ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Праця сільських жінок в умовах ринкової економіки

У місті Яремчі Івано-Франківської області 10–12 червня за сприяння Між­народного фонду Фрідріха Еберта, Міжнародної спілки працівників хар­чової і тютюнової промисловості, сільського господарства, ресторанного і готельного обслуговування, громадського харчування і суміжних галузей (IUF) відбулося засідання Жіночого комітету профспілки працівників агро­промислового комплексу України на тему: «Гідна праця, соціально-еконо­мічні права жінок – працівниць сільського господарства, харчової та пере­робної промисловості України. Продовольча безпека держави».

За інформацією ЦК профспілки АПК, для об’єднання зу­силь та активізації роботи виборних ор­ганів профспілки з органа­ми місцевого самовряду­вання щодо захисту соці­ально-економічних і тру­дових прав працівників АПК і сільських жінок на засідання були запрошені також представники Всеукраїнської асоціації сіль­ських та селищних рад з багатьох регіонів України. У роботі форуму також взяли участь секретар з гендерних питань проф­спілки працівників харчо­вої промисловості Німеч­чини Ізольда Ріс, член ви­конавчого бюро профспіл­ки «Сіндлукас» Молдови Клаудія Ботнару. Під час скайп-конференції до слу­хачів приєдналися керів­ник гендерного сектору міжнародної профспілки IUF Барбро Будін і заступ­ник голови ЦК профспіл­ки працівників агропрому Росії Галина Юрова.

Відкрили засідання го­лова Жіночого комітету профспілки працівників агропромислового комп­лексу України Надія Бур­лака, голова ЦК профспіл­ки АПК Ігор Сопєлкін і за­ступник голови Всеукра­їнської асоціації голів сільських і селищних рад Вадим Івченко.

З доповіддю виступила голова Жіночого комітету профспілки Надія Бурла­ка. Вона зробила акцент на таких питаннях, як складне становище сіль­ської жінки, замовчуван­ня проблем, суттєві ген­дерні перекоси, обмеже­ний доступ до інформа­ційних, фінансових, кому­нікаційних, освітніх ре­сурсів, низький рівень ме­дичного і побутового об­слуговування. Жінкам у сільській місцевості складно працевлаштува­тися, часто вони працю­ють у важких умовах, за­робляють менше від чоло­віків. На селі часто пере­важає неформальна за­йнятість, що не створює перспективи для отри­мання у майбутньому на­лежного пенсійного забез­печення та інших соціаль­них гарантій.

36 % сімей у сільській місцевості живуть за ме­жею бідності, переважно у злиднях перебувають жін­ки пенсійного віку. Розмір пенсій працівників сіль­ського господарства зна­чно нижчий від інших га­лузей економіки. Близько 2,5 млн пенсіонерів отри­мували пенсію нижче 1,0 тис. гривень. Серед них більшість – селяни.

У сільськогосподар­ському виробництві при найнижчому рівні оплати праці, сезонності виробни­цтва і найвищому рівні безробіття під час призна­чення пенсій застосову­ється середній показник зарплати по галузях еко­номіки.

Проблеми пенсійного забезпечення сільських працівників набули ген­дерного аспекту. Пенсія сільських жінок, урахову­ючи нижчий рівень опла­ти праці та період догляду за дітьми, становить лише 65–70% розміру таких ви­плат для чоловіків.

Почастішали випадки відмови у призначенні пільгових пенсій працюю­чим у шкідливих умовах через відсутність даних про зарплату, інформації про виконання необхідно­го обсягу і відповідного характеру робіт, організа­ційно-правові зміни в ді­яльності сільськогоспо­дарських підприємств, відсутність архіву або по­милки у записах трудових книжок. Особливо це сто­сується трактористів-ма­шиністів і доярок.

Тим часом у сільській місцевості проживає по­над 8 млн жінок, значна їх кількість перебуває за ме­жею бідності. У своєму ви­ступі голова ЦК профспіл­ки Ігор Сопєлкін наголо­сив на важливості спіль­ної роботи профспілки, сільських рад як органу місцевого самоврядуван­ня та держави, яка має до­помогти налагодити діа­лог між жінками і владою для покращення їхнього становища.

Упродовж двох днів учасники форуму обгово­рили низку важливих про­блем, що стосуються ста­новища жінок, які працю­ють у різних секторах еко­номіки України та сіль­ському господарстві, пер­спективи їхньої зайнятос­ті, оплати праці, соцзабез­печення і безпеки на ви­робництві та в побуті.

Також обговорювалося питання продовольчої без­пеки України, розвитку со­ціальної інфраструктури села, необхідність віднов­лення комплексного сіль­ськогосподарського ви­робництва та роль і пер­спективи профспілки у цих процесах.

Під час форуму відбу­лося спільне засідання з Асоціацією сільських і се­лищних рад щодо ролі жі­нок, захисту їхніх інтере­сів через взаємодію орга­нів місцевої влади в сіль­ській місцевості, розвиток зайнятості і відновлення соціальної інфраструкту­ри на селі.

Було висловлено низку важливих пропозицій та ініціатив щодо подальшої стратегії профспілки й спільної роботи з органа­ми місцевого самоврядування в умовах децен­тралізації економіки України.

УСІ ПОТРЕБУЮТЬ ЗАХИСТУ Й ДОПОМОГИ

У зв’язку з трагічними подіями, що сталися у лютому під час мирного протесту на Майдані Незалежності у Києві, та численними пораненнями багатьох протестувальників за сприяння Федерації профспілок Украї­ни та ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» поранені євромайданівці проходили курс відновлювального лікуван­ня в санаторіях профспілок. Про те, як відбувалося оздоровлення та реабілітація постраждалих осіб, про­коментував радник в. о. Голови ФПУ Сергій Мартинюк, який відповідає за цей напрям роботи.

Тетяна РУБАН «ПВ»

Висловлюємо велику подяку колек­тивам санаторіїв, які за власний ра­хунок узяли на лікування постраж­далих осіб. Це «Жовтень», «Мирго­род», «Карпати», «Любінь Вели­кий», «Черче», «Новомосковський», «Хмільник».

Для вирішення цього питання ми зверталися за сприянням до Нагля­дової ради «Укрпрофоздоровниці». Вважаю, що ми знайшли повне по­розуміння з її головою Олексієм Ро­манюком. Тобто шляхи вирішення ми шукаємо, і хочу запевнити, що зупинятися ми не будемо.

На сьогодні вже отримали необхід­не лікування та пройшли курс оздо­ровлення близько 60 осіб. Перше, що було зроблено, це створено сайт і складено списки тих, хто потребу­вав і потребує медичної допомоги. Велика заслуга в цьому сотника За­карпатської оздоровчої сотні Степа­на Жука. Налагоджено співпрацю з волонтерами-медиками, головними лікарями лікарень, санаторіїв. Сотники Майдану складають списки постраждалих, проте все це відбува­ється не так швидко, як хотілося б. На жаль, не всі хочуть їхати. Відпо­відь проста: «Я не для того виходив на Майдан, аби потім лікуватися». Інші відповідають: «Не потрібні мені твої лікарі, я поїду в село, походжу босоніж по росі, пожнивую, скупаю­ся у ставку, поп’ю парного молока і все буде гаразд. Краще відправляй туди поранених і покалічених».

Позитивно оцінюю роботу фахівців системи оздоровлення «Укрпрофоздоровниці». Хочу зазначити, що ми завжди отримували належну підтримку. Наведу приклад. До мене звернувся через волонтера молодий хлопець із проханням пройти реабілітацію. Скаржився на сильний біль у грудях після побиття на Майдані правоохоронцями. У свою чергу, я звернувся по допомо­гу до керівника медичної служби «Укрпрофоздоровниці» Тетяни Се­микопної: в якому санаторії можна пройти реабілітацію, а також сприя­ти в отриманні медичної допомоги. Оглянувши постраждалого, Тетяна Вікторівна одразу направила його на обстеження до Київського місь­кого центру патології та реабілітації хворих ортопедо-травматологічного профілю, де йому цього ж дня зро­били операцію. Пізніше головний лі­кар центру Вадим Данькевич пояс­нив, що якби ще два-три дні забари­лись і молодий хлопець міг втратити руку. Велика подяка цій тендітній жінці за професіоналізм і допомогу.

Мені потім неодноразово телефону­вали друзі юнака, зустрічали на Майдані, висловлювали слова подя­ки та казали, що не очікували такого теплого ставлення від працівників ФПУ до постраждалих повстанців. І таких випадків є чимало».

Велику допомогу у питанні оздоров­лення надає керівництво Федерації профспілок України. За словами Сергія Мартинюка, у ході складних переговорів наприкінці лютого – на початку березня з керівництвом ФПУ нарешті вдалося дійти спільно­го рішення. «Хочу висловити подяку в. о. Голови ФПУ Григорію Осовому, – сказав Сергій Мартинюк, – за гід­ність і дотримання слова. Особиста подяка заступнику Голови ФПУ Во­лодимиру Саєнку за гарну організа­цію та допомогу в моїй роботі. Не було жодного дня, аби Володимир Володимирович не зателефонував і не поцікавився, як ідуть справи і чи не потрібна допомога. Хочу подяку­вати голові правління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» Миколі Суботі за толерантність і велику турботу, обстоювання інтересів постражда­лих, а також заступнику Голови ФПУ Євгенові Драп’ятому за патріотичну та моральну підтримку. Міцна інте­лігентність – сильна зброя.

Сьогодні ми продовжуємо опікува­тися питаннями оздоровлення євро­майданівців, проте наразі більшу увагу приділяємо біженцям із Кри­му та східних регіонів. Велику допо­могу нам надають оздоровчі закла­ди, які розмістили прибулих людей у своїх приміщеннях. Приміром, са­наторій «Роща» (Харківська область) прийняв 36 осіб із Луганська, «Бер­мінводи» (Харківська область) роз­містили 38 осіб із Луганська, санато­рій «Тетерів» – 94 особи, серед яких більшість діти.

Вважаю, що нині це важливіше, бо люди потребують захисту й допомо­ги. Адже незалежно від мови, віросповідання ми маємо розуміти: ми –українці, єдиний народ, єдина країна».

Користуючись нагодою, Сергій Мар­тинюк, привітав усіх медиків, а та­кож головних лікарів санаторіїв та лікарень, які надавали й надають допомогу всім, хто її потребує, з професійним святом і побажав до­бра, злагоди та миру.

22.06.2014

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини