« на головну 21.11.2017
Архів номерів  •  Актуальний номер » (920)
19
Жовтень
 
Інтерв’ю
 
ГРИГОРІЙ ОСОВИЙ: «ПРОФСПІЛКИ НЕ ДОПУСТЯТЬ ДИСКРИМІНАЦІЇ У ПЕНСІЙНІЙ СИСТЕМІ»

ГРИГОРІЙ ОСОВИЙ: «ПРОФСПІЛКИ НЕ ДОПУСТЯТЬ ДИСКРИМІНАЦІЇ У ПЕНСІЙНІЙ СИСТЕМІ»


РУБРИКИ


Передплата





Статті Листи в редакцію

Як ділити перемогу?

Як ділити перемогу?

Вкотре розмір­ковую над пи­танням, чи так слід розвивати і зміцнювати дружбу між російським і ук­раїнським наро­дами, як це ро­бить колишній президент, а нинішній прем’єр-міністр Російської Феде­рації Володи­мир Путін?

16 грудня у студії «Рос­сия» на запи­тання одного з присутніх «Чи переміг би Радянсь­кий Союз у Великій Віт­чизняній війні без допо­моги України?» він від­повів так: «Тепер з приво­ду наших відносин з Ук­раїною. Я дозволю з Вами не погодитися, коли Ви за­раз сказали, що якби ми були розділені, ми не пе­ремогли б у війні. Ми все одно перемогли б, тому що ми – країна перемож­ців. І більш того, якщо ми подивимось статистику часів Другої світової вій­ни, то з’ясується, що най­більших втрат у Великій Вітчизняній війні зазнала саме РРФСР – понад 70%. Це означає, що війну пере­можено, і, не хочу нікого ображати, але переважно за рахунок людських та індустріальних ресурсів Російської Федерації. Це історичний факт, це все є в документах».

Зауважу, що в Росії де­мократія чітко регулюєть­ся і дозується, а тому такі запитання керівникам рангу Путіна не ставлять просто так, їх готують і погоджують. Незрозуміло лише, для чого таке про­вокаційне питання? Адже навіть служба зовнішньої розвідки РФ не знайде ніде доказів того, що ро­сійський народ не зазнав найбільших людських та промислово-виробничих втрат у війні. Тож до яко­го рівня цинізму необхід­но дійти, наскільки глибо­ко не любити інші народи, зневажати пам’ять міль­йонів загиблих, щоб ось так роздувати імперські амбіції?

Щодо втрат у війні РФ в розмірі 70%, які назвав пан Путін, не буду запере­чувати, нехай це зроблять фахівці. Але якось він уже переплутав кількість ро­сіян в Україні з відсотка­ми – замість 17% сказав 17 мільйонів. Як розумієте, різниця велика.

А тепер скористаюсь матеріалами газети «Дзер­кало тижня» (автор Сергій Махун), щоб читач сам по­міркував над втратами українців у цій війні, яка двічі прокотилась нашою землею спочатку на схід, згодом на захід, і їх вне­ском у спільну перемогу. Українська земля, її міста і села зазнали нищення не тільки від фашистських загарбників, а й від відсту­паючої Червоної армії.

До кінця 1941 року нім­ці планували захопити Москву, але їх війська за­стрягли на Лівобережжі України. Улітку 1942 року територія УРСР була по­вністю окупована фашис­тами. І лише 17% терито­рії Російської Федерації зазнали окупації. У 1940 р. в УРСР проживало 41,3 млн людей, а уже в 1945 р. – лише 27,8 мільйона. Втрати цивільного насе­лення України оцінюють в 5,5–6 мільйонів. Не по­вернулись з поля бою біль­ше 2,5 млн осіб. Загальні втрати становлять 8–8,5 млн, або майже 40–44% усіх людських втрат СРСР у війні. Демографічні втрати населення УРСР загалом становлять май­же 14 млн (убиті, вивезені на роботи в Німеччину і Магадан, загиблі в конц­таборах тощо).

Промисловий потенці­ал УРСР був евакуйова­ний на схід і працював на перемогу. У Нижньому Та­гілі, куди був перевезений із Харкова завод ім. Ко­мінтерну, за роки війни зі­брано і відправлено на фронт 35 тис. танків Т-34! Серед 11603 Героїв Радян­ського Союзу – 2072 укра­їнці, 32 з них цього звання удостоєні двічі. Уродже­нець Сумщини, легендар­ний льотчик Іван Коже­дуб збив найбільшу кіль­кість ворожих літаків (62!) і тричі став Героєм Радян­ського Союзу. Багато українців було серед ко­мандуючих фронтами, майже 300 наших співвіт­чизників у часи війни були генералами Черво­ної армії. Те ж саме мож­на написати про інші на­роди колишнього Союзу, які зробили свій внесок у спільну перемогу.

Тож для чого сьогодні на світ Божий діставати «пропахлий нафталіном» сталінський тост «за единый народ-победитель», і в черговий раз на­гнітати імперський шові­нізм? Міряти перемогу лі­трами людської крові – аморально.

І зовсім незрозумілою є позиція офіційного Києва з приводу висловлювань Володимира Путіна. Пред­ставник МЗС України спромігся лише сказати, що це особиста думка Пу­тіна. Але ж у студії «Рос­сия» був прем’єр-міністр РФ, а не просто її громадя­нин Путін. То що тоді озна­чає владне мовчання – зго­ду з тим, що сказав росій­ський прем’єр, чи демон­страцію меншовартості?

Мирон ІВАНКІВ, Львів

  • ЗІ ЩОДЕННИКА ОЛЕКСАНДРА ДОВЖЕНКА

6 листопада 1943 року (день визволення Києва): «Україна поруйнована, як ні одна країна в світі. По­руйновані й пограбовані всі міста. У нас немає ні шкіл, ні інститутів, ні музеїв, ні бібліотек. Загинули наші історичні архіви, загинуло малярство, скульптура, архітектура. Поруйновані всі мости, шляхи, розорила війна все господарство, понищила лю­дей, побила, повішала, загнала в неволю. У нас май­же немає вчених, обмаль митців...».

А далі така статистика: на руїни перетворено 714 міст і селищ міського типу, понад 28 тис. сіл (250 з них спіткала доля білоруської Хатині). Тоді ж було знищено 16,5 тис. промислових підприємств, 18  тис. лікарень, майже 33 тис. колгоспів, радгос­пів, МТС.

 

13.01.2011



Коментарі

#1 21.02.2013 15:19 добавил: Роман Віцке | додати коментар

Шановний Мирон Іванків. Не сумнівайтесь, що якби не Україна, що спрацювала як буферна зона Кремля, то Радянській Союз припинив би своє існувння в 1941 році. Уявіть, що Україна не входила б до складу СРСР на початок війни. Цілком зрозуміло, що за принципом або з нами або проти нас, що і зараз викристовується політиканами, всі українські ресурси прислужили б Гітлеру, з цим може посперечатись лише той хто намагається обманути самого себе. Якби не Україна, то столиця РФ була б не в Москві а десь в Хабаровську , це в тому разі якби РФ ще існувала. Свого часу вивчав історію з книг з ятями на прикінці, а сторінки доводилось розрізати і це не в тому сенсі, що я старий, а просто мені пощастило потрапити до приватної бібліотеки. Та й ту історію вивчав поміж рядків відкідаючи брехню і пропаганду від історичних фактів. З повагою Роман тел. 067 605 95 14

 
ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
НОВИНИ

23.10.2017 22:16

23.10.2017 22:15

16.10.2017 13:48

16.10.2017 13:47

11.10.2017 12:42

11.10.2017 12:42

11.10.2017 12:41

11.10.2017 12:40

02.10.2017 01:36

02.10.2017 01:35

Усі новини


Опитування

Чи подобається вам новий дизайн газети?

Так
- 63,89 %
Ні
- 31,94 %
Усього: 72 голосів
УВАГА!

В №9 за 3 березня 2011 року було надруковано статтю "Доплати дітям війни: підтримка чи знущання?", у якій йшлося про ігнорування Пенсійним фондом ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", згідно з яким ця категорія пенсіонер в має право на надбавку у розмірі 30% мінімальної пенсії . Усіляки ділки від адвокатури пропонують пенсіонерам допомогу у складанні позовної заяви за розцінками від 150 до 370 гривень. Прагнучи заощадити пенсійні гроші, ми пропонуємо використати ШАБЛОН, за яким кожен з дітей війни може самостійно скласти позовну заяву.





Аккумуляторы для ноутбуков
Интернет-магазин по продаже батарей и блоков питания.






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2015©

01042, Украіна, м. Київ
бульвар Дружби народів, 5.
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання