Колективні договори – запорука соціального прогресу
Цими днями з
ініціативи профспілок відбулася науково-практична конференція на тему «Колективні
договори та угоди як ефективна запорука конкурентоспроможності і соціального
прогресу». Працівники, роботодавці, представники органів державної виконавчої влади
і, власне, ФПУ обговорювали на ній питання дальшого вдосконалення механізму
колективно-договірного регулювання в Україні. Активну участь у заході взяли
Василь Надрага, перший заступник міністра соціальної політики, Сергій Кондрюк,
заступник Голови ФПУ, Олексій Мірошниченко, перший заступник голови СПО
сторони роботодавців на національному рівні, виконавчий віце-президент
Конфедерації роботодавців України, Василь Костриця, національний координатор
Міжнародного бюро праці в Україні та інші.
Захист прав та
інтересів працівника
Головне завдання
конференції полягало у всебічному з’ясуванні ситуації у сфері
колективно-договірного регулювання та пошуку шляхів посилення його впливу на
стан справ у трудових і соціально-економічних відносинах. Результатом
активного обговорення проблем стало прийняття учасниками конференції низки
рекомендацій, які, на їхню думку, мають сприяти підвищенню якості
колективно-договірного регулювання в Україні.
У ході дискусії
відзначалося, що закони й положення Кодексу законів про працю України в
цілому сприяють реалізації основоположного права працівників і роботодавців
на ведення колективних переговорів. Для того, щоб регулювати виробничі,
трудові і соціально-економічні відносини та узгоджувати інтереси працівників і
роботодавців, укладено 92 галузеві і 29 регіональних угод, а також більш як
105 тисяч колективних договорів, дія яких поширюється на майже 82% штатних
працівників.
В Україні
колективні договори, навіть незважаючи на економічну кризу, є ефективним
засобом захисту прав та інтересів працівників, вирішення багатьох
соціально-економічних проблем. Однак далеко не кожен роботодавець добровільно
виконує умови колективного договору з працівниками, що, зрештою, негативно
впливає як на розмір заробітної плати, так і на забезпечення достатньої
кількості робочих місць, викоренення серед працівників бідності тощо.
Життєво-необхідні...
переговори
Важливим, за
словами Сергія Кондрюка, є питання участі – неучасті в колективних
переговорах:
– Ви знаєте, все
має відповідати своїй назві. Якщо назвався профспілкою, значить, повинен
брати участь у колективно-договірних відносинах. Назвався організацією
роботодавців – отже, також зобов’язаний бути учасником цих відносин. А що ж
маємо нині? Минулого року ми провели двомісячник з вивчення колдоговірної
роботи і з’ясували, що 78 роботодавців в Україні ухиляються від ведення
колективних переговорів, – з обуренням констатував Сергій Кондрюк.
Також заступник
Голови ФПУ наголосив, що завдяки діям профспілок у 55 випадках з
роботодавцями все ж вдалося знайти спільну мову. Принаймні переговори були
розпочаті і мали свій логічний розвиток. Що ж до інших керівників, то вони
жорстко заявили про своє рішуче небажання вести переговори з профспілками про
укладання колективних договорів. Отож довелося звертатися до прокуратури та
інших інстанцій.
– У результаті
відповідні органи поставили цих керівників на місце, оскільки закон вимагає
обов’язковості ведення переговорів, – продовжив Сергій Кондрюк. Він наголосив,
що така ситуація є не зовсім правильною, і профспілки не хотіли б, аби правоохоронні
або інші наглядові органи втручалися у колективно-договірні відносини. Але ж
для цього потрібно визначити відповідні аксіоми, які не підлягають
обговоренню. Одна з них має звучати так: «Переговори – це святе!» Досягнемо
угоди чи не досягнемо, що будемо робити, якщо не досягнемо – це друге питання,
але сісти за стіл переговорів зобов’язані, вважає Сергій Кондрюк.
– На жаль, –
продовжував він, – трапляються й випадки одностороннього втручання у
колективно-договірний процес з боку чи то окремих роботодавців, чи то
виконавчої влади. Приміром, роботодавці Армянської центральної районної
лікарні оголосили, що певні норми колективного договору із завтрашнього дня будуть
іншими. Таких прикладів чимало. Зокрема, органи місцевого самоврядування
деяких міст Дніпропетровщини заборонили використовувати в колективних договорах
на підприємствах житлово-комунального господарства положення про оплату праці,
які передбачені в галузевій угоді. Ось так взяли й заборонили! Начальник на
свій розсуд прийняв рішення. Такого роду факти повинні діставати належну
оцінку. І втручання наглядових, контролюючих, правоохоронних органів тут
просто необхідне!
Думка уряду
Під час виступу
на конференції Василь Надрага, перший заступник міністра соціальної політики
України, зупинився на організаційно-правових засадах колективно-договірного
регулювання соціально-трудових відносин, зокрема, на концептуальних підходах
та проблемах їх вирішення.
– Нині в Україні,
з огляду на положення конвенцій і рекомендації Міжнародної організації праці,
інші міжнародні трудові норми, створено певну законодавчу базу, яка загалом
забезпечує реалізацію основоположного права працівників та роботодавців на
ведення колективних переговорів, – зазначив Василь Надрага. – Ми переконані, що
в укладенні колективного договору має бути зацікавлена як профспілка, так і
роботодавець. Це дасть змогу забезпечити реалізацію взаємних зобов’язань,
дотримання прав та гарантій працівників і запобігти стихійним страйкам.
Підсумовуючи свій
виступ, урядовець наголосив на тому, що розвиток та підвищення якості
соціального партнерства, удосконалення його форм і засад – це напружена,
повсякденна, копітка робота органів влади, профспілок, роботодавців. «І якщо
спільними зусиллями ми зуміємо задіяти на повну силу цей потенціал, то
дістанемо змогу суттєво поліпшити й ефективність виробництва, і рівень життя
людей, і соціальний клімат у суспільстві», – заявив Василь Надрага.
Учасники
конференції закликали всіх роботодавців та їхні об’єднання, профорганізації,
органи виконавчої влади зробити все від них залежне, аби розширити сферу
укладення колективних договорів, угод, покращити їхній зміст, сприяти створенню
первинних організацій профспілок на підприємствах, в установах, організаціях,
де їх іще немає, стимулювати роботодавців створювати свої організації, аби
охопити працівників колективними договорами на рівні країн ЄС.
ПОСИЛЕННЯ
ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
Нині
опрацьовується проект закону «Про посилення відповідальності за порушення
соціальних та трудових гарантій населення, забезпечення умов оплати праці»,
внесений нардепом Антоном Яценком, у якому передбачається посилення адміністративної
відповідальності за порушення трудового законодавства.
07.04.2011
Анна РЄПІЧ, «ПВ»
|