ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

Конкуренція без правил?

Рішенням Антимонопольного комітету України від 13 червня 2012 року 14 деревообробних підприємств – членів Асоціації «Меблідеревпром» оштрафова­но на 419 млн гривень за «ніби­то» порушення законодавства про захист економічної конку­ренції. Посадовці АМКзвинува­чують деревообробників у анти­конкурентних погоджених діях, які полягали у спотворенні ре­зультатів спеціалізованих аукці­онів із продажу необробленої деревини в 2011 році.

  Безпрецедентні штрафні санкції АМК накладено на групу деревообробних підприємств, які є базови­ми для меблевої промис­ловості, будівельної індустрії країни й виробляють деревостружкову, де­ревоволокнисту плиту та фанеру. Накладені на «порушників» штрафи перевищують сотні мільйонів гри­вень і жодним чином не враховують фінансового стану деревообробних підприємств і подальшого існування виробника продукції в Україні.

Суть конфлікту

До 2011 року необроблену дереви­ну лісгоспи продавали, укладаючи індивідуальні довгострокові догово­ри з постійними споживачами (дере­вообробними підприємствами) та встановлюючи власні розцінки.

Але впродовж останніх років Дер­жавне агентство з лісових ресурсів за­провадило спеціалізовані аукціони, на яких лісгоспи й мали реалізовува­ти деревину. Причому обов’язково ви­ставлялася стартова ціна, нижче якої продавати деревину – заборонено.

У 2011 році відбулися чотири квар­тальних аукціони. Напередодні про­ведення четвертого аукціону Дер­жавне агентство з лісових ресурсів звинуватило підприємства-покупців у змові та поділі між собою лотів, че­рез що за відсутності конкуренції не підвищувалася ціна на необроблену сировину, і повідомило про це Анти­монопольний комітет.

Антимонопольний комітет у квіт­ні 2012 року розпочав розслідування, після якого його рішенням 13 червня 2012 року на окремі підприємства було накладено штрафи. Кілька з них, які визнали свою провину, були оштрафовані на мізерні суми, на ре­шту «порушників», які провину не ви­знали, Антимонопольний комітет на­клав штраф у максимально допусти­мому розмірі – 10% обороту кожного підприємства, а його загальна сума становила понад 419 млн гривень.

Не погодившись із рішенням Ан­тимонопольного комітету, кілька підприємств у серпні минулого року звернулися до господарського суду з позовом про визнання недійсним цього рішення та про порушення

 Державним агентством лісових ресурсів законодавства про захист економічної конкуренції, що поля­гає у штучному підвищенні цін на сировину.

Після низки судових розглядів рі­шеннями господарських судів м. Ки­єва у задоволенні позовів до Антимо­нопольного комітету було відмовле­но повністю. Наразі зазначені спра­ви перебувають в апеляційній ін­станції.

Хто ж монополіст?

На перший погляд, 419 млн гри­вень – достойне поповнення держбю­джету. Безперечно, цих грошей ви­стачить, аби покрити збитки, завда­ні державі «антиконкурентними узгодженими діями». Але постає пи­тання: «А чи справді були такі збит­ки? І хто їх підраховував?» Із чисель­них виступів у 2011 році голови Дер­жавного агентства з лісових ресурсів можна дійти висновку, що лісова га­лузь успішно розвивалася, зростали економічні показники, а з ними й се­редня заробітна плата у працівників держлісгоспів.

Проте Антимонопольний комітет рентабельності не розглядав, хоча з балансів підприємств неважко з’ясувати, скільки вони заробили за 2011 рік. Натомість ціна на лісосиро­вину, яка виставлялася на спеціаль­них аукціонах у 2011 році, без еконо­мічного обґрунтування, щокварталу від аукціону до аукціону зростала на 20% (68% за рік). Отже, продавець не тільки щоразу підвищував стартову ціну, а й хотів, аби учасники аукціо­нів активно погоджувалися на такі умови. І не отримавши бажаного, по­скаржився в АМК, звинувачуючи по­купців лісосировини у змові.

Через зависокі ціни на деревину відповідно й зростала собівартість продукції деревообробних підпри­ємств, унаслідок чого на складах ви­явилося накопичено нереалізованої продукції в розмірі двомісячного об­сягу виробництва, яке ставало збит­ковим.

Не маючи оборотних коштів на сировину, підприємства змушені брати кредити в банках на придбан­ня основних засобів виробництва (будівлі, машини, запчастини).

Чи керувалося Державне агент­ство з лісових ресурсів державними інтересами, коли встановлювало стартові ціни на спеціалізованому аукціоні? Адже стягнення непосиль­них штрафів призведе до банкрут­ства цих підприємств, і десятки ти­сяч працівників втратять роботу.

Втратить держава й на податках. Замість того, щоб відправляти на експорт готову промислову продук­цію з високою доданою вартістю, лі­сосировина у величезних обсягах ви­возиться з країни. Тільки за 2011 рік за кордон вивезено понад 3 млн куб. м лісосировини. Крім того, це може спричинити соціальний вибух, тому що майже всі виробництва оштрафо­ваних підприємств розташовані у районних центрах або в селищах і є місто- й бюджетоутворюючими, в які вкладено зарубіжних інвестицій по­над 60 млн євро. А ціною питання є люди – працівники та їхні сім’ї, які не мають вибору в працевлаштуван­ні. Адже підприємства є основними роботодавцями та платниками по­датків до місцевих бюджетів. Що ж буде з фінансуванням соціальної сфери?

Рішення Антимонопольного комі­тету України як центрального орга­ну виконавчої влади дискредитує Президента та владу, бо добрі намі­ри про стабільність і добробут вигля­дають у цьому випадку як відверте знущання.

Існує реальна небезпека знищен­ня деревообробної та меблевої про­мисловості, яка перераховує чималі кошти до Державного бюджету, не кажучи вже про втрату десятків ти­сяч робочих місць та інвестиційну привабливість галузі.

Ситуація, що склалася, вже погір­шила інвестиційний клімат, оскіль­ки половина власників підприємств є нерезидентами і вже сьогодні від­мовляються від реалізації намічених раніше проектів, розглядають питан­ня щодо доцільності проведення у майбутньому господарської діяль­ності на теренах України взагалі.

Тепер на Україну чекає імпорт ДПС. Це сотні мільйонів доларів на рік, які вітчизняні підприємства сплатять на користь іноземців. Нині 30–40% продукції оштрафованих під­приємств експортується за межі кра­їни, а це також сотні мільйонів дола­рів, які втратить країна. Замість того, щоб розвивати національну де­ревообробну галузь, Україна фінан­суватиме закордонну промисло­вість, а також втрачатиме кошти на податках.

Що ж далі?

Надалі трудові колективи дерево­обробників чекають сумні перспек­тиви. Якщо ж суди підтримають рі­шення Антимонопольного комітету, то час працюватиме проти них. Адже до штрафу передбачено ще й пеню. Вона нараховуватиметься 1,5% у день після набрання чинності рішен­нями АМК (через два місяці після його прийняття) або від дати набут­тя чинності судовим рішенням. А для бізнесу це невтішний результат – через 67 днів штраф подвоюється.

Федерація профспілок України та Центральний комітет Профспілки працівників лісових галузей України звернулися до Прем’єр-міністра Укра­їни Миколи Азарова, голови Антимо­нопольного комітету Василя Цушка, тодішнього міністра економічного розвитку і торгівлі України Петра По­рошенка з проханням втрутитися у ситуацію та справедливо вирішити питання, проте на сьогодні отримали лише відписки чиновників.

24.01.2013

Тетяна РУБАН, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини