ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Нова модель вирішення трудових спорів в Україні

На засіданні Національної тристоронньої соціально-економічної ради, що відбулося 18 лютого, голова Національної служби по­середництва і примирення Олександр Окіс презентував нову модель вирішення трудо­вих спорів в Україні. Як було анонсовано у № 8, «ПВ» розповідають про базові принци­пи та основні риси нової української моделі вирішення трудових спорів.

Український ринок праці, не­зважаючи на багату історію та розвиток соціального діалогу, потребує якісних змін. Нині норми, що створюють існуючу систему здійснення трудових прав та інтересів працівників, закріплені у низці законодав­чих актів, прийнятих у різний час, що ускладнює їх правозас­тосування.

Аналіз практики вирішення трудових спорів в Україні пока­зав, що індивідуальні трудові спори сконцентровані на судо­вому порядку вирішення, а ко­лективні трудові спори, навпа­ки, мають (за винятком колек­тивних трудових спорів, сторо­ною в яких є працівники, на яких відповідно до закону по­ширюється заборона на прове­дення страйків) лише позасудо­вий порядок урегулювання і, фактично, позбавлені можли­вості розгляду в суді, що робить судову систему недостатньо ефективним інструментом роз­гляду трудових спорів.

При цьому не передбачено сприяння НСПП щодо урегулю­вання трудових конфліктів між працівником і роботодавцем у позасудовому порядку, недо­статньо використовується по­тенціал соціального діалогу як найважливішої рушійної сили розвитку трудових правовідносин.

Усе це спонукало представників сторін профспілок і робото­давців спільно з НСПП розпочати ро­боту над формуван­ням нової моделі ви­рішення трудових спорів в Україні в на­прямі становлення та розвитку спрощених і оперативних позасу­дових процедур.

Робота над новою моделлю вирішення трудових спорів в Україні значно акти­візувалася у 2011 році, коли за сприяння Шведського агент­ства з питань розвитку і співро­бітництва (SIDA) в Україні було започатковано Шведсько-український проект у сфері вирі­шення трудових спорів на осно­ві співпраці Національної служби посередництва Швеції та НСПП України.

Нову модель вирішення тру­дових спорів розробляла екс­пертна група, до якої увійшли досвідчені фахівці – представ­ники сторін соціального діало­гу, НСПП, незалежні українські та шведські експерти.

ОСНОВНІ РИСИ І ПРИНЦИПИ

Нова модель базуватиметься на принципах верховенства права та законності; незалеж­ності, рівноправності та право­можності сторін трудового спо­ру; вирішення трудових спорів на основі соціального діалогу; оперативності вирішення тру­дових спорів та оптимальності передбачуваних строків; про­стоти та доступності процеду­ри вирішення трудових спорів; пріоритетності примирних про­цедур і компромісних рішень при вирішенні трудових спорів; безоплатності примирних про­цедур для сторін трудового спо­ру; обов’язковості рішення тру­дового арбітражу; взаємної від­повідальності сторін трудового спору, їхніх представників за виконання рішень трудового арбітражу, зобов’язань за досяг­нутими домовленостями.

Для нової моделі будуть ха­рактерними такі риси:

1. Класифікація трудових спорів за предметом спору – трудові спори про права та трудові спори про інтереси.

Трудові спори про права стосуються не­вирішених розбіжнос­тей щодо реалізації чи виконання вже іс­нуючих трудових прав та обов’язків, встановлених закона­ми, нормативно-правовими актами з питань трудових пра­вовідносин, колектив­ними договорами і угодами, нормативни­ми актами роботодав­ця, трудовими догово­рами (контрактами), а також щодо тлумачення змісту колек­тивних договорів і угод, трудо­вих договорів (контрактів).

Трудові спори про інтереси стосуються невирішених розбіж­ностей щодо встановлення прав і обов’язків під час укладення нових колективних договорів і угод чи внесення змін до чин­них. Тобто трудовий спір про ін­тереси породжується не існую­чими правами, а інтересом одні­єї сторони створити таке право шляхом включення його до ко­лективного договору, угоди і не­згодою іншої сторони.

Поділ трудових спорів на трудові спори про права та тру­дові спори про інтереси зумов­лює і порядок їх вирішення. Так, трудові спори про інтереси ви­рішуються виключно у позасу­довому порядку, а трудові спори про права – як у позасудовому, так і в судовому порядках.

2. Порядок вирішення трудо­вих спорів включатиме мінімаль­но можливу кількість етапів, ко­жен з яких передбачатиме опера­тивність і безоплатність проце­дур та реальну можливість досяг­нення сторонами взаємоприйнят­ного рішення по суті спору.

3. Обов’язковість рішень тру­дових арбітражів, що створю­ються відповідно до закону для вирішення трудових спорів про права, та визначення чіткого механізму їх виконання.

4. Забезпечення права суб’єктів сторін трудового спо­ру під час його вирішення на подання скарги без будь-якої шкоди для себе; безпосередню участь або через представників (у т. ч. організацій профспілок і роботодавців вищого рівня) у вирішенні трудового спору; ін­формацію, необхідну для вирі­шення трудового спору, та про хід його вирішення, а також про заходи, які вживаються з метою його врегулювання; звер­нення до НСПП із проханням про сприяння у вирішенні тру­дового спору; акції протесту.

5. Підвищення ролі та забез­печення інституціональної спроможності НСПП.

6. Визначена роль профспі­лок і організацій роботодавців та їх представників у процеду­рах вирішення трудових спорів на всіх рівнях – від робочого місця до національного рівня. Законодавством будуть надані права профспілкам і організа­ціям роботодавців та їх об’єднанням у процедурах вирішен­ня трудових спорів: визначати особливості здійснення позасу­дових процедур вирішення тру­дових спорів у колективних до­говорах і угодах; представляти інтереси працівника(ів)/робо­тодавців, які є членами органі­зацій, під час вирішення спору; сприяти веденню переговорів, де сторонами спору є особи – члени цих організацій або член­ські організації, що входять до складу об’єднань, федерацій шляхом надання методичної, організаційної допомоги та без­посередньої участі своїх пред­ставників у цих переговорах; брати участь у роботі трудових арбітражів шляхом делегуван­ня до участі в їх роботі своїх представників; одержувати ін­формацію від державних орга­нів, органів місцевого самовря­дування та громадських органі­зацій із питань, що стосуються предмета трудового спору; на­правляти своїх представників до судів загальної юрисдикції як народних засідателів.

7. Визначена конкретна від­повідальність за порушення по­рядку вирішення трудових спо­рів і нормативно-правових ак­тів із питань трудових право­відносин, колективних догово­рів та угод, трудових договорів (контрактів).

8. Інформаційне забезпечен­ня процесу вирішення трудо­вих спорів.

9. Системна державна профе­сійна підготовка трудових посе­редників і трудових арбітрів.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Запровадження нової моделі сприятиме: спрощенню існую­чої в Україні системи вирішен­ня трудових спорів і закладе основи нової моделі вирішення проблем у сфері соціально-трудових відносин; ефектив­ності та оперативності понов­лення трудових прав та інтере­сів працівників; досягненню со­ціального миру на ринку праці та соціальної стабільності; під­вищенню ролі профспілок і ор­ганізацій роботодавців; форму­ванню сприятливих умов для ведення бізнесу; покращенню умов праці, єдності поглядів на необхідність технічних змін та продуктивності, досягненню економічної стабільності та адаптації до ринкових змін; підвищенню рівня правової культури населення, обізнанос­ті громадян про можливості врегулювання соціально-трудових проблем цивілізова­ним правовим шляхом за сто­лом переговорів.

02.03.2014

Олена ОВЕРЧУК, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини