ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ВШАНУВАННЯ ВЕЛИКОГО КОБЗАРЯ

9 березня виповнилося 202 роки з дня народження ви­датного українського поета, художника і письменника, основоположника нової української літератури Тара­са Шевченка.

Тарас Шевченко був людиною універсальних обдарувань та інтересів. Усе його життя і творчість були присвячені українському народу. Поет мріяв про ті часи, коли його країна стане неза­лежною суверенною державою, коли в Україні шануватимуться мова, культура та історія народу, а люди будуть щасливими.

Тарас Шевченко почав писати вірші у другій половині 30-х років. У 1840 році в Петербурзі вийшла друком його перша збірка поезій «Кобзар», у 1845 році – героїчно-романтична пое­ма «Гайдамаки». В 1843–1845 роках він написав цикл поезій «Три літа» (цен­тральним твором якого є «Сон»), пое­му «Кавказ», послання «І мертвим, і живим…», поезії «Чигирине, Чигири­не», «Великий льох», «Стоїть в селі Суботові» та ін., в яких гостро висту­пив проти соціально-національного гноблення українського народу. Під час ув’язнення писав вірші, які зго­дом об’єднав у цикл «В казематі». У 1854–1858 роках написав російською мовою повісті «Музикант», «Худож­ник», «Нещасний», «Капітанша», «Близнята». Останніми прозовими творами Тараса Шевченка є повість «Прогулянка із задоволенням і не без моралі» (1856–1858) та щоденникові записи «Журнал». В Україні 1858 року поет створив низку високих зразків інтимної та пейзажної лірики.

Тарас Шевченко – один з найвидат­ніших майстрів українського образотворчого мистецтва. Він працював у царині станкового живопису, графіки, монументально-декоративного розпи­су та скульптури, досконало володів технікою акварелі, олії, офорту, ма­люнка олівцем і пером, є автором по­над тисячі мистецьких творів (втраче­но бiльше 160). У 1859–1860 роках вико­нав офорти з творів зарубіжних та ро­сійських художників, за які отримав звання академіка гравірування.

Творчість Тараса Шевченка відо­ма на всіх континентах, де встанов­лено численні пам’ятники поету, а твори перекладені майже всіма мо­вами світу. Його ім’я в Україні но­сять навчальні заклади, театри, пло­щі, вулиці, міста, Національна опера України, Київський національний університет, центральний бульвар міста Києва…

Цими днями у багатьох україн­ських містах відбулися урочисті за­ходи, присвячені пам’яті Великого Кобзаря.

За матеріалами univ.kiev.ua

DOCUDAYS UA: КРІЗЬ ІЛЮЗІЇ

Уже за два тижні, 25 березня, розпочнеться єдиний в Україні міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA, що про­ходить щорічно впродовж останнього тижня першого весняного місяця в м. Києві. Організатори пропонують під час цьогорічного фестивалю разом з режисерами, правозахисниками, екс­пертами з прав людини з різних країн, представниками української влади й активістами Майдану здійснити інте­лектуальний прорив крізь ілюзії.

Символ фестивалю Docudays UA 2016 – «олімпійські ведмедики». «Олімпій­ський ведмедик», символ Олімпіа­ди–1980 – одного з найрадісніших епізо­дів у житті Радянського Союзу. «Це симпатич­не звірятко міцно закріпило в наших головах і кодах ілюзію благополуччя, засновану на по­двійній моралі. Ми зробили «олімпійських вед­медиків» символом фестивалю Docudays UA 2016, щоб вони допомогли нам пробитися крізь політичний гіпноз та ілюзії, що всі наші про­блеми хтось має вирішити за нас. Наші ведме­дики порожні всередині й мають нарешті стати символом прощання з минулим, в яке нас нама­гається знову затягти сусідня агонізуюча імпе­рія. Щоб наше життя заповнила нова, відпові­дальна робота – створення власних символів і кодів, заснованих на наших цінностях», – зазна­чають організатори фестивалю.

Сьогодні країни й народи прощаються з ба­гатьма своїми ілюзіями. Зокрема, руйнується ілюзія про стабільність того світовлаштуван­ня, про яке разом домовилися сильні демокра­тичні країни. Розвіялася ілюзія всього світу й про слабкість України й нездатність українців до самоорганізації.

«Постає фундаментальне питання: чи не час і владі, й суспільству позбавитися ілюзії, що країну можна реформувати без змін базових відносин у сфері праці й власності – в інтере­сах усього суспільства? Мабуть, цей шлях крізь терни олігархічного режиму буде голо­вним екзаменом на нашу громадянську зрі­лість і закладе основи для справжньої демо­кратії та захищеності прав людини», – ствер­джують організатори Docudays UA 2016 та за­кликають приєднуватись до здійснення інте­лектуального прориву з 25 березня по 1 квітня на столичних майданчиках Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини. А після завершення Docudays UA традиційно презентує найкращі фільми у ре­гіонах України в рамках Мандрівного фести­валю, покази якого триватимуть у жовтні – грудні.

12.03.2016

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини