ПИСАНКОВА ФЕЄРІЯ
8–23 квітня в історичному центрі Києва, на просторах
між Софійською та Михайлівською площами, триватиме VII Всеукраїнський фестиваль
писанок.
К
оманда організаторів Folk Ukraine успішно
проводить цей захід уже сьомий рік поспіль, прагнучи здивувати кожного, хто завітав
на захід, аби той надихнувся творчістю, відпочив від буденності, навчився
чомусь новому. Ось і нині Софійська площа перетворилася на весняний стрічковий
сад. Для втілення ніжних весняних барв було обрано фіалкові, лілові та
світло-блакитні стрічки. Саме цією кольоровою гамою оповита головна локація
Великоднього свята.
Всеукраїнський фестиваль писанок покликаний
підтримувати та популяризувати українські народні традиції, розвивати народне
мистецтво, знайомити з культурою та історією українського народу на прикладі
феномену писанок.
Цьогоріч на виставці представлено рекордне число
писанок-мальованок – 585 штук. З них 374 розписані українськими художниками з
різних куточків України та знайшли своє місце на Софійській площі.
Традиційно для фестивалю побудований «Великодній
тунель бажань» на Михайлівській площі. Кожного року довжина тунелю зростає на
метр, тож цьогоріч він сягає 22 метрів. Пройшовши тунелем, не забудьте
загадати бажання, яке обов’язково здійсниться цієї весни.
Також у рамках фестивалю проходять конкурси
«Народна писанка» та «Великодня паска». А ще кожен бажаючий має змогу
створити свою унікальну писанку до Великодня в зоні майстер-класів.
Фото з
Facebook-сторінки Folk Ukraine
СПАСИТЕЛЬ
Прихід Спасителя звіщали небеса,
Волхви ішли за ясною зорею,
Для немовляти Вифлеємського
зійшла,
А згасла для Ісуса Назарея.
Його чекали Ірод і Пілат,
Коли прийшов на землю перший
раз.
Від нас не дочекався ні хоромів,
ні палат,
І не тримав за це ні гніву, ні
образ.
Але ж то ми Спасителя чекали,
Для нас була та зірка угорі.
Чому звірята на колінця встали,
А після цього лиш й царі?
Чи сіно краще за шовки,
А ясла – за палати золоті?
Тож подивімся ми через віки
На Божі істини такі прості.
Своє життя віддав за грішний
світ,
Щоб нас благословити раєм.
Тепер ми й через сотні літ
У нього милості благаєм.
Всіх обійняти Він хотів,
А від знемоги щоб не впали руки,
Себе дозволив розіп’яти на
хресті,
За нас перетерпіти смертні муки.
Ми, діти Божі, дочки і сини,
Окроплені Його святою кров’ю,
Прощенними хай будуть вороги,
А ми спасенні Божою любов’ю.
В молитві припадім до Божих
стіп,
У днину ясну чи в негоду.
Зерном Господнім засіваймо світ
Щодень і повсякчас на славу
Божу.
Христос Рождається!
Славімо Його!
Богдан ДРАП’ЯТИЙ
15.04.2017
|