ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ

26 червня у Львівському палаці мистецтв відкрилася виставка «Тіні забутих предків» – такою є назва масштабного музейного проекту, присвяченого культовому фільму Сергія Параджанова.

Цей фільм відійшов від статусу звичайного кіно. Він став етап­ною роботою для українського мистецтва та національного кі­нематографа.

Через 50 років кінофільм постає пе­ред глядачем як провокація – справжнє непідробне мистецтво, що пройшло пе­ревірку часом. У структурі виставки за­кладений своєрідний «шлях» фільму. Експозицію можливо умовно поділити на блоки, кожен з яких дає змогу поди­витися на «Тіні…» під різними кутами. Унікальні розкадрування авторства Сергія Параджанова, які зберігалися півстоліття в особистому архіві другого режисера «Тіней…» Володимира Лугов­ського; маловідомі роботи художника фільму Георгія Якутовича; фотографії та свідоцтва Тиберія Сільваші, який у студентські роки був фактично волонте­ром на зйомках картини; роботи Лідії Байкової, яка створила світ унікальних костюмів «Тіней забутих предків», – ко­жен з об’єктів експозиції дозволяє пори­нути в атмосферу кінопроцесу.

Також крізь усю експозицію прохо­дить відлунок стрічки у роботах сучас­них художників Миколи Малишка, Ан­дрія Хіра, Антона Логова, Сергія Пана­сенка, Юрія Денисенкова, Івана Михай­лова та режисерів Кирила Сєрєбрєнні­кова й Ігоря Подольчака. Важливий екс­понат виставки – музика композитора Святослава Луньова, створена спеціаль­но для проекту.

Проект «Тіні забутих предків. Ви­ставка» супроводжується культурною програмою, до якої увійшли зустрічі з учасниками зйомок (Іваном Драчем, Ла­рисою Кадочниковою, Тиберієм Сільва­ші), дослідником фільму Сергієм Трим­бачем, режисером Романом Балаяном, круглий стіл на тему «Культура і ту­ризм», презентації спеціально розробле­них до проекту видань, кураторські екс­курсії, кінопокази, концерти та багато іншого. Протягом останнього вікенду проекту, 16 та 17 липня, відбудеться по­дія у форматі «ночі в музеї» – «Тіні забу­тих предків. Ноктюрн».

Навесні 2016 року проект було вперше презентовано у м. Києві, в стінах НКММК «Мистецький Арсенал». Високий рівень зацікавленості відвідувачів у тематиці продемонстрував культурну необхід­ність поширювати виставку іншими українськими та закордонними містами.

Фото з Facebook-сторінки «Тіні забутих предків. Виставка»

• ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ

Павло ГУДІМОВ,

куратор проекту:

«Фільм настільки кон­центрований, що потяг­нув за собою цілий спектр художніх явищ у сучасному мистецтві».

ВРЯТОВАНІ СКАРБИ ІТАЛІЇ

У червні столичний Музей Ханенків пре­зентував 17 картин з колекції музею Кас­тельвеккіо у м. Вероні. Ці твори було ви­крадено в листопаді 2015 року й нещо­давно знайдено і врятовано в Україні.

Кожна із 17 картин, які невдовзі повернуть­ся додому, є безцінною, оскільки жоден твір мистецтва у разі його втрати немож­ливо повторити.

Втім, серед картин, врятованих від рук грабіжни­ків, є справжні всесвітньо відомі шедеври, худож­ню значущість яких важко переоцінити. Один з них – «Мадонна з перепелицею» Пізанелло – різ­нобічно обдарованого майстра, якого зазвичай називають останнім живописцем пізньої готики та першим скульптором Відродження. «Мадонна з перепелицею» є частиною невеличкого приват­ного вівтаря із зображенням Діви Марії, яка ніж­но пригортає до себе немовля Христа. Два янголи коронують її посеред квітучого hortus conclusus – садочка, що символізує чистоту Мадонни та є алюзією Раю. Зображення перепелиці, завдяки якій картина отримала свою назву, за християн­ською традицією символізує Спасіння.

Інший важливий твір раннього Відродження – «Каяття Святого Ієроніма» – належить пензлю Якопо Белліні – засновника династії венецій­ських художників. Завсідникам Музею Ханенків було особливо цікаво побачити цю картину, ство­рену для релігійної медитації та сповнену вигад­ливої символіки, оскільки у залах музею пред­ставлено твори обох синів Якопо Белліні – «Пор­трет патриція» Джентіле Белліні та «Мадонну з немовлям» уславленого Джованні Белліні.

Ім’я веронського художника Джо­ванні Франческо Карото, вчителя славетного Паоло Веронезе, є не дуже відомим широкому загалу, на відміну від його картини «Портрет хлопчика з дитячим малюн­ком». Цей портрет є своєрідною візитів­кою музею Кас­тельвеккіо і, воче­видь, саме тому привернув увагу злодіїв. У мистецьких творах того часу діти зазвичай виступали як маленькі дорослі, поважні члени впливових заможних ро­дин і запорука процвітання сімейства в майбут­ньому. Картина Карото є чи не єдиним у XVI сто­літті зображенням дитини, яка поводиться від­повідно до свого віку.

09.07.2016

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини