бує зміни ставлення як до культури охорони праці, так і до праці в ціло­му. І наголосив, що молодь – це та частина суспільства, яка може бути або носієм цієї культури, або стати пролонгованим її неносієм. Тож со­ціальні партнери мають проводити максимально доступні і потужні роз’яснювальні кампанії, щоб зміни­ти ставлення до питань охорони пра­ці, адже це зона їхньої спільної від­повідальності.

ОЛЕНА ОВЕРЧУК, «ПВ»

ФОТО ОЛЕКСІЯ КОРЕЦЬКОГО

Спільне звернення щодо прискорення розвитку промисловості

Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий, пре­зидент Українського союзу про­мисловців і підприємців Ана­толій Кінах, голова Федерації роботодавців України Дмитро Олійник звернулися з листом до Прем’єр-міністра України, голови Національного комітету з промислового розвитку Воло­димира Гройсмана.

Н асамперед, вони від імені своїх органі­зацій висловили вдячність за особисту підтримку пропозицій громадських ор­ганізацій бізнесу та профспілок щодо прискорення розвитку промисловості країни. «Підприємницька спільнота, роботодав­ці, промисловці та профспілки України позитив­но сприйняли прийняття Кабінетом Міністрів України у грудні 2016 року рішення щодо запо­чаткування роботи Національного комітету з промислового розвитку, головною метою якого визначено опрацювання рекомендацій з транс­формації економіки України із сировинно-орієн­тованої на високотехнологічну індустріальну модель шляхом запровадження ефективних ін­струментів реалізації промислово-інноваційної політики, – зазначається у зверненні. – Форму­вання та організація взаємодії робочих груп у рамках цього органу дозволили налагодити рів­ноправний діалог з національними товаровироб­никами щодо підготовки проектів законів та ін­ших нормативно-правових актів, пропозицій для вирішення поставлених завдань з подолання де­індустріалізації економіки країни, які через су­купність об’єктивних та суб’єктивних обставин не реалізуються у поточній діяльності профіль­них міністерств і відомств.

На нашу думку, аналіз результативності за­початкованих у рамках Національного комітету ініціатив, необхідність забезпечення більшої вагомості прийнятих цим органом рішень, а та­кож зміцнення його організаційної спроможнос­ті заслуговують на окреме обговорення.

З огляду на наведене вище просимо Вас, ша­новний Володимире Борисовичу, організувати проведення засідання Національного комітету з промислового розвитку під Вашим головуван­ням з метою обговорення стану виконання про­токольних доручень, а також визначення пріо­ритетів діяльності цього органу на поточний рік задля пришвидшення темпів розвитку промис­лового виробництва в Україні».

ОЛЕКСІЙ ПЕТРУНЯ

14.05.2018

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини