«МІСТО ЛЕМА», або ПОВЕРНЕННЯ СТАНІСЛАВА ЛЕМА
15–18 вересня Львів
збирав
видавців, авторів,
перекла-
дачів, науковців,
підприєм-
ців, істориків,
журналістів,
друкарів, а також
читачів
на 23-й форум видавців,
у
рамках якого вперше про-
водився фестиваль «Місто
Лема» на честь відомого
польського письменника-
фантаста львів’янина
Ста-
ніслава Лема.
До «Міста Лема»
з’їхалися
учасники з різних
куточків
України, Польщі, Сербії,
Канади, Росії та
Білорусі.
«Мета фестивалю – пошук
місць,
пов’язаних з життям
Лема, на мапі
сучасного Львова,
поширення ідей
письменника серед
українських чи-
тачів та дискусія про
сучасну культу-
ру і художню літературу
крізь при-
зму його творів», –
розповіла співку -
ратор фестивалю «Місто
Лема», пое -
теса Галина Крук.
Програма фестивалю
«Місто
Лема» запропонувала
цікаві заходи
не лише шанувальникам
творчості
великого
мислителя-фантаста, на-
уковцям чи фанатам
кіберкульту-
ри та футурології, а й
тим, хто шу -
кає нові зв’язки між
минулим та
майбутнім чи просто
прагне зміс-
товно провести час.
У рамках фестивалю
відбулися на-
уковий семінар «Між
двома Левіафа-
нами», літературні
заходи, показ
фільму про Станіслава
Лема «Автор
Соляріса» режисера
Бориса Лянко-
ша, реальні та
віртуальні мандрівки
місцями Лема у м.
Львові.
Фото з Facebook-сторінки
форуму видавців у м. Львові
РІК ЖЕРТВ ВЕЛИКОГО
ТЕРОРУ
Акція українських
журналістів «Рік
Списку Сандармоху»,
проведена 2012
року, набула подальшого
розвитку восе-
ни 2016-го. Напередодні
роковин соло-
вецьких розстрілів кінця
жовтня – почат-
ку листопада 1937 року й
наближення (у
2017-му) 80-х роковин
Великого терору
– масових політичних репресій
в СРСР –
творчий колектив
Міжнародної інформа-
ційної агенції Vector
News у партнерстві
з Всеукраїнським
благодійним фондом
«Журналістська
ініціатива» започатку-
вав акцію «Рік жертв
Великого терору».
Новий проект стартував
публікацією архів-
ної розвідки про
політв’язнів з України про-
фесора Петра Демчука й
державного діяча,
письменника Антона
Крушельницького,
які в концтаборі на
Соловках у часи жорстоких ре-
пресій більшовицького
режиму мали мужність не
коритися сваволі «влади
соловецької» – протесту-
вали проти знущань,
оголошували голодування.
Анонсовано й поетапну (з
позначкою «далі буде»)
публікацію «Українського
списку Сандармоху», в
якому налічується майже
300 осіб. Список складено
за розстрільними
протоколами найбільшого тю-
ремного етапу соловецьких
в’язнів, страчених восе-
ни 1937-го. Ця
публікація меморіального характеру
міститиме ширші, ніж
було раніше, біографічні до-
відки, перелік
персоналій майже на третину допо-
внений і в оновленому
вигляді буде оприлюднений
вперше під назвою «Соловецькі
в’язні-українці й
особи, чиї долі
пов’язані з Україною, розстріляні в
урочищі Сандармох 27.10
– 4.11.1937 року».
Відомий з кінця 1990-х
років варіант списку склали
вчені-історики, зокрема
Юрій Шаповал, і дослідни-
ки з Держархіву СБУ.
Перелік було надруковано в
двотомнику «Остання
адреса: розстріли соловець-
ких в’язнів з України у
1937–1938 роках» (2003). Але
ще частину страчених у
Карелії соловчан «іденти-
фіковано» як українців
лише після 2010-го, про що
писалося в пресі.
Приміром, серед таких «загубле-
них» українців були
вчені Катерина Абраменко
(Авраменко), Олександр
Вайн, письменник-аван-
гардист Ґро Вакар та
інші. Цьогоріч «Список Сан-
дармоху» істотно
доопрацював і підготував до дру-
ку заслужений журналіст
України, письменник
Сергій Шевченко,
дослідник теми репресій, автор
книжок «Українські
Соловки», «Архіпелаг особли-
вого призначення»,
«Розвіяні міфи. Історичні нари-
си і статті»,
«Соловецький реквієм» (остання 2014
року висувалася на
здобуття Шевченківської пре-
мії) та інших творів, що
в різні роки удостоєні жур-
налістських і
літературно-мистецьких премій
ім. Івана Франка,
Володимира Винниченка, В’яче-
слава Чорновола.
Людмила МЕХ,
заслужений журналіст
України,
президент ВБФ «Журналістська ініціатива»
23.09.2016
|
