ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ПРОФСПІЛКОВИЙ ЗАХИСТ УЧАСНИКІВ АТО

У січні вийшла з друку книга «Трудові та соціально-еконо­мічні права учасників АТО: за­безпечення та профспілковий захист». Автори видання – го­лова Української федерації профспілкових організацій – профспілки працівників під­приємств з іноземними інвес­тиціями, господарських това­риств, організацій та установ Вацлав Янчевський та його заступник Олександр Крисюк відповіли на запитання «ПВ».

– У 2014 році вийшла ваша книга «Пільги та гарантії працівникам, при­званим на військову службу по мобілі­зації». Нова книга – це доповнене ви­дання попередньої?

– Це продовження теми, викладеної у першій книзі, де ми робили наголос на темі мобілізації, а саме порядку її прове­дення, пільгах та гарантіях працівникам, призваним на військову службу в АТО. У новій книзі представлено аналіз, насам­перед, чинного законодавства, що вста­новлює пільги працівникам, які демобілі­зувались та повернулись на роботу на свої підприємства, в установи, організації. До­кладно розглянуто встановлення додат­кових пільг за рахунок власних коштів у колективних договорах та угодах.

– Скільки учасників АТО на сьогодні працюють у народному господарстві?

– Точної цифри ніхто не знає. Але на парламентських слуханнях «Державні га­рантії і соціальний захист учасників АТО, Революції гідності: стан та перспективи», що відбулися 19 жовтня 2016 року, були озвучені деякі показники: на день слухань 266 тис. учасників АТО отримали статус учасників бойових дій, 4 тис. – статус інва­лідів війни, в Україні налічується 6 тис. членів сімей загиблих учасників АТО. У ЗМІ станом на 20 січня 2017 року назива­ють 278 тис. учасників бойових дій.

– Чому парламентарі акцентували увагу на цьому питанні?

– Насамперед тому, що вдосконалення потребує як правова база надання гаран­тій і пільг учасникам АТО, так і дотри­мання цих гарантій державними органа­ми та посадовими особами, які є відпові­дальними за їх надання.

Учасники АТО отримують, на превели­кий жаль, не всі пільги. Про це в ефірі од­ного з телеканалів 20 жовтня 2016 року прямо заявила керівник управління у справах ветеранів і учасників АТО Мін­соцполітики Олександра Тарасова: «На сьогодні із 23 пільг, що прописані законом про статус ветеранів війни, забезпечують­ся лише кілька: безкоштовний проїзд, житло надається нині тільки сім’ям заги­блих та інвалідам І та ІІ груп. Багато учас­ників бойових дій, які брали участь в АТО, потребують поліпшення житлових умов, професійного навчання і працевла­штування».

Є випадки, коли надання пільги, про­писаної в законі, перетворюється на фарс.

– Можете навести конкретний приклад?

– Звичайно. Відповідно до ЗУ «Про ста­тус ветеранів війни, гарантії їх соціально­го захисту», за бажанням інваліда замість путівки на санаторно-курортне лікування він може один раз на два роки одержувати грошову компенсацію: інваліди війни I–II груп – у розмірі середньої вартості путів­ки, інваліди III групи – у розмірі 75% се­редньої вартості путівки. Виплачується ця компенсація в порядку й розмірах, ви­значених постановою Кабміну від 17 черв­ня 2004 року № 785 із змінами від 25 листо­пада 2015 року № 969. Розмір компенсації санаторно-курортного лікування на 2016 рік встановлений наказом Мінсоцполіти­ки України № 226 від 09.03.2016, відповідно до Закону «Про державний бюджет Укра­їни», інвалідам I–II груп – 400 грн, інвалі­дам III групи – 300 грн, що компенсує вар­тість одного дня лікування. То хіба це не знущання над інвалідами війни?

– Яка роль профспілок у захисті тру­дових прав і соціально-економічних пільг учасників АТО?

– Одним-двома словами на це запитан­ня не відповісти. Ми в своїй книзі, з ура­хуванням рекомендацій Федерації проф­спілок України, намагаємося дати ви­черпну відповідь на нього. Головне, що вчорашні працівники, які були призвані по мобілізації, повернулися на свої робочі місця. Здебільшого це наші члени проф­спілки. Тому відповідно до ЗУ «Про про­фесійні спілки, їх права та гарантії діяль­ності», усі профспілкові органи, в межах своєї компетенції, повинні забезпечити дієвий громадський контроль за дотри­манням трудових прав і соціально-еконо­мічних гарантій учасникам АТО.

«ЗАВДЯЧУЮ ДОЛІ, ЩО ОБРАЛА ПРОФЕСІЮ ЖИВОПИСЦЯ»

Вікторія Павленкова ще з дитинства мріяла стати художником. Малює змалечку. На­вчалась у художній школі. Тому після закін­чення 9-го класу Хмельницької загальноосвітньої школи № 10 вступила до Вищого професійного училища № 25 м. Хмель­ницького, аби опанувати омріяну професію.

Дівчина добре навчається на першому кур­сі, бере активну участь в громадському житті навчального закладу, завдячує долі, що обрала саме цю професію.

«Ми, юнаки та дівчата – майбутні живописці, маємо змогу не тільки вдосконалити своє вміння під час виробничої практики, а й розмальовуючи стіни рід­ного училища, залишити про себе добру згадку», – розповідає Вікторія.

А ще вона вдячна своїм наставникам – викладачам Тетяні Богуш, Яні Головатій, Василю Гринчаку, майстрам виробничого навчання Любові Шалі і Оксані Римшині та іншим, які віддають своїм вихо­ванцям серце і душу, аби ті майстерно опановували ази професії.

Нещодавно Вікторія взяла участь в обласному конкур­сі юних художників ім. Людмили та Миколи Мазурів «Подільська палітра», де виборола призове місце і була нагороджена Подякою Хмельницької обласної ради. «Мені приємно за наших вихованців, які сумлінно та відповідально ставляться до опанування професії не тільки живописця, а й інших робітничих професій та молодших спеціалістів», – зазначає старший майстер Любов Пархомюк. Такої ж думки про спілчан голова профкому навчального закладу Наталія Салабай.

Валерій МАРЦЕНЮК

ВОНА ЗВУЧИТЬ НАЧЕ ПІСНЯ

Київський університет ім. Б. Грінченка оголосив Рік української мови у вищих навчальних закладах.

Як повідомляє прес-служба Профспілки пра­цівників освіти і науки України, заходи роз­почалися з Дня української писемності та мови – 9 листопада 2016 року і триватимуть до 9 листопада 2017-го.

Програма заходів досить насичена і різнобічна. На студентство протягом року очікують наукові читан­ня, інтелектуальні квести, створення карти Украї­ни, де кожна область позначена характерним мов­ним діалектом, флешмоби в соціальних мережах та розсилання інфографіки «Як заговорити україн­ською. Практичні поради», брейн-ринги, конкурси есе про Україну та рідний край, конкурс студент­ських проектів тощо.

Студенти та викладачі-грінченківці, які протягом року за програмами обміну чи з науковою метою пере­буватимуть в країнах Євросоюзу, проводитимуть там невеликі освітні акції про Україну та її культуру.

11.02.2017

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини