« на головну 27.04.2018
Архів номерів  •  Актуальний номер » (943)
29
Березень
 
Інтерв’ю
 
ГОЛОВНА МЕТА – ЗАХИСТ НАЙМАНОГО ПРАЦІВНИКА

ГОЛОВНА МЕТА – ЗАХИСТ НАЙМАНОГО ПРАЦІВНИКА


РУБРИКИ


Передплата





Статті Культура

«КІБОРГИ»: ІСТОРІЯ ПРО НЕЗЛАМНІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ ВОЇНІВ

«КІБОРГИ»: ІСТОРІЯ ПРО НЕЗЛАМНІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ ВОЇНІВ

7 грудня на кіноекранах України пройшла прем’єра військової драми «Кіборги» режисера Ахтема Сеітаблаєва за сценарієм Наталі Ворожбит про справжніх героїв своєї країни – захисників Донецько­го аеропорту, які не йшли за славою, а стояли за свою землю.

«К іборги витримали, не ви­тримав бетон» – кажуть люди про мужніх синів України, які безстрашно, довгих 242 дні та ночі, часто в повному оточенні, тримаючись під вогнем воро­жих російських атак, залишаючись ві­рними присязі, боронили Донецьке ле­товище. Захисники ДАП посіли в істо­рії української бойової слави непо­вторне місце. Навіть російські бойови­ки були настільки вражені незламніс­тю воїнів, що мусили визнати наших «кіборгами».

Кінострічка розповідає про запеклі бої за Донецький аеропорт, який став симво­лом незламності українських воїнів. Картина заснована на реальних подіях – кожен герой має свого прототипа.

Історія розгортається протягом дво­тижневого чергування в аеропорту одно­го батальйону у вересні 2014 року. Група добровольців уперше приїздять до гаря­чої точки, яку вже 4 місяці обороняють наші військові, та віч-на-віч стикаються із страшним обличчям війни.

Захищати свою землю стають не лише професійні військові, а й добро­вольчі корпуси. Це зіткнення – безу­мовний виклик для всього світу – ста­ло початком формування нової самоідентифікації громадян України.

Під час та після трагічного історич­ного моменту виник силует нової кра­їни, яка шанує свою державність, люди почали створювати міф про нових ге­роїв – безстрашних, готових здійснити неймовірне заради близьких, рідних і України.

Команда фільму обіцяє, що з кожно­го придбаного квитка на фільм «Кібор­ги», 5 гривень будуть перераховані у фонд «Повернись живим» на допомогу сім’ям загиблих кіборгів.

 

БОЙЧУКІЗМ. ПРОЕКТ «ВЕЛИКОГО СТИЛЮ»

7 грудня у Національному культурно-мистець­кому та музейному комплексі «Мистецький ар­сенал» відкрилася виставка про мрійників, які хотіли змінити світ «БОЙЧУКІЗМ. Проект «ве­ликого стилю».

Ц е проект про реформаторів мистецтва, які від­мовились від традиційного формату, про творців утопії, які самі стали її жертвами.

Михайло Бойчук – хлопець із Тернопільщини, який у 1910 році здивував вибагливий Париж, виста­вивши свої твори в «Салоні незалежних». Темпера за­мість олії, колективна творчість замість індивідуаль­ної, повернення до історичної спадщини замість її за­перечення, сконденсованість художньої форми за­мість реалістичного відтворення. Французи назвали цей напрям Renovation Byzantine, серед науковців ві­домий як школа українського монументалізму, або бойчукізм. Бунтар за своєю природою, Михайло Бой­чук бачив перед собою чітко окреслену мету рефор­мування українського мистецтва. Новий український стиль мав стати справді національним та глибоко уві­йти в повсякденний побут людини.

У Київському художньому інституті у 1920-ті роки по­слідовники Бойчука ніби утворили середньовічний цех, де спільним був процес творення від виготовлен­ня фарб і пензликів до закінчених творів. Вони амбітно називали себе «зодчими Всесвіту», які творять вели­кий національний стиль. Бойчукісти щиро вважали, що їх мистецтво слугує розбудові ідеального суспіль­ства, де хлібороби серед буйних ланів, усміхнені жінки біля яблуні перебувають у суцільній гармонії. Повсяк­денність українського села перетворена в творах бой­чукістів на сакральне дійство.

Проте було швидко покладено край різноманітним мис­тецьким пошукам, слідом за універсальним методом соціалістичного реалізму в Україні запанував великий терор. Монументальні твори бойчукістів знищувались слідом за своїми авторами. Дотепер із спадщини проек­тованого ними «великого стилю» вціліли лише окремі ескізні або камерні роботи. За кожною з них – чиясь осо­биста мужність: музейників, які зігнорували директиви про знищення ідеологічно ворожих творів; учнів Ми­хайла Бойчука, які перетворюючись на «соцреалістів», переховували свої ранні роботи; колекціонерів, які розу­міли цінність забороненого мистецтва.

З цих уцілілих фрагментів організатори виставки спробували зібрати пазл, який би дав всебічну уяву про український монументалізм як мистецький на­прямок, що відображав сутність своєї епохи.

17.12.2017



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

06.04.2018 12:52

06.04.2018 12:51

16.03.2018 21:07

27.02.2018 12:13

31.01.2018 18:13

31.01.2018 18:13

31.01.2018 17:29

31.12.2017 19:03

31.12.2017 19:01

10.12.2017 05:38

Усі новини


Опитування

Чи подобається вам новий дизайн газети?

Так
- 63,89 %
Ні
- 31,94 %
Усього: 72 голосів


Аккумуляторы для ноутбуков
Интернет-магазин по продаже батарей и блоков питания.






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2018©

01042, Украіна, м. Київ
бульвар Дружби народів, 5.
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання