ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

У трудових колективах оздоровниць назрівають невдоволення та протестні настрої

Трудові колективи дочірніх підприємств та акціонер­них товариств, створених за участю ПрАТ «Укрпрофоз­доровниця», стурбовані ситуацією, що викликана від­сутністю в цьогорічному державному бюджеті України фінансування витрат на санаторно-курортне лікування, повідомляє Інформаційно-аналітичний центр ФПУ.

Про це зазнача­ється в листі го­лови Правління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» до Голови ФПУ.

Правлінням ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» було вивчено настрої у трудових колекти­вах оздоровниць. Ке­рівництво санаторно-курортних закладів зму­шене приймати такі ан­тикризові непопулярні заходи, як скорочення персоналу, переведен­ня на скорочений гра­фік роботи, відправлен­ня у вимушені відпуст­ки без збереження заро­бітної плати, скасування виплат тощо, розумію­чи те, що для більшості працівників санаторно-курортної системи, на­самперед тих регіонів, де практично неможливо знайти роботу, такі захо­ди призводять до втрати джерел існування для ба­гатьох родин працівників та впевненості в завтраш­ньому дні. Також керів­ництво ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» вважає не­припустимим, коли дер­жава позбавляє десятки тисяч членів профспілок можливості оздоровлен­ня та лікування за раху­нок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Трудові колективи дочірніх підприємств санаторно-курортних за­кладів профспілок Укра­їни звертаються до Пре­зидії ФПУ з проханням захистити їх та їхні сім’ї і вийти з ініціативою щодо внесення відповід­них змін до чинного за­конодавства. Листи від дочірніх підприємств ПрАТ «Укрпрофоздоров­ниця» надійшли з Дніпро­петровської («Санаторій «Дніпровський», «Санато­рій «Новомосковський», «Санаторій «Славутич» ім. Б. В. Пашковського), Закарпатської («Санато­рій «Поляна», «Санато­рій «Сонячне Закарпат­тя», «Санаторій Шаян»), Миколаївської («Очаків­ське об’єднання санаторно-курортних закладів»), Херсонської («Санато­рій для дітей з батьками «Cкадовськ»), Донецької («Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов’янський курорт»), Харківської («Клінічний санаторій «Курорт Бере­зівські мінеральні води», «Санаторій «Ялинка»), Львівської («Санаторій «Немирів», «Санаторій «Любінь Великий») об­ластей.

Виробничий травматизм

За даними Держгірпромнагляду України, у 2014 році кількість нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, порівняно з минулим роком зменшилась на 26%, або на 2250 нещас­них випадків (на підприємствах України у 2014 році травмо­вано 6318 осіб, у 2013 році – 8568 осіб), а кількість нещасних випадків із смертельним наслідком, пов’язаних з виробни­цтвом, порівняно з минулим роком збільшилась на 2%, або на 10 нещасних випадків (на підприємствах України у 2014 році смертельно травмовано 548 осіб, у 2013 році – 538 осіб).

Найбільш травмонебезпечними галу­зями економіки в Україні є вугільна, машинобудівна промисловість, аг­ропромисловий комплекс, соціально-культурна сфера і торгівля. Питома вага травмованих працівників на підприємствах цих галузей складає 69% від усієї кількості травмованих на підприємствах в Україні. Лише на підприємствах вугільної галузі травмується 32% від загальної кількості пра­цівників, травмованих внаслідок нещасного випадку, пов’язаного із виробництвом.

Порівняльний аналіз причин нещасних ви­падків із смертельним наслідком у 2014 році свідчить, що найбільша їх кількість ста­лася з організаційних причин – 316 праців­ників, або 58% від усієї кількості загиблих внаслідок нещасних випадків із смертель­ним наслідком, пов’язаних з виробництвом (у 2013 році загинув 351 працівник, або 65% від усієї кількості). Внаслідок нещасних випадків із смертельним наслідком, що сталися з психофізіологічних причин, заги­нув 121 працівник, або 22% від усієї кіль­кості (у 2013 році 64 працівники, або 12%). Через технічні причини загинуло 111 пра­цівників, або 20% від усієї кількості (у 2013 році 123 працівники, або 23%).

Найпоширенішими організаційними причи­нами нещасних випадків із смертельним наслідком, пов’язаних з виробництвом, були: порушення трудової та виробничої дисципліни – постраждало 106 осіб, або 34% від усієї кількості загиблих з організа­ційних причин (у 2013 році – 142 особи, або 40%); порушення правил безпеки руху – 79 осіб, або 25% (у 2013 році – 69 осіб, або 20%); порушення вимог безпеки під час екс­плуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів тощо – 32 особи, або 10% (у 2013 році – 61 особа, або 17%); порушення технологічного процесу – 27 осіб, або 9% (у 2013 році – 22 особи, або 6%); інші причини (під час виконання трудо­вих обов’язків, унаслідок ведення бойових дій) – постраждало 63 особи, або 52% від усієї кількості загиблих з цих причин (у 2013 році таких нещасних випадків не було); не­задовільні фізичні дані або стан здоров’я, через що постраждало 20 осіб, або 17% (у 2013 році також 20 осіб, або 31%); смерть внаслідок протиправних дій сторонніх осіб – постраждало 18 осіб, або 15% (у 2013 році – 13 осіб, або 20%); особиста необережність потерпілого – постраждало 11 осіб, або 9% (у 2013 році – 20 осіб, або 31%).

Найпоширенішими технічними причинами нещасних випадків із смертельним наслід­ком, пов’язаних з виробництвом, були: не­задовільний технічний стан виробничих об’єктів, будівель, споруд, території, засобів виробництва, транспортних засобів, внаслі­док чого постраждало 54 особи, або 49% від усієї кількості загиблих з технічних при­чин (у 2013 році – 48 осіб, або 39%); через недосконалість технологічного процесу – 18 осіб, або 16% (у 2013 році – 11 осіб, або 9%).

У 2014 році найбільше смертельно травму­валися на виробництві представники таких груп професій, як: транспортні працівники – 110 загиблих, або 20% від усієї кількості загиблих (з них 76 водіїв), в основному смертельно травмувались транспортні пра­цівники на підприємствах автомобільного транспорту (загинув 31 робітник), сільського господарства (13 робітників) та соціально-культурної сфери (12 робітників); шахтарі – 86 загиблих, або 16% від усієї кількості заги­блих (у тому числі 67 гірничих робітників, 11 електрослюсарів підземних), переважна більшість загиблих шахтарів працювали на підприємствах вугільної промисловості (79 робітників); керівні працівники – 81 загиблий, або 15% (з них 12 майстрів, 11 началь­ників дільниці та 11 інженерів-фахівців), в основному на підприємствах соціально-культурної сфери (29 робітників) та вугільної промисловості (11 робітників); будівельни­ки – 52 загиблих, або майже 10% (з них 12 монтажників, 11 підсобних працівників, 10 електрогазозварників), у будівельній галузі працювало 26 робітників; електрики – 39 загиблих, або 7% (з них 25 електромонтерів, 9 електрослюсарів), 12 робітників працюва­ли на підприємствах енергетичної галузі; працівники сільського господарства – 30 за­гиблих, або 5%, в основному в сільському господарстві (15 робітників) та лісовому гос­подарстві (11 робітників).

Також значна кількість загиблих праців­ники таких груп професій, як робітники, пов’язані з охороною, – 21, або 4% від за­гальної кількості; робітники соціально-культурної сфери (до якої належать ме­дичні, освітні, торговельні та установи громадського харчування) – 22, або 4%.

Департамент охорони праці апарату ФПУ

15.03.2015

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини