« на головну 24.04.2024
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1248)
04
Квітень
 
Інтерв’ю
 
ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»


РУБРИКИ


Передплата





Статті Людина і праця

ВИРОБНИЧИЙ ТРАВМАТИЗМ – НА КОНТРОЛІ У ПРОФСПІЛОК

ВИРОБНИЧИЙ ТРАВМАТИЗМ – НА КОНТРОЛІ У ПРОФСПІЛОК

Посилити взаємодію профспілок із Державною службою України з питань праці, з Федерацією ро­ботодавців України, Фондом соцстраху від нещасних випадків на виробництві та іншими організаціями у створенні здорових і безпечних умов праці, вжити ді­йових заходів щодо посилення громадського контролю за дотриманням роботодавцями вимог норма­тивно-правових актів про охорону праці, виконавчої та технологічної дисциплін – про необхідність вжит­тя цих заходів говорили учасники першого засідання Центральної ради Профспілки працівників хімічних та нафтохімічних галузей промисловості України, що відбулося 21 квітня у Києві.

Не випадково, що тема охорони та безпеки праці була головною під час засідання. У доповіді голови ЦР профспілки Василя Мойсюка «Про стан умов та безпеки праці, вироб­ничого травматизму і професійної захво­рюваності на галузевих підприємствах за 2015 рік», у виступах учасників засідан­ня наголошувалося, що протягом 2015 року обласні та первинні профорганізації проводили роботу щодо створення на під­приємствах галузей безпечних і нешкід­ливих умов праці, запобігання аваріям, виробничому травматизму та професій­ним захворюванням.

Проте ця робота була не­достатньою. Траплялися нещасні випадки, в резуль­таті чого виробничий трав­матизм у 2015 році порівня­но з 2014-м зріс на 13%, або на 4 випадки. Основні при­чини, що призвели до заги­белі працівників, – невико­нання вимог інструкцій з охорони праці та посадо­вих обов’язків.

Як акцентував у допові­ді Василь Мойсюк, вироб­ничий травматизм завжди має значні не­гативні соціально-економічні наслідки – як для держави, так і для потерпілих. Передусім це втрата кваліфікованих пра­цівників, а для потерпілих і членів сімей загиблих – втрата заробітку та засобів до існування у вигляді матеріального від­шкодування заподіяної шкоди здоров’ю. Це, крім того, фізичні й моральні страж­дання від часткової чи повної втрати пра­цездатності та обмеження власних фізич­них і матеріальних можливостей.

Завдання профактиву всіх рівнів по­лягає у тому, щоб не залишати поза ува­гою жодної такої ситуації, захищати кож­ного члена профспілки, який постраждав унаслідок нещасного випадку і залишив­ся без соціального захисту. Однак за останні роки кількість працюючих в умо­вах, що не відповідають нормам безпеки праці, зросла з 15 до 30% від загальної кількості працівників. У середньому в шкідливих і небезпечних умовах праці на сьогодні працює майже кожен третій ро­бітник. За даними Держсанепідемнагля­ду, понад 50% підприємств України не відповідають вимогам санітарних пра­вил щодо функціонування систем опа­лення, вентиляції, освітлення та роботи санітарно-побутових приміщень.

На підприємствах хімнафтохімпрому в 2015 році в таких умовах працювало 27 293 працівники, у т. ч. 8452 жінки. По­рівняно з 2014 роком спостерігалося зменшення кількості працюючих в та­ких умовах до 5384 осіб, у т.ч. 1563 жінки. Проте це відбулося не через 100% впрова­дження новітніх технологій, а більшою мірою через скорочення чисельності на виробництві.

Профспілкам та їх об’єднанням нале­жить виняткова роль у впливі як на дер­жавні установи, так і на керівників під­приємств у питаннях створення безпеч­них і здорових умов праці. Для цього профорганізаціям усіх рівнів і надалі потрібно проводити сис­темну роботу з цих пи­тань на підприємствах, в установах та організаці­ях. «Нам необхідно нада­вати спілчанам допомогу з покращення охорони праці, захищати їхні ін­тереси в судах, співпра­цювати з органами держ­нагляду, здійснювати контроль за виконанням колдоговорів і угод з пи­тань охорони праці, за­проваджувати чіткі меха­нізми дотримання порядку та якості роз­слідування нещасних випадків на вироб­ництві, – наголосив Василь Мойсюк. – Практика показала, що для досягнення позитивних кінцевих результатів у пи­таннях охорони праці потрібна систем­на, професійна і копітка робота проф­спілкових керівників і профактиву. В організаціях, де така робота відсутня, як правило, мають місце факти високого виробничого травматизму».

Належним чином налагоджена ця ро­бота на підприємствах ВАТ «Кременчуцький за­вод технічного вуглецю», АТ «Галичфарм», ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров’я», ПАТ «Сєверо­донецьке об’єднання «Азот», ПАТ «Одеський припортовий завод», ПрАТ «РОСАВА», ПАТ «Госто­мельський склозавод «Ве­тропак», ПАТ «РівнеАзот», ПАТ «Фармак» та ін.

Під пильною увагою професійних спілок галузі є захист соціальних прав працівників на пільги та компенсації за важкі і шкідливі умови праці, на відшкодуван­ня у разі ушкодження здоров’я у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або профзахворюванням тощо.

Проте доволі часто з боку урядових структур чиняться протиправні дії з цих питань. Так, профспілкам стало відомо, що Кабінет Міністрів, виконуючи реко­мендації Міжнародного валютного фонду, доручив Міністерству соціальної політи­ки самостійно, в обхід сторін соцдіалогу, без будь-яких обґрунтувань підготувати та подати на затвердження нові Списки виробництв, робіт, професій, посад, зайня­тість у яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, замість чинних, що затверджені постановою Кабінету Міні­стрів України від 16.01.2003 № 36.

У проекті нових Списків № 1 і № 2 ба­чимо великі розбіжності, із них випало чимало виробництв, робіт, професій та посад. У зв’язку з цим Спільний пред­ставницький орган об’єднань профспі­лок 14 березня ц.р. підготував та напра­вив до Уряду категоричні заперечення проти прийняття нової постанови Кабі­нету Міністрів України.

Центральна рада профспілки хімнаф­тохімпрому надіслала до ФПУ, СПО, Мін­соцполітики, Кабміну листи із вимогами про недопущення поспішного прийняття ганебної постанови, інакше це може спричинити соціальний протест та масо­ві акції працівників на захист своїх прав.

З метою усунення недоліків у сфері охорони праці, для запобігання виробни­чому травматизму та профзахворюван­ням, поліпшення умов праці та промисло­вої безпеки на підприємствах галузей про­мисловості ЦР профспілки постановила: визнати роботу з охорони праці в цілому на підприємствах галузей промисловості недостатньою, а стан справ на окремих підприємствах – незадо­вільним. Обласним, Київ­ській міській радам і пер­винним організаціям, під­порядкованим ЦР проф­спілки, для поліпшення стану безпеки, умов праці на виробництві вжити дійо­вих заходів щодо посилен­ня громадського контролю за дотриманням роботодав­цями вимог нормативно- правових актів про охорону праці, виконавчої та техно­логічної дисципліни.

Олексій ПЕТРУНЯ

  • ПРЯМА МОВА

Василь МОЙСЮК, голова ЦР Профспілки працівників хімнафто­хімпрому України: «Виконання за­вдань для поліпшення ста­ну безпеки праці потребує від кожного із нас, від пер­винних організацій, Цен­тральної ради профспілки та її органів консолідації ді­лових, творчих та профе­сійних зусиль і, звичайно, системної копіткої роботи».

 

«НЕБЕЗПЕЧНА» БЕЗПЕКА ПРАЦІ УКРАЇНСЬКИХ БУДІВЕЛЬНИКІВ

В Україні за 2010–2015 роки щороку в будівель­ній галузі травмувалося близько 600 працівни­ків, із них 110 загинули на робочих місцях. Ці дані були оприлюднені 28 квітня під час прес- конференції в інформаційній агенції УНІАН «Небезпечна» безпека праці українських буді­вельників», у якій взяли участь голова Проф­спілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України Василь Андре­єв та його радник Анатолій Стовбун.

За словами Василя Ан­дреєва, у багатьох ви­падках відповідаль­ність за нещасний ви­падок покладається на пра­цівника. «Працюючих на під­ставі цивільно-правових від­носин будівельників, з якими трапляються нещасні випад­ки на будівництві, часто ви­значають відповідальними за отримані травми», – зазна­чив Василь Андреєв. Він по­яснив, що деякі акти, що ре­гулюють безпеку праці на бу­дівництві, застаріли, оскіль­ки були прийняті у минуло­му столітті. «Акти про вста­новлення скороченого тиж­ня, надання додаткової опла­чуваної відпустки прийняті у 1987 році, акт про надання обідньої перерви прийнятий у 1971 році. Нормативний акт про надання співробітникам засобів захисту на об’єктах, де фіксується підвищений рі­вень забруднення пилом, було прийнято ще у 1924 році. Такі застарілі акти зовсім не регулюють відносини у сфері безпеки та гігієни праці в на­шій промисловості», – зазна­чив керівник профспілки.

За словами Василя Андреєва, Мінсоцполітики України по­інформувало профспілки, що Уряд зробив доповідь у Між­народну організацію праці про нератифіковані Конвен­ції МОП № 167 (про безпеку та гігієну праці у будівництві) і № 187 (про основи, що сприя­ють безпеці та гігієні праці), а також про відповідні Реко­мендації МОП № 175 і 197.

«З огляду на те, що ця допо­відь до МОП зроблена без консультацій і погодження з профспілками, ми підготува­ли свої зауваження та пропо­зиції з цього питання, які на­далі будуть направлені через Глобальне об’єднання проф­спілок будівельників до МОП, – зазначив Василь Ан­дреєв. – Кінцевою метою до­повіді Уряду та зауважень профспілки є підготовка до розгляду на глобальному рів­ні питань безпеки та гігієни праці, в тому числі в Україні, в 2017 році на міжнародній конференції праці. Ратифіка­ція Україною Конвенції МОП № 167 є пріоритетом діяльнос­ті Профспілки будівельників України, законодавча та нор­мативно-правова база Украї­ни щодо надання пільг і ком­пенсацій працівникам, за­йнятим в умовах праці, що не відповідають санітарно-гігіє­нічним стандартам, потребує термінової модернізації».

Голова профспілки також на­голосив, що одним із кроків України щодо інтеграції у єв­ропейську та світову спільно­ту є нагальна ратифікація Конвенції МОП № 167, а та­кож внесення змін і допо­внень у чинні законодавчі та інші нормативно-правові акти з урахуванням її поло­жень і положень Рекоменда­цій № 175.

Радник голови профспілки Анатолій Стовбун повідомив, що причинами поганого ста­ну охорони праці в Україні є незадовільні умови роботи на виробництві, поступове погіршення здоров’я праців­ників через хронічні захво­рювання, високий рівень ви­робничого травматизму, не­достатнє фінансування захо­дів з охорони праці та відсут­ність чіткої державної полі­тики у цій сфері.

Тетяна РУБАН,

«ПВ»

 

14.05.2016



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

05.04.2024 21:44

22.03.2024 19:35

15.03.2024 18:49

15.03.2024 18:46

10.02.2024 18:02

10.02.2024 18:01

10.02.2024 17:58

10.02.2024 17:48

12.01.2024 20:50

12.01.2024 20:49

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання