ПРЕДСТАВНИКИ ПРОФСПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ КУЛЬТУРИ ВИСЛОВИЛИ СЛОВА ВДЯЧНОСТІ ВОЇНАМ-АРТИСТАМ
У тих, хто хоч раз побував у Національному
академічному драматичному театрі ім. Івана Франка, назавжди лишається враження
від надзвичайної театральної режисури, бездоганної акторської гри та справжньої
гостинності. Після вимушеної зупинки у лютому 15 жовтня театр знову відкрив
основну сцену для своїх шанувальників.
Працювати колективу доводиться у надскладних
умовах: війна, повітряні тривоги, обстріли, фінансові труднощі. Втім,
культурний фронт тримається. Театральна трупа дала понад 100 концертів, які
стали найбільш резонансною формою підтримки бойового духу у військових
частинах, шпиталях, відкритих майданчиках.
14 артистів-франківців стали до лав Збройних
Сил України заради свободи, спокою наших домівок та нашої Перемоги. Серед них
народний артист України Євген Нищук, заслужені артисти України Олександр
Печериця та Андрій Романій, артисти Захар Нечипор, Ярослав Антоненко, Сергій
Алаєв, Юрій Любас, Леонід Логвіненко, Юрій Кріпкий, Анатолій Лисенко, Олександр
Скрябін, Андрій Швець, Вія Кальва, Олексій Воробей.
Представники Профспілки працівників культури
України на чолі з її головою Людмилою Перелигіною прийшли до славетного театру
ім. Франка, щоб низько вклонитися та висловити слова вдячності воїнам, які на
декілька днів завітали до театру. У своєму вітальному слові Людмила Перелигіна
наголосила, що всі ми зобов'язані їм незалежністю, нашим спокоєм, можливістю
жити на рідній землі, пишаємось їхніми мужністю, незламною силою духу і
щоденним героїзмом: «Від імені багатотисячної Профспілки працівників культури
України, Міжнародної федерації акторів (ФІА) та її генерального секретаря
Домініка Лукера, що надали благодійну допомогу своїм колегам-акторам, дозвольте
виконати доручення регіональних осередків Профспілки та вручити невеличкі
конверти, які трохи допоможуть вам на передовій». І додала: «Ми молимось за вас
та благанно просимо: бережіть себе та повертайтесь додому живими. Нехай ні на
мить не забракне вам сил та віри! Нехай будуть з вами завжди Господь та
Пресвята Богородиця! Слава Україні!».
ПРОФСПІЛКА ПРАЦІВНИКІВ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ
УКРАЇНЦІ – НАЦІЯ НЕСКОРЕНИХ!
Як би ворог не намагався залякати нас, та ми
не здамося! Ніколи! Нікому! Наші славні воїни ЗСУ гідно захищають нашу країну
від ворога, а війська ППО – від ворожих ракет та дронів.
І все ж, у воєнний час, окрім роботи, новин
про події на фронті, хочеться мати якийсь позитив від спілкування з артистами,
діячами культури і мистецтв, творчими людьми, відвідувати виставки та музеї.
Минулої суботи (29 жовтня) на сцені нашого
профспілкового закладу – Міжнародного центру культури і мистецтв профспілок
України, більш відомого як Жовтневий палац, відбулась публіцистична вистава
«Свідоцтво про життя» за однойменною книгою Ади Роговцевої. Глядацький зал був
переповненим! І перечекавши у безпечному місці двогодинну повітряну тривогу,
яка прозвучала якраз перед початком дійства, люди таки дочекалися зустрічі з
улюбленими акторами.
Цього дня ми побачили на сцені Ларису Руснак,
Світлану Орліченко, Ольгу Атанасову, Олену Дудич, Анастасію Кірєєву, Олексія
Петрожицького, а також Ахтема Сеітаблаєва та Олексія Скляренка, які прямо з
фронту прибули до Києва на один день зіграти в спектаклі, а вже пізно ввечері у
військовому однострої вирушили на захист Вітчизни.
Та ось у фіналі вистави на сцену вийшла вона –
наша улюблениця, Герой України, народна артистка України Ада Миколаївна
Роговцева. Маленька, тендітна акторка, яка заворожує глядачів своєю грою та й
словом. Вона декламувала власні вірші, була щирою з глядачами, говорила про те,
як важливо сьогодні допомагати армії і підтримувати одне одного у важкий для
країни час. Зал, стоячи і з оваціями, проводжав цю справжню патріотку, мужню
Жінку, справді народну акторку з величезним оберемком квітів.
У гримерці на Аду Миколаївну очікувала
несподіванка: з букетом троянд до неї підійшла маленька дівчинка, її землячка –
глухівчанка Олександра Крученко, прикордонниця з Маріуполя, яка 17 жовтня
повернулася на рідну землю після п’ятимісячного полону в Оленівці, куди вона
потрапила разом з побратимами з Азовсталі. Бачили б ви реакцію Ади Миколаївни!
Вона обійняла цю дівчинку й довго тримала її в своїх обіймах, а Олександра
дякувала за спектакль, за позитивні емоції, які вона отримала від гри акторів,
і сказала, що такі спектаклі надихають бійців і дають нові сили. «Все буде
Україна!» – ці слова Олександра весь час повторювала своїм побратимам у полоні
й таки дочекалася звільнення, не зрадивши своїй країні.
МАРІЯ ГРИЦЕНКО, ГОЛОВА ПРОФКОМУ ППО АПАРАТУ
ФПУ
02.12.2022
|
