« на головну 21.11.2017
Архів номерів  •  Актуальний номер » (920)
19
Жовтень
 
Інтерв’ю
 
ГРИГОРІЙ ОСОВИЙ: «ПРОФСПІЛКИ НЕ ДОПУСТЯТЬ ДИСКРИМІНАЦІЇ У ПЕНСІЙНІЙ СИСТЕМІ»

ГРИГОРІЙ ОСОВИЙ: «ПРОФСПІЛКИ НЕ ДОПУСТЯТЬ ДИСКРИМІНАЦІЇ У ПЕНСІЙНІЙ СИСТЕМІ»


РУБРИКИ


Передплата





Статті Людина і праця

ПОЛІТИКА У СФЕРІ МІНІМАЛЬНОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ В УКРАЇНІ: ШАНС НА СПРАВЕДЛИВИЙ ПЕРЕРОЗПОДІЛ ТА ЗРОСТАННЯ?

ПОЛІТИКА У СФЕРІ МІНІМАЛЬНОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ В УКРАЇНІ: ШАНС НА СПРАВЕДЛИВИЙ ПЕРЕРОЗПОДІЛ ТА ЗРОСТАННЯ?

30–31 березня у м. Києві в конференц-залі Національ­ної академії наук України Регіональний офіс Фонду ім. Ф. Еберта «Діалог Східна Європа» спільно з Міжнарод­ною організацією праці та Центром соціальних і трудо­вих досліджень провели міжнародну конференцію, під час якої відомі світові експерти обговорили, яким чи­ном різні моделі визначення мінімальної заробітної пла­ти впливають на стабілізацію внутрішнього споживчого ринку в кризовий період, скорочення сектору з низь­кою зарплатою та рівень бідності.

О рганізатори конферен­ції зазначили, що міні­мальна заробітна пла­та є одним з найбільш поширених засобів впливу на роз­поділ доходів на ринку праці. Мі­німальна зарплата зафіксована в законодавстві 90% країн світу. Проте механізм її впровадження, як з точки зору підходу, так і його ефективності, значно різниться. У зв’язку з потенційним впливом мінімальної зарплати на перероз­поділ доходів усередині країни питання її встановлення стає до­волі складним предметом політи­ки й об’єктом численних супере­чок та конфліктів між урядом, ор­ганізаціями працівників та робо­тодавцями.

Протягом останніх 70 років пи­тання мінімальної заробітної плати стає дедалі важливішим. Зміни її розміру можуть вплива­ти на зайнятість, розподіл дохо­дів і рівень цін.

У грудні 2016 року Верховна Рада України вирішила збільшити вдвічі рівень мінімальної зарпла­ти із 1600 ( 55 EUR) до 3200 грн ( 110 EUR). Це політичне рішення супро­воджується жвавими дебатами щодо ролі і впливу мінімальної зарплати на економіку країни.

Міжнародну конференцію ор­ганізовано з метою обміну прак­тичним досвідом між експертами із Західної Європи і пострадян­ських країн задля того, щоб зрозу­міти вплив підвищення мінімаль­ної заробітної плати на економіку країни та з’ясувати механізм її ви­значення. Учасники конференції, серед яких представники Уряду, роботодавців, профспілок, міжна­родних та вітчизняних організа­цій, науковці, шукали відповіді на запитання: хто виграє від підви­щення мінімальної заробітної плати; які наслідки це матиме для ринку праці; яким чином міні­мальна зарплата впливає на рі­вень цін; у чому полягає різниця між мінімальною та середньою за­робітними платами; у чому поля­гають практичні проблеми, пов’язані із упровадженням міні­мальної заробітної плати; як об­числюється мінімальна заробітна плата і хто має її визначати; який існує зв’язок між мінімальною за­робітною платою та колективни­ми договорами, а також яким чи­ном упроваджувати мінімальну заробітну плату та проводити мо­ніторинг її імплементації.

Голова ФПУ Григорій Осовий у своєму виступі наголосив, що не повинно бути дискусії навколо не­обхідності підвищення мінімаль­ної зарплати до рівня реального прожиткового мінімуму, дискусія має стосуватися того, наскільки більше прожиткового рівня потріб­но її підвищувати.

Також, говорячи про проект Трудового кодексу, Григорій Осо­вий зазначив, що ФПУ запропону­вала низку прогресивних новацій, спрямованих на захист прав та ін­тересів людини праці. Це, насампе­ред, економічна відповідальність бізнесу за невиплату заробітної плати, яка повинна коштувати біз­несу не менше, ніж кредитна став­ка за запозиченнями в банківської системі. Друге: самозахист праців­ника у випадку невиплати зарпла­ти. Якщо вона не виплачується в термін 7 днів, працівник має право не приступати до роботи, а робото­давець повинен заплатити йому за кожний день вимушеного про­стою. І третє: створення гарантій­них установ для того, щоб убезпе­чити працівників від бідності, якщо виникає тимчасова неплато­спроможність роботодавців.

Голова Федерації профспілок України закликав соціальних партнерів, науковців об’єднати зу­силля, аби не зупинятися на досяг­нутому, а рухатися в сфері рефор­мування системи оплати праці далі. «Із свого боку, профспілки прагнуть, щоб люди за свою працю отримували гідну зарплату», – під­креслив Григорій Осовий.

Також із доповідями щодо ролі профспілок у формуванні політи­ки щодо мінімальної заробітної плати виступили заступник Голо­ви Федерації профспілок України Олександр Шубін та голова Проф­спілки працівників будівництва і промисловості будівельних мате­ріалів Василь Андреєв.

У свою чергу, висококваліфіко­вані спеціалісти МОП та Фонду ім. Ф. Еберта поділилися досвідом щодо політики у сфері мінімаль­ної заробітної плати в глобально­му контексті, зокрема щодо стан­дартів МОП стосовно мінімальної заробітної плати, впливу на зайня­тість та соціальну нерівність «мі­німалки» в Німеччині, політики у сфері мінімальної заробітної пла­ти та дискусії щодо мінімального прожиткового рівня у Великій Бри­танії, принципів політики у сфері мінімальної заробітної плати у країнах – членах ЄС.

Олена ОВЕРЧУК, «ПВ»

Фото з Facebook-сторінки

FES Regional Office «Dialogue Eastern Europe»

 

Галина Лопушняк, професор кафедри управління пер­соналом та економіки праці ДВНЗ «Київський націо­нальний економічний університет ім. В. Гетьмана», на­звала чинники, що виправдовують різке підвищення мі­німальної зарплати в Україні:

– значне підвищення тарифів на комунальні послуги;

– невідповідність МЗП фактичному прожитковому міні­муму (у грудні – 47,85%);

– низький індекс Кейтца, який відображає рівень соціаль­ного захисту населення (у грудні – 24,7%);

– низька частка витрат на оплату праці у структурі опе­раційних витрат діяльності підприємств (7,3–10% у 2010– 2016 роках), що свідчить про можливість значного підви­щення заробітної плати працівникам без зростання ціни продукції;

– мінімальна заробітна плата в Україні, навіть після під­вищення, залишається однією з найнижчих в Європі;

– зниження ЄСВ до 22%, що відбулось у 2016 році.

Водночас подвійне збільшення розміру мінімальної зарплати має низку недоліків:

– зміна сутності поняття «мінімальна заробітна плата», що призвела до зрівнялівки в оплаті праці працівників 1–11 тарифних розрядів;

– поспішність у прийнятті такого рішення створила ефект «шокової терапії» для бізнесу і спонукала підприєм­ців до коригування бізнес - планів в «авральному» режимі.

 

 

09.04.2017



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
НОВИНИ

23.10.2017 22:16

23.10.2017 22:15

16.10.2017 13:48

16.10.2017 13:47

11.10.2017 12:42

11.10.2017 12:42

11.10.2017 12:41

11.10.2017 12:40

02.10.2017 01:36

02.10.2017 01:35

Усі новини


Опитування

Чи подобається вам новий дизайн газети?

Так
- 63,89 %
Ні
- 31,94 %
Усього: 72 голосів
УВАГА!

В №9 за 3 березня 2011 року було надруковано статтю "Доплати дітям війни: підтримка чи знущання?", у якій йшлося про ігнорування Пенсійним фондом ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", згідно з яким ця категорія пенсіонер в має право на надбавку у розмірі 30% мінімальної пенсії . Усіляки ділки від адвокатури пропонують пенсіонерам допомогу у складанні позовної заяви за розцінками від 150 до 370 гривень. Прагнучи заощадити пенсійні гроші, ми пропонуємо використати ШАБЛОН, за яким кожен з дітей війни може самостійно скласти позовну заяву.





Аккумуляторы для ноутбуков
Интернет-магазин по продаже батарей и блоков питания.






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2015©

01042, Украіна, м. Київ
бульвар Дружби народів, 5.
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання