РЕФОРМА ОПЛАТИ ПРАЦІ: ПЕРШІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ПОДАЛЬШІ ДІЇ
20 лютого з нагоди відзначення Всесвітнього дня соціальної
справедливості у столичному готелі «Турист» Федерація профспілок України
провела круглий стіл «Реформа оплати праці. Перші результати та подальші дії».
Варто зазначити, що Всесвітній день соціальної
справедливості відзначається в один день із Днем Героїв Небесної сотні –
пам’ятним днем вшанування подвигу учасників Революції гідності, які віддали
своє життя, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини,
досягнення соціальної справедливості.
У заході взяли участь народні депутати України, представники
центральних органів виконавчої влади, всеукраїнських об’єднань профспілок та
організацій роботодавців, наукових установ, громадських організацій, засобів
масової інформації.
Учасники круглого столу зазначили, що відзначення
Всесвітнього дня соціальної справедливості на державному рівні підтверджує
прихильність України до загальновизнаних у світі принципів соціальної
справедливості та активного впровадження у життя політики і стратегій,
спрямованих на її забезпечення, має сприяти подальшому нарощуванню зусиль в
аспектах викорінення бідності, забезпечення повної зайнятості, гідної роботи,
рівноправності чоловіків і жінок, соціального добробуту і соціальної
справедливості для всіх.
Країни Європи вже давно дійшли висновку, що мінімальна
заробітна плата, підвищення якої є найпродуктивнішим методом боротьби з
бідністю, має забезпечувати потреби працівників та їхніх сімей, що відображено
в ратифікованій Україною Конвенції МОП № 131 та Європейській соціальній хартії
(переглянутій).
Уряд зробив перший крок на шляху реформування оплати праці,
актуалізувавши набори продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг,
а Верховна Рада України – встановивши на законодавчому рівні мінімальну
заробітну плату на рівні реального прожиткового мінімуму в розмірі 3200 грн.
Цьому рішенню передували численні пропозиції профспілок до
держбюджету, профспілкові акції протесту з висуненням вимог до Кабінету Міністрів
України та Верховної Ради України, профспілковий ультиматум до парламенту.
Як наголосили учасники круглого столу, реформа оплати праці
має відбуватися на засадах справедливого розподілу результатів праці та
підвищення рівня трудових доходів до стандартів ЄС з метою зростання
престижності праці українців. Усунення нерівності, яка склалася сьогодні в
оплаті праці керівників і топ-менеджерів та працівників на підприємствах,
«зрівнялівки» в бюджетній сфері, стимулювання до висококваліфікованої праці,
забезпечення міжгалузевої диференціації в оплаті праці та конституційного
права на своєчасне отримання заробітної плати є першочерговими завданнями на
шляху реформування оплати праці.
Підбиваючи підсумки круглого столу, учасники затвердили
Рекомендації щодо першочергових спільних дій на шляху реалізації принципів
соціальної справедливості в житті кожного українця.
Олена ОВЕРЧУК, «ПВ»
Фото Олексія ПЕТРУНІ
Лише об’єднання зусиль Президента України, парламенту й
Уряду, центральних та місцевих органів виконавчої влади, роботодавців та
працівників, наукових та громадських організацій, спрямованих на досягнення
соціальної справедливості у суспільстві на основі поваги до прав та законних
інтересів громадян, підвищення рівня життя населення, соціальної стабільності
в державі, забезпечення кожній людині гідних умов існування та ефективного
соціального захисту, може забезпечити виконання нашою державою Угоди про
асоціацію між Україною та ЄС, Програми Гідної праці МОП для України на період
2016–2019 років, а також реалізацію державної політики у сфері боротьби з
бідністю та дотримання гарантованих Конституцією України прав людини на
достатній життєвий рівень для себе та своєї сім’ї.
Григорій ОСОВИЙ, Голова СПО об’єднань профспілок, Голова
ФПУ:
«Розпочато процес реформування системи оплати праці шляхом
запровадження мінімальної зарплати на рівні фактичного прожиткового мінімуму.
Нарешті Уряд зробив цей крок, якого не було зроблено в попередні 16 років,
визнавши, що потрібно обчислювати реальний прожитковий мінімум на основі
оновленого набору продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг. І
саме ця величина була запропонована як мінімум оплати праці, що має
забезпечуватися кожному працівникові незалежно від підпорядкування та форми
власності підприємств чи організацій. Але це лише перший крок... Ми сьогодні
даємо старт для роздумів, міркувань, підходів до проведення системної _
реформи всієї організації оплати праці в Україні, виходячи з новітніх бачень».
Олександр ШУБІН, перший заступник СПО об’єднань профспілок,
заступник Голови ФПУ:
«Коли населення опинилося в ситуації зростання цін і
тарифів, безумовно, профспілки вимушені були вийти на акції протесту, де,
зокрема, вимагали оновлення державної соціальної гарантії – мінімальної заробітної
плати. Фактично наслідком у тому числі й цих вимог профспілок стало підвищення
вдвічі державного соціального показника. І як результат, розпочалась реформа
оплати праці.
Хотілося б звернутись до наших колег з профспілок. У нас
працюють гарячі лінії. Дійсно, ми знаємо, що в багатьох областях міжвідомчі
робочі групи вже свою роботу розпочали. Ми зацікавлені в тому, щоб якнайшвидше
отримати сигнали про всі невідповідності на місцях, пов’язані з підвищенням
рівня оплати праці та дотриманням норм законодавства в частині мінімальної
заробітної плати».
Сергій САВЧУК, Національний координатор Міжнародної
організації праці в Україні:
«Дискусії дають поштовх до конкретних дій. Так, у рамках
попередніх наших дискусій такий імпульс було надано у рамках започаткування
нової Програми Гідної праці МОП для України на 2016–2019 роки, яку було
підписано минулого року. Саме у цій програмі поєднано економічні імперативи і
питання соціального захисту – чи не вперше в історії діяльності МОП щодо впровадження
таких програм. Якщо говорити про Цілі сталого розвитку, які було прийнято 2
роки тому на Генеральній Асамблеї ООН (і які фактично стали дороговказом для
національного розвитку усіх країн світу без винятку, що є членами ООН), Україна
визначила Ціль № 8 – про стале економічне зростання та гідну працю, як одну з
пріоритетних для розвитку України. А відтак, це ще більше актуалізує нашу Програму Гідної праці
та свідчить про те, що дане питання є надзвичайно важливим для України».
Людмила ДЕНІСОВА, народний депутат України, голова Комітету
Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного
забезпечення:
«Реформи в оплаті праці мають забезпечити відновлення
соціальної справедливості в країні. Комітет не лише підтримав урядову
ініціативу щодо підвищення мінімальної зарплати, а й посприяв збільшенню ролі
профспілок у погодженні з ними питань оплати праці. Щоб досягти високих
соціальних стандартів європейських країн, в тому числі в оплаті праці, ми
повинні бути активними у відстоюванні інтересів наших громадян. Ми – це не
лише наш комітет, не лише представники влади, а й профспілки, громадські
організації та окремі громадяни, бо ми відповідальні перед тими, хто ціною
власного життя прагнув досягнути рівності та справедливості».
Сергій КАПЛІН, народний депутат України, перший заступник
голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики,
зайнятості та пенсійного забезпечення, представник ФПУ у парламенті:
«Альтернативі збільшення мінімальної заробітної плати в
принципі немає. Нам потрібно переглядати її з урахуванням життєвих потреб
людини. І я вважаю, що тут потрібні революційні зміни. Нам необхідно
перебудовувати країну і переходити на ту модель, яка дозволить платити таку
зарплату, щоб людина могла вижити. Коли говорять про те, що немає внутрішніх
ресурсів для цього – це помилкове твердження. У нас приблизно 60% економіки
перебуває в тіні, процвітає контрабанда (а це ще третина бюджету) й олігархія,
а також надзвичайно низький рівень сплати податків. І якщо розробляти новий
бюджет з усвідомленням того, що ми можемо тут змінити, то це буде «бюджет
мрії».
Очевидно, немає альтернативи й збільшенню мінімальної
пенсії. До речі, я зареєстрував законопроект щодо підвищення мінімальної
пенсії до рівня 3200 грн. Потрібно боротися. Необхідна ґрунтовна та глибока
реформа пенсійного забезпечення. Навіть не в частині методології, а в
стратегічному підході».
25.02.2017
|
