ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Говорять делегати з’їзду

Напередодні VI з’їзду Федерації профспілок України кореспондент «ПВ» поспіл­кувалася з його делегатами. Співрозмовники ‑ профспілкові очільники галузе­вих профорганізацій та первинок підприємств. Делегатів попросили розповіс­ти, якими є, на їхню думку, перспективи розвитку профспілкового руху, про підсумки своєї роботи і плани на майбутнє, а також про основні проблеми, з якими стикається їхня профорганізація, і як рішення з’їзду ФПУ допоможуть у їх розв’язанні.

 СЕРГІЙ КУДАС, ГОЛОВА ПЕРВИННОЇ ПРОФСПІЛКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «ХЕРСОНТЕПЛОМЕРЕЖА»

– У нинішніх умовах необхідна загальна кон­солідація всеукраїнських профспілок, аби спільно вирішувати нагальні про­блеми.

Федерація профспілок України насамперед має робити ставку на молодь. Адже саме вона є рушій­ною силою майбутнього профспілкового руху. Як свідчить досвід, аби як­найкраще використати її потенціал, слід прово­дити навчання, тренін­ги, розробляти проекти профспілкових шкіл молодих профспілкових лідерів, організовувати консультаційні пунк­ти із основних питань соціально-економічного захисту студентської та робітничої молоді, реалі­зації молодіжної житло­вої політики.

ВІКТОР ГЛАДКИЙ, ГОЛОВА ПРОФСПІЛКОВОГО КОМІТЕТУ ВАТ «ЛУГАНСЬКТЕПЛОВОЗ»

– Федерація профспі­лок має рухатися вперед, чітко обстоюючи свою позицію у соціальному діалозі із державою та ро­ботодавцями, домагатись виконання норм чинного законодавства щодо со­ціального захисту трудя­щих. Треба брати активні­шу участь у процесах, що відбуваються в галузевих організаціях, первинках, вникати у суть справ, до­помагати головам проф-комів шукати шляхи ви­ходу із різних ситуацій.

ВОЛОДИМИР РОМАНЕНКО, ГОЛОВА ПРОФСПІЛКОВОГО КОМІТЕТУ ВАТ «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ»

– Потрібно вимагати від влади наведення ладу в чинному законодавстві, щоб воно виконувалося, а права профспілок не по­рушувалися.

Сьогодні потрібне об’єднання, укрупнення профспілок. Треба, врахо­вуючи досвід інших кра­їн, створювати глобальні профспілки промислов­ців, які могли б вести на рівних діалог із трансна­ціональними корпораці­ями.

Тому б хотілося, аби Федерація профспілок України спрямувала свої дії саме на ці два момен­ти задля консолідації зу­силь на захист трудових прав спілчан.

МАРИНА РОМАНЕНКО, ГОЛОВА ПЕРВИННОЇ ПРОФСПІЛКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ОДЕСЬКОЇ ДИРЕКЦІЇ УДППЗ «УКРПОШТА»

– Я б хотіла спинити­ся на трьох проблемах, які непокоять нашу ор­ганізацію і, вважаю, ма­ють бути порушені серед інших питань, що роз­глядатимуться на з’їзді Федерації профспілок України.

Перша проблема – це поліпшення умов праці людей, що зайняті у на­шій галузі, безпосеред­ньо листонош.

Друга проблема – ско­рочення сільських від­ділень зв’язку. Як тільки люди перестануть корис­туватися поштовими по­слугами, – неминуча за­гроза закриття такого відділення, скорочення робочих місць.

Третя проблема – ди­тяче оздоровлення. У 2011 році Фонд соцстраху з тимчасової втрати пра­цездатності фінансува­тиметься за залишковим принципом, тому багато родин, особливо малоза­безпечених, не матимуть змоги оздоровити дітей.

ВІКТОРІЯ КОВАЛЬ, ГОЛОВА ПРОФСПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

– Останніми роками ми досягли певних успі­хів у вирішенні багатьох важливих соціально-економічних питань. Проте залишаються на­гальними проблеми, з якими профспілка ви­ходить на наступний п’ятирічний етап діяль­ності. Це забезпечення гідної оплати праці й під­няття престижу професії медика, забезпечення належних умов і охорони праці та здоров’я, ефек­тивний правовий захист трудових, соціально-економічних прав та ін­тересів спілчан, соціаль­на підтримка та захист студентів і працюючої молоді, організаційне зміцнення профспілки й розвиток міжнародного співробітництва тощо.

ВОЛОДИМИР КАЗАЧЕНКО, ГОЛОВА ЦЕНТРАЛЬНОГО КОМІТЕТУ ПРОФСПІЛКИ ТРУДЯЩИХ МЕТАЛУРГІЙНОЇ І ГІРНИЧОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

– Профспілка металур­гів і гірників є реальною силою в державі, до якої з повагою ставляться робо­тодавці та владні структу­ри. Ми ведемо активну бо­ротьбу за життєві інтереси трудящих, використовую­чи для цього як соціальне партнерство, так і силовий тиск у формі колективних дій.

В умовах фінансово-економічної кризи ПМГУ зробила все можливе, щоб не дозволити роботодав­цям перекласти основний тягар пов’язаних зі скру­тою негараздів на плечі трудящих. Профспілка була одним із ініціаторів розроблення й підписання Меморандуму взаєморо­зуміння між Кабінетом Міністрів України, підпри­ємствами ГМК і Централь­ним комітетом ПМГУ. В ре­зультаті виконання умов, сформульованих у цьому документі, підприємства галузі заощадили 2 млрд грн власних коштів, що дало можливість підтри­мати рівень оплати праці і не допустити масових звільнень трудящих.

Складні завдання до­велося вирішувати проф­спілці у зв’язку з масовим поширенням нестандарт­ної зайнятості на підпри­ємствах ГМК.

ПМГУ завжди бере ак­тивну участь в усіх заходах і акціях, що проводяться Фе­дерацією профспілок Укра­їни. І надалі вона готова підтримувати всі дії ФПУ, спрямовані на підвищен­ня рівня життя, посилення захисту конституційних прав і гарантій трудящих, зміцнення позиції, автори­тету профспілок, посилен­ня їхнього впливу на при­йняття державою життєво важливих рішень на благо громадян України.

ВАСИЛЬ МОЙСЮК, ГОЛОВА ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ ПРОФСПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ ХІМІЧНИХ ТА НАФТОХІМІЧНИХ ГАЛУЗЕЙ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

– Тривалі процеси роз­державлення власності, реструктуризації, бан­крутства й ліквідації підприємств хімічної промисловості, кризо­ві явища в економіці країни призвели до зна­чного скорочення пра­цівників, що негативно позначилося на роботі галузі. З метою віднов­лення та стабілізації ви­робництва, без чого не­можливий ефективний захист працівників, ЦР профспілки зосередила свою діяльність на подо­ланні негативних кризо­вих наслідків. Разом із керівниками та профор­ганізаціями провідних підприємств промисло­вості ЦР була ініціато­ром зустрічей із вищи­ми посадовими особами країни, підсумком яких стало підписання Мемо­рандуму порозуміння між Кабінетом Міністрів та підприємствами хі­мічного комплексу.

Завдяки соціальному діалогу ЦР вдалося забез­печити гарантії в оплаті праці, ліквідувати її за­боргованість, зберегти кадровий потенціал, ро­бочі місця. Ми домогли­ся від сторін переговорів виконання галузевих угод та колективних до­говорів у повному обсязі, посилення громадського контролю за виконанням трудового законодав­ства.

ЛЮДМИЛА ПЕРЕЛИГІНА, ГОЛОВА ЦК ПРОФСПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

– Владі слід зрозумі­ти, що культура не може конкурувати з бізнесом, але цінність її не вимірю­ється жодним бюджетом. Адже сьогодні держава має враховувати всі су­перечливі реалії, які про­являються в різних сфе­рах життя суспільства і, з огляду на це, робити все можливе, аби зупинити зростання безкультур’я та забезпечити належне функціонування в країні сфери культури. Тоді й ре­форми принесуть бажані результати.

Профспілці спільно з Міністерством куль­тури і туризму України, широкою громадськістю вдалося домогтися при­йняття довгоочікувано­го Закону України «Про культуру». Це, безумовно, – перемога всієї культур­ної спільноти. Ухвалений документ не має жодного політичного забарвлення і спрямований насампе­ред на вільний розвиток культури в Україні, вдо­сконалення правових відносин у цій важливій царині, поліпшення меха­нізмів реалізації держав­ної культурної політики та соціального захисту працівників.

Основні завдання, які нині стоять перед проф­спілкою та Міністерством культури, – це втілення в життя положень, зазна­чених в законі про куль­туру.

17.03.2011

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини