« на головну 06.12.2021
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1133)
25
Листопад
 
Інтерв’ю
 
ЖОЛТ ДУДАШ: «ПРИЙНЯТТЯ ЗАКОНІВ ПРО БЗР ТА ІНСПЕКЦІЮ ПРАЦІ, ЩО ВІДПОВІДАЮТЬ СТАНДАРТАМ МОП І ЄС, Є КІНЦЕВОЮ МЕТОЮ ПРОЄКТУ»

ЖОЛТ ДУДАШ: «ПРИЙНЯТТЯ ЗАКОНІВ ПРО БЗР ТА ІНСПЕКЦІЮ ПРАЦІ, ЩО ВІДПОВІДАЮТЬ СТАНДАРТАМ МОП І ЄС, Є КІНЦЕВОЮ МЕТОЮ ПРОЄКТУ»


РУБРИКИ


Передплата





Статті Культура

ГЕНОТИП ВОЛЬНОСТІ

ГЕНОТИП ВОЛЬНОСТІ

У Києві в Національ­ному культурно- мистецькому та му­зейному комплексі «Мистецький Арсе­нал» триває ретро­спективна виставка одного з найвідомі­ших у світі україн­ських художників – Івана Марчука.

За версією британ­ської газети The Daily Telegraph, його ім’я віднесено до со­тні геніїв людства, які ство­рюють багатовимірний об­раз сучасного світу і, випе­реджаючи час, визначають напрямки і перспективи розвитку постіндустріаль­ної цивілізації.

Іван Марчук – народний художник України, лауре­ат Національної премії України імені Тараса Шев­ченка, почесний громадя­нин міст Києва та Тернопо­ля, член Золотої гільдії Римської академії сучас­ного мистецтва.

У доробку майстра близько 5 тисяч картин, які можна зустріти на всіх континентах світу. За пів­століття творчої діяльнос­ті відбулося понад 150 його монографічних та 50 ко­лективних виставок. Про­тягом останніх трьох років полотна художника експо­нувалися переважно за кордоном (Литва, Німеч­чина, Польща), виконуючи функцію народної дипло­матії, – утверджували міс­це України в європейсько­му просторі.

Прихильники його твор­чості довгий час намага­ються збагнути секрет фе­номена Марчука і притя­гальної сили його таланту. Вплив його полотен на гля­дача можна порівняти з дією 25-го кадру, що пере­дусім впливає на підсвідо­мість. І творить художник полотна, окрім пейзажів і портретів, виключно на підсвідомості. Сам митець говорить про це так: «Напе­ред я не знаю, що малюва­тиму. У мене виникає один образ, другий. Рука мене сама веде. Картини мені ні­бито являються… Іноді мені на виставках кажуть про мої роботи, що такого ще ніколи не бачили. А я кажу – коли б ви таке бачи­ли, то не бачили б мене. Бо цінується те, чого ще ніко­ли не було».

Марчук винайшов ціл­ком оригінальну техніку «пльонтанізм» (від слова пльонтати – плести, пере­плітати), яка балансує на межі рукотворного і техно­логічного і через склад­ність філігранного вико­нання й трудомісткість практично не підлягає по­вторенню.

Художник систематизу­вав свої роботи в 11 творчих циклах. На виставці пред­ставлено 150 полотен із ци­клів «Голос моєї душі», «Пейзаж», «Біла планета 1», «Біла планета 2», «Натюр­морт», «Нові експресії», «Погляд у Безмежність».

 

ВСІМ, ХТО МАЄ В ДУШІ ВИШИВАНКУ

Віктор Єганов наро­дився 1963 року на Миколаївщині в роди­ні газетярів. За фахом лікар, за покликом душі – митець (поет, ак­тор-аматор). Вірші писав з дитинства. Друкувався в періодиці на Миколаївщині, згодом у журналі «Дні­про», талліннській українській газеті «Струни» (Естонія), деякі поезії уві­йшли до фінської збірки «Divaani» (українською та фінською мовами).

Мешкає у Гельсінкі (Фінляндія), пра­цює як лікар-геронтолог і перекладач. Свої акторські здібності виявляє в аматорському театрі «Майдан», яким керують режисери Віктор Древіцький та Ігор Фрай. Зокрема, грав роль Васи­ля Стуса у виставі про життя і твор­чість поета. Активіст Товариства укра­їнців, волонтер місцевих доброчинних організацій, які допомагають Україні.

ПІСЛЯ БОЮ НА ІНСТИТУТСЬКІЙ

Слова скінчились, сльози лиш течуть,

в душі – бажання здохнути скажене,

бо я провів в останню вічну путь

людей, що були кращими за мене!

Перед очима – щит, як решето,

яким прикрив товариша блідого

юнак, що, видно, волю як ніхто

любив, і стяга синьо-золотого.

І вже до них не буде вороття! –

кричи… ридай... чи ріж у дурці жили...

Я щось зробив не так, не до пуття,

тому вони мене й не пережили.

Лютий 2014 року

ВСІМ, ХТО МАЄ В ДУШІ ВИШИВАНКУ

Нині слово із шаблею схоже,

А поети є слова солдати,

Тож послухайте всі, хто ще може

Самотужки цей вірш прочитати.

В колі друзів веселий, як мім,

Говіркий, ніби шофер професора,

Я роблюся німим і глухим,

Де вживається мова агресора.

Нею хай белькотять шпигуни,

І беруть інтерв’ю в полонених...

Я німий від кошмарів війни!

Я глухий від стенань убієнних!

Стань з Героями й ти пліч-о-пліч,

Якщо маєш в душі вишиванку.

Будь нескореним!

«Доброго ранку!»

«Красно дякую!»

«Прошу!»

«Добраніч!»

8 липня 2015 року

29.01.2016



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

26.11.2021 23:15

26.11.2021 23:14

19.11.2021 23:33

19.11.2021 23:32

19.11.2021 23:31

13.11.2021 00:26

13.11.2021 00:25

06.11.2021 00:31

06.11.2021 00:30

06.11.2021 00:00

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2019©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання