ГРИГОРІЙ ОСОВИЙ: «ЦИФРУ У 3200 ГРН ПРОФСПІЛКИ РОЗГЛЯДАЮТЬ ЛИШЕ ЯК ВІДПРАВНУ ТОЧКУ ДЛЯ ПОЧАТКУ РЕФОРМИ ОПЛАТИ ПРАЦІ»
24 лютого у Клубі Кабінету Міністрів України відбулося
засідання Національної тристоронньої соціально-економічної ради за участю
Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана. Під час засідання було
розглянуто питання «Про підсумки соціально-економічного розвитку України у
2016 році та завдання на 2017 рік у контексті Середньострокового плану
пріоритетних дій Уряду до 2020 року», а також «Щодо прозорості встановлення цін
на газ, тарифів на гарячу воду, опалення, електроенергію, впливу їх на
платоспроможність населення та економіку країни». Пропонуємо читачам «ПВ»
співдоповідь від профспілкової сторони Голови СПО об’єднань профспілок, Голови
Федерації профспілок України Григорія Осового.
«Перш за все зазначу, що внесені до порядку денного питання
на сьогоднішньому засіданні Національної ради – це спільна ініціатива сторін.
Їх вагомість підтверджується участю як доповідачів Прем’єр-міністра, першого
віце-прем’єр-міністра України та представників тристоронніх органів з усіх
регіонів України. Це дозволить професійно й об’єктивно оцінити стан реалізації
реформ на місцях та належним чином скоординувати зусилля соціальних партнерів
на рівні центральної та регіональної влади у поточному році.
На думку профспілок, позитивним підсумком 2016 року є
зупинення падіння національної економіки, яке мало місце в попередні роки.
Вперше відбулось зростання реальної заробітної плати, а з 1 січня вдвічі
підвищено мінімальну заробітну плату. Показник обраховано на базі оновленого
споживчого кошика, його реальної вартості.
З прийняттям Генеральної угоди соціальний діалог став більш
динамічним. У минулому році профспілковою стороною опрацьовано понад 1,1 тис.
проектів законів та нормативних актів. Частина цих ініціатив не була погоджена
та повернута розробникам на доопрацювання, щодо низки проектів діалог було
переведено на рівень дискусій у законодавчому органі.
Як позитив, трьома сторонами, під головуванням Прем’єр-міністра
України, у жовтні 2016 року створено Національний комітет з промислового
розвитку, який напрацьовує пропозиції щодо реформ у вітчизняній економіці.
Сьогодні, Володимире Борисовичу, комітетом уже розроблено низку проектів
документів, однак, на жаль, процес їх системного перетворення на рішення Уряду
ще не запущено: стратегії розвитку авіабудування, оновлення рухомого складу
залізниці тощо перебувають на стадії опрацювання.
Разом з тим у промисловості, де зайнято майже 3 млн
працівників, на сьогодні немає жодної діючої програми розвитку, зростає
собівартість виробництва через випереджаюче збільшення тарифного навантаження,
що обумовлює кризовий стан не лише окремих підприємств, а й цілих галузей.
За минулий рік скорочено робочі місця у хімічній
промисловості, машинобудуванні, приладобудуванні. Як наслідок, майже 3 роки
рівень безробіття становить майже 10%. Одночасно з відсутністю пропозиції
вакансій, низькою якістю робочих місць та незадовільним рівнем заробітної плати
посилився відтік кваліфікованої робочої сили за кордон.
Майже на всіх підприємствах, які я відвідував останнім
часом, керівники скаржаться на критичну нестачу кваліфікованих інженерних та
робітничих кадрів.
Ми вважаємо помилковим поспішне рішення щодо тотальної передачі
на місцевий рівень професійно-технічних освітніх закладів та коштів на підготовку
кадрів. Регіони виявились непідготовленими для реалізації завдань, які на них
раптово звалились.
Без побудови на регіональному рівні системи організаційної
та фінансової взаємодії місцевої влади і бізнесу професійно-технічна ланка
освіти може опинитись у стані незворотного руйнування.
Окремі роботодавці вже налагодили ефективну співпрацю з
освітніми закладами, але, на жаль, це скоріше виняток із загального правила. Вважаємо,
що настав час створити Національний фонд професійної освіти за кошти бізнесу,
який би сприяв підготовці кадрів для промисловості.
У цілому, з цього питання, в рамках Національного комітету з
промислового розвитку під керівництвом ректора КПІ академіка Згуровського,
проведено комплексне дослідження якості підготовки кадрів для економіки з
опитуванням понад 3 тис. компаній. За його результатами встановлено, що
сучасним вимогам економіки відповідає не більше 30% випускників. Тобто
коефіцієнт корисної дії від витрачених державою ресурсів є вкрай низьким. І
саме зараз, коли на розгляді в парламенті перебувають законопроекти щодо
середньої, професійно-технічної, вищої освіти, все ще є шанс виправити
ситуацію.
Не менш важливим залишається питання належної фінансової
мотивації до праці в Україні, в тому числі з огляду на вплив на міграційні
процеси. Тому цифру у 3200 грн профспілки розглядають лише як відправну точку
для початку реформи оплати праці на засадах справедливого розподілу її
результатів та забезпечення гідного рівня життя. На жаль, ФОП у структурі ВВП
падає. Потрібно розробити та запровадити галузеві стандарти в оплаті праці.
Модернізувати застарілу Єдину тарифну сітку для уникнення зрівнялівки між
категоріями працівників та недопущення збільшення відриву рівня оплати праці
керівників від звичайних працівників, який на окремих підприємствах сягає 200
та більше базових посадових окладів.
Звертаємось до міністра соціальної політики з проханням
доручити НДІ праці очолити роботу з підготовки реформи системи оплати праці в
Україні.
Колективно-договірне регулювання в результаті реформи має
поширюватись на весь спектр підприємств, які працюють у відповідних галузях,
надаючи працівникам належний захист від свавілля роботодавців, а бізнесу – від
демпінгу недобросовісних конкурентів. Просимо сторони консолідувати зусилля
та вирішити цю проблему в рамках роботи над новою редакцією відповідного
закону.
На жаль, сторони Генугоди досі не змогли віднайти консенсус
щодо розміру тарифної ставки І розряду, що стримує роботу на місцях.
Водночас необхідно подолати хронічну неприпустиму
заборгованість із заробітної плати, яка щороку сягає кількох мільярдів гривень
і стосується сотень тисяч працівників. Традиційні адміністративно-організаційні
механізми не спрацьовують, і ця проблема, яка провокує суспільне невдоволення
та численні трудові конфлікти, вже не може бути вирішена розпорядженням Кабміну,
а потребує серйозних законодавчих рішень. Ми пропонуємо створити гарантійну
установу, що є правилом для країн Європи, внести зміни до законодавства про
банкрутство, посилити економічну відповідальність власника за несвоєчасну
виплату заробітної плати.
Ці та інші пропозиції стосовно розвитку економіки,
зайнятості, оплати та безпеки праці профспілки передали до Уряду та відповідних
міністерств для розгляду і включення до Середньострокового плану пріоритетних
дій до 2020 року. Частина з них знайшла своє відображення і в підготовленому
проекті рішення з даного питання. Водночас низка питань лишилися поза
проектом документа, який опублікований, і ми сподіваємось, що процес їх
обговорення триватиме й надалі.
Більш того, до преси потрапляють повідомлення про включення
до проектів домовленостей із МВФ та іншими міжнародними фінансовими інститутами
питань, які традиційно є предметом соціального діалогу на національному рівні
і включені до Генеральної угоди. Своє занепокоєння щодо цього ми висловлювали
і в Києві, і в ході консультацій у Вашингтоні. Ми впевнені, що питання
зайнятості, оплати й умов праці, пенсійного та соціального забезпечення тощо
спочатку повинні обговорюватись всередині країни соціальними партнерами і лише
потім виноситись на міжнародний рівень та ставати предметом політичних
рішень.
На жаль, у 2016 році через гальмування реформи системи
соціального страхування сотні тисяч людей були позбавлені можливості
оздоровлення та відновлення втраченого на виробництві та в зоні АТО здоров’я.
І це в час, коли санаторно-курортна база України працює на половину потужності,
а окремі корпуси стоять порожніми. Та й загалом питання реформи охорони
здоров’я лишається в підвішеному стані, хоча сторони наполягали, що ця реформа
та питання загальнообов’язкового медичного страхування повинні бути розглянуті
на засіданні Національної ради. На жаль, поки що не вдається налагодити ефективний
діалог і з профільним Міністерством охорони здоров’я.
Нарешті, слід також зазначити, що потребує суттєвого
поліпшення виконавська дисципліна в низці органів влади. Готуючись до
сьогоднішнього засідання, ми провели аналіз виконання у минулому році положень
Генеральної угоди та доручень керівництва Уряду за підсумками минулорічних
зустрічей з профспілками. Результати оцінки ми передали Вам, шановний
Володимире Борисовичу. Просимо Вас особисто розглянути цю інформацію і
об’єктивно оцінити, так би мовити, «внесок» відповідальних осіб у реалізацію
поставлених Вами завдань.
Впевнені, що і в цьому напрямку є поле для вдосконалення,
адже ефективність реалізації реформ не в останню чергу залежить від вчасності
та точності виконання».
ПЕТРО ШЕВЧЕНКО: «УРЯДОВА ПОЛІТИКА ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ ЦІН НЕ
УЗГОДЖУЄТЬСЯ З РІВНЕМ ДОХОДІВ НАСЕЛЕННЯ»
Публікуємо ключові тези виступу Голови Федерації профспілок
Черкаської області Петра Шевченка на засіданні НТСЕР 24 лютого.
«Питання державної політики у формуванні тарифів на житлово-комунальні
послуги, встановлення вартості їх складових викликають не тільки низку
запитань у фахівців, експертів, представників сторін соціального діалогу, а й
занепокоєння отримувачів послуг.
На жаль, платоспроможність українців, у тому числі працюючих, які
наповнюють державну казну, сьогодні досить обмежена. Постійний ріст цін та
тарифів призводить до зростання соціальної напруги в суспільстві, протестних
настроїв, що загрожує національній безпеці країни...
Статтею 48 Конституції України передбачено, що кожен громадянин
України має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї. Згідно
із статтею 13 Конституції України громадяни України є співвласником
національних багатств. Що ж ми маємо? На жаль, ці права в нашій державі
сьогодні масово порушуються – урядова політика лібералізації цін не
узгоджується з політикою доходів населення. Як наслідок, маємо низьку
купівельну спроможність громадян, стрімке зростання цін і тарифів на товари та
послуги, поширення бідності серед населення.
Майже рік профспілки домагаються від Уряду відповіді на запитання
щодо економічної обґрунтованості встановленої ціни на газ та вартості житлових
послуг. Відповіді немає...
Зростання ціни на природний газ спровокувало прийняття НКРЕКП
відповідних рішень щодо підвищення тарифів на опалення, гаряче
водопостачання... Зазначені рішення були прийняті НКРЕКП попри категоричну
незгоду профспілок та без узгодження із соціальними партнерами...
Низка урядових пом’якшувальних заходів не компенсують втрат
населення від подорожчання товарів та послуг. Як результат, збільшується
заборгованість населення за сплату житлово-комунальних послуг...
Масштабне зростання цін і тарифів при неадекватному підвищенні
доходів населення призвело до того, що до вразливої категорії громадян
потрапили й ті, чий дохід ледь перевищує рівень доходу, який дає право на
отримання субсидії, проте є вкрай недостатнім для реалізації конституційного
права на належний рівень життя для себе і своєї сім’ї. Тим самим рівень
бідності серед працюючого населення зростає...
Для вирішення зазначених проблем профспілки пропонують:
– збільшити обсяги видобування природного газу власного видобутку
задля досягнення самозабезпечення природним газом і відмови від імпортованого
газу;
– демонополізацію енергетичного ринку, реприватизацію
підприємств, за необхідності – націоналізацію, в разі зловживання монопольним
становищем; посилення впливу Антимонопольного комітету, за необхідності –
внесення змін до законодавства щодо його діяльності;
– реформування вугільної галузі;
– продовження дії Урядової програми з енергоефективності («теплі
кредити»);
– удосконалення обліку і зниження нормативних витрат у мережах;
– вирішення проблеми простроченої заборгованості;
– 100% забезпечення споживачів лічильниками газу...».
З повним текстом виступу можна ознайомитися на офіційному
сайті ФПУ fpsu.org.ua
03.03.2017
|