ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Геть підробки зринку!

Продуктів хар­чування на споживчому ринку стає де­далі більше, та натураль­на продукція швидко витіс­няється деше­вими підробка­ми, небезпеч­ними для здоров’я та життя.

Ч ому? Адже наша держава має роз­галужену мере­жу контролю за якістю харчових продуктів, починаючи з сировини та переробних підприємств і закінчуючи торговельною мережею і ринками. Та, як показує практика, жоден з органів контролю – Мінохорони здоров’я, Держкомветме­дицини та Дерспоживстандарт – повну відпові­дальність не несе. Їхня ро­бота дублюється одними й тими ж дослідженнями, але ніхто не хоче відмо­влятися від контролю на користь іншого, бо це над­ходження додаткових коштів.

Як результат, українці продовжують споживати кефір, у складі якого не­має і натяку на наявність кефірного грибка, масло та сметану, які замість вершків із коров’ячого мо­лока містять дешеву та шкідливу для людини пальмову олію. До такої фальсифікації нечесні підприємці вдаються, бо прагнуть будьщо утрима­тися на ринку та при цьо­му мати великі прибутки. Вони розраховують на не­вибагливого громадянина з низькою платоспромож­ністю. Тішить лише те, що для українця з середнім статком усе частіше саме якість стає головним кри­терієм вибору товару.

Хто нехтує якістю?

В Україні ще в 1991 році прийнято Закон «Про за­хист прав споживачів», в областях створені товари­ства споживачів, але ко­жен окремий громадянин і досі залишається незахи­щеним. За інформацією Держспоживстандарту України, за 9 місяців 2010 року продукція низької якості була виявлена на 86,3% підприємств харчо­вої галузі. Під час вироб­ництва забраковано 20% кисломолочної та 42% рибної продукції, 45% м’яса і м’ясних напівфа­брикатів. Понад 23% хліба та хлібобулочних виробів виготовлялися із завище­ною вологістю м’якуша, з відхиленнями від уста­новленої ваги, з порушен­нями за фізико-хімічними та органолептичними показниками, за відсут­ності або неповного вхід­ного контролю якості си­ровини.

На думку профспілок

Як відомо, Генеральна прокуратура України оскаржила рішення Каб­міну щодо скасування обов’язкової сертифікації харчової продукції. Що стосується питання скоро­чення переліку продукції, яка підлягає обов’язковій сертифікації, та переходу на добровільне застосу­вання стандартів, то ФПУ вважає, що відміну серти­фікації харчових продук­тів треба здійснювати по­ступово і тільки після впровадження відповід­них технічних регламен­тів на продукцію, як того вимагає Закон України «Про підтвердження від­повідності». Адже на сьо­годні в Україні не впрова­джено жодного технічно­го регламенту на харчову продукцію. Крім того, до цього часу не прийнято ні­якого законодавчого акта про відповідальність ви­робника за недоброякісну продукцію, хоча відповід­ний законопроект з 28 лис­топада 2008 року перебу­ває на розгляді у Верховній Раді України.

Федерація профспілок як одна із сторін, що 31 жовтня 2007 року підписа­ла з Держспоживстандар­том Меморандум про спів­робітництво у сфері управління якості, під­тримує зусилля об’єднаних спільною ідеєю якості державних уста­нов, роботодавців і гро­мадських організацій щодо впровадження кон­кретних системних про­грам із підвищення якості продукції в Україні.

Одночасно зазначимо, що розмежування повно­важень контролю між центральними органами виконавчої влади, зокре­ма у сфері контролю за безпечністю харчових продуктів, законодавчо не врегульовано. Існує го­стра потреба у приведенні норм законів України «Про безпечність та якість харчових продуктів», «Про забезпечення сані­тарного та епідеміологіч­ного благополуччя насе­лення», «Про рибу, інші водні ресурси та харчову продукцію з них», Декре­ту Кабміну «Про стандар­тизацію і сертифікацію» щодо контролюючих по­вноважень центральних органів виконавчої влади, зокрема у сфері контролю за безпечністю харчових продуктів, у відповід­ність.

27.12.2010

ОЛЕНА БИШЕВА, ФПУ

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини