Завдання найвищого пріоритету
Згідно зі статистикою Міжнародної
організації праці (МОП), у світі через неналежні умови на робочому місці
щороку гине близько 2,2 млн осіб, або один працівник кожні 15 секунд! Такі
невтішні цифри, безумовно, свідчать про те, що питання техніки безпеки й
охорони праці мають бути найвищим пріоритетом для всіх сторін соціального
діалогу – держави, роботодавців і, звичайно, профспілок.
Минулого тижня в Києві за організаційного сприяння
Федерації профспілок України відбувся семінар МКП/ВЄРР із питань охорони
праці. У його роботі взяли участь представники національних профцентрів
України, Росії, Чехії, Угорщини, Молдови, Білорусі, Азербайджану, а також виконавчий
секретар Пан’європейської регіональної ради Григор Градев, головний спеціаліст
із питань праці офісу МОП у Москві Вікінг Хусберг. Учасники семінару обговорили пріоритети й стратегію у питаннях
охорони праці, роль і місце в цьому процесі профспілок. Наголошувалося, що
хоча впродовж останніх десятиліть робочі місця технологічно вдосконалено,
проте в багатьох галузях промисловості все ще зберігаються певні ризики.
Нагадаю, що, за висновками Держкомстату, кожен четвертий наш
співвітчизник працює в умовах впливу шкідливих виробничих чинників, рівень
яких перевищує гранично допустимі концентрації. Тому для Федерації профспілок
України охорона праці є одним із пріоритетних напрямів діяльності.
- СЛОВО – ЗАРУБІЖНИМ ГОСТЯМ
Вікінг Хусберг, МОП:
– У семінарі беруть
участь представники різних держав – є розуміння важливості цієї теми. Ми
обговорюємо, що слід зробити, яку стратегію дій і яку форму навчання обрати...
Профактивісти якомога більше мають знати про охорону праці! У вас можна
відзначити позитивні і не дуже тенденції: на великих підприємствах система
охорони праці у профспілок працює добре, а на малих – це вже проблема. Ще
один негативний чинник – помітна «тінізація» економіки, а отже, відсутність
контролю, можливості працювати профспілкам. роботодавців потрібно
переконувати, що інвестиції в охорону праці – це запорука успішного бізнесу.
Властимір Алтнер, Чехія, CMKOS:
– Велике значення
має законодавча база. У нас є ефективний закон про колективний договір, тому
налагоджено контакт між роботодавцями й профспілками. Саме кооперація на всіх
рівнях дасть змогу зробити робоче місце кращим, безпечнішим. Наскільки я
зрозумів, в Україні гарні закони про охорону праці. Наступний етап – домогтися
їх безумовного виконання. також вам слід працювати над тим, щоб змінити мислення
самих трудівників. Люди самі мають дбати про власну безпеку на робочому місці!
Але це – забіг на далеку дистанцію, завдання на років 10–15, поки не зміниться
рівень трудової культури в країні.
Кароль Дьйордь, Угорщина,
MSZOSZ:
– Якщо в нашій країні порівняти кількість інспекторів із
техніки безпеки і підприємств, які їм потрібно контролювати, то періодичність
таких перевірок становитиме 1 раз на 25 років! тому слід примусити бізнес і
державу працювати в превентивній системі, тобто запобігати виникненню позаштатних
ситуацій.
Це
означає, що у роботодавця буде менше витрат, а водночас і менше ризиків для
працівників! Отже, безпечне робоче місце – позитив як для трудівника, так і
для власника.
Ідеальної
структури і системи охорони праці не існує, і саме тому ми маємо спільно працювати
над вирішенням цього завдання.
Абулфаз Мехдієв, Азербайджан,
КПА:
– Ми
не маємо права закрити жодного робочого місця, опломбувати жоден верстат.
Можемо лише письмово повідомити про факти порушень державному технічному
інспекторові, який і вживає відповідних заходів, – аж до опечатування
робочого місця. До 1998 року це було в нашій компетенції, проте після створення
державної технічної інспекції ці функції перейшли до неї.
Отже,
ми можемо лише порадіти за своїх колег з України, де це право повернули
профспілковим технічним інспекторам. Як позитивний факт зазначу, що торік ми
повернулися до практики узгодження з профспілкою звільнення працівника.
Георгій Бурбулеа, Молдова,
НКПМ:
– У
нестабільному суспільстві складно впроваджувати системи управління, займатися
охороною праці – у нас не припиняються вибори! Нормативної бази щодо охорони
праці практично немає. більш того: парламент ухвалив закон, який змінив низку
законодавчих актів, зокрема скасував закон про охорону праці! Отже, ми
практично півроку жили без такого закону.
У програмі «Профспілки 2007–2012 років» є пункт про відновлення
трудової інспекції профспілок. Сподіваємося, що його буде виконано. Найбільша
проблема: на приватних дрібних і середніх підприємствах на гарматний постріл
не підпускають профспілки.
16.12.2010
Володимир ПОЛЄТАЄВ, «ПВ»
|