ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Розставляючи крапки над «і»

У пресі почали з’являтися публі­кації, в яких над­то специфічно коментуються як березневий виступ учителів, так і відмова від травневої акції. Педагоги всіх ре­гіонів України до­сить боляче реа­гують на неспра­ведливі тлума­чення їхньої пози­ції. Тому й виникла потреба викрити маніпу­ляції.

КОНТРАРГУМЕНТИ «ВІРНОПІДДАНИМ»

І влада, і ЗМІ були вра­жені розмахом березнево­го освітянського виступу. Мітинг так налякав пев­них осіб, що в публікаціях, націлених на знецінення сили та гідності освітян, вдалися до грубих інсину­ацій: «Очевидно, що біль­шість тих страйкарів – не вчителі, а професійні мітингувальники, які про­тестують за гроші».

Ще гіршими, ніж спро­би знецінити значення освітянського руху, стали відверті провокації на кшталт запитань: «Чому не зупинили роботу шкіл?». Десятитисячний мітинг освітян не випадко­во відбувся 21–22 березня. Обрані дні – час шкільних канікул. Учителі жодним чином не хотіли перекла­дати проблеми галузі на плечі учнів та батьків.

Та закриття шкіл вплинуло б не лише на на­вчальний процес. У разі зупинки роботи навчаль­них закладів їх керівни­цтво та співробітники на­разилися б на небезпеку репресій: від звільнення до кримінальної відпові­дальності.

Одна з основних за­сад, якої дотримуються освітяни – позаполітич­ність. Хто спостерігав за маніфестацією, помітив відсутність політичних вимог. І жодна політич­на партія не ризикнула «примазатися» до нашої справи.

Якщо зібрати всі нісе­нітниці, в яких намагали­ся «викупати» вчителів, то вийде величеньке ві­дерце бруду. Влучно про спроби принизити значен­ня і розмах освітянського руху написав у своєму листі В. М. Бондаренко, вчитель історії гімназії № 2 м. Любашівки Одесь­кої області: «Я одразу піз­нав «почерк» статті. В усі часи були «вірнопіддані», що намагалися відмити одних за рахунок інших».

СТРАЙК – ОСТАННІЙ АРГУМЕНТ

Головне завдання профспілок – захищати інтереси своїх членів. Се­ред інших методів страйк – останній аргумент, до якого не хотілося б удава­тися. Конструктивний ді­алог набагато ефективні­ший. Профспілки завжди готові до партнерських відносин із владою.

Своєю перемогою вва­жаємо не страйк, а вдалі переговори. Травневі до­мовленості – важливий крок до поліпшення ста­новища освітян.

Варто згадати про існу­ючі домовленості, які до­зволили уникнути страй­ку 18 травня цього року. Профспілки працівників бюджетної сфери сформу­вали спільні позиції. 1, 7, 20 та 28 квітня відбулися чотири засідання Між­відомчої робочої групи, під час яких визначалися шляхи вирішення про­блеми разом із профіль­ними міністерствами. Напрацювання бюджетників було направлено Прем’єр-міністру. У рам­ках соціального діалогу 10 травня 2011 р. у Кабінеті Міністрів відбулася зу­стріч освітянської проф­спілки з представниками уряду, на якій Микола Азаров уперше озвучив конкретні цифри щодо збільшення відповідних видатків. У результаті та­кої консолідованої діяль­ності 11 травня 2011 р. Каб­мін прийняв постанову № 524 «Питання оплати праці працівників уста­нов, закладів та організа­цій окремих галузей бю­джетної сфери».

Рішення уряду вважає­мо проміжною перемогою і надалі будемо добива­тися повного приведення розміру посадового окла­ду працівника першого тарифного розряду ЄТС до мінімальної заробітної плати.

Коли ми говоримо про гідну зарплату педагога, то маємо на увазі не лише кусень хліба. На кону – якість української освіти і, насамкінець, конкурен­тоспроможність країни в майбутньому.

Олександр ЯЦУНЬ,

голова Київської міської організації профспілки працівників освіти і науки України

ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ

В комітет профспілки телефонували сотні людей – учасників мітингу під Кабміном, надійшло кілька сотень листів з усіх регіонів України.

Вихователь ДНЗ № 389 Голосіївського району м. Києва Л. Г. Нетреба: «Скільки мож­на втоптувати нас у багнюку?! ні для кого не секрет, скільки отримують працівники са­дочків, доглядаючи маленьких діточок. це велика відповідальність і нервове напружен­ня. і коли ми, не маючи гідної оплати нашої праці, вимагаємо від влади на нас зглянути­ся, виявляється, що ми – платні мітингувальники! обуренню немає меж!».

Учитель історії ліцею № 303 Дарницького району м. Києва І. І. Баленко: «Коли нам нав’язують думку, що «найсвятіший обов’язок деяких профспілок – виконувати політич­ні замовлення», ми однозначно відповідаємо, що єдина ланка громадянського суспільс­тва в Україні, якій довіряють – особливо в бюджетній сфері – це профспілки».

Голова Подільської районної організації профспілки Г. В. Ткач: «Схаменіться, через якихось 10–15 років, коли 60-річні педагоги та няньки полишать школи і дитячі садки, з’явиться величезна проблема з кадрами. за 1 тис. грн молодий спеціаліст не піде до школи чи дитсадка. тому й виходили під Кабінет міністрів з надією, що почують. Коли йдуть на такий крок працівники освіти – це межа, за якою життєва прірва».

Інші відгуки з місць освітяни надіслали до редакції, яка розмістила на шпальтах газети тенденційну статтю. Якщо вона відмовиться від публікації позиції учителів, це буде ще одним свідченням замовленості матеріалу.

ЗАЯВА

БЮРО ПРЕЗИДІЇ ЦК ПРОФСПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ В ЗВ’ЯЗКУ З ПУБЛІКАЦІЄЮ В ГАЗЕТІ «ОСВІТА УКРАЇНИ»

У газеті «Освіта України » № 35/36 від 16 травня 2011 р. надруковано блок ма­теріалів, де у викривленому, неправдивому вигляді по­дається позиція і висвітлю­ються дії профспілки праців­ників освіти і науки України, її стосунки з владними струк­турами, насамперед із со­ціальним партнером – Мініс­терством освіти і науки, мо­лоді та спорту України. Цією публікацією редакція газети нанесла образу двомільйон­ному загону наших спілчан, усім освітянам при­низивши їхню честь і гідність. Безпідставні звинувачення, що містяться в статті, мають наклепницький характер, свідчать про непрофесіо­налізм авторів, грубо пору­шують журналістську етику, суперечать принципам об’єктивності і неупередже­ності. особливе обурення освітянського загалу викли­кають коментарі щодо акцій протесту 21–22 березня по­точного року. наголошуємо, що зазначені акції відбулися за ініціативи та безпосеред­ньої участі спілчан – вчи­телів, вихователів, виклада­чів, інших учасників навчаль­но-виховного процесу, які реалізували своє конститу­ційне право на протестні дії, дотримуючись передбаче­них чинним законодавством норм та правил їх проведення.

Соціальний діалог між профспілкою й міністерством осві­ти і науки, молоді та спорту ніколи не переривав­ся. у нас єдина мета та спіль­на позиція. на цьому сторони неодноразово наголошували, зокрема на прес-конференції 23 травня 2011 р. Що ж до подібних публікацій, то вони перешкоджають нормальним діловим партнерським сто­сункам, ускладнюють перего­ворний процес, штучно ство­рюють напруження в осві­тянському середовищі, що не відповідає нормам закону Ук­раїни «Про соціальний діалог в Україні». тому вся повнота відповідальності за зазначені наслідки лягає на редакцію газети.

Очікуємо від керівництва ре­дакції спростування звинува­чень, наведених у публікації, закликаємо до відмови від неконструктивної позиції і дотримання тих норм подан­ня інформації, які прийняті в демократичному, цивілізова­ному суспільстві.

ПОСЛУГИ ЦЕНТРУ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ МАЮТЬ БУТИ БЕЗОПЛАТНИМИ

ЦК профспілки працівників освіти і науки Украї­ни, розглянувши проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до переліку платних послуг, які можуть надаватися навчаль­ними закладами, іншими установами та закла­дами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності», вважає, що її прийняття є недоцільним із наступних причин.

Відповідно до пункту 2 поло­ження про Український центр, він у своїй діяльності керується Конституцією і за­конами

Відповідно до статті 53 Конс­титуції, повна загальна се­редня освіта є обов’язковою. Держава забезпечує доступ­ність і безоплатність освіти.

згідно зі статтею 35 закону України «про загальну серед­ню освіту», держава гарантує молоді право на отримання повної загальної середньої освіти й оплачує її здобуття.

відповідно до пункту 3 поло­ження про Український центр, регіональні підрозділи забезпечують організацію і здійснення зовнішнього не­залежного оцінювання нав­чальних досягнень випускни­ків, які виявили бажання вступити до вищих навчаль­них закладів, шляхом прове­дення тестування на паперо­вих носіях і комп’ютерного тестування.

Тому всі послуги, що можуть надаватися центром оціню­вання якості освіти, зокрема проведення пробного зов­нішнього незалежного оці­нювання, не можуть бути платними.

ЦК ПРОФСПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

10.06.2011

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини