Геть підробки зринку!
Продуктів
харчування на споживчому ринку стає дедалі більше, та натуральна продукція
швидко витісняється дешевими підробками, небезпечними для здоров’я та
життя.
Ч
ому?
Адже наша держава має розгалужену мережу контролю за якістю харчових
продуктів, починаючи з сировини та переробних підприємств і закінчуючи
торговельною мережею і ринками.
Та, як
показує практика, жоден з органів контролю – Мінохорони здоров’я, Держкомветмедицини
та Дерспоживстандарт – повну відповідальність не несе. Їхня робота дублюється
одними й тими ж дослідженнями, але ніхто не хоче відмовлятися від контролю на
користь іншого, бо це надходження додаткових коштів.
Як результат, українці продовжують споживати кефір, у складі якого
немає і натяку на наявність кефірного грибка, масло та сметану, які замість
вершків із коров’ячого молока містять дешеву та шкідливу для людини пальмову
олію. До такої фальсифікації нечесні підприємці вдаються, бо прагнуть будьщо
утриматися на ринку та при цьому мати великі прибутки. Вони розраховують на
невибагливого громадянина з низькою платоспроможністю. Тішить лише те, що для
українця з середнім статком усе частіше саме якість стає головним критерієм
вибору товару.
Хто нехтує якістю?
В Україні ще в 1991 році прийнято Закон «Про захист прав
споживачів», в областях створені товариства споживачів, але кожен окремий
громадянин і досі залишається незахищеним. За інформацією Держспоживстандарту
України, за 9 місяців 2010 року продукція низької якості була виявлена на 86,3%
підприємств харчової галузі. Під час виробництва забраковано 20%
кисломолочної та 42% рибної продукції, 45% м’яса і м’ясних напівфабрикатів.
Понад 23% хліба та хлібобулочних виробів виготовлялися із завищеною вологістю
м’якуша, з відхиленнями від установленої ваги, з порушеннями за
фізико-хімічними та органолептичними показниками, за відсутності або неповного
вхідного контролю якості сировини.
На думку профспілок
Як відомо, Генеральна прокуратура України оскаржила рішення Кабміну
щодо скасування обов’язкової сертифікації харчової продукції. Що стосується
питання скорочення переліку продукції, яка підлягає обов’язковій сертифікації,
та переходу на добровільне застосування стандартів, то ФПУ вважає, що відміну
сертифікації харчових продуктів треба здійснювати поступово і тільки після
впровадження відповідних технічних регламентів на продукцію, як того вимагає
Закон України «Про підтвердження відповідності». Адже на сьогодні в Україні
не впроваджено жодного технічного регламенту на харчову продукцію. Крім того,
до цього часу не прийнято ніякого законодавчого акта про відповідальність виробника
за недоброякісну продукцію, хоча відповідний законопроект з 28 листопада 2008
року перебуває на розгляді у Верховній Раді України.
Федерація профспілок як одна із сторін, що 31 жовтня 2007 року
підписала з Держспоживстандартом Меморандум про співробітництво у сфері
управління якості, підтримує зусилля об’єднаних спільною ідеєю якості
державних установ, роботодавців і громадських організацій щодо впровадження
конкретних системних програм із підвищення якості продукції в Україні.
Одночасно зазначимо, що розмежування повноважень контролю між
центральними органами виконавчої влади, зокрема у сфері контролю за
безпечністю харчових продуктів, законодавчо не врегульовано. Існує гостра
потреба у приведенні норм законів України «Про безпечність та якість харчових
продуктів», «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя
населення», «Про рибу, інші водні ресурси та харчову продукцію з них», Декрету
Кабміну «Про стандартизацію і сертифікацію» щодо контролюючих повноважень
центральних органів виконавчої влади, зокрема у сфері контролю за безпечністю
харчових продуктів, у відповідність.
27.12.2010
ОЛЕНА БИШЕВА, ФПУ
|