Зарплата має зрости в рази!

 Федерація профспілок України – одна з небага­тьох громадських органі­зацій, яка постійно ак­тивно обстоює впрова­дження у сучасному укра­їнському суспільстві принципів соціальної справедливості. Проф­спілки неодноразово наго­лошували на тому, що в нашій державі порушу­ються основоположні кон­ституційні права грома­дян: право на гідні та без­печні умови праці, на соці­альний захист працюю­чих із боку держави, право на повне й своєчасне отри­мання зарплати тощо.

 Парадоксальним є той факт, що в Україні бідними є люди, які ма­ють роботу. За оцінкою експертів, 23% українських родин, де всі члени сім’ї працюють, пе­ребувають за межею бід­ності, а якщо в сім’ї пра­цює одна людина – 37%.

Однією з причин цього є низький рівень міні­мальної заробітної пла­ти. Профспілки вважа­ють, що цей базовий соці­альний стандарт, величи­на якого встановлюється державою, є штучно зани­женим. Станом на липень 2012 року розмір мінімаль­ної заробітної плати ста­новив 1102 грн, або близько $137. Така зарплата, на пе­реконання профспілок, не може забезпечити працю­ючій людині й половини від її потреб для відтво­рення робочої сили.

За статистичними да­ними, у 2011 році середня зарплата в економіці становила 2633 грн, що від 2,5 до 25 разів нижче, ніж у розвинених європей­ських країнах.

Також варто зазначи­ти, що в Україні співвід­ношення державної со­ціальної гарантії міні­мальної заробітної плати із середньою за­робітною платою сут­тєво відстає від загаль­ноприйнятого в розвину­тих європейських країнах показника, де він стано­вить 50–60%. У нас цей по­казник менший за 40% і останніми роками спосте­рігається стійка тенден­ція до його зниження. Так, у 2010 році таке співвідно­шення становило 39,7%, у 2011-му – 36,6%, у 2012-му – 35,4% (за попередньою оцінкою), а у 2013 році Уряд закладає очікувані параметри на рівні 34,9%.

На сьогодні заробітна плата в структурі дохо­дів населення України є критично низькою – 40% замість гранично допусти­мих 65%, тому вона не ви­ступає для трудівників до­статньо мотивуючим чин­ником до високопродук­тивної та якісної праці. За висновками фахівців Ін­ституту стратегічних до­сліджень при Президенто­ві України, частка заробіт­ної плати у собівартості продукції вітчизняних підприємств становить від 4 до 12% (тоді як в Європі і США цей показник перебу­ває в середньому на рівні 40%, а в наукоємних галу­зях і сфері послуг сягає 90%). Це свідчить про те, що наші працівники недо­отримують значну частку зарплати, а їхні кошти присвоюють собі власники засобів виробництва, тому, на жаль, в Україні поки що існує таке явище, як над­мірна експлуатація робо­чої сили.

Занижений розмір зарплати, особливо у праців­ників бюджетної сфери, є не тільки причиною поши­рення бідності серед пра­цюючого населення та пен­сіонерів, а також виступає суттєвим чинником недо­фінансування системи загальнообов’язкового дер­жавного соціального стра­хування, місцевих і дер­жавного бюджетів, що, у свою чергу, провокує попо­внення робочою силою так званого «тіньового секто­ру» економіки.

За різними оцінками експертів, рівень тіньової економіки в Україні про­тягом останніх років коли­вається в межах 35–45% ВВП. За оцінкою Прем’єр-міністра України М. Аза­рова, з 20 млн працездат­них громадян України офі­ційно працюють лише 13 млн, а близько 5 млн осіб перебувають поза ле­гальним ринком праці. Ці громадяни позбавлені можливості отримати на­лежний соціальний захист із боку держави. Віце-прем’єр-міністр – міністр соціальної політики Укра­їни С. Тігіпко визнав, що «обсяг тіньових зарплат в Україні становить не мен­ше 40% від загального фонду зарплати», що ста­новить близько 19 млрд $. Це свідчить про те, що Пенсійний фонд України недоотримує додаткові де­сятки мільярдів гривень, а Державний бюджет втра­чає кошти, що не надхо­дять у вигляді податків.

Потрібно зазначити, що таке ганебне явище останніми роками набу­ває масштабів катастрофи й може бути вкрай небез­печним для економіки на­шої країни. Подібну дум­ку поділяють і в Раді наці­ональної безпеки і оборо­ни України. Найближчим часом РНБО планує на од­ному зі своїх засідань роз­глянути питання «Про си­туацію у сфері оплати праці та соціального за­безпечення громадян».

ФПУ спільно із Секре­таріатом РНБО розробля­ють проект рішення з цьо­го питання. До складу ро­бочої групи від профспі­лок увійшли заступник Го­лови Федерації профспі­лок України С. Кондрюк, керівник Департаменту бюджетної політики та со­ціального захисту апарату ФПУ Л. Остапенко, заступ­ник керівника Департа­менту соціального діалогу і соціального страхування апарату В. Іванкевич.

Для вирішення цієї ак­туальної, суспільно зна­чущої проблеми проф­спілки пропонують вжити низку заходів для підви­щення престижності суспільно-корисної праці та вдосконалення державної політики оплати праці.

Зокрема, потрібно під­готувати проект Указу Президента України «Про невідкладні заходи з детінізації національної економіки».

Верховній Раді Укра­їни необхідно:

– ратифікувати Конвен­цію МОП № 173 щодо за­хисту вимог працівників у разі неплатоспромож­ності боржника;

– внести зміни до Зако­ну України «Про оплату праці» з метою запрова­дження економічно і соці­ально справедливої дифе­ренціації заробітної пла­ти керівників та праців­ників для підприємств усіх форм власності.

Кабінету Міністрів України щорічно при формуванні прогнозних макроекономічних показ­ників, проектів Державно­го бюджету закладати тенденції зростання се­редньої заробітної плати, які забезпечуватимуть ди­намічне скорочення роз­риву в оплаті праці в по­рівнянні з країнами – чле­нами Євросоюзу. Це дасть можливість протягом п’яти років утричі скоротити розрив, а до 2020 року лік­відувати бідність у сім’ях із дітьми, де працює один із батьків, тощо.

 Бідність загострює соціальну напругу

 У Міжнародний день боротьби з бідністю всю увагу звернуто на розв’язання проблем, які по­роджують соціальну напругу.

 За останніми даними, в на­шій країні за межею бідності перебуває кожен четвертий громадянин. На Івано-Франківщині рівень біднос­ті становить 23,4%. У кри­тичній ситуації перебувають багатодітні сім’ї, адже 54% із них – за межею бідності.

Питання про участь у відзна­ченні Всесвітнього дня дій за гідну працю та Міжнародно­го дня боротьби з бідністю розглядалися на президії Ради профспілок області. З цього приводу вироблено спільну позицію профспіл­кового активу та прийнято відповідні звернення, у яких наголошується на необхід­ності якісних змін для підви­щення суспільної ефектив­ності та гідного життя. Рада профспілок області пропо­нує переглянути застарілі методики визначення про­житкового мінімуму, спра­ведливої оплати праці, по­збавити роботодавців еко­номічної вигоди від затрим­ки зарплати, досягнути по­вної продуктивної зайнятос­ті населення.

Профспілки виступають за консолідацію зусиль соцпартнерів для впроваджен­ня в життя політики, спрямо­ваної на скорочення масш­табів бідності та злиднів, розшарування населення за доходами та рівнем життя.

Сергій Лизанчук,

Івано-Франківська обл.

 За гідний рівень життя

  Днями у Будинку спілок Федерації профспілок Житомирської області з нагоди Всесвітнього дня дій за гідну працю та Міжнародного дня бо­ротьби з бідністю відбувся круглий стіл на тему «Гідна праця для всіх».