« на головну 24.12.2024
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1263)
21
Листопад
 
Інтерв’ю
 
ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ


РУБРИКИ


Передплата





Статті Культура

Світло світу, сіль землі

Світло світу, сіль землі

Цей день – у католиків 6 груд­ня, в православних 19 груд­ня – обожнюють діти в усьо­му християнському світі й з нетерпінням очікують на нього. А втім, дорослі також шану­ють свято Святого Миколая Чудотворця й теж готуються. Всі чека­ють на подарунки – хто ж їх не лю­бить?! Решту днів ми молимося до Святого Миколая Угодника: про зці­лення від хвороб, збереження роди­ни, за дітей, про допомогу в біднос­ті, про милість до беззахисних, про покровительство подорожнім... Адже в народі він традиційно вва­жається «другим після Бога заступ­ником», покровителем, захисником від усякого лиха й біди. До слова, один з етнографів ХІХ ст. писав, що «пошанування Миколая Угодника в народі таке високе, що сам лик його іноді плутають з ликом Христа, і в Миколаєві Угоднику вбачають не простого святого, а Бога, Божество» (womanbook.com.ua). Миколай – Чу­дотворець, бо здійснює чудеса. Ми­колай – Угодник, бо догоджає лю­дям, виконує їхні бажання.

У легендах, оповідях про історію свята, природно, є розбіжності, проте вони несуттєві й у цілому мають та­кий вигляд. Майбутній святитель Миколай, архієпископ Мірлікій­ський, народився близько 270 року в дуже заможній та благочестивій ро­дині, проте ще в ранній юності оси­ротів. З дитинства його відзначали незрівнянна увага та любов до лю­дей, ревне служіння Богу; його дум­ки, душа, вчинки ніби не відповіда­ли віку, а радше свідчили про му­дрість цієї людини, досвідченість у справах житейських, проникливість і вміння передбачати. Ще за порівня­но молодих років був призначений єпископом. «Він був істинно Світло Світу й Сіль Землі, бо життя його було світле й слово його було просяк­нуте сіллю премудрості. Ще за жит­тя святитель здійснював чимало див. З них найбільшу славу принесло свя­тителеві позбавлення від смерті трьох мужів, неправедно засудже­них корисливим градоначальником. Святитель сміливо підійшов до ката й затримав його меч, вже занесений над головами приречених. Градона­чальник, якого викрив святитель Миколай, розкаявся й просив проба­чення... Багато інших чудес здійснив він, довгі роки подвизаючись у своє­му служінні. За молитвами святите­ля місто Міри (лікійське) було врято­ване від страшного голоду... неодно­разово рятував спаситель тих, хто тонув у морі, виводив з полону й ув’язнення в тюрмах» (abc-people.com). Святий Миколай знаходив ви­крадених дітей, а вбитих оживляв. Його вважали своїм захисником ри­балки й моряки: чисті молитви свя­того оживили матроса, який розбив­ся, впавши з мачти. Коли Святий Ми­колай здійснював прощу до Єрусали­ма, він заспокоїв своєю молитвою бурхливе море.

А його щедрі й завжди таємно під­несені людям дари посідають осо­бливе місце в усіх життєписах святи­теля. Приміром, бажаючи допомогти родині, де було три дочки, котрих че­рез бідність батько вирішив продати «в гріх», Святий Миколай раз у раз підкидав у той дім мішечки із золо­тими монетами. Завдяки цьому ді­вчата справили собі посаг і повихо­дили заміж. Нерідко Святий Мико­лай підкладав подарунки на підві­коння, спускав у димар. Одного разу золоті монетки через димар втрапи­ли до шкарпеток, що сушилися біля нього. Тож католики досі кладуть подарунки для діток у шкарпетки, які вішають біля камінів.

Помер святитель близько 345 року старою людиною. По смерті його було канонізовано й визнано святим. Хворі, які приходили на його моги­лу, зцілювалися. А мощі Святого Ми­колая збереглися нетлінними й досі виділяють цілюще миро... Нині в усьому християнському світі є без­ліч храмів, церков, монастирів, при­свячених його святому імені. А най­перший такий храм за наказом кня­гині Ольги зведено саме в Києві – над могилою князя Аскольда, якого було охрещено на честь святителя.

...Уночі проти 19 грудня він пече печиво для дітлахів. Це й є «мико­лайчики», малюки знаходять їх уран­ці під подушкою. Ще замолоду Ми­колай переконався, що немає біль­шого задоволення, ніж приносити людям радість, робити їх щасливи­ми. Й це, мабуть, найбільше з його чудес: поселити в серці кожного християнина відчуття необхідності бути комусь корисним, радість – від принесення радості ближньому. Ве­личне свято вшанування святителя не має обмежуватися одним днем...

 

  •  Святителю отче Миколаю, моли Бога за нас!

 Молитви до Святого Миколая

Овсеблагий отче наш Мико­лаю, пастирю й учителю всіх, хто з вірою звертається під захист Твій і теплою молит­вою благає Тебе: поспіши й захисти отару Христову від вовків, що гублять її. Україну нашу і всяку країну християн­ську, і весь світ захисти і збе­режи Святими Твоїми молит­вами від землетрусу, наступу чужинців і народних заколо­тів, міжусобиці; від голоду, пошести, потопу, вогню, меча і наглої смерти всяку людину охорони.

І як помилував Ти трьох му­жів, що у в’язниці сиділи, та спас їх від гніву царського й кари смертної, так помилуй і нас, що розумом, словом і ді­лом у темряві гріхів перебу­ваємо. Спаси нас від гніву Бо­жого й вічної кари: щоб Твоїм заступництвом і поміччю та Своєю благодаттю й мило­сердям подав нам Христос Бог тихо і без гріха прожити на цім світі, і не засудив нас стояти ліворуч, а сподобив стати праворуч з усіма святи­ми. Амінь.

Великий Угоднику і Святите­лю Божий Миколаю, Пастирю й Учителю всіх, хто з щирим молінням вдається до Твоєї допомоги. Ти помагав тим, які до Тебе вдавалися, помо­жи й мені в усіх труднощах і потребах життя мого. Коли прийде хвиля, де сила моя заслаба, труднощі, що стають на дорозі життя мого, завели­кі для мене, Ти, Угоднику Бо­жий, подай мені помічну Твою руку і стань мені на охо­рону, як ставав завжди тим, що в труднощах і небезпеках пам’ятали про Тебе. Поблаго­слови мене Святительською Твоєю рукою, настав на стеж­ку добру, запали в мені віру непохитну і моли Христа Бога спастися душі моєї. Амінь.

(Дж. molytva.at.ua)

 

 

 Тарас Шевченко досі лякає українофобів

 Про прикметну «міжнародну новину» по­відомляє сайт glavnoe.ua з посиланням на Live Journal користувача v-n-zb: в оскаро­носному фільмі Володимира Меньшова «Москва сльозам не вірить» один епізод напружив і перелякав російських цензо­рів. Як відомо, прем’єра фільму відбулася наприкінці 1979 року, а нині режисеру ви­сунули альтернативу: або фільм певний час полежить на полиці, або той внесе в нього «необхідні правки». Виявляється, чиновникам з Міністерства культури РФ не сподобалася сцена весілля, й режисеру запропонували «трохи її обрізати», зберіг­ши загальний зміст епізоду. Що ж до Меньшова, то, як розповідає джерело, він цілком і повністю підтримує політику пре­зидента, тож вдячно вислухав зауваження «худради», визнав свої помилки, однак вирізати епізод відмовився й натомість запропонував внести правки з допомогою комп’ютерної графіки. Відтак телеглядачі, котрі очікують на традиційну демонстра­цію стрічки напередодні Нового року, по­бачать вже оновлений фільм, «підправле­ний» та «політично грамотний».

Що ж так перелякало навколокіношних московських чиновників, і що вони звеліли вирізати? Аот що: в сцені весілля на за­дньому плані – широковідомий портрет Тараса Шевченка в смушковій шапці, а се­ред гостей, у кадрі другий ліворуч, – моло­дий чоловік у вишиванці.

Варто почитати коментарі користувачів сайту glavnoe.ua. Приміром, такий: «Відчу­ваю гордість за країну, символи якої (пор­трет Шевченка й вишиванка) так лякають російських цензорів. Правильно, лякайте­ся – це екзистенціальне побоювання...».

Цікаво, який креатив запропонує «на ви­правлення помилок» відомий режисер.

 

 

 «Миколай про тебе не забуде!»

Так називається Всеукраїнська благодійна акція, що її традиційно й відповідально здійснюють у різних містах України. Започаткувала цей захід громадська організація «Академія української молоді» у Львові ще 2000 року. З цього приводу ду­ховний координатор акції о. Стефан Батрух сказав: «Феномен і оригінальність доброчинної акції під за­головком «Миколай про тебе не забуде!» полягає в тому, що ініціатива для її проведення надійшла з боку дітей та молоді. Відомо, що ця суспільна група не диспонує жодними фінансовими засобами, але має в собі великий творчий потенціал і сильне праг­нення обдаровувати інших добром і любов’ю. Біль­шість думає, що як буде мати забезпечені гроші, то зможе зробити все. Це правда, адже маючи фінансо­ве забезпечення, дуже легко зробити доброчинну акцію, немає в цьому нічого особливого, але не маю­чи нічого, вперто шукати і заохочувати інших – на по­чатку не є легко, але коли вдається, повертається сила, впевненість і віра» (mykolaj.com.ua).

Йдеться про увагу 19 грудня, в день Святого Миколая Чудотворця, до маленьких сиріт, інвалідів, дітей з бага­тодітних, малозабезпечених, неблагополучних сімей. Урамках заходу за активною участю волонтерів повсюд­но працюють «Фабрики Святого Миколая», тобто зби­рання й комплектування подарунків – книжки, соло­дощі, іграшки, одяг, взуття, симпатична канцелярія тощо. УЛуцьку ще 9 грудня, повідомляє vip.volyn.ua, на «Фабрику» передали майже 600 дитячих книжок про­сто з Волинської обласної друкарні: казки, оповідання, вірші, розмальовки. Її працівники справедливо вважа­ють, що хоч цукерки приємні й потрібні, але книжка – це запорука духовного й емоційного розвитку дитини, що дуже важливо. Співорганізатор акції в Луцьку Воло­димир Бут-Гусаїм розповів згаданому джерелу, що цього року розширено її географію, долучилися ще Володимир-Волинський і Нововолинськ. Організатори мають на меті охопити 5 тис. дітей з родин, що перебу­вають у складних життєвих обставинах, а також тих, чиї батьки загинули в зоні АТО. Аще півтори тисячі дітей, до яких Святий Миколай теж завітає з Луцька з пода­рунками, живуть на сході України, в Бердянську, що дуже постраждав унаслідок воєнних дій.

18.12.2014


Тетяна Моргун спеціально для «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

17.12.2024 21:58

17.12.2024 21:57

25.11.2024 20:08

25.11.2024 20:07

25.11.2024 20:06

25.11.2024 19:49

11.11.2024 21:24

11.11.2024 21:23

25.10.2024 21:44

11.10.2024 22:50

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання