СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

Внесок у майбутнє

 Серед цьогорічних лауреатів Національної пре­мії України ім. Т. Г. Шевченка – письменник Володимир Рутківський. Так високо відзначено його історичну трилогію для дітей «Джури». Виступаючи на урочистостях із нагоди 198-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка, Президент України В. Янукович зау­важив: «Те, що до числа лауреатів після десятилітньої перерви потра­пив дитячий письменник – узагалі знакове явище, що... свідчить про оздоровлення нашої літератури...»

 Ім’я В. Рутківського, на жаль, не відоме широкій читацькій громаді, про­те письменник – не нова­чок у літературі. І, як це не парадоксально, попу­лярний передусім у Росії, де охоче друкували його іс­торичні твори у власному перекладі. А українські ви­давництва довгі радянські десятиліття закидали письменнику «буржуазний націоналізм», повертаючи рукописи.

Отже, Володимир Рут­ківський, якому вже за сім­десят, давно склав власну філософію світосприйнят­тя й світотрактування, спрямувавши ідейний век­тор літературної праці на такий умовний розділ крас­ного письменства, як літе­ратура для дітей. В інтерв’ю Миколі Суховецькому письменник наголосив, що велич англійської, амери­канської, російської літера­тур, на його переконання, полягає в тому, що всі вони «вийшли» з добротної дитя­чої літератури, котра в кожному випадку була на­ріжним каменем «дорос­лої». Зрештою, й Україні, поза сумнівом, було та є чим похвалитися в цьому жанрі, проте в українських літературних чиновників, за висловом Рутківського, «руки стирчать кудись не туди». За словами лауреа­та, «треба делікатно й ненав’язливо підводити юного громадянина до ро­зуміння основ українсько­го патріотизму, прищеплю­вати йому вселюдські есте­тичні цінності. І цю місію покликана виконувати саме українська літерату­ра для дітей». Ось, власне, в трилогії «Джури» («Джу­ри і підводний човен», «Джури козака Швайки», «Джури-характерники» з виразними й гарними ілю­страціями Максима Пален­ка), та й узагалі в усіх своїх творах, В. Рутківський прагне, щоб у юних головах усе нарешті стало на свої місця, а саме: усталилося правильне розуміння наці­ональної історії, націо­нального характеру, націо­нальної ідеї.

Колишній головний ре­дактор газети «Друг чита­ча», кращий в Україні книжковий експерт-журналіст Костянтин Родик по­рівнює книжки В. Рутків­ського, що підносять тра­дицію модерного історич­ного «action», з творами А. Кащенка, А. Чайковського, З. Тулуб. «Щодо сві­тових зразків, то Рутків­ського вже порівнювали з Вальтером Скоттом. Я до­дав би сюди Майн Ріда й Фенімора Купера. Але най­ближчим аналогом, здаєть­ся, є Жуль Верн». І, схоже, лише тому, що названі ав­тори «пишуть як для дорос­лих, тільки краще», пи­шуть із позиції мудреця, котрий знає, що дорослого навряд чи виправиш, а ось дитину слід налаштовува­ти правильно. І що, з огля­ду на це, так званої літера­тури для дітей та підлітків просто не існує.

ВІД ФІГУРАТИВУ ЧЕРЕЗ ФОВІЗМ...

Поза сумнівом, це треба ба­чити, аби скласти власну думку. Однак можна й по­розмірковувати. «Фігура­тив» – фактично прагнення зображувати життя в тих формах, котрі йому прита­манні, тобто мистецтво тим більше реалістичне, чим ак­тивніше митець прагне впритул наблизитися до будь-яких виявів життя, бути зрозумілим для «маси». Решта – талант. А фовізм (від французького fauve – дикунський, хи­жацький) – це яскраві до агресивності кольори та спрощені форми. Ось таким шляхом модерніст А. Кри­волап, котрий бачить себе в авангарді української об­разотворчості, прийшов зі своїм словом у живопис, і впевнений, що провідні тенденції масового сприй­няття картин є на сьогодні деструктивними.

Своє розуміння актуально­го сучасного мистецтва А. Криволап виклав у «Ма­ніфесті художника», де, зо­крема, пише: «Як на мене, актуальне мистецтво ви­черпане... Сучасні художни­ки обслуговують погляди й смаки кураторів, аби потра­пити на виставку, на бієна­ле, до модної галереї... Сьо­годні втрачено провідну позицію митця... Думаю, нині настав час для нових пропозицій – природна інерція процесу мистецтва дійшла краю, тож за таких обставин митець має до­класти свідомого зусилля до того, аби мати право на­зиватися актуальним... Для себе я вирішив жити й пи­сати те, що мене оточує у конкретному місці прожи­вання.. Мені цікаво зберег­ти екзотичний український дух, його уривки, рештки, однак способи я для цього шукаю сучасні, акумулюю не побачене, а відчуте – не лише пейзаж, а й передусім пам’ять про нього».

Коли дивишся роботи А. Криволапа, розумієш, якого величезного значен­ня в картині може набувати колір. Він виразний аж до «маніфесту», він працює й прочитується як тема і як ідея. І в цьому сенсі худож­ник досягає майже пара­доксальної синергії модер­нізму й демократизму.

Оскільки навіть у великому мистецтві все, як кажуть, залежить від смаку, тож ті, що віддають перевагу мис­тецтву реалістичному, бою­ся, нас не зрозуміють...

Цього року лауреатом Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка серед інших визнано художника-абстракціоніста Анатолія Криво­лапа – за цикл живопису «Український мотив».

 ТЕБЕ, БОГА, СЛАВИМ

 Іще один лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка – член Спілки композиторів України Віктор Степурко.

 Відзначено його псалмодію «Монологи віків» для зміша­ного хору й інструментів-соло. Попри те, що В. Сте­пурко пише музику для ді­тей і в його доробку чимало творів крупної форми, а та­кож варіації на теми народ­них пісень, композитор ві­домий передусім як ентузіаст-пропагандист ду­ховної музики. У цьому жан­рі він одночасно дослідник і практик, і що більше загли­блюється у вивчення укра­їнської духовної музики, то краще розуміє, які глибокі й давні традиції вона має, на­скільки складна й багата, а інколи – практично непере­вершена. І недаремно, роз­повідаючи про власну твор­чість у царині духовної му­зики, В. Степурко апелює передусім до таких велетів, як Олександр Кошиць і Ми­кола Леонтович.

«Монологи віків» писалися впродовж багатьох років. Завершальний у псалмодії – Сьомий псалом, хоча, як зауважує композитор, саме він і «наштовхнув на ідею написати повний цикл». Як правило, духовні піснеспі­ви звучать акапельно, та композитор вводить до свого твору інструменти-соло, щоб посилити худож­ність і вплив на аудиторію. Що йому блискуче вдалося!

І, зрозуміло, не можна не згадати Миколу Гобдича, багатолітнього керівника славетного хору «Київ», му­зиканта, котрий вважається фундатором хорового фес­тивалю «Золотоверхий Київ», де духовні твори Вікто­ра Степурка звучали у прем’єрному виконанні.

 ТАЛАНТ– НЕ ПОЗИЧЕНИЙ, А ВЛАСНИЙ

 Наприкінці лютого ц. р. у Бі­лій Церкві на Київщині відбу­лися урочистості з нагоди вручення міської молодіжної літературно-мистецької премії ім. Миколи Вінграновського за 2011 рік

 Ця престижна премія при­суджується тут щорічно (майже два десятиліття по­спіль) молодим і таланови­тим людям від 15 до 35 ро­ків, якими пишається місто і які досягли чи мають значний потенціал задля досяг­нення помітних творчих успіхів. Цьогоріч лауреатом премії ім. М. Вінграновського з-поміж інших вияви­лася молода актриса Київ­ського академічного облас­ного музично-драматичного театру ім. П. Саксаган­ського Олена Тетерук. Як зазначено: «За професіона­лізм, високий рівень вико­навської майстерності та вагомий внесок у розвиток театрального мистецтва м. Біла Церква».

Олена має у своєму дороб­ку чимало різних ролей, але кожен створений нею об­раз запам’ятовується гляда­чам, бо завжди глибокий, щирий, неповторний. Ак­триса однаково майстерно й професійно перевтілюєть­ся як у драматичних, так і в комедійних персонажів. Особливо вразила теа­тральну Київщину її незрів­нянна Проня Прокопівна у виставі «За двома зайцями» М. Старицького у постанов­ці В’ячеслава Стасенка. За­соби масової інформації й глядачі у відгуках про спек­такль зауважують, що Олені Тетерук удалося створити цілком «свою Проню» – об­раз цілісний, органічний, кумедний, гротескно-карикатурний і водночас милий та ніжний. На таке здатний лише справжній майстер. Колеги написали: «Щиро радіємо за Олену, бажаємо підкорення нових вершин, нових досягнень і цікавих ролей!»

27.03.2012

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини