« на головну 29.03.2024
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1246)
07
Березень
 
Інтерв’ю
 
ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»


РУБРИКИ


Передплата





Статті Культура

ГРИГОРІЙ ЗАБРОДА: «І ЛЕГШЕ ЖИТИ В БІЛІМ СВІТІ, КОЛИ У СЕРЦІ ПІСНЯ Є»

ГРИГОРІЙ ЗАБРОДА: «І ЛЕГШЕ ЖИТИ В БІЛІМ СВІТІ, КОЛИ У СЕРЦІ ПІСНЯ Є»

14 лютого відсвяткував свій 82-й день народження по­ет-пісняр Григорій Климович Заброда, трудовий шлях якого тісно пов’язаний із профспілками. Його твор­чість привертає увагу як аматорських митців, так і ши­рокий загал високим почуттям патріотизму і безмеж­ної любові до рідного краю, неньки-України. Його ві­рші, багато з яких стали піснями, проникають у найпо­таємніші глибини людської душі.

Н ародився Григорій Заброда 14 лю­того 1936 року в с. Трипіллі Обу­хівського району на Київщині. Після школи і військової служби закінчив театральну студію при Україн­ському академічному драматичному теа­трі ім. І. Франка та Вищу Ленінградську школу культури.

Працював актором в столичному театрі ім. І. Франка та Хмельницькому обласному музично-драматичному театрі ім. Г. Пе­тровського, директором будинку культури Київського трамвайно-тролейбусного управління, заступником директора облас­ного будинку художньої самодіяльності профспілок, завідувачем відділу Київської облпрофради.

У 1981 році став заступником голови Київського обласного комітету профспіл­ки працівників агропромислового комп­лексу, і більше 20 років його життя, праця і творчість були тісно пов’язані із селом та його нелегкими соціальними пробле­мами. Григорій Заброда очолював облас­ний штаб профспілкових організацій пра­цівників АПК із ліквідації аварії на ЧАЕС, безпосередньо брав участь у лікві­дації її наслідків.

Вірші Григорія Заброди друкувалися в альманасі «Пам’ять серця», газетах «Сіль­ські вісті», «Сільський час», «Профспілко­ві вісті», «Товариш», «Обухівський край», декламувалися ним по радіо в творчих пе­редачах «В суботній гостині», «Рідний край» та ін.

1999 року вийшла його перша збірка поезій «Пам’ять», 2005-го – збірка пісень «Я милішого краю у світі не знаю».

На вірші Григорія Климовича написа­но більше 50 пісень, які широко ввійшли до репертуару аматорських хорових ко­лективів Київщини та окремих виконав­ців, лунали на обласних та Всеукраїн­ських фестивалях самодіяльної народної творчості, включалися до збірки «Співає Київщина», яку видає обласний центр на­родної творчості Управління культури Київської обласної держадміністрації.

Григорій Заброда є автором Гімну Федера­ції професійних спілок України, нагородже­ний грамотою Президії Верховної Ради Укра­їнської РСР та вищими нагородами Федера­ції профспілок України: нагрудними знака­ми «Профспілкова відзнака» та «Заслужений працівник профспілок України», Подяками Голови Федерації профспілок України, голо­ви Київської облпрофради та голови профко­му ППО апарату ФПУ, багатьма грамотами.

Після виходу на пенсію ще 8 років пра­цював в обласній виконавчій дирекції Фон­ду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Загальний трудо­вий стаж сягає більше 50 років, з яких 40 пов’язані з профспілками.

НАРОДНА ПІСНЯ

З глибин віків до серця лине

Народна пісня, мов весна...

Ця пісня ніжно-солов’їна

І вічна, як саме життя.

В ній радість, смуток і надія,

Народу мудрість і душа.

Про щастя споконвічна мрія

І біль, і гнів, і каяття...

В ній дух свободи

незборимий,

Як сонця незгасимий світ...

Ніяка сила в цілім світі

Не обірве її політ!

Вона об’єднує народи,

Дола кордонів перепони...

У світлий день і в непогоду

Йдемо до неї на поклон.

Пісня, як чистая криниця,

Що спраглим сили додає,

І легше жити в білім світі,

Коли у серці пісня є.

 


ГАНЬБА

...О, Україно, моя ненько,

Хто ж тебе, рідна, захистить?

Так звані «нові українці»,

Награбувавши, п’ють, гуляють,

Народ свій рідний зневажають,

Немов не бачать і не знають,

Як зубожілі старики

У злиднях свій вік доживають...

Руки простягнуті тримають,

Пляшки, як жебраки, збирають,

Щоб на шмат хліба нашкребти.

Це ж ваші ріднії батьки,

Що Україну боронили,

Її з руїни підняли.

Чесно життя пропрацювали,

А ви за це – в багно втоптали.

Ганьба! Ганьба!

А твої діти, Україно?

Що їх чекає? Як їм жить?

Немов голодні пташенята,

Де світлофори, на шляхах

Поміж машинами снують,

Бруд з «мерседесів» витирають

Та в ситі очі заглядають...

І це – майбутнє України?!

Чим вони, бідні, завинили?

Що їх батьки на світ родили

І думають лиш про одне:

Як їх, малих, прогодувать,

Щоб не пішли жебракувать

По нашій вільній Україні...

Ми бідували та учились,

А вони й цього лишились,

Бо за все треба заплатить.

Що ж нашим дітям ви дали?

Щоб в нашій вільній Україні –

Вільно жебракувать могли?

Ганьба! Ганьба!

Є в нас і «успіхи» на диво:

Багато партій наплодили,

Сягнуло вже за п’ятдесят!

Тусуються поміж собою,

Відгородившися стіною

Від бід людських, і все кричать,

Що за народ уболівають...

Брехня! Не вірте словоблуддю!

Вони нас хочуть ошукать.

Їх ціль – народ розмежувать,

Добратись швидше до корита,

Аби безкарно грабувать

Та Україну продавать.

Лишилось землю ще продать,

Щоб не було, де й закопать

Старих батьків, що вимирають...

Дійшли до того, що кричать:

«Бідних в Парламент не пускають!

Бідні не можуть інтереси

Свого народу захищать!»

О, демократія!

Та ще нікому не вдалося

Народу мудрість спростувать:

«Багатий – бідному не брат!»

Ганьба! Ганьба!..

 

18.02.2018



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

22.03.2024 19:35

15.03.2024 18:49

15.03.2024 18:46

10.02.2024 18:02

10.02.2024 18:01

10.02.2024 17:58

10.02.2024 17:48

12.01.2024 20:50

12.01.2024 20:49

24.12.2023 14:26

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання