« на головну 06.12.2021
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1133)
25
Листопад
 
Інтерв’ю
 
ЖОЛТ ДУДАШ: «ПРИЙНЯТТЯ ЗАКОНІВ ПРО БЗР ТА ІНСПЕКЦІЮ ПРАЦІ, ЩО ВІДПОВІДАЮТЬ СТАНДАРТАМ МОП І ЄС, Є КІНЦЕВОЮ МЕТОЮ ПРОЄКТУ»

ЖОЛТ ДУДАШ: «ПРИЙНЯТТЯ ЗАКОНІВ ПРО БЗР ТА ІНСПЕКЦІЮ ПРАЦІ, ЩО ВІДПОВІДАЮТЬ СТАНДАРТАМ МОП І ЄС, Є КІНЦЕВОЮ МЕТОЮ ПРОЄКТУ»


РУБРИКИ


Передплата





Статті Культура

СИЛА НЕСКОРЕНИХ

СИЛА НЕСКОРЕНИХ

Цьогоріч 14 жовтня, на Покрову Пресвятої Богородиці, українці святкують День захисника України.

10 жовтня під час виступу на Всеукраїнському форумі учасників антитерористич­ної операції у м. Києві Прези­дент України Петро Порошенко зазна­чив: «14 жовтня, Покрова Пресвятої Бого­родиці, – ще з козацьких часів був свят­ковим днем захисників Вітчизни. Тому минулого року, свідомо викреслюючи з українського календаря чуже, штучно до нас привнесене свято російської армії- окупанта, я цілком природно зупинив свій вибір на 14 жовтня». Свято, започат­коване в нелегкі часи для вшанування мужності та героїзму захисників неза­лежності, суверенітету і територіальної цілісності України, цьогоріч відзначати­меться під гаслом «Сила нескорених», адже саме таку силу продемонстрували українські воїни, які відстоюють неза­лежність та суверенітет України у війні з російським агресором.

Президент також наголосив, що захист Вітчизни став справою усіх українців, тому День захисника України, який ого­лошено вихідним, має стати всенарод­ним святом, таким значимим, як Різдво, Великдень чи День незалежності.

З 1999 року свято Покрови, відповідно до Указу Президента, відзначається ще й як День українського козацтва. За однією з легенд, цього дня військо давніх русів на чолі з Аскольдом взяло в облогу центр православ’я – Константинополь, намага­ючись захопити місто. Мешканці столиці Візантії в палкій молитві звернулись до Богородиці з проханням про порятунок. І Богородиця, за оповідями, з’явилася пе­ред людьми та вкрила своєю покровою (омофором). Після цього вороги вже не могли побачити їх.

ЗВИЧАЇ НАШОГО НАРОДУ

Загальновідомою ознакою Покрови є те, що вона покриває землю або листям, або снігом. До Покрови завершувався пе­ріод сватань і приготування до весіль, що починався після Першої Пречистої. До початку жовтня закінчуються всі най­важливіші сільськогосподарські роботи на землі. Зібраний урожай та більш-менш вільний час дозволяють відгуляти весіл­ля. Це найблагодатніша пора для весіль­них свят, початку вечорниць. Звідси бе­руть свій початок весільні осінні тижні. Згодом, під впливом християнства, вини­кла традиція, що дівчата, які бажали взя­ти шлюб саме цього року, мали побувати на святі Покрови в церкві і помолитися: «Свята Покрівонько, покрий мені голі­воньку». Існувала навіть прикмета: якщо на Покрову сніг – буде багато весіль. Сніг дає привід порівнювати сніговий покрив з весільним покривалом, тому в багатьох народів, зокрема й у слов’ян, фата вважа­лася дуже важливою весільною оздобою.

Олена ОВЕРЧУК, «ПВ

 

ТВОРЧІСТЬ ЧИТАЧІВ «ПВ»

Представляємо вашій увазі уривок з роману «Жар і холод» профспілкового діяча та пе­редплатника газети «Проф­спілкові вісті» Олександра СИТАРА з м. Вінниці.

Продовження. Початок у № 37–38

НА ВАСИЛЯ З МАЛАНКИ

На старий Новий рік 14 січня 1936-го в хаті Ситарів-Кришта­лів почувся крик немовляти. Бабця Собчиха – повитуха-пу­порізка, одна на все село – допомагала «вилупитися» на світ Божий маленько­му карапузові, якого охрестили Олек­сандром, назвали Сашком. Це – я.

Жили, як за Шевченка, щоб не згаду­вати проти ночі Миколу Кривавого та інших вусатих. Мати мусила від­робити мінімум трудоднів, як на пан­щині: жала жито, пшеницю, крутила перевесла, в’язала сніпки, складала в копи. Мене клали спати в снопи, на свіжім повітрі. Щоб не відволікав до­рослих від суспільно-корисної праці, до ротика в дрантячку запихали м’якушечку хліба з… маковинняч­ком. Мама хвалилася бабусі, що хлопчик її спокійний, їсти не про­сить, спить і спить…


ТРОХИМІВ СТОВП

До війни директором школи в Гулях працював Трохим Пас­тушенко, батько відомого українського письменника Леоніда Пастушенка. Я ще до школи не ходив, зранку грався на вулиці коло хати. Йде Пастушенко.

– Здрастуй, Сашо. Мама вдома? Хочу зайти. А ти що робиш?

– Дивлюся на стовпи.

– А ти бачиш, що стовп цей падає?

– Ні, – кажу. – Тільки дроти гойдаються.

– Не туди дивишся. Підійди ближче, обніми стовпа.

Я послухався. Обхопив стовпа рука­ми, дивлюся вгору: справді, ніби хи­тається.

– Тримай, щоб не впав. Я піду на кол­госп, знайду, чим підперти. І цукерків тобі принесу.

Стою. Мама десь у городі чи в полі. Ні­кому до мене діла нема. А дядька Тро­хима не видно. Десь аж по обіді чала­пає. Зиркнув на мене і – через дорогу, в «коперацію». Вже несе кульок цукер­ків. Дає. Але ж я стовпа тримаю.

– Сашо, відпускай.

– Боюся... Впаде!

– Я потримаю, – прихилився до стовпа плечем.

Аж тоді мені попустило. Взяв цукерки і – шасть додому.

17.10.2015



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

26.11.2021 23:15

26.11.2021 23:14

19.11.2021 23:33

19.11.2021 23:32

19.11.2021 23:31

13.11.2021 00:26

13.11.2021 00:25

06.11.2021 00:31

06.11.2021 00:30

06.11.2021 00:00

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2019©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання