Ноу-хау по-знам’янськи, або Кожен має сідати в свої сани
Нині Кіровоградський обласний
комітет профспілки працівників державних установ вивчає досвід укладання і виконання
колдоговорів у Знам’янському районі Кіровоградської області. Більшість з них і
справді заслуговують на увагу й узагальнення досвіду. Хоча є й пікантний приклад:
у Знам’янському міськвиконкомі підписали колдоговір на новий термін не дві, як
вимагає законодавство, а три сторони: міський голова, голова профкому і… голова
ради трудового коллективу. Звісно, ця нетипова ситуація й викликала зацікавленість.
Віктор ФЕДОТОВ, Максим БАЛАНЕНКО, Марія ІВАНОВА
м. Кіровоград
У недалекому минулому в міськвиконкомі була традиційно сильною
профорганізація із стовідсотковим членством, яка мала вагомі результати. Не раз
відзначалася її ініціативність та активність, а стиль роботи заслуговував на узагальнення
досвіду. Первинка навіть брала участь у всеукраїнському конкурсі на кращу профорганізацію
й отримала першість. В один, далеко не прекрасний момент, профспілкове благополуччя
порушилося: профорганізація розкололася навпіл. Частина працівників залишилася
в діючій організації, а інші, незрозуміло, за чиєю ідеєю чи підказкою, утворили
раду трудового колективу. Ніби нічого надприродного не відбулося: люди вільні
в своєму виборі, тож можуть створювати різні громадські структури. Це з одного
боку, а з іншого – таке новоутворення викликає суто людську цікавість…
Що ж це за такий орган – рада? Існування ради трудового колективу
передбачали КЗпП України та ЗУ «Про підприємства в Україні» в доволі далекому минулому.
Наразі ж її можна передбачити хіба що в статуті підприємства, організації, установи,
але законних підстав на це немає, оскільки статтю виключено з КЗпП, а ЗУ «Про підприємства
в Україні» втратив чинність. Правовий статус і відповідальність органів та посадових
осіб місцевого самоврядування, до яких і належать виконавчі органи Знам’янки, визначаються
ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні». В ньому також про жодні ради трудових
колективів не йдеться. Окремим рядком рада трудового колективу в КЗпП згадується,
але що це за орган, який порядок її створення, які права, обов’язки та повноваження
вона має, не зрозуміло. Був період, коли на підприємствах вони активно утворювалися,
потім, очевидно, із зміною форми власності, потреба в них відпала.
Звісно, рада трудового колективу міськвиконкому має право на
існування. І ми не ставимо за мету з’ясовувати її офіційність чи право на життя.
Викликає здивування лише одна вищезгадана деталь – щодо залучення її до підписання
колдоговору між роботодавцем і профкомом. Тобто, вона, як кажуть, сіла не в свої
сани, взявши на себе повноваження, зокрема підписання колдоговору. Ось таке ноу-хау
по-знам’янськи. Подібне партнерство не спадало на думку жодній організації на Кіровоградщині.
Вимоги до змісту і порядок укладення колективних договорів визначаються законодавством.
Право на ведення переговорів і укладення колективних договорів, угод надається сторонам
соціального діалогу, склад яких визначається відповідно до ЗУ «Про соціальний діалог
в Україні».
До сторін соцдіалогу належать сторона працівників, суб’єктами
якої є первинні профорганізації, а в разі їх відсутності – вільно обрані для ведення
колективних переговорів представники працівників, і сторона роботодавця. На місцевому
рівні для участі в колективних переговорах з укладення колдоговору репрезентативними
є також сторона працівників, суб’єктами якої є первинки, а в разі їх відсутності
– вільно обрані представники працівників, і сторона роботодавця. За наявності
на підприємстві кількох профспілок або інших уповноважених трудовими колективами
на представництво органів вони повинні сформувати спільний представницький орган
для ведення переговорів і укладення угоди або колдоговору. До речі, обком профспілки
працівників держустанов і, відповідно, його структурні ланки підтвердили свою репрезентативність,
тобто право на ведення соціального діалогу, зокрема укладення колдоговору. А рада
трудового колективу? Зрозуміло, що ні.
Кому ж спало на думку тристороннє підписання? Кому це потрібно?
Як на такій новаторській тристоронній основі велися переговори з укладення колдоговору,
незрозуміло, але факт залишається фактом. Що за ним криється? Можна лише здогадуватися.
Можливо, таким чином хтось має намір применшити роль профорганізації? Кому ж це
так «допікла» профспілка?
Міський голова Знам’янки Ігор Крижановський не підтримує жодну
сторону (профорганізації чи ради) і вважає, що рада створена на законних підставах.
На його думку, профорганізація працювала неефективно. Такої ж точки зори дотримується
й голова ради трудового колективу Наталія Тесленко. Свого часу люди через складні
взаємини з головою профкому почали виходити з лав профспілки. Спочатку створили
«чорну касу». Потім працівники – нечлени профспілки захотіли об’єднатися, і так
виникла ідея створити раду трудового колективу разом із «чорною касою». Чим вона
займається? Вітають із святами, днями народження, організовують поїздки вихідного
дня… Наталія Олександрівна стверджує, що сьогодні взаємини профорганізації і ради
нормальні, спільно організовують заходи, вели переговори з підписання колдоговору.
До речі, раніше саме Наталія Олександрівна очолювала профорганізацію. Хіба в неї
не болить душа за своє дітище? Якщо вже щось не складалося в первинці, хіба не було
кому підказати, зрештою, провести збори та переобрати голову? На жаль, ми не зустрілися
з нинішнім головою профкому, депутатом обласної ради Ольгою Заточною, але голова
міськкому профспілки Валентина Савранська добре характеризує і первинку, і її ватажка.
Якщо хтось не розуміє різниці і вважає, що рада може підмінити
профорганізацію, то це не так. Вони схожі тільки в частині культмасової роботи,
якою й зайнялася рада, діяльність профорганізації цим не обмежується, головне її
призначення – захисна функція. Саме профорганізація має повноваження щодо підписання
колдоговору. Про важливість цього документа свідчить започаткований ФПО обласний
конкурс «На кращий колективний договір». Приміром, у 2012 році серед переможців
був і колдоговір облдержадміністрації.
Що б не стверджували в мерії, співіснування двох громадських
структур, хоч і з різними функціями, не сприятиме згуртуванню. Не хотілося б, щоб
це співіснування нагадувало перетягування каната: яка організація чисельніша, хто
провів більше заходів і т. ін. Змагальність і порівняння тут ні до чого: повноважна,
легітимна, репрезентативна профорганізація і стихійно створена рада трудового
колективу. І не варто применшувати роль профорганізації, бо сила її не в чисельності
первинки, а в можливостях і боєздатності всієї профспілкової піраміди. Під час
розмови в мерії прохоплювалися й меркантильні нотки, мовляв, у раді, що зібрали,
те й витратили на себе, а профвнесками треба ділитися з вищими організаціями. Авжеж,
суто українське, розрахункове мислення? Відрахування робляться не для того, щоб
когось утримувати, ці кошти спрямовуються насамперед на здійснення захисної ролі
профспілки: під час незаконного звільнення з роботи, затримки зарплати, невиконання
вимог з охорони праці й т. ін. Коли наприкінці минулого року почалися затримки
з виплатою зарплати, відбулося оперативне спільне засідання президій обласних
організацій профспілок бюджетних установ, на якому було прийнято низку звернень
аж до Президента України з вимогою повернути людям зароблене. І проблему було
вирішено. Сьогодні викликає стурбованість низький рівень зарплати держслужбовців
і посадовців органів місцевого самоврядування – у зв’язку з відтермінуванням введення
в дію ЗУ «Про державну службу» в частині оплати праці, тож це питання лишається
на порядку денному всіх профспілкових структур. Враховуючи ситуацію, яка склалася
з оплатою праці, а також підготовку Мінсоцполітики до розгляду на засіданні уряду
проекту постанови КМУ «Про підвищення оплати праці працівників установ, закладів
та організацій окремих галузей бюджетної сфери», Прем’єр-міністру М. Азарову надіслано
відповідне спільне звернення ФПУ та всеукраїнських профспілок бюджетної сфери,
в тому числі державних установ.
01.02.2013
|