Зайнятість населення: погляд профспілок
Розвиваючи соціальний
діалог, профспілки беруть активну участь у роботі над удосконаленням Закону
України «Про зайнятість населення». Про позицію профспілок щодо нової редакції
вищезгаданого документа, а також стосовно застосування нестандартних видів
зайнятості на ринку праці – у нашому матеріалі.
Після презентації
законопроекту, що відбулася у квітні ц. р., фахової дискусії з членськими
організаціями, низки консультацій із розробниками документа, сторони
соцдіалогу розпочали копітку роботу щодо його доопрацювання.
Профспілкова сторона підготувала понад 200 пропозицій щодо
змін і доповнень до проекту ЗУ «Про зайнятість населення», більшість з яких
розробники врахували. Серед них, зокрема, норми статей, що передбачають
компенсацію втрати частки надходжень Пенсійного фонду України у зв’язку зі
зменшенням роботодавцям розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування. Збережені й повноваження та інституції координаційних
комітетів зайнятості населення, виконавчої дирекції Фонду
загальнообов’яз-кового державного страхування України на випадок безробіття.
Суттєво зросли соцгарантії для осіб старше 45 років та можливості для зростання
конкурентоспроможності молоді, державна підтримка молодих працівників на селі,
надано статус безробітного з першого дня звернення до територіальних органів
служби зай-нятості. Також визначено критерії масового вивільнення працівників,
які врахо-вуватимуться під час розроблення та підписання галузевих і
регіональних угод тощо.
Разом із тим законопроект містить низку положень, щодо яких
профспілкова сторона мала свою принципову позицію і яку намагалася реалізувати.
За дорученням Голови ФПУ були підготовлені та надіслані до Комітету з питань
соціальної політики і праці ВР конкретні постатейні зміни і пропозиції. З 21
червня почала працювати робоча група, профспілкову сторону в якій очолював
заступник Голови ФПУ Сергій Кондрюк.
Принципову незгоду профспілок викликало намагання руйнації
соцдіалогу й функціонування його інституцій. Це стосується внесення змін до
системи управління Фондом соцстрахування на випадок безробіття, утримання
Державної служби зайнятості та її територіальних органів за рахунок страхових
внесків, а не коштів держбюджету. Не підтримують профспілки й спроби
легалізувати через законодавство діяльність суб’єктів господарювання, які
наймають працівників для подальшого виконання роботи в інших роботодавців.
Іще одним болючим питанням є застосування норми безплатного стажування у
роботодавців студентів вищих і професійно-технічних навчальних закладів.
Жваву дискусію на засіданні Комітету ВР України з питань
соціальної політики та праці викликало обговорення ст. 39 законопроекту у
зв’язку з тим, що пропозиція профспілок щодо вилучення норм статті, що регламентує
діяльність суб’єктів господарювання, які наймають працівників для подальшого
виконання роботи в інших роботодавців, не знайшла підтримки. В редакцію статті
внесені такі норми: діяльність таких суб’єктів здійснюється на підставі дозволу,
виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у
сфері зайнятості та трудової міграції; порядок видачі дозволу встановлюється
Кабміном; обов’язковою умовою цієї діяльності є можливість найму працівника
для подальшого виконання ним роботи в іншого роботодавця при наявності
необхід-ного рішення, передбаченого колдоговором такого ро-ботодавця та згодою
пер-винки.
За підтримкою своїх пропозицій і доповнень до законопроекту
ФПУ звернулася до народних депута-тів Олександра Стояна та Віктора Турманова.
Це звернення було підтримане, а відповідні пропозиції подані до профільного
Комітету ВР України до другого читання.
Подальшому розвиткові соцдіалогу сприятиме також Національна
тристороння угода про зайнятість і робочі місця, що вперше за часи незалежності
України підпи-сали сторони соцдіалогу 1 червня 2012 року. Цей документ містить
заходи до 2017 року щодо зменшення рівня безробіття, зростання зайнятості
населення у працездатному віці до 68,5%. Рівень охоплення навчанням, підвищенням
кваліфікації, перекваліфікації зайнятого населення досягне 23%. Буде вирішено
питання взаємодії між ринком освітніх послуг і ринком праці, впровадження
інноваційних методів навчання, підвищення якості освітніх послуг тощо. Подальшого
розвитку набуде професійна орієнтація населення, участь роботодавців у
формуванні планів проф-підготовки, перепідготовки тощо.
Першим кроком на шляху законодавчого забезпечення зростання
продуктивної зай-нятості, досягнення Україною Цілей розвитку тисячоліття,
проголошених ООН, могло стати прийняття нового ЗУ «Про зайнятість населення»…
Однак, 5 липня ВРУ ухвалила вищевказаний закон. Він
підриває чинні принципи соцдіалогу й ставить під загрозу функціонування самоврядної
структури Фонду соцстрахування на випадок безробіття.
А вже 15 серпня Президент Віктор Янукович підписав Закон
України «Про зай-нятість населення».
Профспілкова сторона ініціювала перед Мінсоцполітики
створення відповідних робочих груп за участю сторін соціального діалогу для
забезпечення якісного формування законодавчої бази у сфері зайнятості.
Департамент виробничої політики та колективно-договірного
регулювання ФПУ готує фахові коментарі до Закону України «Про зайнятість
населення».
Перспектива?
Зазначений закон дає
можливість для нецільового використання коштів фонду на нестрахові виплати, у
тому числі утримання центрального органу виконавчої влади, що реалізує
держполітику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його
територіальних органів. Прийняті норми закону суперечать базовим принципам
Конвенцій МОП № 168, 122 та 88 щодо мети держполітики у сфері зайнятості
населення, забезпечення його соцзахисту на випадок безробіття, діяльності
служб зайнятості.
Запровадження таких механізмів призведе до нестрахових
виплат неконкурентоспроможним на ринку праці особам або тим, хто вперше вступає
у трудові відносини, серед яких майже 400 тисяч громадян становить молодь, що
закінчила навчання. У зв’язку із запропонованим обмеженням розміру допомоги
із безробіття майже 1,5 млн осіб, зареєстрованих у службі зайнятості, або тих,
що користуються її послугами, недоотримають страхові виплати, передбачені
законом.
Щороку на утримання апарату держслужбовців центрального
органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері зайнятості
населення та трудової міграції, його територіальних органів буде витрачатися
понад 1 млрд гривень, відтак застраховані особи недоотримуватимуть ці кошти.
Ще однією загрозою є ст. 39 закону, що визначає принципи
діяльності суб’єктів господарювання, які наймають працівників для подальшого
виконання роботи в іншого роботодавця. Запровадження цих норм перетворить
працівника на товар із мінімальними можливостями захисту від свавілля наймача і
фактичного роботодавця.
За даними Мінсоцполітики, сьогодні нелегально функціонує
близько 200 таких суб’єктів господарювання, на яких працюють понад 14 тис.
осіб. Їхні заробітки є нижчими від галузевих стандартів, вони не отримують
належні пільги та компенсації, передбачені галузевими й колективними
договорами. При цьому вони фактично працюють на тих же робочих місцях і
виконують ті самі функції. Такі суб’єкти переважно створюються в
гірничо-металургійній галузі, будівництві, переробній промисловості тощо.
Ухвалений закон містить багато недоліків стосовно механізмів
повернення роботодавцям сплаченого єдиного соціального внеску, компенсації
втрат Пенсійного фонду України у зв’язку з недоплатою внесків роботодавцями,
які створюватимуть нові високотехнологічні робочі місця, оплати за стажування,
сплати витрат на профпідготовку та перепідготовку працівників і безробітних.
Оскільки закон набуває чинності з 1 січня 2013 року, а чинне
законодавство буде діяти до того часу, виникає нагальна необхідність
оперативної підготовки та активного лобіювання внесення змін до ЗУ «Про
зайнятість населення» та «Про загальнообов’язкове державне соціальне
страхування на випадок безробіття», проведення широкої роз’яснювальної та
інформаційної роботи серед членів профспілок та у ЗМІ.
ПОДЯКА
ФПУ висловлює щиру подяку членським організаціям і науковим
підрозділам, які надали свої пропозиції до законопроекту, а також сподівається
на подальшу співпрацю під час реалізації Закону України «Про зайнятість
населення» та проведення державної політики на ринку праці з урахуванням прав і
свобод громадян, їх соціального захисту, недопущення поширення бідності серед
працюючих та членів їхніх сімей, легалізації зайнятості, створення нових
високотехнологічних робочих місць.
29.08.2012
Анна РЄПІЧ, «ПВ»
|