ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Гра в кіловати

На єдиному в Україні алюмінієвому комбінаті, який дає запоріжцям по­над 1000 робочих місць, виробництво практично зупинено. Подібна ситуа­ція загрожує й Запорізькому феросп­лавному заводу, який є місцем роботи більш як 4000 працівників. Причина – високі тарифи на електроенергію.

«Офіційно зупинка на­зивається реорганізацією», – повідомив нам телефо­ном голова профкому ВАТ «Запорізький алюмінієвий комбінат» (ЗАлК-РУСАЛ) Сергій Рибалко. За його словами, виробництво алю­мінію, через яке останнім часом власник цього під­приємства, російський біз­несмен Олег Дерипаска за­знавав суцільних збитків, зупинено. Діє лише крем­нієва ділянка та запуска­ється ділянка катанки, яка працюватиме на привозно­му алюмінієвому напівфа­брикаті.

Оскільки всі працівни­ки ЗАлКу не можуть бути залучені до діючого ви­робництва, під питанням опинилися сотні робочих місць. Швидше за все, вони будуть скорочені. Впли­нути на ситуацію обіцяв губернатор Борис Петров. Кажуть, що долею єдино­го в Україні виробництва первинного алюмінію за­непокоєні Кабмін і Прези­дент. Але такі реалісти, як голова Запорізького обко­му профспілки металургів і гірників Валерій Козуб, мають іншу думку. «Пер­спективи не бачу. Усе впи­рається в інтереси велико­го бізнесу», – лаконічно і недвозначно заявив він.

ЗАДУШИТИ У ДРУЖНІХ ОБІЙМАХ

Причина ситуації – висо­кий тариф на електроенер­гію. Саме через це виробни­цтво алюмінію на ЗАлКу є нерентабельним. У світі – зовсім інша ситуація. Оскільки плавка «крилато­го» металу – справа енерго­містка, всі країни, що його випускають, працюють на диференційованому тари­фі (дифтарифі), який за­лежить від ціни алюмінію на Лондонській біржі. Так було до певного моменту і в Україні. Дифтариф на елек­троенергію «працював» при перших двох власниках ЗАлКу. Потужності були завантажені максимально, люди одержували найви­щу серед підприємств міс­та зарплату, на комбінат було важко влаштуватися. Але коли чотири роки тому в ЗАлК прийшов третій власник – російська компа­нія РУСАЛ, дифтариф зня­ли. Логіка проста: навіщо допомагати російському бізнесу збивати капітал? Наразі дифтариф на елек­троенергію для ЗАлКу в 2–2,5 раза вищий, ніж у країнах Західної Європи та Росії.

Через безперспектив­ність, на комбінаті кіль­ка років тому припинили проведення капітальних ремонтів. Та все ж вироб­ництво алюмінію не зупи­няли, не відмовлялися від соціальної сфери – баз від­починку, профілакторію, медсанчастини, гуртожит­ків та ін. Але під час кризи 2008 року світова ціна на алюміній почала падати, а тариф на електроенергію стрімко поповз угору. На комбінаті почали відклю­чати виробничі лінії. Соц-культпобут здали в оренду. Люди вийшли на акцію протесту...

Тоді, як і сьогодні, у долі підприємства брали актив­ну участь перші особи об­ласті і країни. Сьогодні, як і тоді, пільговий тариф для ЗАлКу, відомому з 1933 року виробнику первинно­го алюмінію, «не світить». Отже, попереду консерва­ція?

ПІДСТАНЦІЯ ТРИВОГИ НАШОЇ

Та ж сама проблема – ви­сокий тариф на електро­енергію, що робить вироб­ництво нерентабельним, і на ВАТ «Запорізький феро­сплавний завод». Але влас­ник тут свій, український – група «Приват» в особі Іго­ря Коломойського. До речі, група є монополістом у ви­робництві вітчизняних фе­росплавів (окрім запорізь­кого заводу, їй належать підприємства в Нікополі та Стаханові).

Ведучи мову про тарифи на електроенергію, на феро­сплавному заводі кивають не на зразкову Лондонську біржу і злочинне україн­ське НКРЕ, а здебільшого на Запорізьке обленерго, яке відмовляється здавати в оренду одну зі своїх під­станцій, що значно здеше­вило б заводові вартість кіловат. Адже стосовно ку­плених в обленерго кіловат діє таке правило: якщо під­приємство використовує понад 150 млн кВт/год на місяць, то розплачується за тарифом дешевого першого класу споживання, якщо менше – за тарифом до­рожчого другого (різниця – близько 30%). Цікаво, що під час визначення класу беруться середньомісячні обсяги споживання за ми­нулий рік. Тобто тариф по­точного року безпосередньо залежить від обсягів року, що минув, а слід зауважи­ти, що на феросплавному як 2009 рік для 2010-го, так і 2010-й – для 2011-го були не зразковими. Проблема вирішується сама собою, якщо підприємство працює на повну потужність.

– На мій погляд, завод цього року платить за тари­фами другого класу з вини власника, – говорить Вале­рій Козуб, голова Запорізь­кого обкому профспілки ме­талургів та гірників. – Рівно рік тому від нього надій­шла телеграма, в якій він звинуватив завод у тому, що на ринок феросплавів нібито було викинуто не­враховану продукцію, що призвело до перенасичення ринку. Виробництво на дея­кий час зупинили. Тим ча­сом Стаханов та Нікополь продовжували працювати. І хоча друга половина року була успішною, проте через недостатній обсяг спожи­вання електроенергії під­приємство було автоматич­но переведено на тарифи другого класу.

– До того, що ми цього року платимо за електро­енергію за другим класом, додалося ще й загально-українське підвищення тарифів. Наша продукція, у якій до 50% – вартість електроенергії, стала не­конкурентоспроможною. А який же бізнесмен буде працювати собі у збиток? – прокоментував ситуацію на підприємстві голова профкому ВАТ «Запорізь­кий феросплавний завод» Юрій Спиридонов. – Із 32 печей половину загасили, 4-тисячний колектив пере­вели на чотириденний ро­бочий тиждень, скорочено соціальні програми, люди втратили у зарплаті по 800–900 гривень (середня по під­приємству – 3200 грн). І хоча профком домовився з адмі­ністрацією про підвищення з квітня цього року заробіт­ної плати на 9,3%, але ми розуміємо, що це – крапля в морі і становище не врятує. Під питанням – робота цеху з 450 працівниками. А кому, скажіть, це треба? Адже страждають і люди, і обле­нерго, яке не має можливос­ті продати електроенергію, і місто, яке не одержує необ­хідних відрахувань.

07.04.2011

Олена СУХОРУКОВА, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини