Праця сільських жінок в умовах ринкової економіки
У місті Яремчі Івано-Франківської області 10–12 червня за
сприяння Міжнародного фонду Фрідріха Еберта, Міжнародної спілки працівників
харчової і тютюнової промисловості, сільського господарства, ресторанного і
готельного обслуговування, громадського харчування і суміжних галузей (IUF)
відбулося засідання Жіночого комітету профспілки працівників агропромислового
комплексу України на тему: «Гідна праця, соціально-економічні права жінок –
працівниць сільського господарства, харчової та переробної промисловості
України. Продовольча безпека держави».
За інформацією ЦК профспілки АПК, для об’єднання зусиль та
активізації роботи виборних органів профспілки з органами місцевого самоврядування
щодо захисту соціально-економічних і трудових прав працівників АПК і
сільських жінок на засідання були запрошені також представники Всеукраїнської
асоціації сільських та селищних рад з багатьох регіонів України. У роботі
форуму також взяли участь секретар з гендерних питань профспілки працівників
харчової промисловості Німеччини Ізольда Ріс, член виконавчого бюро профспілки
«Сіндлукас» Молдови Клаудія Ботнару. Під час скайп-конференції до слухачів
приєдналися керівник гендерного сектору міжнародної профспілки IUF Барбро
Будін і заступник голови ЦК профспілки працівників агропрому Росії Галина
Юрова.
Відкрили засідання голова Жіночого комітету профспілки
працівників агропромислового комплексу України Надія Бурлака, голова ЦК
профспілки АПК Ігор Сопєлкін і заступник голови Всеукраїнської асоціації
голів сільських і селищних рад Вадим Івченко.
З доповіддю виступила голова Жіночого комітету профспілки
Надія Бурлака. Вона зробила акцент на таких питаннях, як складне становище
сільської жінки, замовчування проблем, суттєві гендерні перекоси, обмежений
доступ до інформаційних, фінансових, комунікаційних, освітніх ресурсів,
низький рівень медичного і побутового обслуговування. Жінкам у сільській
місцевості складно працевлаштуватися, часто вони працюють у важких умовах, заробляють
менше від чоловіків. На селі часто переважає неформальна зайнятість, що не
створює перспективи для отримання у майбутньому належного пенсійного забезпечення
та інших соціальних гарантій.
36 % сімей у сільській місцевості живуть за межею бідності,
переважно у злиднях перебувають жінки пенсійного віку. Розмір пенсій
працівників сільського господарства значно нижчий від інших галузей
економіки. Близько 2,5 млн пенсіонерів отримували пенсію нижче 1,0 тис.
гривень. Серед них більшість – селяни.
У сільськогосподарському виробництві при найнижчому рівні
оплати праці, сезонності виробництва і найвищому рівні безробіття під час
призначення пенсій застосовується середній показник зарплати по галузях економіки.
Проблеми пенсійного забезпечення сільських працівників
набули гендерного аспекту. Пенсія сільських жінок, ураховуючи нижчий рівень
оплати праці та період догляду за дітьми, становить лише 65–70% розміру таких
виплат для чоловіків.
Почастішали випадки відмови у призначенні пільгових пенсій
працюючим у шкідливих умовах через відсутність даних про зарплату, інформації
про виконання необхідного обсягу і відповідного характеру робіт, організаційно-правові
зміни в діяльності сільськогосподарських підприємств, відсутність архіву або
помилки у записах трудових книжок. Особливо це стосується трактористів-машиністів
і доярок.
Тим часом у сільській місцевості проживає понад 8 млн
жінок, значна їх кількість перебуває за межею бідності. У своєму виступі
голова ЦК профспілки Ігор Сопєлкін наголосив на важливості спільної роботи
профспілки, сільських рад як органу місцевого самоврядування та держави, яка
має допомогти налагодити діалог між жінками і владою для покращення їхнього
становища.
Упродовж двох днів учасники форуму обговорили низку
важливих проблем, що стосуються становища жінок, які працюють у різних
секторах економіки України та сільському господарстві, перспективи їхньої
зайнятості, оплати праці, соцзабезпечення і безпеки на виробництві та в
побуті.
Також обговорювалося питання продовольчої безпеки України,
розвитку соціальної інфраструктури села, необхідність відновлення
комплексного сільськогосподарського виробництва та роль і перспективи профспілки
у цих процесах.
Під час форуму відбулося спільне засідання з Асоціацією
сільських і селищних рад щодо ролі жінок, захисту їхніх інтересів через
взаємодію органів місцевої влади в сільській місцевості, розвиток зайнятості
і відновлення соціальної інфраструктури на селі.
Було висловлено низку важливих пропозицій та ініціатив щодо
подальшої стратегії профспілки й спільної роботи з органами місцевого
самоврядування в умовах децентралізації економіки України.
УСІ ПОТРЕБУЮТЬ ЗАХИСТУ Й ДОПОМОГИ
У зв’язку з трагічними подіями, що сталися у лютому під час
мирного протесту на Майдані Незалежності у Києві, та численними пораненнями
багатьох протестувальників за сприяння Федерації профспілок України та ПрАТ
«Укрпрофоздоровниця» поранені євромайданівці проходили курс відновлювального
лікування в санаторіях профспілок. Про те, як відбувалося оздоровлення та
реабілітація постраждалих осіб, прокоментував радник в. о. Голови ФПУ Сергій
Мартинюк, який відповідає за цей напрям роботи.
Тетяна РУБАН «ПВ»
«Напрям оздоровлення та реабілітації євромайданівців –
найскладніший, – розповів Сергій Мартинюк. – Адже треба було з’ясувати, за рахунок
яких коштів і фондів проводитимемо лікування. Ми провели кілька важливих
зустрічей із керівниками виконавчих дирекцій Фонду соціального страхування з
тимчасової втрати працездатності, Фонду соцстрахування від нещасних випадків
на виробництві та професійних захворювань, написали листа-звернення до
міністра соціальної політики. Спільно з юристами ФПУ було підготовлено проект
постанови Уряду України. Дещо з цієї постанови вже виконується. В КМДА починають
видавати посвідчення євромайданівців. Наразі є думка про створення благодійного
фонду.
Висловлюємо велику подяку колективам санаторіїв, які за
власний рахунок узяли на лікування постраждалих осіб. Це «Жовтень», «Миргород»,
«Карпати», «Любінь Великий», «Черче», «Новомосковський», «Хмільник».
Для вирішення цього питання ми зверталися за сприянням до
Наглядової ради «Укрпрофоздоровниці». Вважаю, що ми знайшли повне порозуміння
з її головою Олексієм Романюком. Тобто шляхи вирішення ми шукаємо, і хочу
запевнити, що зупинятися ми не будемо.
На сьогодні вже отримали необхідне лікування та пройшли
курс оздоровлення близько 60 осіб. Перше, що було зроблено, це створено сайт і
складено списки тих, хто потребував і потребує медичної допомоги. Велика
заслуга в цьому сотника Закарпатської оздоровчої сотні Степана Жука.
Налагоджено співпрацю з волонтерами-медиками, головними лікарями лікарень,
санаторіїв. Сотники Майдану складають списки постраждалих, проте все це відбувається
не так швидко, як хотілося б. На жаль, не всі хочуть їхати. Відповідь проста:
«Я не для того виходив на Майдан, аби потім лікуватися». Інші відповідають: «Не
потрібні мені твої лікарі, я поїду в село, походжу босоніж по росі, пожнивую,
скупаюся у ставку, поп’ю парного молока і все буде гаразд. Краще відправляй
туди поранених і покалічених».
Позитивно оцінюю роботу фахівців системи оздоровлення
«Укрпрофоздоровниці». Хочу зазначити, що ми завжди отримували належну
підтримку. Наведу приклад. До мене звернувся через волонтера молодий хлопець із
проханням пройти реабілітацію. Скаржився на сильний біль у грудях після побиття
на Майдані правоохоронцями. У свою чергу, я звернувся по допомогу до керівника
медичної служби «Укрпрофоздоровниці» Тетяни Семикопної: в якому санаторії
можна пройти реабілітацію, а також сприяти в отриманні медичної допомоги.
Оглянувши постраждалого, Тетяна Вікторівна одразу направила його на обстеження
до Київського міського центру патології та реабілітації хворих
ортопедо-травматологічного профілю, де йому цього ж дня зробили операцію.
Пізніше головний лікар центру Вадим Данькевич пояснив, що якби ще два-три дні
забарились і молодий хлопець міг втратити руку. Велика подяка цій тендітній
жінці за професіоналізм і допомогу.
Мені потім неодноразово телефонували друзі юнака,
зустрічали на Майдані, висловлювали слова подяки та казали, що не очікували
такого теплого ставлення від працівників ФПУ до постраждалих повстанців. І
таких випадків є чимало».
Велику допомогу у питанні оздоровлення надає керівництво
Федерації профспілок України. За словами Сергія Мартинюка, у ході складних
переговорів наприкінці лютого – на початку березня з керівництвом ФПУ нарешті
вдалося дійти спільного рішення. «Хочу висловити подяку в. о. Голови ФПУ
Григорію Осовому, – сказав Сергій Мартинюк, – за гідність і дотримання слова.
Особиста подяка заступнику Голови ФПУ Володимиру Саєнку за гарну організацію
та допомогу в моїй роботі. Не було жодного дня, аби Володимир Володимирович не
зателефонував і не поцікавився, як ідуть справи і чи не потрібна допомога. Хочу
подякувати голові правління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» Миколі Суботі за
толерантність і велику турботу, обстоювання інтересів постраждалих, а також
заступнику Голови ФПУ Євгенові Драп’ятому за патріотичну та моральну підтримку.
Міцна інтелігентність – сильна зброя.
Сьогодні ми продовжуємо опікуватися питаннями оздоровлення
євромайданівців, проте наразі більшу увагу приділяємо біженцям із Криму та
східних регіонів. Велику допомогу нам надають оздоровчі заклади, які
розмістили прибулих людей у своїх приміщеннях. Приміром, санаторій «Роща»
(Харківська область) прийняв 36 осіб із Луганська, «Бермінводи» (Харківська
область) розмістили 38 осіб із Луганська, санаторій «Тетерів» – 94 особи,
серед яких більшість діти.
Вважаю, що нині це важливіше, бо люди потребують захисту й
допомоги. Адже незалежно від мови, віросповідання ми маємо розуміти: ми
–українці, єдиний народ, єдина країна».
Користуючись нагодою, Сергій Мартинюк, привітав усіх
медиків, а також головних лікарів санаторіїв та лікарень, які надавали й
надають допомогу всім, хто її потребує, з професійним святом і побажав добра,
злагоди та миру.
22.06.2014
|