ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Трудовий кодекс України: базові принципи від профспілок

 Голова Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні Григо­рій Осовий надіслав Прем’єр-міністру Украї­ни Арсенію Яценюку листа, в якому визначено позицію профспілок щодо урядового проек­ту Трудового кодексу. Такі ж листи надіслано на адресу Міністерства соціальної політики та СПО роботодавців України.

 Олексій ПЕТРУНЯ

У листі, зокрема, йдеться про те, що Мінсоцполітики на розгляд і погодження СПО об’єднань профспілок було направлено проект Трудово­го кодексу України. «Аналіз законо­проекту показав, що він потребує іс­тотного доопрацювання, передусім наповнення базовими принципами, що ґрунтуються на нормах Конститу­ції України, актів Міжнародної орга­нізації праці та Європейського Союзу, – зазначається в листі. – Такими прин­ципами, зокрема, мають бути: верхо­венство права, соціальної справедли­вості; рівної оплати за рівну працю; невизнання праці товаром; безумов­ного пріоритету життя і здоров’я пра­цівника під час праці. СПО об’єднань профспілок прийняв рішення запро­понувати сторонам Уряду і роботодав­ців сформувати Тристоронню робочу групу для опрацювання проекту Тру­дового кодексу з використанням кра­щих норм проекту, розглянутого у Верховній Раді, проекту, поданого Мінсоцполітики, та чинного Кодексу законів про працю України із залучен­ням науковців і практиків у галузі трудового права, експертів Міжнарод­ного бюро праці.

Крім того, СПО об’єднань профспі­лок схвалено базові принципи, на яких має будуватися Трудовий кодекс Укра­їни та практика його застосування і які пропонується покласти в основу робо­ти над проектом. Профоб’єднання гото­ві делегувати до участі в роботі повно­важних представників СПО репрезен­тативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні. «Просимо дати відповідні доручення щодо організації Тристоронньої робо­чої групи сторін соцдіалогу, підготов­ки консолідованого проекту Трудового кодексу для внесення до Верховної Ради Кабінетом Міністрів».

Серед базових принципів, на яких має будуватися Трудовий кодекс Укра­їни та практика його застосування, СПО об’єднань профспілок визначив:

– верховенство права, відповідно до якого людина, її права і свободи визна­ються найвищими цінностями та визна­чають зміст і спрямованість держави;

– визнання праці вищою соціаль­ною цінністю суспільства, праця не є товаром;

– безумовний пріоритет збережен­ня життя і здоров’я працівника перед іншими цілями в сфері праці;

– забезпечення належних, безпеч­них і здорових умов праці;

– гарантований захист державою працівника від незаконного звільнення, порушення чи обмеження інших його прав, в тому числі забезпечення належ­ного державного нагляду і контролю;

– забезпечення продуктивної за­йнятості працівника протягом вста­новленої законом повної норми робо­чого часу;

– заборону дискримінації, привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та ін­ших переконань, статі, етнічного або соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками в сфері праці;

– презумпцію правомірності пра­вової позиції, рішення чи дії праців­ника, якщо різні нормативно-правові акти припускають неоднозначне трактування його прав чи обов’язків;

– повагу до людської гідності пра­цівника, його особистих моральних та інших цінностей;

– заборону морального тиску, погроз тощо, що мають на меті вплинути на зміну умов трудового договору, умов праці, невигідних для працівника;

– заборону примусової і дитячої праці;

– невтручання в особисте життя працівника і його сім’ї, крім випад­ків, установлених законом;

– обов’язкову оплату будь-якої за­траченої праці;

– рівну оплату за рівноцінну працю;

– гарантування мінімальної зарплати на рівні, необхідному для забез­печення достатнього життєвого рівня для себе і своєї сім’ї, що включає до­статнє харчування, одяг, житло;

– бідність серед працюючих є загро­зою для індивідуальних свобод, загаль­ного добробуту і розвитку суспільства;

– соціальну справедливість, в тому числі справедливий, неупереджений розподіл результатів праці як основу соціального миру;

– неприпустимість звуження змісту й обсягу прав та свобод працівників при прийнятті нових або внесенні змін до ді­ючих нормативно-правових актів;

– пріоритетне застосування норм міжнародного права в сфері соціально-трудових відносин та здійснен­ні правосуддя;

– легальність та стабільність тру­дових відносин, державний захист від примушування до відмови від своїх прав, в тому числі нелегальної праці чи нелегальної виплати зарплати;

– безумовне дотримання держав­них соціальних стандартів, норм і нормативів;

– збалансованість трудового на­вантаження з одного боку, та відпочи­нок, відтворення здоров’я і професій­ного потенціалу працівника, вихован­ня дітей і розвитку сім’ї – з іншого;

– належне, кваліфіковане адміні­стрування, нормування трудових від­носин та охорони праці;

– відповідність трудової функції працівника його професійній кваліфі­кації, компенсацію наявної невідпо­відності професійним навчанням, пе­ренавчанням, підвищенням кваліфі­кації за рахунок роботодавця;

– безперервне профнавчання про­тягом трудового життя;

– державне соціальне страхування трудового доходу на випадок повної, часткової або тимчасової втрати пра­цездатності, втрати годувальника, безробіття, а також у старості;

– гарантування державою реаліза­ції права на колективні переговори та соцдіалогу з метою поліпшення орга­нізації виробництва й умов праці, соціально-економічного розвитку тру­дових колективів;

– поєднання можливостей для са­мозахисту працівником своїх прав та колективного захисту, в тому числі шляхом представництва його інтере­сів профспілкою;

– свободу слова і свободу об’єднання у сфері праці, що є необхідними умова­ми сталого соціального прогресу;

– гарантування профспілкової ав­тономії для представництва й захисту індивідуальних і колективних прав та інтересів своїх членів;

– безперешкодне здійснення гро­мадського контролю профспілок за додержанням трудових прав;

– забезпечення права працівників на участь в управлінні юридичною особою;

– відповідальність посадових осіб органів державної влади й органів місцевого самоврядування за дії або бездіяльність, що призвели до пору­шення прав працівника або не дозво­лили захистити їх належним чином.

Слід додати, що ці принципи підго­товлено СПО об’єднань профспілок України на основі норм Конституції, Статуту МОП та Філадельфійської де­кларації про цілі і завдання МОП, кон­венцій МОП, інших актів міжнародно­го права, чинних кодексів України.

P. S. Цим матеріалом «ПВ» запо­чатковують дискусію навколо проек­ту Трудового кодексу. Чекаємо лис­тів від наших читачів з їхніми думка­ми, зауваженнями та пропозиціями.

  На пенсію в 65 років: хто доживе до заслуженого відпочинку?

 Нещодавно Кабінет Міністрів оголосив про намір збільшити пенсійний вік до 65 років. Також влада пропонує ще деякі зміни пен­сійної системи. Ці зміни та їхні наслідки для населення прокоментували учасники прес-конференції, експерти: директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Елла Лібанова, керівник Управління з пи­тань соціального страхування та пенсійного забезпечення Федерації профспілок Украї­ни Володимир Максимчук і директор Укра­їнського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник.

 Тетяна РУБАН

«ПВ»

Коментуючи нововве­дення Уря­ду, Елла Лі­банова наголоси­ла на тому, що вона критично ставиться до підвищення пенсійного віку. «Підвищення пенсійного віку – це вибуховий меха­нізм, закладений під ринок праці. В Україні й без того високий рівень безробіття, а цими діями ми додамо туди ще мільйон людей», – зазна­чила експерт. За її словами, на сьогодні в країні близько 13 млн пенсіонерів. При цьому середня тривалість життя чоловіків складає близько 64–65 років. Як свід­чать дослідження, 50 чолові­ків із 100 не доживуть до свого пенсійного віку. «Різко підвищувати пенсійний вік не можна, це треба робити поступово», – наголосила Елла Лібанова.

Озвучуючи позицію Феде­рації профспілок щодо про­позицій Уряду із збільшення пенсійного віку до 65 років, Володимир Максимчук за­уважив, що це ні до чого до­брого не призведе, а лише погіршить ситуацію. Якою буде економія Пенсійного фонду, невідомо. Натомість отримаємо погіршення ста­ну здоров’я громадян, збільшення кількості вихо­дів на пенсію по інваліднос­ті, втраті годувальника. І на­решті, багато хто не доживе до настання нового пенсій­ного віку. На думку Володи­мира Максимчука, збіль­шенню надходжень до Пен­сійного фонду сприятиме лега­лізація зайнятості та заробітних плат. Також по­требують удоско­налення система надання пільго­вих пенсій і пен­сій за вислугу ро­ків. До вирішен­ня цих питань по­трібно ставитись виважено та поступово, за­лучаючи відповідні інститу­ції, зокрема Міністерство охорони здоров’я, на висно­вках якого має ґрунтуватися порядок визначення пенсій­ного віку.

За словами директора Укра­їнського інституту аналізу та менеджменту політики Рус­лана Бортника, якщо підра­хувати економію від вве­дення даних норм, то вона складатиме приблизно 2,5% усього дефіциту, а заплано­ване 2015 року скорочення бюджету Міністерства охо­рони здоров’я лише змен­шить якість і тривалість жит­тя в країні. За його словами, складний соціально-економічний фон і військові дії та­кож негативно вплинуть на тривалість життя в Україні, причому ця тенденція буде зберігатися протягом кіль­кох найближчих років. «Враховуючи те, що перед­бачається зменшення бю­джету Міністерства охорони здоров’я на 3 млрд грн, си­туація в країні навряд чи по­кращиться, навіть якщо бу­дуть проведені реформи», – зазначив Руслан Бортник. Він додав, що пенсіонери США у віці 65 років не страждають від серйозних захворювань і можуть вести повноцінний спосіб життя, а більшість українців перед­пенсійного віку мають по­казники до отри­мання інвалід­ності.

Експерти були одностайними у висновках, що в Україні потрібно розумно стиму­лювати економі­ку, максимально зберігаючи при цьому соціальні виплати.

18.12.2014

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини