ВИРОБНИЧИЙ ТРАВМАТИЗМ – НА КОНТРОЛІ У ПРОФСПІЛОК
Посилити взаємодію профспілок із Державною службою України з
питань праці, з Федерацією роботодавців України, Фондом соцстраху від нещасних
випадків на виробництві та іншими організаціями у створенні здорових і
безпечних умов праці, вжити дійових заходів щодо посилення громадського
контролю за дотриманням роботодавцями вимог нормативно-правових актів про
охорону праці, виконавчої та технологічної дисциплін – про необхідність вжиття
цих заходів говорили учасники першого засідання Центральної ради Профспілки
працівників хімічних та нафтохімічних галузей промисловості України, що
відбулося 21 квітня у Києві.
Не випадково, що тема охорони та безпеки праці була головною
під час засідання. У доповіді голови ЦР профспілки Василя Мойсюка «Про стан
умов та безпеки праці, виробничого травматизму і професійної захворюваності
на галузевих підприємствах за 2015 рік», у виступах учасників засідання
наголошувалося, що протягом 2015 року обласні та первинні профорганізації
проводили роботу щодо створення на підприємствах галузей безпечних і нешкідливих
умов праці, запобігання аваріям, виробничому травматизму та професійним
захворюванням.
Проте ця робота була недостатньою. Траплялися нещасні
випадки, в результаті чого виробничий травматизм у 2015 році порівняно з
2014-м зріс на 13%, або на 4 випадки. Основні причини, що призвели до загибелі
працівників, – невиконання вимог інструкцій з охорони праці та посадових
обов’язків.
Як акцентував у доповіді Василь Мойсюк, виробничий
травматизм завжди має значні негативні соціально-економічні наслідки – як для
держави, так і для потерпілих. Передусім це втрата кваліфікованих працівників,
а для потерпілих і членів сімей загиблих – втрата заробітку та засобів до
існування у вигляді матеріального відшкодування заподіяної шкоди здоров’ю. Це,
крім того, фізичні й моральні страждання від часткової чи повної втрати працездатності
та обмеження власних фізичних і матеріальних можливостей.
Завдання профактиву всіх рівнів полягає у тому, щоб не
залишати поза увагою жодної такої ситуації, захищати кожного члена
профспілки, який постраждав унаслідок нещасного випадку і залишився без
соціального захисту. Однак за останні роки кількість працюючих в умовах, що не
відповідають нормам безпеки праці, зросла з 15 до 30% від загальної кількості
працівників. У середньому в шкідливих і небезпечних умовах праці на сьогодні
працює майже кожен третій робітник. За даними Держсанепідемнагляду, понад 50%
підприємств України не відповідають вимогам санітарних правил щодо
функціонування систем опалення, вентиляції, освітлення та роботи
санітарно-побутових приміщень.
На підприємствах хімнафтохімпрому в 2015 році в таких умовах
працювало 27 293 працівники, у т. ч. 8452 жінки. Порівняно з 2014 роком
спостерігалося зменшення кількості працюючих в таких умовах до 5384 осіб, у
т.ч. 1563 жінки. Проте це відбулося не через 100% впровадження новітніх
технологій, а більшою мірою через скорочення чисельності на виробництві.
Профспілкам та їх об’єднанням належить виняткова роль у
впливі як на державні установи, так і на керівників підприємств у питаннях
створення безпечних і здорових умов праці. Для цього профорганізаціям усіх
рівнів і надалі потрібно проводити системну роботу з цих питань на
підприємствах, в установах та організаціях. «Нам необхідно надавати спілчанам
допомогу з покращення охорони праці, захищати їхні інтереси в судах, співпрацювати
з органами держнагляду, здійснювати контроль за виконанням колдоговорів і угод
з питань охорони праці, запроваджувати чіткі механізми дотримання порядку та
якості розслідування нещасних випадків на виробництві, – наголосив Василь
Мойсюк. – Практика показала, що для досягнення позитивних кінцевих результатів
у питаннях охорони праці потрібна системна, професійна і копітка робота профспілкових
керівників і профактиву. В організаціях, де така робота відсутня, як правило,
мають місце факти високого виробничого травматизму».
Належним чином налагоджена ця робота на підприємствах ВАТ
«Кременчуцький завод технічного вуглецю», АТ «Галичфарм», ТОВ «Фармацевтична
компанія «Здоров’я», ПАТ «Сєверодонецьке об’єднання «Азот», ПАТ «Одеський
припортовий завод», ПрАТ «РОСАВА», ПАТ «Гостомельський склозавод «Ветропак»,
ПАТ «РівнеАзот», ПАТ «Фармак» та ін.
Під пильною увагою професійних спілок галузі є захист
соціальних прав працівників на пільги та компенсації за важкі і шкідливі умови
праці, на відшкодування у разі ушкодження здоров’я у зв’язку з нещасним
випадком на виробництві або профзахворюванням тощо.
Проте доволі часто з боку урядових структур чиняться
протиправні дії з цих питань. Так, профспілкам стало відомо, що Кабінет
Міністрів, виконуючи рекомендації Міжнародного валютного фонду, доручив
Міністерству соціальної політики самостійно, в обхід сторін соцдіалогу, без
будь-яких обґрунтувань підготувати та подати на затвердження нові Списки
виробництв, робіт, професій, посад, зайнятість у яких дає право на пенсію за
віком на пільгових умовах, замість чинних, що затверджені постановою Кабінету
Міністрів України від 16.01.2003 № 36.
У проекті нових Списків № 1 і № 2 бачимо великі
розбіжності, із них випало чимало виробництв, робіт, професій та посад. У
зв’язку з цим Спільний представницький орган об’єднань профспілок 14 березня
ц.р. підготував та направив до Уряду категоричні заперечення проти прийняття
нової постанови Кабінету Міністрів України.
Центральна рада профспілки хімнафтохімпрому надіслала до
ФПУ, СПО, Мінсоцполітики, Кабміну листи із вимогами про недопущення поспішного
прийняття ганебної постанови, інакше це може спричинити соціальний протест та
масові акції працівників на захист своїх прав.
З метою усунення недоліків у сфері охорони праці, для
запобігання виробничому травматизму та профзахворюванням, поліпшення умов
праці та промислової безпеки на підприємствах галузей промисловості ЦР
профспілки постановила: визнати роботу з охорони праці в цілому на
підприємствах галузей промисловості недостатньою, а стан справ на окремих
підприємствах – незадовільним. Обласним, Київській міській радам і первинним
організаціям, підпорядкованим ЦР профспілки, для поліпшення стану безпеки,
умов праці на виробництві вжити дійових заходів щодо посилення громадського
контролю за дотриманням роботодавцями вимог нормативно- правових актів про
охорону праці, виконавчої та технологічної дисципліни.
Олексій ПЕТРУНЯ
Василь МОЙСЮК, голова ЦР Профспілки працівників хімнафтохімпрому
України: «Виконання завдань для поліпшення стану безпеки праці потребує від
кожного із нас, від первинних організацій, Центральної ради профспілки та її
органів консолідації ділових, творчих та професійних зусиль і, звичайно,
системної копіткої роботи».
«НЕБЕЗПЕЧНА» БЕЗПЕКА ПРАЦІ УКРАЇНСЬКИХ БУДІВЕЛЬНИКІВ
В Україні за 2010–2015 роки щороку в будівельній галузі
травмувалося близько 600 працівників, із них 110 загинули на робочих місцях.
Ці дані були оприлюднені 28 квітня під час прес- конференції в інформаційній
агенції УНІАН «Небезпечна» безпека праці українських будівельників», у якій
взяли участь голова Профспілки працівників будівництва і промисловості
будівельних матеріалів України Василь Андреєв та його радник Анатолій Стовбун.
За словами Василя Андреєва, у багатьох випадках відповідальність
за нещасний випадок покладається на працівника. «Працюючих на підставі цивільно-правових
відносин будівельників, з якими трапляються нещасні випадки на будівництві, часто
визначають відповідальними за отримані травми», – зазначив Василь Андреєв. Він
пояснив, що деякі акти, що регулюють безпеку праці на будівництві, застаріли,
оскільки були прийняті у минулому столітті. «Акти про встановлення скороченого
тижня, надання додаткової оплачуваної відпустки прийняті у 1987 році, акт про
надання обідньої перерви прийнятий у 1971 році. Нормативний акт про надання співробітникам
засобів захисту на об’єктах, де фіксується підвищений рівень забруднення пилом,
було прийнято ще у 1924 році. Такі застарілі акти зовсім не регулюють відносини
у сфері безпеки та гігієни праці в нашій промисловості», – зазначив керівник профспілки.
За словами Василя Андреєва, Мінсоцполітики України поінформувало
профспілки, що Уряд зробив доповідь у Міжнародну організацію праці про нератифіковані
Конвенції МОП № 167 (про безпеку та гігієну праці у будівництві) і № 187 (про основи,
що сприяють безпеці та гігієні праці), а також про відповідні Рекомендації МОП
№ 175 і 197.
«З огляду на те, що ця доповідь до МОП зроблена без консультацій
і погодження з профспілками, ми підготували свої зауваження та пропозиції з цього
питання, які надалі будуть направлені через Глобальне об’єднання профспілок будівельників
до МОП, – зазначив Василь Андреєв. – Кінцевою метою доповіді Уряду та зауважень
профспілки є підготовка до розгляду на глобальному рівні питань безпеки та гігієни
праці, в тому числі в Україні, в 2017 році на міжнародній конференції праці. Ратифікація
Україною Конвенції МОП № 167 є пріоритетом діяльності Профспілки будівельників
України, законодавча та нормативно-правова база України щодо надання пільг і компенсацій
працівникам, зайнятим в умовах праці, що не відповідають санітарно-гігієнічним
стандартам, потребує термінової модернізації».
Голова профспілки також наголосив, що одним із кроків України
щодо інтеграції у європейську та світову спільноту є нагальна ратифікація Конвенції
МОП № 167, а також внесення змін і доповнень у чинні законодавчі та інші нормативно-правові
акти з урахуванням її положень і положень Рекомендацій № 175.
Радник голови профспілки Анатолій Стовбун повідомив, що причинами
поганого стану охорони праці в Україні є незадовільні умови роботи на виробництві,
поступове погіршення здоров’я працівників через хронічні захворювання, високий
рівень виробничого травматизму, недостатнє фінансування заходів з охорони праці
та відсутність чіткої державної політики у цій сфері.
Тетяна РУБАН,
«ПВ»
14.05.2016
|